Постанова

від 09.06.2010 по справі 2а-3259/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 червня 2010 року           16:45           № 2а-3259/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання  Поліщук О.А.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Касеусмастер"

про

 стягнення податкового боргу в розмірі 909 832,43грн.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Касеусмастер" податкової заборгованості з податку на додану вартість в розмірі                   909 832,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв’язку з порушенням відповідачем вимог Законів України "Про податок на додану вартість" та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу України” податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках, коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач в жодне судове засідання не з’явився, клопотань, письмових заперечень чи пояснень суду по суті спору не надав.  

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, пояснень  його представника, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Касеусмастер" зареєстроване Святошинською районною у  м. Києві державною адміністрацією 12.12.2008 р., код ЄДРПОУ 36265092, є платником податків .

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування  та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі - Закон).

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року.

У результаті зазначеної перевірки були виявлені порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у зв’язку з невключенням до податкового зобов’язання в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 р. суми 869 583,33 грн. по розрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпрофі", чим занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на відповідну суму, про що складено акт від 02.09.2009 р. № 117/15-410.

Згідно пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків  свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника  податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього  Закону, такий платник податків зобов’язаний (крім випадків, коли  податкова декларація не  приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, на підставі акту перевірки від 02.09.2009 р. № 117/15-410, відповідно до зазначених норм податкового законодавства, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.09.2009 р. № 0092971502/0, якими визначено до сплати суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 913 062,43 грн. (869 583,33 –за основним платежем; 43 479,10 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями), яке  було розміщене на дошці податкових оголошень 18.09.2009 р. Така сума податкового зобов’язання, визначена податковим повідомленням-рішенням відповідачем погашена не була.

Крім цього, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва була проведена перевірка дотримання вимог податного законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків Товариством з обмеженою відповідальністю  "Касеусмастер" за березень, квітень, травень 2009 року.

У результаті зазначеної перевірки були виявлені порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині порушення строків подання податкової декларації за квітень, липень 2009 р. та неподання податкової декларації за травень, червень 2009 р.,  про що було складено акт від 24.11.2009 р. № 4152/15-220.

Згідно пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 зазначеного Закону України податкові декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Штрафні санкції, як це передбачено п. 17.1. ст. 17 зазначеного Закону України,  за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до абз. 1 пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, на підставі акту перевірки від 24.11.2009 р. № 4152/15-220, відповідно до зазначених норм податкового законодавства, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 24.11.2009 р. № 0114601502/0, якими визначено до сплати суму податкового зобов’язання (штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 680,00 грн. Така сума податкового зобов’язання, визначена податковим повідомленням-рішенням відповідачем погашена не була.

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів  відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4  Закону, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання  протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Слід зазначити, що відповідач не використав надане йому п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 зазначеним вище Законом правом адміністративного оскарження рішення податкових органів.  

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша - надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання та містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону). Друга - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону). У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням  посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення  такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

На виконання зазначених законодавчих вимог позивачем були винесені дві податкові вимоги: перша на суму 909 152,43 грн. від 06.11.2009 р. № 1/1449, друга на суму  909 152,43 грн. від 17.12.2009 р. № 2/1786, які не були отримані відповідачем у зв’язку з незнаходженням його за адресою реєстрації. Так, податковим органом зазначені податкові вимоги були розміщенні на дошці податкових оголошень 11.01.2010 р. та прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 12.02.2010 р.  № 152.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, згідно податкових повідомлень-рішень від 04.09.2009 р. № 0092971502/0 та від 24.11.2009 р. № 0114601502/0 становить 913 742,43 грн. Враховуючи, що на день проведення податкового зобов’язання існувала переплата з податку на додану вартість в розмірі 3 910,00 грн., то залишок податкового зобов’язання відповідача перед Державним бюджетом України становить 909 832,43 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу суду не надано.

В той же час, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку додану вартість, що є помилковим, оскільки відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснюється звернення стягнення на активи підприємства в рахунок погашення податкового зобов’язання.  

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична  особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових  експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Касеусмастер" (ЄДРПОУ 36265092) для погашення податкового боргу у розмірі                909 832,43 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій