Справа № 522/9112/21
Провадження № 2/522/6779/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Середи А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
третя особа - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
21.05.2021 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2020 у справі № 522/13099/19 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 10 000,00 грн щомісячно до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дане рішення суду набрало законної сили та було пред`явлено до виконання до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), яким 30.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61952209. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Майстерюк Т.М. станом на 01.04.2021 заборгованість відповідача складає 200 000,00 грн, яка не сплачена ним на дату звернення до суду з даним позовом. У зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 01.09.2019 по 18.05.2021 в сумі 200 000,00 грн.
01.06.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
24.06.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він не визнає позовні вимоги, просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства стягнення пені (неустойки) у зв`язку із виникненням заборгованості по сплаті аліментів можливо у разі вини особи, яка зобов`язана їх сплачувати. Однак, у діях відповідача вина відсутня, оскільки його матеріальне становище погіршилось у зв`язку із втратою доходу за останні декілька років, що підтверджується довідкою з місця роботи, довідкою про відсутність доходу та невиплату дивідендів та листом ГУ ДПС в Одеській області від 14.04.2021 № 9482/6/15 - 31- 12-02-13. Окрім того, у 2014 році відповідачем у зв`язку із його хворобою було подаровано велику кількість об`єктів нерухомості позивачу в рахунок утримання членів сім`ї. Дане майно позивач використовує у своїй господарській діяльності, як фізична особа-підприємець. Станом на сьогодні відповідач позбавлений власного нерухомого майна, проживає у приміщенні, яке не перебуває у його власності та має труднощі з оплатою комунальних послуг. Разом з цим, у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_2 не в змозі влаштуватись на роботу, оскільки був прооперований з діагнозом розрив аневризми у головному мозку, отримав групу інвалідності і до цих пір має регулярні напади епілепсії, у зв`язку з чим часто викликає швидку допомогу.
05.07.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує, що майновий стан відповідача з моменту присудження аліментів та протягом періоду утворення заборгованості не змінився. Щодо подарованого відповідачем нерухомого майна позивачу представник зазначив, що по-перше, дані правочини було вчинено до розірвання шлюбу між сторонами, а по-друге, ці правочини не можуть вважатися договором про припинення права на аліменти для дитини, оскільки їх було вчинено до ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів. З огляду на викладене, представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
05.08.2021 в судовому засіданні відповідачем подано клопотання про долучення доказів свого матеріального становища.
07.10.2021 в судовому засіданні відповідачем подано клопотання про долучення доказів стану свого здоров`я.
11.10.2021 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, а відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити у задоволені позову.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2020 у справі № 522/13099/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в сумі 10 000,00 грн щомісячно до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання даного рішення Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист, який позивачем пред`явлено до виконання до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), яким 30.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61952209.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Майстерюк Т.М. станом на 01.04.2021 заборгованість відповідача складає 200 000,00 грн за період з серпня 2019 року по березень 2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).
У СК України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч. 1 ст. 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 зазначив, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Заперечуючи проти позову відповідачем у судовому засіданні було надано пояснення, що після медичного обстеження лікарі повідомили його про наявність у нього тяжкої хвороби та необхідність проведення операції. Після проведеної операції стан його здоров`я не дає йому можливості повноцінно працювати, в зв`язку з чим ним було прийнято рішення подарувати все належне йому на праві власності нерухоме майно, від якого він отримував прибуток, його дружині ОСОБА_4 , що підтверджується, зокрема, долученими до матеріалів справи копіями договорів дарування від 18.06.2014, від 25.11.2014 та від 13.11.2014.
Із виписки з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 3432 вбачається, що 13.03.2014 він був прооперований з діагнозом розрив артеріальної аневризми правої середньої мозкової артерії. 01.10.2014 відповідачу видано довідку про інвалідність ІІ групи до 01.11.2015. Випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 13607 підтверджується наявність залишкових явищ після проведеної операції. Сигнальними листами від 12.11.2020 № 26800 та від 28.05.2021 № 14126, а також відповіддю від 07.05.2021 № 233 медичного центру Медикап на адвокатський запит підтверджується виклик швидкої допомоги ОСОБА_2 у зв`язку з нападом епілепсії. Згідно консультаційного висновку спеціаліста від 23.09.2021 у ОСОБА_2 наявні залишкові явища крововиливу та рекомендовано стаціонарне лікування.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що через постійне погане самопочуття він не може влаштуватися на роботу.
Судом встановлено, що відповідно до довідки з місця роботи від 21.06.2021 № 01/21 заробітна плата директору ТОВ АЙ ТІ СІ ГРУП ОСОБА_2 в період з 01.08.2019 по 01.06.2021 не виплачувалась.
Згідно довідки ТОВ АЙ ТІ СІ ГРУП від 21.06.2021 № 02/21 підприємство в період з01.08.2019 по 01.06.2021 діяльність не здійснювало, дохід не отримувало, дивіденди не нараховувались та не сплачувались його учасникам в тому числі ОСОБА_2
ГУ ДПС в Одеській області на адвокатський запит від 18.05.2021 № 39 надало відповідь, що платником ОСОБА_2 починаючи з 2017 року по 2019 рік податкова декларація платника єдиного податку не надавалась, а у 2020 скала 0,00.
Також представником відповідача було надано копії виписок з банківських рахунків відповідача, які включають період за який позивач просить стягнути пеню, з яких вбачається, що на рахунку в АТ КБ ПриватБанк у відповідача відсутні кошти, на рахунку в АТ Альфа-Банк - 629,94 грн, а на іншому рахунку в цьому банку 0,00 грн, на рахунку в АБ Південний 184,02 грн, а на іншому рахунку в цьому банку 0,00 грн.
Крім того, представником відповідача було надано копії претензії АТ Облгаз від 20.05.2021 № 673/35 про наявність у ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1 280,32 грн та попередження (повідомлення) про припинення постачання електроенергії у зв`язку з наявністю у ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 508,71 грн.
Наведене у сукупності свідчить про наявність у ОСОБА_2 незадовільного стану здоров`я та скрутного матеріального становища, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася за відсутності вини відповідача та з незалежних від нього причин, доказів зворотного позивачем суду не надано, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду буде складений протягом п`яти днів.
Суддя І.А. Павлик
Повний текст рішення суду складено 18.10.2021.
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2021 |
Оприлюднено | 20.10.2021 |
Номер документу | 100415959 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Павлик І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні