Постанова

від 06.10.2021 по справі 380/576/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/576/21 пров. № А/857/15408/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кушнерика М.П.

суддів - Гінди О.М..; Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, прийняте суддею Сакалош В.М., в м.Львові, повний текст складено 05 липня 2021 року у справі № 380/576/21 за адміністративним позовом приватного підприємства "Креатех-Захід" до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Креатех-Захід" звернулося з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в перешкоджанні підприємству будівництву багатоквартирного житлового будинку на вул. Морозна, 29 зі знесенням будівлі магазину у м. Львові, яке здійснюються на підставі дозволу № ЛВ 1121918903348 від 08 липня 2019 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові; зобов`язати відповідача не чинити перешкод позивачу в будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Морозна, 29 зі знесенням будівлі магазину у м. Львові, яке здійснюються на підставі дозволу № ЛВ 1121918903348 від 08 липня 2019 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ПП Креатех - Захід видано дозвіл № ЛВ 1121918903348 Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на виконання будівельних робіт, а саме на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Морозна 29 зі знесенням будівлі магазину у м.Львові. Земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 17 березня 2015 року, що засвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Нор Н.М. За рішенням виконкому Львівської міської ради №339 від 28 квітня 2017 року позивачу видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку зі знесенням будівлі магазину. Вказує, що позивач звернувся до Сихівської районної адміністрації про отримання дозволу на продовження роботи по будівництву, проте відповідач відмовив у задоволенні такої заяви.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради) в перешкоджанні ПП КРЕАТЕХ-ЗАХІД будівництву багатоквартирного житлового будинку на вул. Морозна, 29 зі знесенням будівлі магазину у м. Львові, яке здійснюються на підставі дозволу № ЛВ 1121918903348 від 08 липня 2019 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Зобов`язано Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради не чинити перешкод ПП КРЕАТЕХ-ЗАХІД в будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Морозна, 29 зі знесенням будівлі магазину у м. Львові, яке здійснюються на підставі дозволу № ЛВ 1121918903348 від 08 липня 2019 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ПП "Креатех-Захід" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4540 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради подала апеляційну скаргу, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що згідно п. 4.38 Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 977 від 01.11.2019 до повноважень районної адміністрації належить видача дозволів на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законодавством України. Також, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 120 від 09.02.2018 затверджено перелік інформаційних карток адміністративних послуг , суб`єктами надання яких є районні адміністрації . У додатку 24 вказаного рішення зазначено, що саме районна адміністрація надає дозвіл на порушення об`єктів благоустрою, також надано перелік документів, які необхідно подати для отримання відповідного виду дозволу. Отже, апелянт вказує, що отримання дозволу на порушення об`єктів благоустрою передбачено нормами чинного законодавства, тому твердження позивача про те, що отримувати такий дозвіл не потрібно, не відповідає дійсності.

Апелянт звертає увагу на те, що будівництво багатоквартирного будинку було предметом неодноразових обговорень, в тому числі за участю Львівського міського голови. Мешканці суміжних будинків також висловлювали своє категоричне заперечення щодо даного будівництва.

Крім того, вказує на те, що об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Разом з тим, позивач не обгрунтував, які саме дії відповідача порушили його права.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 08.07.2019 року ПП Креатех-Захід , Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у м.Львові було видано Дозвіл № ЛВ 1121918903348 на виконання будівельних робіт, а саме на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі магазину.

Земельна ділянка по вул. Морозна, 29 належить позивачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 17 березня 2015 року, що засвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Нор Н.М. Кадастровий № 4610136800:04:004:0062, зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно № 9074875.

28.04.2017 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 339 Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП Креатех - Захід багатоквартирного житлового будинку по вул. Морозна, 29 зі знесенням будівлі магазину .

На підставі виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради 28.04.2017 року містобудівних умов та обмежень була розроблена проектна документація. Проект будівництва пройшов експертизу Державного підприємства Західний експертно-технічний центр Держпраці , про що було видано 29 серпня 2018 року відповідний висновок.

ПП Креатех-Захід станом на 12 грудня 2018 року було укладено договір підряду № 1ГП-07/12/18 з ТОВ Стрім Львів капітального будівництва багатоквартирного житлового будинку зі знесенням будівлі магазину, що знаходиться за адресою м.Львів,вул.Морозна, 29.

07.12.2018 року було укладено договір з технічного нагляду за таким об`єктом та 03.12.2018 року договір про авторський нагляд за веденням будівництва та знесенням будівлі магазину на об`єкті.

01.10.2019 року позивач почав встановлювати огородження відповідно до проекту на будівництво.

11.10.2019 року позивачу була вручена вимога № 2410Б-в2960 КП Адміністративно-технічне управління про усунення порушень щодо благоустрою, зокрема - надати дозвільні документи на тимчасову споруду або забрати її до 21 жовтня 2019 року.

Вважаючи свої права, інтереси та обов`язки порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з метою недопущення порушення прав позивача повинен був забезпечити можливість надати пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача шляхом його повідомлення про позапланову перевірку, витребування відповідних документів та матеріалів, оскільки у позивача, що придбав земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки існують правомірні очікування щодо того, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб`єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (частина 2 статті 29 Закону № 3038-VI).

Згідно з частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника (частина 8 статті 29 Закону № 3038-VI).

Таким чином, містобудівні умови та обмеження хоч і не є актом ненормативного правового характеру, однак в силу наведених законодавчих приписів не вичерпують свою дію фактом їх затвердження, є чинними до завершення будівництва і підлягають врахуванню під час прийняття подальших рішень суб`єктами містобудівної діяльності та виконання будівельних робіт на рівні з іншими вихідними даними та містобудівною документацією на місцевому рівні.

Відповідно до положень статті 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 807/736/18.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення (далі - Порядок № 698), відповідно до пункту 2 якого нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Отже, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ України (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/2243/17, від 09 квітня 2020 року у справі № 810/899/17, від 11 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.002260.

Відповідно до підпунктів 1, 6 пункту 5 Порядку № 698, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Пунктами 14-15 Порядку № 698 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 698 у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об`єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки (пункт 31 Порядку № 698)

Відповідно до пункту 32 Порядку № 698 якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.1 Закону України Про благоустрій населених пунктів територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

Статтею 14 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 5 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно з статтею 26-1 Закону України Про благоустрій населених пунктів порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.

Статтею 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів встановлено, що відповідними органами місцевого самоврядування розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року № 376 затверджені Правила благоустрою м.Львова.

Відповідно до п. 14.1 дозвіл на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт видає відповідна районна адміністрація на підставі письмової заяви за формою згідно з додатком 2 до цих Правил та основних матеріалів дозвільної та проектної документації відповідно до пункту 14.2 цих Правил.

Згідно з пп. 14.2.2 п. 14.2 залежно від виду об`єктів, місця виконання робіт до письмової заяви замовника або виконавця робіт додаються основні матеріали дозвільної та проектної документації: для отримання дозволу на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту фасадів будівель та споруд: паспорт опорядження фасадів; затверджений проект виконання робіт з ремонту фасадів будівель та споруд (при необхідності); при виконанні поточного ремонту фасаду надається фотофіксація об`єкта та перелік робіт.

Відповідно до ч. 6 ст. 26-1 Закону України Про благоустрій населених пунктів , відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу є подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу згідно із встановленим переліком; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в установленому порядку.

Також, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 120 від 09.02.2018 затверджено перелік інформаційних карток адміністративних послуг, суб`єктами надання яких є районні адміністрації. В додатку 34 вказаного рішення зазначено, що районна адміністрація надає дозвіл на порушення об`єктів благоустрою та вказано перелік документів, які потрібно подати для отримання такого дозволу.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі поданих позивачем документів Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у м.Львові видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку зі знесенням існуючого магазину за адресою АДРЕСА_1 , які затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № ЛВ 1121918903348 від 28.04.2017 року.

24.06.2019 головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Блажків О.Б. та Федів Р.М. рішенням № 33-мб/пз скасовано вищевказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво приватним підприємством Креатех - Захід багатоквартирного житлового будинку на м.Львів, вул.Морозна, 29 у Львові зі знесенням будівлі магазину, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської від 28.04.2017 № 339.

Згідно відповіді Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради підставою для не надання дозволу на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт на встановлення тимчасових споруд було саме скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Львів, вул. Морозна, 29.

Надалі, посилаючись на рішення Львівського окружного адміністративного суду від від 27 травня 2020 року, яким скасовано рішення державних інспекторів про скасування містобудівних умов та обмежень від 24.06.2019 № 33-мб/нз ТзОВ Креатех - Захід звернулося до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради щодо видачі дозволу на порушення благоустрою території у зв`язку з початком будівельних робіт. З огляду на те, що позивачем не було подано повного пакету документів для надання відповідного дозволу, відповідачем запропоновано ТзОВ Креатех - Захід надати протокол засідання архітектурно-містобудівної ради при управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради щодо інженерних споруд.

Колегія суддів звертає увагу на те, що реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Апеляційний суд вважає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, а саме позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить зобов`язати Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради не чинити перешкод Приватному підприємству Креатех-захід в будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Морозна, 29 зі знесенням будівлі магазину у м. Львові, яке здійснюються на підставі дозволу № ЛВ 1121918903348 від 08 липня 2019 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач належним чином не обгрунтував, в чому саме полягає його порушене право, які дії відповідача порушують його права, свободи та інтереси та яким чином Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради чинить перешкоди в будівництві багатоквартирного житлового будинку.

Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини уваги, не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

За пунктами 3, 4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, у справі № 380/576/21, - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. М. Гінда О. І. Мікула Повне судове рішення складено 11.10.21