Рішення

від 30.09.2021 по справі 910/9754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2021Справа №910/9754/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" доДержавного підприємства "Гарантований Покупець" простягнення 582 103,31 грн. Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача:Сахнов Д.А. від відповідача:Левченко Д.Ю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" про стягнення 582 103,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем у період з 25.07.2020 по 10.06.2021 своїх грошових зобов`язань з оплати поставленої позивачем у червні 2020 року згідно Договору №15625/01 від 27.09.2018 електроенергії, наявні правові підстави для стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" пені у розмірі 138 388,90 грн., штрафу у розмірі 160 518,70 грн., 3% річних у розмірі 60 371,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 222 824,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9754/21; визнано її малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

07.07.2021 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач зазначає, що джерелом надходження коштів для продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг відповідача, однак вказаною компанією не було здійснено розрахунків в повному обсязі, що і перешкоджає здійсненню розрахунків з виробником електроенергії. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не доведено з яких дат настали строки виконання зобов`язань щодо оплати електроенергії у спірні періоди, а відтак відсутні підстави вважати, що наданий розрахунок штрафних санкцій є обґрунтованим.

07.07.2021 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшли заяви про залучення до участі справі Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 відмовлено Державному підприємству "Гарантований Покупець" в задоволенні клопотань про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; вирішено здійснювати розгляд справи №910/9754/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі №910/9754/21 на 27.07.2021.

19.07.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що строк виконання Державним підприємством "Гарантований Покупець" грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/11355/20. Також позивач стверджує, що у відповідача були наявні кошти для виконання зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт", а його вина у невиконанні таких зобов`язань встановлена рішеннями суду у справах №910/11355/20, №910/6550/20, №910/11830/20 та №910/13599/20. При цьому, позивач, посилаючись на судову практику касаційних судів, вказує, що сплата 3% річних від простроченої суми, так само як інфляційних нарахувань, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами.

19.07.2021 засобами поштового зв`язку від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним п. 4.6 укладеного сторонами Договору №15625/01 від 27.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Гарантований Покупець" стверджує, що пункт 4.6 вказаного договору, яким передбачено стягнення з позивача за зустрічним позовом штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань перед відповідачем, зумовлює істотне порушення балансу договірних прав і обов`язків сторін у договорі на шкоду Державному підприємству "Гарантований Покупець". Також позивач за зустрічним позовом вказує, що умови вказаного пункту договору є явно несправедливими, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, а також погіршують його становище в договорі, а тому п. 4.6 укладеного сторонами Договору №15625/01 від 27.09.2018 підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з недодержанням в момент його вчинення вимог ст.ст. 1, 3, 13, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203, ст.ст. 509, 546, 627 Цивільного кодексу України та ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 поновлено Державному підприємству "Гарантований Покупець" строк на подання зустрічної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" про визнання недійсним пункту договору; в задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований Покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви відмовлено; залишено зустрічну позовну заяву у справі №910/9754/21 без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено Державному підприємству "Гарантований Покупець" строк - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

23.07.2021 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, яке мотивоване неспіврозмірністю та/або відсутністю збитків у Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"; відсутністю доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора; значним розміром неустойки; скрутним фінансовим станом боржника; значною кількістю фінансових зобов`язань боржника перед третіми особами; систематичним нездійсненням НЕК "Укренерго" оплат Державному підприємству "Гарантований Покупець" та вжиттям останнім заходів для виконання зобов`язань перед позивачем за первісним позовом; неприбутковістю діяльності Державного підприємства "Гарантований Покупець".

Також 23.07.2021 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами їх направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт", в яких відповідач за первісним позовом вказує, що формула розрахунку "зеленого" тарифу включає показник курсу гривні до Євро, а тому жодних інфляційних втрат позивач за первісним позовом не поніс. Крім того, відповідач вказує, що встановлені в рішеннях по справах №910/13599/20, №910/8067/20, №910/6550/20 обставини та факти не мають преюдиційного значення для розгляду даної справи, оскільки предметом справ №910/13599/20, №910/8067/20, №910/6550/20 було стягнення суми основного боргу, в той час як предметом даного спору є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат та відповідно притягнення Державного підприємства "Гарантований Покупець" до відповідальності.

26.07.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" надійшли заперечення з доказами їх направлення відповідачу за зустрічним позовом, в яких відповідач вказує на неповажність причин пропуску Державним підприємством "Гарантований Покупець" встановленого ст. 180 Господарського процесуального кодексу України строку на подання зустрічної позовної заяви та необхідність відмовити у продовженні такого строку. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" звертає увагу суду, що Договір №15625/01 від 27.09.2018 є типовим і його форма затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №641 від 26.04.2019, відтак, враховуючи подання Державним підприємством "Гарантований Покупець" трьох безпідставних клопотань про залучення третіх осіб до розгляду справи в межах первісного позову, на думку відповідача за зустрічним позовом, наявні підстави для висновку, що позивач за зустрічним позовом зловживає своїми процесуальними правами з метою затягнення розгляду справи, у зв`язку з чим наявні правові підстави для накладення на нього штрафу.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 відкладено підготовче засідання до 02.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 (постановленою після усунення позивачем недоліків зустрічної позовної заяви, встановлених ухвалою від 22.07.2021) прийнято зустрічний позов Державного підприємства "Гарантований Покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" про визнання недійсним пункту договору до розгляду з первісним позовом у справі №910/9754/21; вимоги за зустрічним позовом вирішено об`єднати в одне провадження з первісним позовом; залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом; визначено учасникам справи строк для подання заяв по суті спору.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 відкладено підготовче засідання до 23.09.2021.

10.09.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" надійшов відзив на зустрічний позов, в якому відповідач за зустрічним позовом зазначає, що укладений між сторонами Договір №15625/01 від 27.09.2018 є типовим і його форма затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №641 від 26.04.2019, всі умови вказаного договору, в тому числі і щодо нарахування пені і штрафу, встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як засіб забезпечення виконання зобов`язань сторонами договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 залишено позов Державного підприємства "Гарантований Покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" про визнання недійним пункту договору без розгляду; закрито підготовче провадження у справі №910/9754/21; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено справу №910/9754/21 до розгляду по суті на 30.09.2021.

В судове засідання 30.09.2021 з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити повністю, а відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а в разі їх задоволення - зменшити розмір пені та штрафу до 1,00 грн., а також розмір 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн.

В судовому засіданні 30.09.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2020 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (ВАД) укладено договір №15625/01 про купівлю-продаж електричної енергії (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого ВАД зобов`язався продавати, а ДПЕ зобов`язався купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено Додаткову угоду №321/01 (надалі - Додаткова угода №321/01), в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 27.09.2018 №15625/01 та приведення такого договору у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди №321/01 до Договору сторони дійшли згоди в преамбулі Договору змінити слова: "Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ)", що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" на слова: "Державне підприємство "Гарантований покупець", що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця". Сторони дійшли згоди, що статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 нової редакції.

Таким чином, на підставі Додаткової угоди №321/01 відбулась заміна покупця виробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" електроенергії, а умови Договору викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) №641 від 26.04.2019.

29.04.2020 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1291/01/20 до договору №15625/01 від 27.09.2018.

11.02.2021 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №461/01/21 до договору №15625/01 від 27.09.2018.

Згідно із п. 1.1 договору (в редакції Додаткової угоди №321/01) за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок).

За змістом п.п. 2.3 - 2.5 Договору (в редакції Додаткової угоди №321/01) виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №321/01) встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №321/01) виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

У пункті 4.5 Договору (в редакції Додаткової угоди №321/01) встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

В п. 4.6 Договору в редакції Додаткової угоди №461/01/21 від 11.02.2021 визначено, що Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) на кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку штати. Сплата Гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом.

Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4. Договору).

Згідно з п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

На виконання умов Договору у червні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" було вироблено та продано, а гарантованим покупцем придбано електричну енергію у загальному обсязі 605 358 695 кВт*год на суму 2 392 205,31 грн., про що між сторонами було складено та підписано акти купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті придбаної у червні 2020 року згідно Договору електроенергії, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" вказує на наявність підстав для стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" пені у розмірі 138 388,90 грн., штрафу у розмірі 160 518,70 грн., 3% річних у розмірі 60 371,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 222 824,32 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021, у справі №910/11355/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" заборгованість у розмірі 2 293 124,35 грн. за поставлену у червні 2020 року згідно Договору електричну енергію та судовий збір у розмірі 34 396,87 грн.

При прийнятті вказаного судового рішення суд встановив, зокрема, такі обставини:

- у позивача наявна ліцензія на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, видана на підставі постанови НКРЕКП від 14.08.18. №841;

- відповідач є визначеним Кабінетом Міністрів України державним підприємством для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною;

- в рамках дії Договору між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом;

- в червні 2020 року позивачем було продано, а відповідачем придбано вироблену за "зеленим" тарифом електричну енергію в обсязі 605.358 кВт*год. на суму 2 392 205,31 грн.;

- відповідачем було оплачено за придбану в червні 2020 року у позивача електроенергії суму коштів у розмірі 99 080,96 грн.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/11355/20 набрало законної сили, а відтак, встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №15625/01 від 27.09.2018 зі сплати коштів за куплену у червні 2020 року електроенергію; загальної вартості купленої у червні 2020 року електроенергії; суми, сплаченої покупцем в рахунок часткової оплати придбаної у червні 2020 року електроенергії), а також вказані обставини не можуть бути переоцінені судом у даній справі, оскільки фактично буде мати місце поставлення під сумнів судового рішення у справі №910/11355/20, що є недопустимим як в силу законодавства як міжнародного, так і національного.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, Державне підприємство "Гарантований Покупець" зобов`язане здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.

Розмір вартості послуг за червень 2020 року було затверджено постановою НКРЕКП №1435 від 22.07.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року".

Отже, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання Державного підприємства "Гарантований Покупець" із здійснення розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача в червні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію мало було бути виконано протягом двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг, а саме до 24.07.2020 включно.

Як стверджує позивач, 09.06.2021 Державним підприємством "Гарантований Покупець" було здійснено часткову оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" заборгованості у розмірі 286 641,53 грн.

Крім того, при встановленні остаточної суми боргу відповідача, суд бере до уваги акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 від 30.06.2020, у якому вартість електроенергії збільшено на 7,90 грн., а тому станом на дату вирішення даного спору розмір заборгованості відповідача за Договором становить загалом 2 006 490,72 грн. (2 293 124,35 грн. + 7,90 грн. - 286 641,53 грн.).

Попри наведене, позивачем заявлено до стягнення неустойку нараховану за період з 25.07.2021 по 24.01.2021, тобто на суму заборгованості, що існувала до оплати відповідачем частини боргу у розмірі 286 641,53 грн.

В той же час, позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 25.07.2021 по 10.06.2021, тобто з урахуванням періодів до та після оплати відповідачем частину боргу у розмірі 286 641,53 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

В п. 4.6 Договору в редакції Додаткової угоди №461/01/21 від 11.02.2021 визначено, що Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) На кожен день прострочення оплати.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пункту 4.6 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку), порядок нарахування пені (за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 138 388,90 грн., нараховану за період з 25.07.2020 по 24.01.2021.

Суд, здійснивши перерахунок пені, з врахуванням визначеного позивачем періоду її нарахування, дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, яка підлягає нарахуванню Державному підприємству "Гарантований Покупець", є сума 138 345,96 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмір 42,94 грн. обрахована невірно, а відтак задоволенню не підлягає.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 160 518,70 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

В п. 4.6 Договору в редакції Додаткової угоди №461/01/21 від 11.02.2021 визначено, що з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку сплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом.

Враховуючи те, що відповідач допустив прострочення оплати за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом більш ніж на 30 днів, то вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у відповідності до п. 4.6 Договору, є обґрунтованою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, про правомірність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" про стягнення штрафу у розмірі 160 518,70 грн.

Суд не застосовує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, оскільки даного висновку Верховний Суд України дійшов за результатом розгляду цивільних спорів щодо боржників фізичних осіб за кредитними договорами, що не є подібними правовідносинами до правовідносин у даній справі щодо стягнення неустойки за порушення господарського зобов`язання за договором поставки, яке регулюється Господарським кодексом України.

Аналогійний висновок щодо неможливості застосування правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, до господарських правовідносин наведений у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №908/1843/17 та від 20.06.2018 у справі №911/2314/17.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період прострочення з 25.07.2020 по 10.06.2021 у розмірі 60 371,39 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з серпня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 222 824,32 грн.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановлених позивачем періодів їх нарахування, прийшов до висновку про правомірність нарахування Державному підприємству "Гарантований Покупець" 3% річних у розмірі 60 371,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 222 824,32 грн.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, яке мотивоване неспіврозмірністю та/або відсутністю збитків у Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"; відсутністю доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора; значним розміром неустойки; скрутним фінансовим станом боржника; значною кількістю фінансових зобов`язань боржника перед третіми особами; систематичним нездійсненням НЕК "Укренерго" оплат Державному підприємству "Гарантований Покупець" та вжиттям останнім заходів для виконання зобов`язань перед позивачем за первісним позовом; неприбутковістю діяльності Державного підприємства "Гарантований Покупець".

Враховуючи зазначені обставини, відповідач просить зменшити розмір неустойки до 1,00 грн., а також 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних.

При цьому, під час вирішення заяви відповідача про зменшення 3% річних суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 висновок був сформований у справі, в якій загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та 3% річних перевищувала в два рази суму простроченої заборгованості.

Натомість у даній справі нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" 3% річних, стягнення яких є правомірним, не перевищує 1% від суми заборгованості, а відтак обставини справи №910/5725/21 є відмінними від обставин у справі №902/417/18.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних у розмірі 60 371,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 222 824,32 грн. до 1,00 грн.

Натомість вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Передбачене статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України право суду на зменшення пені може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19.

Аналізуючи наведені доводи заявника в сукупності з визначеними положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641, статусом та особливостями діяльності ДП "Гарантований покупець" в сфері функціонування ринку електричної енергії, суд приходить до висновку про доведення належним чином заявником наявності сукупності обставин, пов`язаних з перебігом спірних правовідносин, що вказують на існування виняткових обставин для зменшення заявленого до стягнення загального розміру неустойки, а саме:

- визначення єдиним напрямком діяльності ДП "Гарантований покупець" - виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії;

- встановлення положеннями ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" безумовного зобов`язання ДП "Гарантований покупець" купувати весь обсяг відпущеної виробниками електричної енергії, загальна кількість яких станом на дату розгляду даної справи відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом близько однієї тисячі;

- породження наведеним обов`язком безумовного грошового зобов`язання ДП "Гарантований покупець" по оплаті визначеній кількості суб`єктів господарювання придбаного обсягу виробленої ними електричної енергії, загальна заборгованість перед яким станом на 31.12.2020 становить більш як 3,6 мільярдів гривень;

- неможливість забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом, придбаної гарантованим покупцем у виробників, в інший спосіб ніж шляхом додержання механізму, встановленого наведеними Законом та Порядком (отримання коштів від подальшого продажу такої електроенергії на користь ПАТ "НЕК "Укренерго");

- неналежне виконання ПАТ "НЕК "Укренерго" обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів на рахунок ДП "Гарантований покупець" в якості розрахунків за передану останнім електроенергію, обсяг заборгованості в рамках чого на сьогоднішній день становить більше 3,4 мільярдів гривень;

- ведення державою політики в сфері функціонування ринку електричної енергії в Україні, спрямованої на удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії шляхом вироблення механізмів, спрямованих на врегулювання питання погашення заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, та уникнення ризику виникнення такої заборгованості в подальшому, що підтверджується, зокрема, покладенням положеннями п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" на Кабінет Міністрів України обов`язку з розроблення відповідних законопроектів;

- позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" збитків саме у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язання за Договором, в той час як прострочення грошових зобов`язань Державним підприємством "Гарантований Покупець" компенсується за рахунок стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на викладене вбачається відсутність умислу відповідача у невиконанні своїх грошових зобов`язань по оплаті вартості придбаної в позивача електроенергії, за прострочення яких заявлено вимогу про стягнення неустойки в межах даної справи, адже підтверджується фактична фінансова неспроможність виконання такого зобов`язання.

Тому, суд приходить до висновку про достатню винятковість наведених обстави для застосування зменшення нарахованої відповідачу пені та штрафу.

З огляду на всі фактичні обставини справи та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені на 90% та штрафу на 99%.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" підлягають частковому задоволенні, а з Державного підприємства "Гарантований Покупець" підлягає стягненню пеня у розмірі 13 838,85 грн., штраф у розмірі 1 605,19 грн., 3% річних у розмірі 60 371,39 грн. та інфляційні втрати у розмірі 222 824,32 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір покладається на відповідача з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями Державного підприємства "Гарантований покупець".

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, 1 поверх, приміщення 1А; ідентифікаційний код 38708941) пеню у розмірі 13 838 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 85 коп., штраф у розмірі 1 605 (одна тисяча шістсот п`ять) грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 60 371 (шістдесят тисяч триста сімдесят одну) грн. 39 коп. та інфляційні втрати у розмірі 222 824 (двісті двадцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 8 731 (вісім тисяч сімсот тридцять одну) грн. 55 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 19.10.2021.

Суддя Р.В. Бойко