Постанова

від 04.10.2021 по справі 500/4506/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5732/21

Номер справи місцевого суду: 500/4506/16-ц

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л.І.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Гірняк Л.А.

Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.

За участю секретаря - Ющак А.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 її правонаступника - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна

- про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу та визнання майна набутим під час проживання однією сім`єю спільною власністю подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_3 уточнивши поовні вимоги звернулася до суду з вищезазначеними позовними вимогами та просила суд:

-встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_5 з 2009 року по час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1

-визнати майно, яке набуте за час спільного сумісного проживання: 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами та земельну ділянку, кадастровий номер 5110600000:01:039:0239, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0291 га, за адресою: АДРЕСА_1 , спільним майном ОСОБА_3 з ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 як спільно набуте майно чоловіка та дружини, що проживали без реєстрації шлюбу.

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку житлового з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної кадастровий номер 5110600000:01:039:0239, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0291 га за адресою: АДРЕСА_1

Вимоги обгрунтовує тим, що з 2009 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 , до часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю та вони мали добрі та ніжні стосунки,турбувалися один про одного. В їхньому похилому віці дуже гостро почувається бажання мати коло себе розуміючу людину. За життя з ОСОБА_6 вона почувала себе коханою та потрібною в цьому житті, чого їй до знайомства з ним дуже не вистачало. Їхнє життя було різноманітним: вони разом працювали, мали спільні інтереси та однакові погляди на життя. Їй було з ним як з чоловіком цікаво, що є дуже важливим для спільного життя. Їх об`єднував сімейний побут. ОСОБА_6 в останній рік дуже хворів, вона його супроводжувала до лікарні та постійно була поряд. В останні хвилини його життя саме вона була разом із ним у лікарні та на її руках він помер, також вона за власний рахунок здійснила поховання .

Вони прожили без реєстрації шлюбу, однак, їхні стосунки були як чоловіка та дружини. Усі друзі, знайомі та колеги знали її як дружину. Як на публічних заходах так і в вузькому колі вони завжди були разом, що підтверджується фотографіями. ОСОБА_7 - сестра ОСОБА_6 , яка є спадкоємцем другої черги за законом, була постійним нашим гостем як на святах, так і у повсякденному житті, яка є безпосереднім свідком наших стосунків.

Посилається на покази свідків які можуть підтветдити, що вони мали взаємні права та обов`язки, спільний сімейний бюджет, вели спільне домашнє господарство, а також турбувалися один про одного.

Одночасно зазначає, що вони були об`єднані спільною працею, в наслідок якої в період їхнього спільного проживання з ОСОБА_5 набуто право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна:

-1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проведення будівельних робіт з завершення будівництва 1/2 частки житлового будинку нею було укладено договір підряду з ПП ОСОБА_8 05 травня 2009 року, яким виконано наступні роботи: влаштування стяжки фундаменту, штукатурку, шпаклювання стін та стелі, оклеювання шпалерами стін, фарбування стелі, укладення лінолеуму, монтаж плінтусів, монтаж дерев`яної вагонки, влаштування дробини, про що свідчить відповідний акт виконаних робіт та платіжні документи, згідно з якими оплачено ці роботи. В подальшому встановлено охоронну сигналізацію, побудовано огорожу, навіс, вольєр, замінено ворота, встановлено домофон та відеоспостереження, монтаж лінії електропостачання у будинку в цілому. Всі роботи є невід`ємними, без яких неможливо здійснити прийняття в експлуатацію будинку.

-земельну ділянку, кадастровий номер 5110600000:01:039:0239, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0291 га, на якій розташована частка житлового будинку належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №984382, виданого 12 вересня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ізмаїл.

У відзиві на уточнені позовні вимоги представник позивача - ОСОБА_9 просить у задоволені позовних вимог відмовити посилаючись на те, що вона являється спадкоємцем першої черги після смерті батька- ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10 жовтня 2015 року він уклав заповіт, яким частку статутного капіталу.як засновника споживчого товариства ІНФОРМАЦІЯ_5 та частку бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_5 заповів ОСОБА_10 . Щодо іншого майна, а саме1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки,розпорядження не залишив.

Відповідачка зазначає про відсутність доказів спільного проживання, ведення спільного господарства та спільного побуту.Позивач ні фінансово, ні фізично не брала участі у будівництві будинку, тому її виоги не можуть бути задоволені. ОСОБА_3 працювала бухгалтером у батька, виконувала його доручення,однак добрі стосунки не можуть вважатись сімєю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_5 з 2010 року по час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Встановлюючи факт проживання однією сімєю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовляючи у визнані права власності, районний суд виходив з того, що позивачем надана довідка про його поховання та на відсутності доказів,придбання спірного майна внаслідок спільної праці, спільного бюджету,витрат і інтересах сім`ї.

