ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м.Суми
Справа №591/1717/20
Номер провадження 22-ц/816/1538/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Сидоренко А.П. у м. Суми, повний текст якого складено 11 серпня 2021 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У березні 2020 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Пулинця Б.А., звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі по тексту - АТ КБ ПриватБанк ) зняти встановлені для нього обмеження на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його поточному рахунку та обслуговування карткою НОМЕР_1 , шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами на цьому поточному рахунку.
Свої вимоги мотивував тим, що 10 березня 2016 року відповідач без попередження заблокував банківську картку НОМЕР_1 . 11 березня 2020 року позивач звернувся у відділення банку, де йому повідомили, що причиною блокування карткових рахунків є те, що він, нібито є публічною особою або її родичем. 11 березня 2020 року банку була надана довідка про доходи, співробітник банку сфотографував його та перевірив актуальність паспорту, була заповнена електронна анкета.
Позивач вважає, що дії АТ КБ ПриватБанк з блокування банківської платіжної картки є незаконними, оскільки рішення суду про арешт коштів на рахунку не ухвалювалось, інші передбачені законом підстави для обмеження права позивача на розпорядження грошовими коштами у розмірі 4 963,12 грн., що знаходяться на рахунку позивача, відсутні.
Позивач вважає дії АТ КБ ПриватБанк щодо зупинення фінансових операції за його рахунком таким, що не відповідають і вимогам Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення . Зазначає, що у результаті заблокування рахунку були порушені його життєві зв`язки, він змушений телефонувати до колцентрів ПриватБанку , збирати довідки, а саме головне, він не має можливості користуватись своїми грошовими коштами.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов`язано АТ КБ ПриватБанк зняти встановлені для ОСОБА_1 обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його поточному рахунку та обслуговуються карткою НОМЕР_1 , шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами на цьому поточному рахунку.
Стягнуто з АТ КБ ПриватБанк на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що підставою для призупинення здійснення операцій із використанням платіжної картки є відсутність у банку актуалізованих анкетних даних та джерела походження коштів позивача, що унеможливлює розпорядження відкритими рахунками в банку до моменту надання клієнтом цих даних.
Вказує і на те, що ОСОБА_1 пов`язаний з національним публічним діячем, через спільне володіння юридичною особою, а отже, у відповідності до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування та розпорядження зброї масового знищення банк зобов`язаний здійснювати відносно нього додаткові заходи.
Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не були взяті до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 жовтня 2019 року по справі №225/5476/16-ц.
Позивачем у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У справі, яка переглядається суд встановив, що 10 червня 2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ ПриватБанк (а.с. 29).
Відповідно до витягу з Умов та правил банківських послуг в ПриватБанку визначено умови та правила користування банківськими послугами ПАТ КБ ПриватБанк , до яких приєднався ОСОБА_1 (а.с. 30-46).
16 березня 2020 року ОСОБА_1 направлено на адресу відповідача ПАТ КБ ПриватБанк вимогу щодо розблокування картки сплати коштів (а.с. 14).
Відповідно до висновків проведеної перевірки заступником керівника Управління безпеки Сумської філії з банківської безпеки ГО Терещенком С.С. від 21 травня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно має обмеження в банківському обслуговування під кодифікатором операції клієнтів, що потрапляють під фінансовий моніторинг, яке встановлено 10 березня 2020 року. Підставою для встановлення даного обмеження слугувала відсутність у банка актуалізованих анкетних даних та джерел походження коштів даного клієнта. Підставою для встановлення обмеження стало те, що клієнт ОСОБА_1 є пов`язаною особою до національного публічного діяча ОСОБА_3 через спільне володіння ТОВ ПОЛІГОН ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ (ЄДРПОУ 37649828). Одним із власників ТОВ ПОЛІГОН ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ є ТОВ ЮРИДИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ КАПІТАЛ ПРАВІС (ЄДРПОУ 33643437), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .
Згідно даних ПК Банку, на адресу клієнта ОСОБА_1 неодноразово надсилалися офіційні листи з роз`ясненнями причин встановлення йому обмеження в банківському обслуговуванні та з зазначенням конкретного переліку документів, що він має надати для зняття такого обмеження.
Вказано, що обставини викладені вище підтверджують правомірність встановленого обмеження в банківському обслуговуванні клієнту ОСОБА_1 , а з огляду на те, що станом на момент проведення цієї перевірки останнім не надано до банку необхідних документів щодо актуалізації його даних та підтвердження джерел походження коштів, то підстави для зняття цього кодифікатору відсутні (а.с.47-48).
