Ухвала

від 18.10.2021 по справі 910/16189/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 910/16189/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство)

на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2021 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" (далі - Товариство)

до Підприємства

про стягнення 2 610 213, 82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство 20.08.2021 (згідно зі штампом апеляційного господарського суду) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 зі справи № 910/16189/20. Водночас у касаційній скарзі скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX, що набрав чинності з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає, зокрема, пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки останній вбачає необхідність у відступленні від позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 12.05.2021 у справі 910/11830/20 щодо застосування статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Однак зазначення скаржником цієї підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться лише до цитування вказаної норми, проте не наведено належного обґрунтування необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.05.2021 у справі №910/11830/20, як і не зазначено формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування згаданої норми права, з яким не погоджується скаржник, а також не зазначено змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, на яких подається касаційна скарга .

Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.

Предметом позову у цій справі є стягнення 2 610 213,82 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у цій справі, позов Товариства задоволено частково; стягнуто з Підприємства 417 993,63 грн пені, 1 774 226,56 грн штрафу та 39 153,21 грн судового збору.

Як свідчать матеріали касаційної скарги, Підприємство не погоджується з вказаними рішенням і постановою, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Отже, з огляду на викладене за подання цієї касаційної скарги судовий збір мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону у розмірі 65 766,60 грн (2 192 220,19*1,5%) *200% .

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас Підприємство у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, посилаючись на скрутне фінансове становище.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті .

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Із системного аналізу змісту зазначеної норми убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, сама лише обставина скрутного фінансового становища, а також те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, не є підставою для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону, а тому згадане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відхиляється.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Підприємству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: обґрунтувати належним чином наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 цього Кодексу, щодо необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.05.2021 у справі №910/11830/20, зі змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення та зазначенням формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник; а також надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 65 766,60 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку залишається без розгляду до усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 зі справи № 910/16189/20 відхилити.

2. Касаційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 зі справи № 910/16189/20 залишити без руху.

3. Надати державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 10 листопада 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити державному підприємству "Гарантований покупець", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова