Рішення

від 11.10.2021 по справі 904/7207/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7207/21

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Савенко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі (Орджонікідзе), 1, код ЄДРПОУ 24432974

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТПРОМГРУП", 50002, м.Кривий Ріг, вул.Кобилянського, 219, код ЄДРПОУ 41304248

про стягнення штрафних санкцій

Представники:

від позивача: Крят Л.Б.

від відповідача: Фролов В. О.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг (далі-Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТПРОМГРУП", 50002, м.Кривий Ріг, вул.Кобилянського, 219, код ЄДРПОУ 41304248 (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь штраф в розмірі 171 600,00грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 574,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення п.6.3. Договору підряду № 993 від 25.06.2020.

Відповідач проти позову заперечує, що його представник був присутній при комісійному огляді обладнання 18.01.2021, за наслідками якого було виявлено лише факт "излома(разрушения) передней части ковша длинной 1250=1300 мм." та складений відповідний акт. Однак причини виникнення даного зламу комісією не встановлювалися. В той же день, на прохання Позивача, з метою недопущення простою підприємства Позивача, враховуючи довготривалі партнерські відносини з Позивачем, Відповідачем було вирішено усунути недоліки та здійснити власними силами ремонт Обладнання. Однак факт ремонту обладнання Відповідачем не є тотожним визнанню своєї вини. Відповідач також звертає увагу суду на те, що відповідача запрошено тільки для огляду та складання акту від 18.01.2021, встановлено тільки факт наявності недоліків. В той же час, Позивач в порушення п.10.3 договору письмово не запрошував Підрядника для участі у спільному огляді, встановлення причин виникнення дефектів/недоліків в роботі Обладнання, правильної експлуатації Обладнання, їх фіксації та наявності гарантійного випадку, шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу Підрядника. Відповідач зазначає, що він: не повідомлявся про участь у спільному огляді встановлення причин виникнення дефектів/недоліків в роботі Обладнання; не був присутній у спільному огляді встановлення причин виникнення дефектів/недоліків в роботі Обладнання; акт розслідування позапланового простою (відмови в роботі) № 6 від 28.01.2021 ним не підписувався, більш того, він не міг бути підписаний, оскільки директор ТОВ "ВЕСТПРОМГРУП" - Є.А. Таран 20.01.2021 року перебував у відрядженні у м.Київ. Таким чином, Позивач фактично склав акт в односторонньому порядку, не маючи на те правових підстав. Крім того, як вбачається з акту розслідування позапланового простою (відмови в роботі) 16 від 28.01.2021, ремонтні роботи були розпочаті одразу після виявлення простою.

Таким чином, за твердженнями відповідача встановлення причин виникнення дефектів/недоліків в роботі Обладнання буде здійснено після проведення ремонтних робіт, що саме по собі неможливо. При чому, в акті розслідування позапланового простою (відмови в роботі) № 6 від 28.01.2021 відсутнє посилання за допомогою яких методів було виявлено порушення технології зварювальних робіт при ремонті ковша. Правом залучення експерта незалежної, належним чином акредитованої на території України, організації, Позивач не скористався.

Відповідач про факт виникнення дефектів/недоліків в роботі Обладнання з його вини дізнався зі змісту претензії від 18.02.2021 № 14-со-2-180-20 з якою Відповідач не погодився. Відповідачем на адресу Позивача була направлена відповідь, в якій зазначалися причини виникнення дефектів/недоліків в роботі Обладнання. Відповідач звертає увагу, що за приписами п.10.4. Договору, до приїзду представника Підрядника Замовник неповинен розбирати обладнання, що не було ним виконано. Щодо посилання Позивача на якість листа сталі, відповідач вважає їх недоречними, оскільки: - у Відповідача неявні сертифікати якості, Відповідач в акті зазначив іншу причини виникнення дефекту/недоліку Обладнання.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначає, що якби позивач не повідомляв відповідача про необхідність участі у спільному огляді, про що зазначено у відзиві, то його представники не змогли б підписати акт огляду від 18.01.2021, який складено в день аварії та акт простою №6 від 28.01.2021, в якому причиною простою визнано порушення технології зварювальних робіт при ремонті ковша (дефект зварки), винними особами є ремонтний персонал підрядника. Позивач вважає, що підписуючи акт представник відповідача визнав вину в простої і необхідності залучення експерта незалежної організації та проведення повторного огляду не було. Доказами вини відповідача позивач також вважає безоплатний ремонт ковша.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на викладених у відзиві аргументах та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого просить призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експерта поставити наступне питання: Чи належить підпис вчинений на акту розслідування позапланового простою (відмови в роботі) №6 від 28.01.2021 від імені підрядника за договором підряду №993 від 25.06.2020 Таран Євгену Анатолійовичу?

Позивач у своїх поясненнях, просить відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки до клопотання не додано пояснень безпосередньо директора про те, що вказаний акт ним не підписувався. Також в матеріалах справи відсутні документи, з яких би вбачалося, що директор вказував про те, що даний акт ним не підписувався.

Ухвалою суду від 11.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

20.08.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) учасників справи.

Ухвалою суду від 25.08.2021 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.09.2021р. о 16:30год. З 23.09.2021 розгляд справи відкладався на 04.10.2021. В судовому засіданні 04.10.2021 оголошено перерву до 11.10.2021.

05.10.2021р. до суду від позивача надійшла заява (з додатками) про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

В судовому засіданні 11.10.2021 оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року між Публічним акціонерним товариством "АрселорМітталКривийРіг" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестпромгруп" (Підрядник) укладено Договір підряду № 993 на виконання ремонтних або відновлювальних робіт Обладнання, яке належить Позивачу.

Назва Обладнання, що підлягає ремонту, кількість та вартість робіт за кожною окремою позицією вказуються в "Перелік робіт та їх вартість" та можуть бути узгоджені сторонами у Специфікації до Договору (п.1.1.).

В "Перелік робіт та їх вартість", що є додатком до Договору, в редакції Додаткової угоди№1 від 15.07.2020 сторонами погоджено виконання ремонту ковша погрузчика САТ 992G з заміною губи (далі Обладнання), у кількості однієї штуки, за ціною 715 000,00 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до положень Договору, Додаткової угоди №1 та Специфікації № 2 від 10.11.2020, Підрядник виконав ремонті роботи Обладнання. На підтвердження виконання ремонту, у відповідності до п. 3.4 Договору, Сторони підписали Акт виконаних робіт № 132 від 29.12.2020 (а.с.36) та Актприймання відремонтованого обладнання №132 від 29.12.2020 (а.с.37).

Вартість робіт з ремонту Обладнання (ковшпогрузчика САТ 992G з заміною губи) складає 715 000,00 грн. без урахування ПДВ та відповідно 858000,00 грн. з урахуванням ПДВ, про що сторони вказали в Акті виконаних робіт №132 від 29.12.2020

В Додатковій угоді №1, крім іншого, сторони погодили гарантійний строк на відремонтоване Обладнання - 6 місяців з дати введення в експлуатацію.

18.01.2021 в гарантійний період при навантаженні гірської маси в автотранспорт з використанням відремонтованого Обладнання, сталося руйнування передньої частини ковша (губи) довжиною 1250-1300мм.

У відповідності до п. 10.3 Договору, при виявлені будь яких дефектів/недоліків Обладнання в період гарантійного строку виклик представника Підрядника визнаний обов`язковим.

На підтвердження виходу з ладу Обладнання надано підписаний сторонами Акт від 18.01.2021 (а.с.38). Комісійні висновки зазначеного ату викладені наступним чином: "здійснити усунення невідповідностей силами ТОВ "Вестпромруп".

В подальшому гарантійний ремонт був виконаний силами та за рахунок Відповідача, що підтверджено останнім.

Твердження Відповідача, про неповідомлення його Позивачем про участь у спільному огляді Обладнання не приймається судом до уваги, бо спростовується підписаним Актом від 18.01.2021. Факт підписання Акту від 18.01.2021 повноважним представником ТОВ "Вестпромруп", представником Відповідача підтверджується повністю.

Також, в результаті проведеного внутрішнього розслідування Позивачем також був складено Акт простою № 6 від 28.01.21р.(а.с.39-43). Відповідно до п.п. 13,16-18 акту розслідування причин простою №6 від 28.01.2021 причиною простою визнано порушення технології зварювальних робіт при ремонті ковша (дефект зварки). Винними особами визнано ремонтний персонал Підрядника.

Суд також не приймає доводи Відповідача, щодо не підписання ним акту простою № 6 від 28.01.2021, у зв`язку з тим, що вказаний акт є інформаційним документом щодо проведеного Позивачем внутрішнього розслідування, а факт недоліків ремонтних робіт встановлені сторонами іншим актом - від 18.01.2021, підписаний Відповідачем без зауважень.

Згідно з п.7.1. Договору, в редакції Додаткової угоди №3 від 16.03.2021, термін дії Договору - до 31.05.2021, а в частині порядку застосування штрафних санкцій до повного виконання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3 договору, у разі неякісного виконання робіт Відповідач несе перед Позивачем договірне зобов`язання зі сплати штрафу за неякісне виконання ремонтних робіт (20 % від вартості робіт, але не менше суми, що еквівалентна 500 доларів США), що враховуючи вартість робіт у розмірі 858 000грн. з ПДВ складає 171 600, 00 грн.

Тож суд вважає вимоги Позивача, в частині стягнення штрафу у розмірі 171 600,00 грн. доведеними належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 76, ст.77 Господарського процесуального кодексу України та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо клопотання Відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, то суд погоджується з позиції Позивача, щодо відсутності пояснень директора ТОВ "Вестпромгрупп" Е.А. Тарана, в яких би останній зазначав, що Акт розслідування причин простою № 6 від 28.01.2021 ним не підписувався.

Крім цього, як було зазначено вище, факт неякісних робіт встановлено Актом від 18.01.2021, який підписано повноважним представником Відповідача без зауважень.

З урахуванням зазначеного суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача відносно проведення почеркознавчої експертизи.

05.10.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області від Позивача надійшла заява (з додатками) про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Позивач обґрунтовує вимоги на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу наступними документами.

Договором про правове обслуговування підприємства №01/11/17-1-3317 від 06.11.2017 укладеного між відповідачем (Клієнт) та АО "Фінекс" (Адвокат). Згідно п.1.2.1. вказаного Договору Адвокат здійснює представництво інтересів Клієнта, що розглядається в судах першої, апеляційної, касаційної інстанції. Відповідно до п.8.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 17 від 28.09.2020) термін дії договору погоджений до 01.11.2021.

Пунктом 4.1. Договору сторонами погоджена вартість послуг Адвоката, яка встановлюється на підставі прайсових цін. Копію прайсу станом на 01.01.2020 надано до заяви.

Пунктом 4.6. Договору, в редакції Додаткової угоди № 17 від 28.09.2020 передбачено здійснення Клієнтом авансових платежів до моменту прийняття послуг. Згідно Додаткової угоди № 2 від 16.01.2018 щомісячна вартість послуг Адвоката в судах першої, апеляційної, касаційної інстанції складає 250 000грн.

Платіжним дорученням № 600030751 від 14.09.21р, копія якого додана представником Позивача до Заяви, Клієнт сплатив Адвокату 1 080 000 грн. винагороду. В Звіті Адвоката за жовтень 2021 року вказано, що Адвокатом здійснюється правнича допомога в суді першої інстанції у справі №904/7207/21. Відповідно Опису робіт вартість послуг Адвоката склала 30 000 грн.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвокатів, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини відповідача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою позивачем наданих відповідачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг відповідачем не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Розглянувши доданий до заяви опис робіт виконаних у справі 904/7207, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціну позову, кількість судових засідань, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача - 15000,00 грн. Суд вважає за необхідне скористатися правом суду і не розподіляти витрати на правову допомогу в іншій частині на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (позивача).

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТПРОМГРУП", 50002, м.Кривий Ріг, вул.Кобилянського, 219, код ЄДРПОУ 41304248 на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі (Орджонікідзе), 1, код ЄДРПОУ 24432974 штраф у розмірі 171 600,00грн., судовий збір у розмірі 2 574,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.10.2021

Суддя С.П. Панна