Постанова

від 16.08.2021 по справі 910/16189/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2021 р. Справа№ 910/16189/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021

у справі № 910/16189/20 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-1

до Державного підприємства Гарантований покупець

про стягнення 2 610 213,82 грн,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія-1 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення 2 610 213,82 грн, з яких: 838277,65 грн пені, 1774226,56 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленої позивачем у лютому-липні 2020 року електричної енергії за договором № 5741/1 від 27.10.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 в справі № 910/16189/20 позов ТОВ Енергія-1 до ДП Гарантований покупець задоволено частково.

Стягнуто з ДП Гарантований покупець на користь ТОВ Енергія-1 417 993,63 грн пені, 1 774 226,56 грн штрафу, 39 153,21 грн судового збору.

Повернуто ТОВ Енергія-1 з Державного бюджету 34,35 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши наявність обставин порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати вартості поставленої позивачем у лютому-липні 2020 року електричної енергії, керуючись ст. ст. 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 218 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Однак у зв`язку із наявністю підстав, визначених приписами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшив розмір пені та штрафу на 50 %.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ДП Гарантований покупець звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 в справі № 910/16189/20 в частині стягнення з ДП Гарантований покупець на користь ТОВ Енергія-1 417 993,63 грн пені, 1 774 226,56 грн штрафу, 39 153,21 грн судового збору та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування усіх обставин справи з невірним застосуванням норм матеріального права. Так, відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції не було належним чином надано оцінку доводам та запереченням відповідача щодо підстав позову. Зокрема, суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем актів купівлі-продажу електроенергії. Крім того, апелянт зазначає, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання. А тому, апелянт вважає, що при вирішенні даного спору судом безпідставно не було враховано положення ст. 614 ЦК України та відсутність вини відповідача. Також апелянт зазначає, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії".

Крім того, відповідачем подано клопотання про залучення третіх осіб та зменшення розміру неустойки до 1 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021, апеляційна скарга у справі № 910/16189/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 в справі № 910/16189/20 було залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/16189/20; розгляд справи призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з дотриманням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Так позивач зазначає, що акти купівлі-продажу електроенергії були направлені та отримані відповідачем, про що свідчить відповідний підпис уповноваженої особи та відбиток печатки підприємства. Крім того, в телефонному режимі, позивачем було з`ясовано вхідні номери надісланих відповідачу листів (перелік наведено у відзиві). За доводами позивача, аргументація апелянта в частині відсутності його вини є необґрунтованою, оскільки неналежне виконання своїх зобов`язань контрагентами Державного підприємства Гарантований покупець не є об`єктивною причиною, що може звільнити останнього від відповідальності за неналежне виконання грошових зобов`язань. Також позивач вважає, що строк виконання зобов`язань настав. Відносно доводів апелянта щодо виконання його грошових зобов`язань перед позивачем шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики позивач зазначає, що відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж той, що передбачений Договором та Порядком.

В судовому засіданні 05.07.2021 оголошено перерву до 16.08.2021 у зв`язку з наданням стороні позивача можливості ознайомитися з доводами клопотань апелянта та письмово висловити свої заперечення.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-1 надійшли письмові заперечення щодо заявлених відповідачем клопотань про залучення третіх осіб та зменшення неустойки.

В судовому засіданні 16.08.2021, колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, відмовляє в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Так, обґрунтовуючи підстави необхідності залучення до справи в якості третьої особи - Кабінету Міністрів України, апелянт зазначає, що останній є органом управління відповідача, а прийняття рішення у справі №910/16189/20 безпосередньо вплине на його права та обов`язки і як органу управління і як вищого органу виконавчої влади, який зобов`язаний вживати дії щодо врегулювання ситуації щодо фінансування ДП Гарантований покупець з метою своєчасних розрахунків з виробниками електричної енергії.

Відносно необхідності залучення третьою особою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" апелянт зазначає, що на останнього покладено обов`язок забезпечити надходження відповідачу грошових коштів, що є складовою тарифу на його передачу, а відтак і виконання грошових зобов`язань перед відповідачем залежить від відповідних надходжень. Таким чином, внаслідок задоволення судом вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за прострочення оплати електричної енергії, що є збитками в розумінні ст. 225 ГК України, відповідач матиме право на стягнення таких збитків з НЕК Укренерго .

Щодо залучення третьою особою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, апелянт зазначає, що оскільки на останнього покладено обов`язок створення умов виконання спеціальних обов`язків учасників ринку, що забезпечують покриття та своєчасну оплату електричної енергії виробникам енергії за зеленим тарифом, в т.ч. й позивачу, крім того, відповідно до Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг комісія зобов`язана здійснювати моніторинг зобов`язань, що є змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору, то наявні підстави залучення такої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв`язок.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Дослідивши матеріали справи, а також розглянувши вищенаведені доводи клопотань, колегія суддів встановила, що відповідачем не наведено належного обґрунтування, яким чином рішення у даній справі, яке стосується питання нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго .

Відтак підстави для задоволення клопотань про залучення до участі у справу в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , - відсутні.

Також підлягає відхиленню й клопотання апелянта про зменшення розміру неустойки з мотивів, викладених в мотивувальній частині даної постанови.

В судовому засіданні 16.08.2021 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2021 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві, та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи,

27.10.2009 товариство з обмеженою відповідальністю Енергія-1 (ВАД) та державне підприємство Енергоринок (ДПЕ) уклали договір № 5741/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого ВАД продає ДПЕ електроенергію за встановленим Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) зеленим тарифом.