Короткий зміст апеляційних скарг

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з прийняттям постанови про відмову в задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що до складу позовених вимог входить вимога щодо визнання майна,яке набуте за час спільного проживання:1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 ,спільним майном ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,як спільно набуте майно чоловіка та дружини,що проживали без реєстрації шлюбу, та визнання за ОСОБА_3 права власності га ј частку житлового будинку.Вона є співвласником спірного будинку однак її до участі в справі не залучено, а рішення суду порушує її права та обов`язки.

В апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду з прийняттям нового,про відмову в задоволені позовних вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачка не надала доказів на підтвердження позовних вимог, а періодичне проживання з 2010 по 2016 роки нею з ОСОБА_5 не є підтвердженням виникнення між ними прав та обовязків подружжя в розумінні ст.74 СК України. Суд взяв до уваги пояснення свідків- близькиз родичів позивачки, які зацікавлені у задоволені позовних вимогах.

Зазначає, що будинок побудований у 2005 році. Позивачка ОСОБА_11 грошей у будинок не вкладала та мала з ним періодичні зустрічі.Лише в останні дні його життя мешкала з ним.

Просить звернути увагу суду, що реальний поділ будинку співвласники не визначали.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та ухвалити в цій частині нове рішення,яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що період проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не було постійним та не мало ознак сім`ї у розумінні норм Сімейного кодексу України, а тому надані докази позивачкою є неналежними та недостатніми щодо підтвердження того, що вони мали спільний бюджет,вели спільне господарство та були повязані виконанням прав та обовязків.Суд помилково дійшов до висновку, що між сторонами склались усталені відносини які притаманні подружжю .

Прицьому посилається на те, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_12 є зацікавлені особи а свідок ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 описали відносини коли будинок був вже збудований.

Сторони в судове засідання не з`явились,про час та місце судового розгляду сповіщені належним чином.

В заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Атаманчук Н.С. та приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області -М.Д.Єфіменко просять справу слухати за їх відсутністю.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті

В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Відповідно до ч.5 ст.258 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи та оцінка апеляційного суду

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приєходить донаступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Встановлюючи факт проживання однією сімєю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовляючи у визнані права власності, районний суд виходив з того, що позивачем надана довідка про його поховання та на відсутності доказів,придбання спірного майна внаслідок спільної праці, спільного бюджету,витрат і інтересах сімї.

Висновок районного суду не грунтується на фактичних обставинах справи з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного ериторіального управління юстиції в Одеській області 21.05.2016 р.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить:

-1/2 частка домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_16 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно о 345 від 12.04.2011 р. ;

-земельна ділянка кадастровий номер земельної лянки 5110600000:01:039:0239 та належала ОСОБА_5 на дставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 984382 розташована за цією ж адресою.

-частка статутного капіталу, як засновника споживчого товариства Спсілон , код ЄДРПОУ 21009732 та частка бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована адресою: Одеська область, Кілійський район, сільська рада села Приморське, бережжя Чорного моря.

Згідно ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

10 жовтня 2015 року ОСОБА_5 підписаний заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І., яким частку статутного капіталу, як засновника споживчого товариства ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ 21009732 та частку бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, сільська рада села Приморське, узбережжя Чорного моря він заповідав ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. Тому, вищезазначена частка домоволодіння та земельна ділянка, згідно чинного законодавства спадкуються на загальних підставах.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Окрім мене, інших спадкоємців першої черги немає.

18 липня 2016 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., на підставі заяви про прийняття спадщини, поданої ОСОБА_10 , було заведено спадкову справу № 59/2016 до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

04 серпня 2016 року ОСОБА_1 , до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. було подано заяву про прийняття спадщини, що залишилася після смерті мого батька, ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частинами першою та другою ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Тобто при застосуванні ст.74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Згідно з частинами першою та другою ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 не містять інформації про предмет доказування, жоден свідок не підтвердив факт та обставини проживання однією сім`єю однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 2010 року по час його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а лише надали покази про відомі їм обставини з яких неможливо зробити висновок про постійність такого проживання, наявність спільного бюджету, виконання взаємних прав та обовязків.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Виходячи із положень ч.3 ст.1268 ЦК України, проживання повинно бути постійним, тобто носити тривалий характер, і не припинитися перед смертю спадкодавця, що є передумовою прийняття спадщини, якщо спадкоємець не відмовився від спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про право па спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України.

Відповідно до п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.

Нормами ч.2, ч.4 ст.3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:

а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем;

б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги ОСОБА_3 - правонаступником якої являється ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_5 не підлягають задоволенню за недоведеністю позовних вимог.

Сам по собі факт добрих стосунків та спільно проведеного часу, що підтверджується фотографіями, не є правовими підставами для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу так як районний суд правильно встановив обставини відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , однак прийшов до помилкового висновку стосовно факту їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2009 року по день його смерті , за відсутності необхідних ознак сім`ї.

Керуючись ст. 367,368,374,376 ,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2019 року в частині встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу скасувати та прийняти в цій частині постанову.

Позовну заяву ОСОБА_3 її правонаступника - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу , залишити без задоволення.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.10.2021 року.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

С.М.Сегеда

О.С.Комлева