Рішення

від 12.10.2021 по справі 320/6794/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року № 320/6794/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 19.04.2021 року згідно протоколу № 29-21 в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 28.08.1990 по 30.08.1990, з 08.10.1990 по 20.10.1990, та з 05.11.1990 по 27.11.1990 перебував у трудових відносинах з Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки на посаді заготівельника. Після подій на Чорнобильській АЕС, у період з 28.08.1990 по 30.08.1990, з 08.10.1990 по 20.10.1990, та з 05.11.1990 по 27.11.1990 його було відряджено до зони відчуження в м. Чорнобиль, с. Ольшанка, с. Луб`янка Київської області для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема для забезпечення продуктами харчування господарчих об`єктів. З 07.01.2020 позивач став інвалідом 2 групи, захворювання пов`язано із впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач звернувся із заявою про встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та усіма необхідними документами до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.

Однак, 19.04.2021 року на засіданні Комісії згідно протоколу № 29-21 було вирішено, що надані позивачем документи не відповідають вимогам Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської та іншим категоріям громадян затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року № 551 (зі змінами), і відмовлено позивачу у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Вишгородським РВ ГУМВС України у Київській області 25.09.1996.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серія АВ № 0092436 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 07.02.2020 року. Причина інвалідності: захворювання пов`язано із впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 03.02.2020 № 8354, захворювання позивача пов`язано з впливом аварії на ЧАЕС.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки на посаді заготівельника.

Розпорядженням по Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки від 27.08.1990 № 68 позивача відряджено у с. Вільшанка з 28.08.1990 по 30.08.1990 для виконання поставлених завдань із забезпеченням продуктами харчування господарських об`єктів м. Чорнобиль.

Згідно табелю обліку робочого часу за серпень 1990 року ОСОБА_1 з 28.08.1990 по 30.08.1990 відпрацював 3 дні по 18 годин щоденно у тридцяти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС. За вищевказану роботу позивачу було нараховано та виплачено 363 крб згідно особового рахунку по зарплаті за 1990 рік.

Розпорядженням по Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки від 02.11.1990 № 94 позивача відряджено у с. Луб`янка з 05.11.1990 по 27.11.1990 для виконання поставлених завдань із забезпеченням продуктами харчування господарських об`єктів м. Чорнобиль.

Згідно табелю обліку робочого часу за листопад 1990 року ОСОБА_1 з 05.11.1990 по 27.11.1990 відпрацював 20 днів по 10 годин щоденно у тридцяти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС. За вказану роботу позивачу було нараховано та виплачено 846 крб згідно особового рахунку по зарплаті за 1990 рік.

Також, згідно довідки Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки від 24.12.1990 № 84 ОСОБА_1 був направлений в зону відчуження Чорнобильської АЕС з 08.10.1990 по 20.10.1990. За вказану роботу йому було нараховано та виплачено 650 крб, що підтверджується особовим рахунком по зарплаті за 1990 рік.

Позивач звернувся до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян із заявою про встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно протоколу Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 19.04.2021 № 29-21 вирішено, що надані позивачем документи не відповідають вимогам Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської та іншим категоріям громадян затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року № 551 (зі змінами), і відмовлено позивачу у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач не погоджуючись з відмовою, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 9 Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

На підставі ст. 10 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються, зокрема, громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у в 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів і щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, належать до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (ч. 1 ст. 15 Закону).

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування(ч. 4 ст. 15 Закону).

Факт виконання позивачем робіт в зоні відчуження в 1990 році підтверджується наступними документами:

- розпорядження по Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки № 68 від 27.08.1990 року;

- розпорядження по Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживчтовариства Київської облспоживсілки № 94 від 02.11.1990 року;

- посвідчення про відрядження з 28.08.1990 року по 30.08.1990 року;

- посвідчення про відрядження, з 05.11.1990 року по 27.11.1990 року;

- табель обліку робочого часу за серпень 1990 року;

- табель обліку робочого часу за листопад 1990 року;

-довідка Райзаготкооппрому Вишгородського райспоживстовариства Київської облспоживсілки № 84 від 24.12.1990 року про місце виконання робіт та підвищену заробітну плату;

- особовий рахунок по зарплаті за 1990 рік.

Таким чином, факт виконання позивачем робіт в зоні відчуження підтверджений належними та допустимими доказами.

Приймаючи рішення про відмову в встановленні позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідач виходив з відсутності підстав для підтвердження такого статусу, оскільки позивач виконував роботи в зоні відчуження в 1990 році менше 30 календарних днів. При цьому названими документами підтверджено перебування позивача та виконання ним робіт у зоні відчуження у 1990 році більше 30 календарних днів, що доводить необгрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав для підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

До того ж, відповідачем не взято до уваги те, що експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 8354 від 03.02.2020 встановлено, що захворювання та інвалідність пов`язані з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовивши позивачу у встановленні позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не дотримався вимог Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та видачі відповідного посвідчення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 65 цього Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Посвідчення видаються, зокрема:

1) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;

2) особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі Ковач проти України від 07 лютого 2008 року , п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року, тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Оскільки належними та допустимими доказами підтверджено те, що позивач у відповідний період брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому він мав право на встановлення йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З метою належного та повного захисту моїх прав позивача, а також з метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, необхідно зобов`язати відповідача встановити позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 19.04.2021 року згідно протоколу № 29-21 в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов`язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.