Згідно з додатковою угодою № 125/1 від 30.06.2019 (далі - додаткова угода № 125/1) до Договору, в преамбулі Договору слова Державне підприємство Енергоринок , що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від № 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах змінено словами Державне підприємство Гарантований покупець (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця .

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 125/1) виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.2 Договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія-1 є учасником ринку електричної енергії та включене у реєстр учасників ринку електричної енергії, координатором якого є державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго , який розміщений на платформі прозорості ENTSO-E за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getparticipant.

Згідно п. 2.4. Договору сторони погодили, що виробник за зеленим тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі, НКРЕКП), у національній валюті України.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до п. 3.1. Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

За змістом п. 8.3. Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

На виконання умов Договору між сторонами підписані акти купівлі-продажу електроенергії від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 5484567,51 грн., від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 6084680,18 грн., від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 4605437,23 грн., від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 4693248,38 грн., від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 6166528,64 грн., від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 4631037,44 грн.

Обґрунтовуючи звернення з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія-1 посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору та норм Порядку не у повному обсязі оплатив у встановлені строки придбану у лютому-липні 2020 року електричну енергію, у зв`язку з чим у позивача виникло право на нарахування штрафних санкцій на підставі п. 4.6 Договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 173 ГК України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

За змістом ч. 2 ст. 65 названого Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 65 Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно умов п. 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641(далі - Порядок), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

З урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони (п. 10.2. Порядку).

Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони (п. 10.3. Порядку).

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу розміру вартості послуги.

Як вірно констатовано місцевим господарським судом, відповідач повинен забезпечити остаточну оплату вартості отриманої електроенергії в такі строки:

- до 24.03.2020 за лютий 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у лютому 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 20.03.2020 № 715)

- до 04.05.2020 за березень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у березні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 29.04.2020 № 902);

- до 29.05.2020 за квітень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у квітні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995);

- до 26.06.2020 за травень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у травні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211);

- до 24.07.2020 за червень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у червні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 22.07.2020 № 1435);

- до 21.08.2020 за липень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у липні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600).

Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України Про ринок електричної енергії , п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 ЦК України строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання по оплаті придбаної у лютому-липні 2020 електроенергії станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом є таким, що настав.

Твердження апелянта про те, що строк виконання зобов`язання не настав у зв`язку з недоведенням позивачем обставин отримання відповідачем відповідних актів, визнаються судовою колегією неприйнятними, оскільки в матеріалах справи наявні підписані, зокрема, уповноваженою особою Державного підприємства Гарантований покупець та скріплені печаткою підприємства акти купівлі-продажу електроенергії, передумовою чого є їх отримання стороною.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного між сторонами Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято електроенергію за період з лютого 2020 року по липень 2020 року на суму 31 665 499,38 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами та скріплені печатками останніх.

Відповідач у встановлені вище строки за поставлену електроенергію не розрахувався. Так, за період за лютий 2020 остаточну оплату проведено 15.05.2020. За інші спірні періоди остаточний розрахунок станом на 09.10.2020 (дата, визначена позивачем) не проведено і заборгованість становила: за березень 2020 року - 3244565,72 грн, квітень 2020 року - 4387489,29 грн, травень 2020 року - 4475447,56 грн, червень 2020 року - 5947209,23 грн, липень 2020 року - 4460589,50 грн.

Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку.

Посилання скаржника на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі щодо здійснення оплати вартості електроенергії за "зеленим" тарифом, отриманої від позивача у лютому-липні 2020.

Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки, як слушно зазначено позивачем в його відзиві на апеляційну скаргу, наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж той, що передбачений Договором та Порядком.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 4.6 Договору ДП Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за зеленим тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробника за зеленим тарифом.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.01.2021) стягнути з відповідача 835987,26 грн пені та 1774226,56 грн штрафу, нарахованих за загальний період з 25.03.2020 по 09.10.2020.

Разом з цим, вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд з урахуванням заявленого відповідачем клопотання про зменшення сум неустойки, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України зменшив суми пені та штрафу на 50% та задовольнив позов частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції, що викладена в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 03.06.2020 у справі № 910/9813/19 та наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Стягнення з боржника штрафних санкцій повинно бути спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має штрафний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора у випадку надмірно великих санкцій. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі № 903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19.

Так, задовольняючи клопотання відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, що стан виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем зумовлений певними об`єктивними обставинами. Про це свідчить не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у цій справі, а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Закон України від 21.07.2020 № 810-ІХ).

Крім того, волевиявлення відповідача щодо укладення Договору зумовлено законодавчими приписами, якими встановлено механізм розрахунків, зміна якого за згодою сторін є неможливою. Отже, правовідносини щодо проведення розрахунку між сторонами визначаються імперативним впливом держави.

Колегія суддів, за результатами перегляду справи в апеляційному прядку, погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції та вважає, що зменшення неустойки матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

Поряд з цим, апеляційна інстанція визнає безпідставним клопотання відповідача про зменшення неустойки до 1 грн, що було подано Північному апеляційному господарському суду, оскільки задоволення останнього призведе до порушення балансу інтересів усіх сторін спору. Тоді як, основним завданням судочинства є захист порушених прав, на захист яких, як вірно встановлено судом першої інстанції, пред`явлено позов у цій справі.

Підсумовуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування усіх обставин справи з невірним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/16189/20 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16189/20 підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16189/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16189/20 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємство Гарантований покупець .

4. Справу №910/16189/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2021 у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці.