Постанова

від 13.10.2021 по справі 478/1467/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.10.21

22-ц/812/1703/21

Провадження №22-ц/812/1703/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Бондаренко Т.З.,

суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання -Андрієнко Л.Д.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 478/1467/20 за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Томашевського О.О., в приміщенні того ж суду, за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна про повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна про повернення земельної ділянки.

Позивачка зазначала, що 10 червня 2013 року між позивачкою та ПП Агротех було укладено договір оренди земельної ділянки строком до 31 грудня 2017 року. 06 березня 2017 року позивачка, не маючи наміру продовжувати договір оренди землі з ПП Агротех та бажаючи обробляти її самостійно, звернулась до підприємства з листом про її повернення. ПП Агротех повідомило позивачку про наявність укладеного договору оренди землі між нею та ТОВ Ватутіна . Позивачка вказувала, шо вона не укладала вказаного договору оренди землі із ТОВ Ватутіна та не підписувала його.

Посилаючись на таке позивачка просила зобов`язати відповідача ТОВ Ватутіна повернути їй земельну ділянку, яка належить їй на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності, площею 8,562 га і яка розташована на землях Михайлівської селищної ради Казанківського району.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2021 року позовні вимоги задоволено. Зобов`язано ТОВ Ватутіна повернути земельну ділянку ОСОБА_1 , яка належить їй на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності, площею 8,562 га і яка розташована на землях Михайлівської селищної ради Казанківського району. Розподілено судові витрати.

Рішення районного суду мотивовано тим, що оскільки позивачка не підписувала договір оренди земельної ділянки з відповідачем ТОВ Ватутіна , що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи, то такий договір не було укладено, через що земельна ділянка підлягає поверненню власнику, так як її використання відповідачем є безпідставним.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що районний суд в порушення процесуального закону не повідомив в передбачений законом спосіб відповідача у справі про день, час та місце її розгляду та розглянув справу за відсутності представника ТОВ Ватутіна .

Також в апеляційній скарзі зазначено, що в порушення вимог закону, для експертного дослідження було надано один примірник оригіналу договору оренди, тоді, як було виготовлено три примірника оригіналу і їх відсутність не була встановлена судом. Крім того, апелянт висловлює свою незгоду з висновком експерта, оскільки ним не дотримано нормативних вимог, щодо надання для порівняння вільних зразків підпису, оскільки надані зразки не відповідають за часом об`єкту дослідження та в недостатній кількості.

Також, апелянт вказує на те, що позивачка отримувала орендну плату щорічно до 2020 року у грошовій формі, що свідчить про її обізнаність щодо наявності договору оренди.

У відзиві на вказану апеляційну скаргу ОСОБА_4 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки примірник оспорюваного оригіналу договору, який було досліджено експертом, суду надавав сам відповідач, інших примірників немає, ухвала суду про призначення експертизи відповідачем не оскаржувалася, вважає, що повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом здійснено належним чином, оскільки електронний адрес ТОВ Ватутіна було зазначено у процесуальних документах поданих до суду. Доказів отримання позивачкою орендної плати та сплати податку за землю апелянтом не надано.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання в суді першої інстанції призначалося неодноразово. Проте, в судовому засіданні, яке відбулося 06 липня 2021 року, представник апелянта не був присутній, а в матеріалах справи не міститься даних про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою, повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення процесуального закону, як на підставу порушення свого права та необхідність скасування оскаржуваного рішення через це.

За наведених обставин, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням у даній справі нового судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, за кадастровим номером: 4823683200:07:000:0045, площею 8,562 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 квітня 2013 року № 2173321.

10 червня 2013 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПП Агротех було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 8,562 га за кадастровим номером: 4823683200:07:000:0045, що підтверджується дослідженою судом копією відповідного договору.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що його було укладено строком до 31 грудня 2017 року. Відомостей щодо проведення державної реєстрації такого договору відсутні (а.с.8-10).

06 червня 2017 року, позивачка звернулась на адресу ПП Агротех з листом, де просила, в зв`язку з закінченням дії договору оренди 31 грудня 2017 року та відсутністю в неї наміру продовжувати вказаний договір, повернути земельну ділянку не пізніше вказаної дати.

ТОВ Ватутіна листом повідомив позивачку про наявність укладеного договору оренди землі (а.с.14).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 104791909 від 23 листопада 2017 року вбачається, що 02 серпня 2016 року було зареєстровано договір оренди землі від 12 липня 2016 року на земельну ділянку, площею 8,56 га, яка належить позивачці, строком на 10 років. Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ Ватутіна Цей договір укладено між позивачкою ОСОБА_1 та ТОВ Ватутіна , де позивачка передає належну їй земельну ділянку, площею 8,562 га за кадастровим номером: 4823683200:07:000:0045, розташовану на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області в оренду відповідачу - ТОВ Ватутіна , строком на 10 років. На підставі рішення державного реєстратора від 08 серпня 2016 року, право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстровано за ТОВ Ватутіна (а.с.16-18).

Згідно з висновком експерта від 04 червня 2021 року № 21-175, підпис від імені ОСОБА_1 в графі орендодавець на зворотному аркуші договору б/н від 12 липня 2016 року про оренду землі, загальною площею 8,56 га, виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.134-139).

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину.

Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України ).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Як вбачається з наведених доказів, позивачка не вчиняла свого підпису на договорі оренди землі з ТОВ Ватутіна .

За таких обставин, наявні підстави вважати, що договір оренди землі від 12 липня 2016 року не було укладено між позивачкою та відповідачем. За вказаних обставин, правові підстави для використання земельної ділянки належної позивачці, у відповідача відсутні.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Так, відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 16 червня 2020 у справі № 145/2047/16-ц при неукладеному договорі оренди, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Враховуючи, що договір оренди землі між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Ватутіна не було укладено, то належним та ефективним способом захисту її права на користування власною земельною ділянкою є повернення її позивачці. За такого, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги в частині неналежності висновку експерта, через недоліки вільних зразків підпису позивачки, через відсутність даних про їх приналежність підлягають відхиленню, оскільки вони надані позивачкою та нею не оспорюються.

Посилання апелянта на те, що вільні зразки вчинені не в той період, коли було вчинено оспорюваний підпис, також, що експерементальні зразки підпису відібрані не на лінованому бланку, що їх кількість не є достатньою, не запропоновано для експерта документу аналогічного з тим, який досліджується, також підлягають відхиленню.

Так, відповідно до висновку експерта від 04 червня 2021 року за № 21-175, судово-почеркознавча експертиза проведена ОСОБА_5 , який має вищу юридичну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень магістр, кваліфікацію за фахом Дослідження почерку та підписів (свідоцтво № 24, видане рішенням ЕКК Одеського НДІСЕ від 12 травня 2017 року, яке дійсне до 12 травня 2022 року, стаж експертної роботи з 2017 року.

Експерта попереджено про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України.

В висновку експерта зазначається, що згідно науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, про що вказано в п. 1.13 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність, та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця. Враховуючи вказані нормативні положення та вивчивши порівняльний матеріал, експерту надана достатня кількість почергового матеріалу для простеження ознак та варіаційності підписів.

Таким чином питання достатності, належності, якості порівняльного матеріалу для проведення експертизи вирішено експертом відповідно до його компетенції.

Зазначення в апеляційній скарзі про непосвідчення суддею експериментальних зразків підпису позивачки, не може бути само по собі підставою для сумнівів щодо належності висновку експерта, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 08 лютого 2021 року експериментальні зразки підпису в кількості на 15 аркушах було відібрано в судовому засіданні, в якому був присутній в тому числі і представник відповідача (а.с. 126-128).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно не витребував всі оригінали примірників оспорюваного договору, також не є спростовними для висновків суду, оскільки позивачка вказувала, що договір не підписувала і його примірника в неї немає, примірник оригіналу договору, який наявний в матеріалах справи та був предметом дослідження експерта, надано саме відповідачем, на витребуванні оригіналу примірника договору який міг бути переданий для державної реєстрації, представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не наполягала.

Також не мають правового значення посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка отримувала орендну плату, оскільки така обставина не свідчить про укладення договору у передбаченому законом порядку, до того ж про таке відсутні докази у справі.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України до судових витрат, зокрема належать витрати, пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою (частини сьома, восьма статті 72 ЦПК України ).

Згідно матеріалів справи позивачка заперечувала підписання договору оренди землі з ТОВ Ватутіна від 12 липня 2016 року. Для доведення перед судом переконливості наведених заперечень позивачка просила провести у справі почеркознавчу експертизу з метою з`ясування обставин справжності підпису, вчиненого у договорі оренди землі від її імені.

Згідно акта здачі-приймання висновку експерта № 21-152 загальна вартість експертного дослідження, яку сплатила позивачка склала 7001,69 грн.

Так сума у розмірі 7001,69 грн. є вартістю понесених витрат на проведення експертизи, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Крім того, за нормами статті 141 ЦПК України , суд ухвалює також про стягнення з відповідача на користь позивачки судові витрати у вигляді сплаченого нею судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 840,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна про повернення земельної ділянки задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Ватутіна (Миколаївська область, Баштанський(Казанківський) район, смт. Казанка, вул. Гагаріна, 86, ЄДРПОУ 40126377) повернути земельну ділянку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка належить їй на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності, площею 8,562 га і яка розташована на землях Михайлівської селищної ради Казанківського району.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна (Миколаївська область, Баштанський (Казанківський) район, с. Казанка, вул. Гагаріна, буд. 86, код ЄДРПОУ 40126377) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,00 грн. та витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 7001,69 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, 18 жовтня 2021 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова