Постанова

від 19.10.2021 по справі 826/7788/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7788/17 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.,

при секретарі судового засідання Шуст Н.А.,

за участі: представника позивача - Місевра А.І.,

представника відповідача - Кравченко О.О.,

третьої особи - арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Київський суднобудівний-судноремонтний завод до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий Шаматрін Євгеній Миколайович, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство Київський суднобудівний-судноремонтний завод з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0211140103, №0492140305, №0493140305, №0494140305, №0495140305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2017 у справі №826/7788/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, в задоволені адміністративного позову ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/7788/17 касаційну скаргу ПАТ "Київський суднобудівний судноремонтний завод" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 826/7788/17 скасовано, справу №826/7788/17 направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий судовий розгляд.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судоремонтний завод" задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.03.2017 №0211140103, №0492140305, №0493140305, №0494140305, №0495140305.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним беззаперечним доказам у справі, не з`ясовано усі обставини у справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві, встановлено строк до 13 вересня 2021 року для надання відзиву іншому учаснику процесу. Іншою ухвалою від 20 серпня 2021 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від ПАТ Київський суднобудівний-судноремонтний завод 15.09.2021 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підтримано позицію, викладену у позовній заяві.

Також ПАТ Київський суднобудівний-судноремонтний завод подано заяву про закриття апеляційного провадження, обґрунтовану відсутністю підстав для поновлення відповідачу строку звернення з апеляційною скаргою. Зокрема, позивач зазначає, що відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, не може слугувати поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі мають бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період. Позивач посилається на частину четверту статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для залишення апеляційної скарги без розгляду, водночас в прохальній частині просить закрити апеляційне провадження на підставі частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглядаючи подану заяву, колегія суддів не вбачає підстав для закриття апеляційного провадження та зазначає, що відкриваючи провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві колегією суддів досліджувалося питання дотримання відповідачем строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія дійшла висновку про наявність поважних причин пропущення такого строку у зв`язку з відсутністю належного фінансування фіскального органу та неможливість у цьому зв`язку здійснити вчасну оплату судового збору.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.01.2021 № 640/1238/19, відповідно до яких основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод. Оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог КАС України (форма та зміст), дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року залучено арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича до участі у справі №826/7788/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Київський суднобудівний-судноремонтний завод до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В судовому засіданні представники сторін та третя особа надали свої пояснення, у тому числі додаткові, по суті поданої апеляційної скарги та відзиву на неї, підтримали свої доводи та аргументи стосовно предмету позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено колегією суддів, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ Київський суднобудівний-судноремонтний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, результати якої оформлені актом від 13.03.2017 №89/26-15-14-01-03/03149949.

Відповідно до акту перевірки встановлені порушення ПАТ КССРЗ :

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49920,00 грн., в тому числі по періодах: за травень 2014 року на суму 49 920,00 грн.;

- ст. 286, п. 289.2 ст. 289 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, пп. 5.6 п. 5 рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків та зборів у м. Києві від 23.06.2011 №242/5629, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 по земельному податку в сумі 32144,60 грн. до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- ст. 286, п. 289.2 ст. 289 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, пп. 5.6 п. 5 рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків та зборів у м. Києві від 23.06.2011 №242/5629, а результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 по земельному податку в сумі 5206257,79 грн. до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- ст. 286, п. 289.2 ст. 289 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, пп. 5.6 п. 5 рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків та зборів у м. Києві від 23.06.2011 №242/5629, а результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 по земельному податку в сумі 857380,82 грн. до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- ст. 286, п. 288.5 ст. 288 та п. 289.2 ст. 289 розділ ХІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 по орендній платі за землю в сумі 196783,62 грн. до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

На підставі висновків акту перевірки від 13.03.2017 №89/26-15-14-01-03/03149949, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.03.2017:

- №0211140103, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 62 400,00 грн., з яких 49 920,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 12 480,00 грн. - штрафні санкції;

- №0493140305, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 245 979,53 грн., з яких 196 783,62 грн.

нараховано за основним зобов`язанням та 49 195,91 грн. - штрафні санкції;

- №0492140305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 6 507 822,24 грн., з яких 5 206 257,79 грн. - податкове зобов`язання та 1 301 564,45 грн. - штрафні санкції;

- №0494140305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 40 180,75 грн., з яких 32 144,60 грн. - податкове зобов`язання та 8 036,15грн. - штрафні санкції;

- №0495140305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 1 071 726,03 грн., з яких 857 380,82 грн. - податкове зобов`язання та 214 345,21 грн. - штрафні санкції.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду досліджено матеріали справи, які містять відомості, що між ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" як Замовником та ТОВ "Арттревел 2012" як Підрядником укладений договір підряду від 17.04.2014 №256, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується надати послуги замовнику, а саме:: ремонт покрівлі будівлі модельної дільниці ПАТ КССРЗ за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, згідно з кошторисною документацією.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано копії договірної ціни, локального кошторису, довідки про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, рахунків на оплату та податкових накладних.

Господарські операції між ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та ТОВ "Арттревел 2012" оформлено актами КБ-2в та КБ-3 з номенклатурою: капітальний ремонт покрівлі корпусу "X" за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

До складу податкового кредиту за травень 2014 року ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" віднесено суми ПДВ по податкових накладних (за переліком Акту перевірки), отриманих від ТОВ "Арттревел 2012" з номенклатурою: ремонт покрівлі будівлі модельної дільниці.

В бухгалтерському обліку дані операції відображено: Д-т 1522 "придбання (виготовлення) основних засобів" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - придбані послуги використано для проведення ремонту на суму 249 598,03 грн.; Д-т 64 "Розрахунки за податками й платежами" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - до складу ПК віднесено суми ПДВ, сплачені при придбанні робіт у ТОВ "Арттревел 2012" на суму 49 919,60 грн.; Д-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - оплата за придбані роботи у сумі 299 517,70 грн.

Дебіторська та/або кредиторська заборгованість у ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" по взаємовідносинах з ТОВ "Арттревел 2012" відсутня.

На вартість робіт, придбаних у ТОВ "Арттревел 2012", 31.10.2014 збільшено балансову вартість "Електроцех "Ера" (будівля електроцеху) "Н"" інвентарний номер 00008, що обліковується на pax. 103 ( Д-т 103 - К-т 1522 ). Балансова вартість 03 - "Електроцех "Ера" (будівля електроцеху) "Н"" станом на 01.01.2014 становила - 79 649,94 грн., станом на 31.12.2014 - 406 859,82 грн., станом на 31.12.2015 - 399 856,98 грн., станом на 30.06.2016 - 396 355,56 грн.

Підприємством нараховані суми амортизаційних відрахувань по "Електроцех "Ера" (будівля електроцеху) "Н"".

Отже, ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по ОЗ, який було відремонтовано.

З огляду на таке, відповідач дійшов висновку про недостовірність відомостей відображених в КБ-2в та КБ-3, складених ТОВ "Арттревел 2012" та номенклатурі товару у податкових накладних, оскільки акти виконаних робіт КБ-2в та КБ-3 та податкові накладні містять недостовірні відомості про зміст придбаних послуг (про об`єкт на якому були виконані дані роботи), витрати не можуть бути достовірно оцінені, а отже відповідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в т.ч. пункту 9 П(С)БО 16 не визнаються витратами, а відповідно на них не може бути збільшено балансову вартість ОЗ. Враховуючи викладене, ПАТ Київський суднобудівний-судноремонтний завод в бухгалтерському обліку завищено суму адміністративних витрат на суму амортизаційних відрахувань по ОЗ - Електродах Ера (будівля електроцеху) "Н" інвентарний номер 00008, до призвело до завищення витрат у періоді, що перевірявся.

За висновками відповідача в порушення п. 185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ПАТ Київський суднобудівний-судноремонтний завод завищено податковий кредит на суму ПДВ, сплачену при придбані товарів (робіт, послуг), номенклатура товару в яких не відповідає даним актів виконаних робіт КБ-2в та КБ-3, які не підтверджено документально та зв`язок яких з господарською діяльність не доведено, у розмірі 49 920,00 гривень.

ГУ ДФС у м. Києві посилається на дані, наявні в інформаційно-аналітичних ресурсах ДФС, відповідно до яких ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 24.07.2014 №2017/26-55-22-07/38545859 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Арттревел 2012 щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.05.2014 по 30.06.2014 , яким не підтверджено задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ ТОВ Арттревел 2012 за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, а також, не підтверджено задекларований ТОВ Арттревел 2012 податковий кредит ПДВ за період з 01.05.2014 по 30.06.2014.

Також колегією суддів встановлено, що ліцензію на виконання будівельних робіт ТОВ Арттревел 2012 анульовано 22.11.2013.

З урахуванням наведеного ГУ ДФС у м. Києві складені податкові повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0211140103 на суму 49 920,00 грн податку на додану вартість та на суму 12 480,00 грн штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у м. Києві посилається на дані, наявні в інформаційно-аналітичних ресурсах ДФС, відповідно до яких ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 24.07.2014 №2017/26-55-22-07/38545859 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Арттревел 2012 щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.05.2014 по 30.06.2014 , яким не підтверджено задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ ТОВ Арттревел 2012 за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, а також, не підтверджено задекларований ТОВ Арттревел 2012 податковий кредит ПДВ за період з 01.05.2014 по 30.06.2014.

Водночас, колегія суддів вважає, що збільшення позивачем в наслідок помилки балансової вартості основного засобу з інвентарним номером 00008, що обліковується на рахунку 103, замість іншого основного засобу з інвентарним номером 00028, що також обліковується на і рахунку 103, не призвело до заниження податкових зобов`язань ПАТ КССРЗ , оскільки один і другий основні засоби обліковуються на одному субрахунку 103 Будинки та споруди рахунку 10 Основні засоби , що відповідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і о організацій (затверджена Наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291) призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені для складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної діяльності.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, самі по собі не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Під час розгляду апеляційної скарги досліджено наявні у справі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом, які на думку колегії суддів оформлені відповідно до вимог частини другої статті9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарської операції. Матеріалами справи також підтверджено, що всі фінансово - господарські зобов`язання відображені в податковому обліку позивача.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб`єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб`єктів господарювання. Чинне законодавство при цьому не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Також, в матеріалах справи наявна копія ліцензії ТОВ Арттревел 2012 на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури Серія АЕ №260420, строк дії з 22.03.2013 по 22.03.2016.

Таким чином, встановлені обставини засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Також контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що відповідно до витягу з бази даних "Кадастр" за ПАТ КССРЗ обліковуються такі земельні ділянки:

- кадастровий номер 78:015:004, за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 54, площею 0,1826 га.;

- кадастровий номер 78:015:015, за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 54, площею 0,095 га.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання з земельного податку за період з 01.01.2016 і по 30.06.2016 у сумі 32144,60 грн., чим порушено ст. 286, п.289.2 ст.289 розділ XIII Податкового кодексу України, пп. 5.6 п.5 рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві від 23.06.2011 №242/5629.

Відповідно до договору на право користування землею від 11.09.2001 ПАТ КССРЗ отримав в тимчасове довгострокове користування строком на 5 років для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд, для експлуатації та обслуговування пожежного депо земельну ділянку на в вул. Набережно-Луговій, 8 у Подільському районі м. Києва, площею 167349 кв.м.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання з земельного податку за період з 01.01.2016 і по 30.06.2016 у сумі 5206257,79 грн., чим порушено ст. 286, п.289.2 ст.289 розділ XIII Податкового кодексу України, пп. 5.6 п.5 рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві від 23.06.2011 №242/5629.

Згідно до витягу з бази даних ПК Кадастр по юридичних особах на 05.05.2016 (ділянки, право користування по яких знаходиться в процесі оформлення) за ПАТ "Київський суднобудівний судноремонтний завод" обліковуються земельні ділянки:

- кадастровий номер 90:191:002, за адресою: м. Київ, острів Водників, площею 14,4486 га.;

- кадастровий номер 90:178:003, за адресою: м. Київ, острів Жуків, площею 0,6738 га.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання з земельного податку за період з 01.01.2016 і по 30.06.2016 у сумі 857380,82 грн., чим порушено ст. 286, п.289.2 ст.289 розділ XIII Податкового кодексу України, пп. 5.6 п.5 рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві від 23.06.2011 №242/5629.

За змістом пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з пунктом 287.8 статті 287 ПК власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статей 125 і 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на дату прийняття податкового повідомлення-рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Виходячи з наведеного, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Водночас, відповідно до внесених Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" змін, зокрема, в частині плати за землю, з 01.01.2015 визначено, що плата за землю належить до місцевих податків та зборів та є складовою частиною податку на нерухоме майно (статті 10, 265 ПК).

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 ПК органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 № 58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629", яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі - Положення).

Відповідно до п. 5.1. Положення, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.

Відповідачем, як вбачається з матеріалів справи, застосовано ставку податку, визначену у пункті 5.6 цього Положення, згідно якого плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення.

Водночас, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №826/10434/16, визнано незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 5.6 "Положення про плату за землю в місті Києві", яке є додатком 3 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629".

Суди у цій справі наголосили, що ПК не передбачено встановлення такого податку як плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Таким чином, застосувавши пункт 5.6 Положення відповідачем порушено вимоги нормативного акту вищої юридичної сили - ПК, пунктом 10.4 статті 10 якого забороняється встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, пункт 5.6 Положення не міг бути застосований до спірних правовідносин як такий, що не відповідає закону України (частина третя статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а тому застосуванню підлягав загальний пункт 5.1. Положення, яким встановлено ставку податку у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність та наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 31.03.2017 №0492140305, №0494140305, №0495140305 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб.

Окрім зазначеного, згідно до договору оренди земельної ділянки від 24.11.2006 ПАТ КССРЗ приймає в оренду земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Сокальського, 3, площею 0,7493 га. Цільове призначення - для експлуатації та ) обслуговування дитячого садка №57. Договір укладено на 24 роки. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від нормативно грошової оцінки.

Відповідно до акту перевірки, перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 у сумі 196783,6252 грн., чим порушено ст. 286, п.288.5 ст. 288 та п. 289.3.2 ст.289 розділ XIII Податкового кодексу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2014 у справі №910/23520/14 внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 24.11.2006 про встановлення розміру орендної плати у розмірі 3%, згідно постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №910/23520/14 набрало законної сили тільки 22.06.2015, до цього розмір орендної плати згідно Договору становив 1,5%.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Разом з тим підпунктом 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню та верхню граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Колегія суддів погоджується і з тим, що не виникло речових прав щодо орендної плати у розмірі 3%, у зв`язку зі внесеними змінами до Договору оренди, оскільки фактично не відбулося державної реєстрації вказаних змін.

В силу приписів частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст.ст.15, 20, 23 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п.1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15.

Згідно з п.21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95р. №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Таким чином, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, є джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, або відповідно до положень статті15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.

Матеріали справи не містять доказів отримання ГУ ДФС у м. Києві відомостей про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, окрім довідки Департаменту земельних ресурсів №Ю-02842/2015 від 30.06.2015 №203.

Натомість, ГУ Держгеокадастру у м. Києві надано інформацію, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 управлінням, за заявою Київської міської ради, виготовлено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка становить 6198868,83 грн., та є відмінною від розміру, вказаного контролюючим органом, згідно довідки Департаменту земельних ресурсів .

Також відповідно до розрахунку орендної плати за землю, наведеного в акті перевірки, контролюючим органом застосований показник 3% нормативної грошової оцінки за період з 01.01.2014.

Разом з тим, 01.04.2014 набули чинності зміни до ПК України внесені Законом України від 27.03.2014 №1166VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", зокрема, до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, згідно яких річна сума орендної плати не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

До 01.04.2014 пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України встановлювалось, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (пп.288.5.2 зазначеного пункту).

Отже, відповідачем розрахунок суми орендної плати за землю здійснено за невірними показниками, за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу України, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0493140305.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що переконливих доводів і доказів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апелянт не навів, а судова колегія не встановила, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що Окружним адміністративним судом міста Києва при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів залишає рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку з чим відсутні й підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року у справі №826/7788/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Н.М. Єгорова

І.В. Федотов