Постанова

від 05.10.2020 по справі 161/547/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/547/19 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/865/20 Категорія: 30 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

з участю представника позивача - Черьомухи О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Волинь-Лада , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Луцький автоцентр , до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича, Державного підприємства Сетам , Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Онищук Ірина Петрівна, про визнання недійсними результатів електронних торгів та скасування свідоцтв про право власності, за апеляційною скаргою позивача - Закритого акціонерного товариства Волинь-Лада на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року Закрите акціонерне товариство Волинь-Лада звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 30.10.2007 між Товариством та ЗАТ ОТП Банк було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - адміністративно-побутовий корпус №1 (А-2), загальною площею 1275,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Цей договір іпотеки укладено на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 29.10.2007.

Заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 2418014,77 грн. стягнуто заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області.

14.08.2007 між Товариством та ЗАТ ОТП Банк було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - адміністративно-побутовий корпус №2 (Б-2), загальною площею 625,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Цей договір іпотеки укладено на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14.08.2007.

Заборгованість за цим кредитним договором за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна стягнуто рішенням господарського суду Волинської області від 29.06.2011.

До 11.01.2018 у Першому відділі державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області на примусовому виконанні відносно Товариства перебувало зведене виконавче провадження №51383196, за яким стягувачами були ПАТ ОТП Банк і ТОВ ОТП Факторинг Україна .

У цьому виконавчому провадженні тричі електронні торги не відбулися і ТОВ ОТП Факторинг Україна подало заяву про відмову в прийнятті у власність нереалізованого майна, а саме адміністративно-побутового корпусу №2 (Б-2).

11.01.2018 державним виконавцем було винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачам на підставі п.3 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

Оскільки ТОВ ОТП Факторинг Україна подало заяву про відмову в прийнятті у власність нереалізованого через електронні торги майна, то Товариство набуло право на припинення іпотеки щодо такого майна, а саме адміністративно-побутового корпусу №2 (Б-2) у судовому порядку.

Однак, реалізація майна на електронних торгах 13.12.2018 унеможливлює захист права власності Товариства.

Електронні торги 13.12.2018 проведені з порушенням норм закону.

Товариство взагалі не було повідомленим про початок виконавчих проваджень приватним виконавцем Шульженком І.С..

При ознайомленні 22.12.2018 із матеріалами виконавчого провадження у них не було жодної інформації про проведені 13.12.2018 електронні торги.

Разом із тим, 24.12.2018 при підготовці скарги на дії приватного виконавця згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень за виконавчим провадженням №56772335 було встановлено наявність двох актів про реалізацію предметів іпотеки від 22.12.2018 відповідно до протоколів про проведенні електронні торги від 13.12.2018 за №№ 375567, 375566, переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_1 , який отримав свідоцтва про власність в результаті електронних торгів на майно, що оцінено 3463076 грн., сплативши лише 1139297 грн..

Приватним нотаріусом 28.12.2018 видано ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спірне майно відповідно до актів про реалізацію предметів іпотеки, що видані не Організатором торгів - ДП Сетам , а приватним виконавцем, що додатково стверджує про наявність зловмисної домовленості сторін.

Реалізоване на електронних торгах спірне майно є частиною статутного капіталу Товариства, являє собою цілісний майновий комплекс, строк дії іпотеки щодо якого договорами визначено відповідно до 12.08.2014 та 24.10.2014.

Реалізовані об`єкти нерухомості не є виділеним майном із комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а Акти про проведені електронні торги не містять інформації про реалізацію саме цілісного майнового комплексу.

Наведені обставини, а також відсутність станом на 22.12.2018 у матеріалах виконавчого провадження будь-яких документів, які свідчать про оплату за правочином купівлі-продажу, порушені права Товариства, оскільки його безпідставно позбавили права власності.

Товариство вбачає зловмисну домовленість приватного виконавця Шульженка І.С. із представником стягувачів ОСОБА_4 ..

Продаж на електронних торгах майна відбувся усупереч погодженій сторонами договорів іпотеки його ціні різницею у 1134623 грн..

Ураховуючи наведене Товариство просило:

1) визнати недійсними результати електронних торгів, що проведені ДП Сетам 13.12.2018 у виконавчому провадженні №57157821, що оформлено протоколами проведення електронних торгів за №№375566, 375567;

2) скасувати свідоцтва, що видані ОСОБА_1 28.12.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук Іриною Петрівною на адміністративно-побутовий корпус №1 (А-2), загальною площею 1275,4 кв.м та адміністративно-побутовий корпус №2 (Б-2), загальною площею 625,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі - Державне підприємство Сетам та представник Матвіїв В.М. від імені відповідача ОСОБА_1 (кожен зокрема), посилаючись на безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 48 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України Про виконавче провадження ).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП СЕТАМ розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих приватним виконавцем. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна чинним законодавством не передбачений.

Приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що реалізовані об`єкти нерухомості - адміністративно-побутовий корпус №1 (А-2) та адміністративно-побутовий корпус №2 (Б-2) не є виділеним майном із цілісного майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є позивач, а Акти про проведені електронні торги не містять інформації про реалізацію саме цілісного майнового комплексу - відхиляються апеляційним судом, оскільки на електронних торгах реалізовувалося саме те майно, предметом договорів іпотеки яких є.

Посилання в апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження - відхиляються апеляційним судом, оскільки зазначене питання не впливає на результати електронних торгів.

Посилання в апеляційній скарзі на незаконність дій приватного виконавця щодо проведення оцінки ринкової вартості спірного майна - відхиляються апеляційним судом, оскільки будь-які порушення, допущені приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Зазначений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19).

Посилання в апеляційній скарзі на зловмисну домовленість приватного нотаріуса та представника стягувачів - відхиляються апеляційним судом, оскільки не доведені належними, допустимими та достовірними доказами, наприклад, судовим рішенням у кримінальній справі.

Крім того, статтею 10 Закону України Про виконавче провадження визначено права та обов`язки сторін виконавчого провадження, у тому числі, право заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом (частина 1). А стаття 5 Закону містить перелік випадків, у яких приватний виконавець не може виконувати рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на ухвалення судом першої інстанції судового рішення у складі суду, якому заявлено відвід, який позивач просить визнати обґрунтованим - відхиляються апеляційним судом, оскільки заява про відвід вирішена судом у порядку, передбаченому нормами процесуального законодавства і підстав для визнання відводу обґрунтованим апеляційний суд не вбачає.

Посилання в апеляційній скарзі на проведення електронних торгів без урахування зокрема вимог ст.47 Закону України Про іпотеку - відхиляються апеляційним судом з таких підстав.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу VIIІ Порядку реалізації арештованого майна (у редакції на дату проведення торгів), після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця.

У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності).

У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава.

До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Акти про реалізацію предметів іпотеки містять усі необхідні для таких актів відомості.

Своєчасна оплата переможцем торгів ОСОБА_1 коштів за придбане на електронних торгах майно підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, наданими суду апеляційної інстанції (т.5 а.с.121-151).

Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.

Також з урахуванням вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачу ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Апеляційний суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого рішення суду не впливають.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача - Закритого акціонерного товариства Волинь-Лада залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді