Постанова

від 06.10.2021 по справі 910/3706/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/3706/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.10.2021

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 29.06.2021 (повний текст складено і підписано 02.07.2021)

у справі № 910/3706/21 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар"

до 1) Головного управління Національної поліції у м.Києві

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт"

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягуар" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у м. Києві (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд девелопмент лтд" (відповідач 2) про визнання недійсним договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020, укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 укладений від імені Головного управління Національної поліції України Заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Крищенком Андрієм Євгеновичем, за відсутності належних повноважень.

Також позивач посилався на те, що оскаржуваний договір укладено в порушення встановленої Законом України "Про публічні закупівлі" обов`язкової процедури закупівлі та конкурсних торгів та без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012.

Короткий зміст заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД"

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" - проти позову заперечував з тих підстав, що оспорюваний позивачем договір відповідає умовам чинного на час його укладення законодавства та підстави для визнання його недійсним відсутні.

Щодо відсутності повноважень Заступника голови Національної поліції України -начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенка А.Є. укладання Договору №596ВПЗ про будівництво об`єкта зазначив, що п. 14 Положення про ГУНП у місті Києві встановлює повноваження керівника Головного управління, а відповідно до п.п.1, 30 п. 14 керівник Головного управління очолює Головне управління та здійснює керівництво його діяльністю, представляє ГУ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями, здійснює інші повноваження.

Стосовно посилання позивача на Закон України "Про публічні закупівлі" зазначив, що умовами Договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не передбачено публічних закупівель і залучення бюджетних коштів, а отже дія даного закону не розповсюджується на вказані правовідносини.

Також вказував, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не пере6дбачає будь-якого розпорядження державним майном, яке б вимагало списання об`єктів нерухомого майна державної власності, що знаходиться на зазначеній ділянці, а отже Порядок встановлений Постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2001 №1314 "Про затвердження порядку списання об`єктів державної власності" у даному випадку не підлягає застосуванню.

Твердження позивача, про непрозорість та невизначеність умов Договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 в аспекті обсягу площ, які мають отримати кожна сторона за результатами його виконання та відсутність в Договорі суттєвої умови щодо обсягу площ у об`єкті, що отримуються сторонами - є необгрунтованими, оскільки сторонами чітко визначено принцип розподілу площ у об`єкті.

Короткий зміст заперечень Головного управління Національної поліції у м.Києві

Відповідач-1 - Головне управління Національної поліції у м.Києві - проти позову заперечував з тих підстав, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 укладений від імені Головного управління Національної поліції у м. Києві, заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенком Андрієм Євгеновичем за наявності повноважень на його укладання. Будь-яких обмежень щодо повноважень керівника Головного управління Національної поліції у м.Києві - Крищенка А.Є. згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців щодо зазначений реєстр - не містить.

Короткий зміст заперечень Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" - проти позову заперечував з тих підстав, що оспорюваний позивачем договір відповідає умовам чинного на час його укладення законодавства та підстави для визнання його недійсним відсутні. Також вказував, що Договір не підпадає під регулювання Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 "Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами у статутному капіталі, яких частка держави перевищує 50 відсотків договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", оскільки Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не є договором про спільну діяльність, дія вищевказаної Постанови - на вказаний Договір - не поширюється.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд девелопмент лтд", про визнання недійсним договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- умовами договору не передбачено публічних закупівель і залучення бюджетних коштів, а отже дія Закону України "Про публічні закупівлі" - на дані правовідносини не розповсюджується;

- Договір №596ВПЗ про будівництво об`єкта не підпадає під регулювання Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 "Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", оскільки не є договором про спільну діяльність;

- правові підстави для визнання Договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 - недійсним, обумовлені ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягуар" (09.07.2021 згідно відбитку печатки суду першої інстанції) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки за позовом не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що:

- судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. п.1 п.6 Положення про Національну поліцію встановлює, що для виконання покладених на неї завдань має право залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Національної поліції, тому Головне управління Національної поліції м. Києва може діяти та залучити до виконання робіт підприємства відповідно до вимог закону та виключно для виконання покладених на неї завдань. Таким чином Договір на будівництво не належить до компетенції Головного управління Національної поліції м. Києва, а договір укладений за відсутності повноважень;

- судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин Закон України "Про публічні закупівлі", оскільки згідно до ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього закону належать: органи державної влади та правоохоронні органи, тому оскаржуваний Договір укладено в порушення встановленої обов`язкової процедури закупівлі та конкурсних торгів у розумінні зазначеного закону;

- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що будь-які дії щодо погодження розпорядження державним майном, яке належить Головному управлінню Національної поліції м. Києві на праві власності об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1745562180000, номер запису про право власності 29912133 від 14.12.2018р. - адміністративна будівля зі спеціальним приміщенням та елінгу для обслуговування та зберігання службових катерів: адміністративна будівля (літ.А) - 1630,9 кв.м, спеціальні приміщення - нежитлова будівля (літ.Б)- 68,2 кв.м, гаражі (літ.В) - 379,3 кв.м; елінг (літ.Г) - 303, 6 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 6.25-Ж, земельна ділянка розташування: 8000000000:85:319:0034, списання об`єктів нерухомого майна державної власності, що знаходяться на зазначеній ділянці у порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2001 №1314 "Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності" - не здійснювалось;

- судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не містить суттєвої умови щодо обсягу площ у Об`єкті, що отримуються сторонами, а принцип розподілу площ поставлений у залежність від невизначеної умовної лінії, повноваження щодо проведення якої надано Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД", наведене свідчить про непрозорість на невизначеність умов Договору з аспекті обсягу площ, які має отримати кожна сторона за результатом;

- суд першої інстанції порушено норми ст.203, 215 Цивільного кодексу України, а Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 - не відповідає вищевказаним нормам, оскільки його укладено в порушення норм законодавства.

Короткий зміст заперечень Головного управління Національної поліції у м.Києві проти доводів апеляційної скарги

25.08.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції у м.Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції у м.Києві вказувало на законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, а також відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Головне управління Національної поліції у м.Києві наголошувало, що:

- судом першої інстанції вірно встановлено, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 укладений від імені Головного управління Національної поліції України Заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Крищенком Андрієм Євгеновичем, за наявності належних повноважень;

- відповідно до п.п.3.3.4 Договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 сторона-2 на власний розсуд без погодження з стороною-1 обирає та укладає договори з підрядними та субпідрядними організаціями на виконання робіт щодо будівництва об`єкта та реконструкції будівель і споруд, проводить розрахунки за виконані роботи, тому умовами Договору не передбачено публічних закупівель і залучення бюджетних коштів, а отже дія Закону України "Про публічні закупівлі" на правовідносини не розповсюджується;

Короткий зміст заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" проти доводів апеляційної скарги

31.08.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував та зазначав, що рішення суду першої інстанції ухвалено зі з`ясуванням усіх обставин справи, огляду на те, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 укладений від імені Головного управління Національної поліції у м. Києві, заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенком Андрієм Євгеновичем за наявності повноважень на його укладання.

Короткий зміст заперечень Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" проти доводів апеляційної скарги

31.08.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечував та зазначала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а визначені процесуальним законом підстави для його скасування - відсутні. Зокрема, третя особа наголошувала, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 укладено між Головним управлінням Національної поліції у м.Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" з дотриманням норм чинного законодавства, а доводи позивача в обгрунтуванян підстав його недійсності - є необґрунтованими та безпідставними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Шаптала Є.Ю., Хрипун О.О.

У зв`язку з перебуванням 23.07.2021 у відпустці судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити вирішити питання стосовно апеляційної скарги у визначеному складі суду - було неможливо.

Відповідно до п.п. 2.3.25 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 року, автоматизованою системою було здійснено заміну судді Хрипуна О.О. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Витягом з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів Шаптала Є.Ю., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3706/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021, розгляд справи призначено на 08.09.2021, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

08.09.2021 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці і у зв`язку з виходом головуючог судді з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 розгляд справи №910/3706/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2021.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 06.10.2021 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" (позивача), Головного управління Національної поліції у м.Києві (відповідача-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" (відповідача-2), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт".

У судовому засіданні 06.10.2021 представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління Національної поліції у м.Києві (відповідача-1) в судовому засіданні 06.09.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" (відповідача-2) в судовому засіданні 06.09.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги на рішення, просив апеляційну скаргу - відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" в судовому засіданні 06.09.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги на рішення, просив апеляційну скаргу - відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 01.08.2019 N1358 "Про надання земельної ділянки Головному управлінню Національної поліції у м. Києві для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення та адміністративної будівлі на вул. Електриків, 25-Ж у Подільському районі м. Києва" відповідно до статей 17, 20, 84, 92, 186 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", статей 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та лист Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10 квітня 2019 року N 2500/125/05/21-2019, в межах функцій місцевого органу виконавчої влади вирішено:

- припинити Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4736 га (кадастровий номер 8000000000:85:319:0034) на вул. Електриків (півострів Рибальський) у Подільському районі м. Києва, наданою згідно з рішенням Київської міської ради від 01 листопада 2012 року N 405/8689 "Про надання Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві земельної ділянки для експлуатації елінгу мотокатерів на вул. Електриків (півострів Рибальський) у Подільському районі м. Києва", право постійного користування якою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 листопада 2013 року, номер запису про інше речове право 3631870, у зв`язку з передачею нерухомого майна Головному управлінню Національної поліції у м. Києві (право державної власності на майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 грудня 2018 року, номер запису про право власності 29912133) (п. 1);

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту" (КВЦПЗ - і 12.03) на "Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури" (КВЦПЗ - В 02.10) (вид використання після затвердження проекту землеустрою - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення та адміністративної будівлі) Головному управлінню Національної поліції у м. Києві на вул. Електриків, 25-ж у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:319:0034) та віднести зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (справа А-26842) (п. 2);

- надати Головному управлінню Національної поліції у м. Києві, за умови виконання пункту 4 цього розпорядження, в постійне користування земельну ділянку площею 0,4736 га (кадастровий номер 8000000000:85:319:0034) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення та адміністративної будівлі на вул. Електриків, 25-ж у Подільському районі м. Києва із земель державної власності за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, у зв`язку з належністю нерухомого майна Головному управлінню Національної поліції у м. Києві (право державної власності на майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 грудня 2018 року, номер запису про право власності 29912133) (п. 3).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 153166011 від 18.01.2019, Головному управлінню Національної поліції м.Києві належить на праві власності об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1745562180000, номер запису про право власності 29912133 від 14.12.2018 - адміністративна будівля зі спеціальним приміщенням та елінгу для обслуговування та зберігання службових катерів: адміністративна будівля (літ.А) - 1630,9 кв.м, спеціальні приміщення - нежитлова будівля (літ.Б)- 68,2 кв.м, гаражі (літ.В) - 379,3 кв.м; елінг (літ.Г) - 303, 6 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 6.25-Ж, земельна ділянка розташування: 8000000000:85:319:0034.

Також, як підтверджується матеріалами справи, 25.11.2020 між Головним управлінням Національної поліції у м.Києві в особі Заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного управління Крищенка Андрія Євгеновича, який діяв на підставі Положення про ГУНП у м. Києві (Сторона-1, відповідач-1) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД", в особі Штуглинець Наталі Олександрівни, яка діяла на підставі довіреності (Сторона-2, відповідач-2) укладено Договір №596ВПЗ про будівництво об`єкта (далі - Договір, оспорюваний Договір).

Згідно п. 1.1.2. Договору, об`єкт будівництва - будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, будівництво якого планується відповідно до умов даного Договору на Земельній ділянці та на Суміжній земельній ділянці.

Пунктом 1.1.3. Договору визначено, що земельна ділянка - земельна ділянка площею 0,4736 га, кадастровий номер 8000000000:85:319:0034, розташована на вулиці Електриків (півострів Рибальський) у Подільському районі м. Києва, що належить Стороні - 1 на праві постійного користування на підставі Розпорядження Київської міської ради № 1358 від 01 серпня 2019 року.

Відповідно до п. 1.1.4. Договору, суміжна земельна ділянка - це земельна ділянка площею 4.5659 га, кадастровий номер 8 000 000 000:85:319:0085.

Пунктом 1.1.5. Договору визначено, що будівлі та споруди - об`єкти нерухомості, що знаходяться на Земельній ділянці та належать Стороні 1 на праві власності та реконструкцію, яких буде здійснено відповідно до умов цього договору, а саме:

- Гаражі (літ. В) за адресою вул. Електриків, 25Ж площею 379,3 кв.м, інвентарний номер 101310187;

- Елінг (літ. Г) за адресою вул. Електриків, 25Ж площею 303,6 кв.м., інвентарний номер 101310188;

- Спеціальні приміщення-нежитлова будівля (літ. Б) за адресою вул. Електриків. 25Ж площею 68,2 кв.м., інвентарний номер 101310186.

Згідно з п. 1.1.6. Договору, проектування будівництва Об`єкта - комплекс усіх дій, пов`язаних із забезпеченням будівництва Об`єкта усіма необхідними документами: вихідними даними, технічними умовами, завданнями на проектування, контрольно-геодезичною зйомкою, проектною документацією на усіх стадіях тощо.

Відповідно до п. 1.1.7. Договору, будівництво об`єкта як комплекс усіх дій, спрямованих на будівництво Об`єкта та реконструкція Будівель та споруд: закупівля будівельних та інших матеріалів, забезпечення обладнання, виконання будівельних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, проектно- вишукувальних робіт тощо.

Згідно з п.1.1.8. Договору, проектна (проектно-кошторисна) документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, кошториси Об`єкта, тощо.

Відповідно до п. 1.1.13. Договору, будівельний майданчик - частина Земельної ділянки, яка визначена Проектною документацією, на яку отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.п.1.1.14.-1.1.15 п.1.1. Договору, житлові площі - загальна площа квартир в Об`єкті згідно з Проектною документацією та даними технічної інвентаризації Об`єкта (які можуть бути предметом цивільного обігу, тобто майнові права на які можуть бути відчужені/передані). Комерційні площі - загальна площа офісних та торгівельних приміщень в Об`єкті.

Пунктом 1.1.16 Договору встановлено, що умовна лінія - уявна лінія, що проводиться по кожному поверху Об`єкту для позначення меж Земельної ділянки та Суміжної земельної ділянки, з метою визначення меж площ Об`єкту, в яких можуть бути виділені житлові площі Стороні- 1 в порядку, визначеному даним Договором.

Згідно з п. 1.1.17 Договору, введення Об`єкту в експлуатацію - весь комплекс заходів і дій, що вимагаються чинним законодавством України для здачі та введення в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкта та засвідчує відповідність його проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

Згідно п. 2.1. Договору, предметом даного Договору є будівництво Стороною-2 Об`єкту, введення його в експлуатацію у встановлені законодавством та цим Договором терміни, а також реконструкція Стороною-2 Будівель та споруд власними та/або залученими силами і засобами.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що для реалізації даного Договору, Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника будівництва. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2, визначено даним Договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував, що договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 укладений від імені Головного управління Національної поліції України Заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Крищенком Андрієм Євгеновичем, за відсутності належних повноважень. Також позивач посилався на те, що оскаржуваний договір укладено в порушення встановленої Законом України "Про публічні закупівлі" обов`язкової процедури закупівлі та конкурсних торгів та без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015р. № 877 (далі - Положення про Національну поліцію) встановлено, що Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно- територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції. Керівники територіальних органів поліції призначаються на посади та звільняються з посад керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Заступників керівників територіальних органів поліції призначає на посади та звільняє з посад керівник територіального органу поліції.

Згідно з п.7 Положення про Національну поліцію встановлено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Національної поліції у м. Києві, затверджене Наказом Національної поліції №27 від 06.11.2015, Головне управління Національної поліції у місті Києві є територіальним органом Національної поліції та згідно із законодавством України реалізовує повноваження Національної поліції на території міста Києва.

Відповідно до п. п. 1,2 п. 5 розділу V Положення про Головне управління Національної поліції у м. Києві, затверджене Наказом Національної поліції №27 від 06.11.2015 (в редакції наказу Національної поліції України від 03.03.2018), керівник ГУ НП у м.Києві очолює ГУ НП, здійснює загальне керівництво діяльністю ГУ НП відповідно до законодавства, та Положення, організовує і спрямовує роботу структурних підрозділів ГУНП, представляє ГУНП у взаємовідносинах з підрозділами та органами Національної поліції України, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

Згідно з п.17 Положення про ГУНП у місті Києві головне управління є юридичною особою публічного права , має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах казначейства.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №716о/с від 08.07.2016 "По особовому складу" за підписом Міністра, відповідно до п.2 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" призначено полковника поліції Крищенка Андрія Євгеновича призначено на посаду заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві, і відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, без будь-яких обмежень повноважень.

Ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Враховуючи вищевикладене, довод скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не враховано, що Договір на будівництво укладено всупереч компетенції Головного управління Національної поліції м. Києва, а договір укладений за відсутності повноважень у керівника, який підписав оспорюваний правочин - суд апеляційної інстанції відхиляє, як необґрунтований та не доведений належними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з п.11 ч. 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Згідно п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад;

2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування);

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

4) юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб`єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об`єктивних критеріїв.

Категорії замовників, що використовуються у цьому Законі:

1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;

2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті;

3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті;

4) юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, п.п. 2.4.1. Договору, фінансування будівництва Об`єкта здійснюється Стороною-2. Строна-2 здійснює фінансування у повному обсязі всього комплексу робіт, пов`язаних із будівництвом та введенням в експлуатацію Об`єкта.

Згідно з 2.4.6. Договору порядок, строки та джерело фінансування Будівництва об`єкта визначаються Стороною-2 на власний розсуд у відповідності до Договору і Законодавства. Сторона-2 може використовувати, як власні кошти, так і залучені у встановленому Законодавством порядку кошти.

Пунктом 3.3.2. Договору встановлено, що сторона 2 зобов`язується у повному обсязі, за рахунок власних коштів забезпечити фінансування всіх витрат, пов`язаних з будівництвом Об`єкта, в тому числі, витрат, пов`язаних зі отриманих вихідних даних, виконання проектно- вишукувальних, будівельно-монтажних і спеціальних робіт, введення Об`єкта в експлуатацію, технаглядом, авторським наглядом за будівництвом тощо.

Відповідно до п.п.3.3.4. Договору, сторона-2 на власний розсуд без погодження з Стороною-1 обирає та укладає договори з підрядними та субпідрядними організаціями на виконання робіт щодо будівництва Об`єкта та реконструкції Будівель і споруд, проводить розрахунки за виконані роботи.

З урахуванням вищенаведених умов Договору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що умовами Договору не передбачено публічних закупівель і залучення бюджетних коштів, а отже дія Закону України "Про публічні закупівлі" на дані правовідносини не розповсюджується. Крім того, п.п. 2.4.1, п. 3.3.2 Договору чітко визначено, що фінансування Договору відбувається виключно за рахунок Сторони-2, тобто, Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД", і умовами договору не передбачено здійснення будь-якого фінансування будь-якими коштами Стороною-1, тобто Головним управлінням Національної поліції у м.Києві.

З урахуванням наведеного, довод скаржника, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин Закон України "Про публічні закупівлі", оскільки згідно до ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього закону належать: органи державної влади та правоохоронні органи, тому оскаржуваний Договір укладено в порушення встановленої обов`язкової процедури закупівлі та конкурсних торгів у розумінні зазначеного закону, - є необґрунтованим та відхиляється судом апеляційної інстанції як такий, що спростовується як умовами Договору, так і встановленими обставинами справи за наслідками апеляційного розгляду.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, який визначає механізм і процедуру укладення такими підприємствами договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

За змістом пунктів 2, 3 зазначеного Порядку, суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з відповідним пакетом документів, а орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку, орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 Порядку. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний Порядок регулює необхідність прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про погодження укладення договору державними підприємствами, установами, організаціями, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, виключно для договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, до яких оспорюваний правочин не віднесено, оскільки виходячи з його предмету, його правовою природою є передача частково функцій замовника, без здійснення Стороною-1 фінансування договору.

Також, згідно з ст.1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Положеннями статті 1131 Цивільного кодексу України визначено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За таких обставин, аналіз всіх положень укладеного між сторонами Договору №596ВПЗ про будівництво об`єкта дає підстави вважати, що останній не є за своєю правовою природою договором про спільну діяльність, оскільки обов`язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених предметом Договору, фактично покладено на одну сторону - відповідача 2 без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі.

Судом першої інстанції вірно встановлено і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що Договір №596ВПЗ про будівництво об`єкта не підпадає під регулювання Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 "Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", оскільки не є договором про спільну діяльність ні за своїм змістом, ні за своєю правовою природою.

Довод скаржника, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що будь-які дії щодо погодження розпорядження державним майном, яке належить Головному управлінню Національної поліції м. Києві на праві власності об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1745562180000, номер запису про право власності 29912133 від 14.12.2018р. - адміністративна будівля зі спеціальним приміщенням та елінгу для обслуговування та зберігання службових катерів: адміністративна будівля (літ.А) - 1630,9 кв.м, спеціальні приміщення - нежитлова будівля (літ.Б)- 68,2 кв.м, гаражі (літ.В) - 379,3 кв.м; елінг (літ.Г) - 303, 6 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 6.25-Ж, земельна ділянка розташування: 8000000000:85:319:0034, списання об`єктів нерухомого майна державної власності, що знаходяться на зазначеній ділянці у порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2001 №1314 "Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності" - не здійснювалось, відхиляється судом апеляційної інстанції як необґрунтований та такий, що не був доведений позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не пере6дбачає будь-якого розпорядження державним майном, яке б вимагало списання об`єктів нерухомого майна державної власності, що знаходиться на зазначеній ділянці, а отже Порядок встановлений Постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2001 №1314 "Про затвердження порядку списання об`єктів державної власності" у даному випадку не підлягає застосуванню.

Стосовно доводів скаржника, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не містить суттєвої умови щодо обсягу площ у Об`єкті, що отримуються сторонами, а принцип розподілу площ поставлений у залежність від невизначеної умовної лінії, повноваження щодо проведення якої надано Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД", наведене свідчить про непрозорість на невизначеність умов Договору з аспекті обсягу площ, які має отримати кожна сторона за результатом, суд апеляційної інстанції відхиляє як такий, що не впливає на оцінку недійсності договору в момент його укладення з огляду на приписи ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а стосується виключно умов виконання Договору, і виконання умов якого сторонами не впливає на обставини його чинності саме в момент укладення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторонами в момент укладення оспорюваного правочину також визначено принцип розподілу площ у об`єкті, що передбачено п.6.1 Договору, а відповідно до п. 6.3 Договору визначено розрахунок остаточних часток житлових та комерційних приміщень, що передається стороні-1 (Головному управлінню Національної поліції у м.Києві).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач Листом №162 від 27.05.2020 звернувся до Головного управління Національної поліції у м. Києві з проханням залучити його до будівництва об`єкту та надати інформацію щодо умов участі у відповідних процедурах відбору. З метою укладання договору щодо участі у будівництві об`єкту позивачем Листом №176 від 08.06.2020 було надіслано на адресу Відповідача-1 відповідну пропозицію.

Листом №3380/126/06/21-2020 від 08.07.2020 відповідач-1 повідомив позивача, що ним розглянуто Лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" від 08.06.2020 №176 щодо надання проекту договору на будівництво об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:319:0034, за адресою: вул. Електриків, 25-Ж, м. Київ. Також повідомлено, що Головним управлінням опрацьовано даний проект договору та пропозиції щодо частки площ, що перейдуть у власність ГКНП у м.Києві після завершення будівництва.

За змістом Листа №176 від 08.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" було запропоновано кількість збудованих площ, що отримує Головне управління Національної поліції у м. Києві в результаті реалізації проекту встановити на рівні 10% від збудованих площ, а саме: 500 кв.м - житлові приміщення та 300 кв.м - нежитлові приміщення.

Водночас, за умовами укладеного Договору №596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 між Головним управлінням Національної поліції у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" Сторона-1 отримує у власність в Об`єкті 12 паркомісць, 10,%, але не менше 528,26 кв.м житлових площ та 10,8%, але не менше 369,28 кв.м комерційних площ.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, довод скаржника, що судом першої інстанції порушено норми ст.203, 215 Цивільного кодексу України, а Договір № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 не відповідає вищевказаним нормам, оскільки його укладено в порушення норм законодавства, судом апеляційної інстанції відхиляється, як необґрунтований та такий, що не був доведений позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції за наслідком апеляційного розгляду справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності, встановив наступне, що суд першої інстанції вірно зазначив, що правові підстави для визнання Договору № 596ВПЗ про будівництво об`єкта від 25.11.2020 недійсним за наведених скаржником доводів - відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не є учасником оспорюваного правочину і ним в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваним правочином, а обраний спосіб захисту - є неефективним в контексті спірних правовідносин, що в сукупності є окремою самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21 - покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2021 у справі №910/3706/21- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ягуар".

4. Матеріали справи №910/3706/21 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 18.10.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

А.М. Демидова