Відповідно до листів ПАТ КБ ПриватБанк на адресу позивача ОСОБА_1 від 14 лютого 2020 року № 20.1.0.0./7-20200214/2685, від 29 лютого 2020 р. № 20.1.0.0.0/7-20200229/313, від 23 березня 2020 р. № 20.1.0.0.0/7-200320/4348 та від 06 травня 2020 року№20.1.0.0.0/7-200423/8438 відповідач з посиланням на встановлення факту належності позивача до публічних діячів, близьких або пов`язаних осіб з публічним діячем звернувся до позивача з проханням надати інформацію про джерела походження коштів та активів (а.с.49-50, 51-52,53-54, 62-63, 72-73).
ОСОБА_1 надав пояснення на вимоги банку від 24 березня 2020 року, 21 квітня 2020 року та від 28 квітня 2020 року з викладом інформації, що була запитана банком, щодо джерел надходження коштів (а.с.65-66, 68-69, 70-71).
Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність блокування карткового рахунку є можливою лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму , а також за умови дотримання строків зупинення фінансових операцій та блокування картки. На переконання суду першої інстанції, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин здійснення ним дій по направленню матеріалів правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України , а також щодо правомірності недотримання визначеного законодавством строку зупинення фінансових операцій позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Між сторонами виникли правовідносини з питань банківського обслуговування, врегульовані нормами ЦК України, Законами України Про банки та банківську діяльність , Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення .
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу .
Пункт 1.27 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначає, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Пунктом 14.13 статті 14 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу. Призупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов`язань користувача й емітента, що виникли до часу призупинення або припинення зазначеного права.
Частиною першою статті 40-1 цього Закону визначено, що сквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб`єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів.
Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб`єктами первинного фінансового моніторингу є в тому числі банки.
За змістом 23 вказаного Закону, суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.
У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.
У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:
ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу;
є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій.
Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
Спеціально уповноважений орган у день отримання від правоохоронного органу інформації, передбаченої абзацами п`ятим і шостим цієї частини, зобов`язаний скасувати своє рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:
третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції;
негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних фінансових операцій відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової операції;
наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій, зазначених у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій);
негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини третьої статті 31 цього Законупро поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня після поновлення проведення фінансових операцій інформує про це спеціально уповноважений орган.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).
Зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій відбуваються у порядку, визначеному суб`єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень.
Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до суб`єкта первинного фінансового моніторингу, ліквідатора, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються у порядку , що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено статтею 387 ЦК України .
Тобто, з викладених норм слідує, що випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, передбачені спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , проте здійснення обмежень відповідно до зазначеного Закону є чітко регламентованим за термінами та процедурою, що не дотримані банківською установою у застосуванні обмежень з розпорядження коштами позивача.
Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 201/16367/16 (провадження № 61-26561св18), від 1 квітня 2020 року у справі № 712/580/16-ц (провадження № 61-36043св18), від 13 квітня 2020 року у справі № 263/3736/17 (провадження № 61-1220св17) та від 17 червня 2020 року у справі № 460/5096/15-ц (провадження №61-1523св17).
Судом першої інстанції вставлено та не спростовано відповідачем, що банк неналежно виконав обов`язок як суб`єкта фінансового моніторингу щодо повідомлення правоохоронних органів про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій, і не довів належними та допустимими доказами правомірність блокування протягом тривалого часу карткового рахунку позивача та користування належних йому на праві власності грошових коштів.
Відповідачем не було спростовано, що актуалізація анкетних даних позивачем була здійснена шляхом звернення до відділення банку та надання відповідних документів. Судових рішень про накладення арешту на відкриті банківські рахунку позивача та кошти, що на них розміщені також надано не було.
Колегія суддів погоджується також із висновками суду першої інстанції щодо непоширення на спірні правовідносини правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 09 жовтня 2019 року по справі №225/5476/16-ц. Зокрема, у вказаній справі призупинення видаткових операції з використанням платіжної карти було здійснено з підстав повідомлення про факт незаконної діяльності з використанням цього рахунку, тоді як підставою для обмеження позивача у банківському обслуговуванні стало проведення банком фінансового моніторингу, відповідно до Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення .
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргуАкціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: О.Ю. Кононенко
С.С. Ткачук
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2021 |
Оприлюднено | 20.10.2021 |
Номер документу | 100399785 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Собина О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні