Рішення

від 11.10.2021 по справі 914/1830/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 справа № 914/1830/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, м. Пустомити

в інтересах держави в особі

позивача 1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача 2: Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Давидів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Давидів , с. Давидів

про: відшкодування збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

представники сторін:

від прокуратури: Грабар В.Б.

від позивача 1: Довгий Т.Я.

від позивача 2: не з?явився.

від відповідача : Каминська Ю.Р.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області до Приватного акціонерного товариства Давидів про відшкодування збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Ухвалою від 29.06.2021 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02.08.2021 року. 02.08.2021 року підготовче засідання у зв`язку з неявкою позивача 2 та відповідача відкладено на 25.08.2021 року. 25.08.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче судове засідання відкладено на 13.09.2021 року.

У підготовче засідання 13.09.2021 року з?явився представник прокуратури, решта учасників процесу явку уповноважених представників не забезпечили. Ухвалою від 13.09.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 11.10.2021 року. В судове засідання не з`явився представник позивача 2, решта учасників процесу явку уповноважених представників забезпечили.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 11.10.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи прокуратури

Прокуратура підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог природоохоронного законодавства, що встановлено на підставі проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області позапланового заходу державного нагляду контролю в період з 22.12.2020 року по 06.01.2021 року (акт перевірки від 06.01.2021 року).

В ході проведення перевірки проведено відбір проб ґрунту та виявлено перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин ґрунті.

Загальний розмір збитків від засмічення та забруднення земельних ділянок становить 56 437,05 грн.

Прокуратурою обґрунтовано представництво інтересів держави.

Відбір проб ґрунту проведено в присутності директора ПрАТ Давидів Грень Р.Р., який підписав акт відбору проб без будь яких претензій.

Крім того, прокурор зазначив в судовому засіданні, що директора ПрАТ ДАВИДІВ Грень Р.Р. за порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності, постанова сплачена в добровільному порядку.

Позиція позивача 1

Державна екологічна інспекція у Львівській області письмових пояснень по суті позовних вимог не надала, явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечила, позовні вимоги підтримала.

Позиція позивача 2

Представник Давидівської сільської ради подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, заперечень не має.

Позиція відповідача

Відповідач стверджує, що поданими доказами не підтверджуються обставини, що засмічення твердими побутовими відходами здійснено виключно відповідачем.

Крім того, відповідач зазначив, що в ході вирішення такого роду спорів суд повинен надати оцінку розрахунку заявленої до стягнення шкоди.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Державною екологічною інспекцією у Львівській області з 22.12.2020 року по 06.01.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) (акт №6 від 06.01.2021) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ПрАТ Давидів , що знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Давидів, вул. Львівська, 2А.

У ході державного нагляду (контролю) встановлено засмічення та забруднення земель, внаслідок переміщення та захоронення відходів (будівельних, твердих побутових) на території колишнього кар`єру (територія Давидівської сільської ради), частково в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на суміжній ділянці (кадастровий номер відсутній), яка розташована неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:03:000:0013.

Під час перевірки проведено відбір проб ґрунту на земельній ділянці в с. Давидів, площею 1000 м.кв. (координати N49' 45' 45.7» Е024' 07' 49.5» ), площею 120 м.кв. (координати N49'45'47.2" Е024'07'46,2» ), площею 4 кв.м. (координати N49' 45148,5» Е024' 07' 48,1» ), про що складено акт відбору проб грантів №100 від 22.12.2020 року, підписаний директором ПрАТ Давидів Грень Р.Р.

Згідно протоколу №(329-331)/20 від 31.12.2020 року виявлено перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в грунті на земельній ділянці в с. Давидів площею 1000 м.кв. (координати N49' 45' 45.7» Е024' 07' 49.5» ), на території відпрацьованого кар`єру, на ділянці, яка розташована на орієнтовній відстані 35 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на відстані 70 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0013, де знаходяться тверді побутові відходи (середньою висотою 0,1 м, акт відбору проб ґрунту №100 від 22.12.2020 року, проба 1).

Згідно розрахунків, проведених за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 №241), розмір заподіяних державі збитків становить 8 062,05 грн. внаслідок забруднення земель та 48 375,00 грн. у зв`язку із засміченням вищевказаної земельної ділянки (пл. 1000 м.кв.).

Державна екологічна інспекція у Львівській області виставила ПрАТ Давидів претензію за №31 реєстраційний номер 13-1172 від 12.03.2021 на суму 8 062,05 грн. та претензію №32 реєстраційний номер 13-1177 від 12.03.2021 на суму 48 375,00 грн. з пропозицією добровільно відшкодувати заподіяні збитки. Доказів надіслання претензій не представлено.

ОЦІНКА СУДУ

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель побутовими та іншими відходами (п.в ч. 1 ст.211 ЗК України).

Шкода, заподіяна юридичними особами внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі ( ст. 56 Закону України Про охорону земель ).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема , порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні відходів підлягає компенсації в повному обсязі (ч.2 ст. 68 , ч.1 ст.69 Про охорону навколишнього природного середовища )

Псування земель - забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, засмічення побутовими та іншими відходами (абз.14 статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель )

Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (абз.12 ч.2 ст. 1 Закону України Про охорону земель )

Підприємства, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення ( ч.2 ст. 46 Закону України Про охорону земель )

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини (ч.3 ст. 46 Закону України Про охорону земель ).

Суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для утилізації відходів, їх знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей ( ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища )

Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, від 22.11.2018 у справі №922/3507/16.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Під час вирішення відповідних спорів суд надає оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, встановлює чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 908/125/18).

Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, у ст. 42 ЗУ Про відходи зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків. Однозначно, що викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля.

У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 КУпАП. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян суб`єктів підприємницької діяльності від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Цивільна відповідальність, яка настає незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, полягає у обов`язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров`ю людини, і навколишньому середовищу.

Доказів на підтвердження притягнення директора ПрАТ ДАВИДІВ до адміністративної відповідальності чи оплати відповідного штрафу сторонами не представлено.

Суд позбавлений об`єктивної можливості здійснити перевірку розрахунків розміру шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, оскільки такі не підтверджено документально.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики); згідно з пунктом 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

Натомість, як свідчать матеріали справи, розрахунки заявленого до стягнення розміру шкоди проведені позивачем на підставі листа територіального органу Держгеокадастру.

В порушення пп. 5.2, 5.6 Методики, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", позивачем не підтверджено належними доказами показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який є основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, не надано належної довідки про нормативну грошову оцінку.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5, 3.5.1 Методики).

Окрім того, за змістом додатку 10 Методики "Форма розрахунку розміру шкоди від засмічення земель" джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про засмічення земель та за матеріали спеціальних вишукувань.

Крім того в розрахунках розміру шкоди джерелом одержання інформації вказано матеріали спеціальних вишукувань.

Отже, спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально. Проте у справі немає матеріалів вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ засмічення.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року затверджено уніфіковану форму акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. З акту перевірки №6 від 06.01.2021 року вбачається, що використано додатки три та чотири, які є невід`ємною частиною акта у разі здійснення заходу державного нагляду (контролю). Однак вказані додатки до акту перевірки не долучено та в матеріалах справи відсутні.

Також не представлено доказів надіслання відповідачу претензій про добровільне відшкодування збитків та розрахунку розміру збитків.

Щодо підписання директором ПрАТ Давидів акту відбору проб ґрунтів, суд зазначає, що акт є документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення.Сам собою акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно дост. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд виходить з того, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено протиправності поведінки відповідача та шкоди, як обов`язкових елементів застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, тому підстави для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню шкоди відсутні.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.

За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Вказаним нормам кореспондують відповідні приписи ГПК України. Так, згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У даному випадку інтереси держави полягають в захисті земельних ресурсів України та необхідності відшкодування збитків, які завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Разом з цим, ДЕІ у Львівській області заходи щодо стягнення в судовому порядку заподіяних державі збитків не вжито та не вживались.

При цьому, сам факт не звернення до суду ДЕІ у Львівській області з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган державної влади не належно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, у постанові Верховного суду від 13.11.2019 у справі № 925/315/19.

Таким чином, звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на задоволення легітимної мети, яка полягає у відновленні інтересів держави, оскільки уповноваженим органом відповідні заходи не вжито, що відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Враховуючи викладене, даний позов подано Пустомитівською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Аналогічний висновок щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави викладений у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 30.10.2019 у справі № 761/22556/18.

Разом з тим, аналіз висновків Верховного Суду вказує на те, що лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру окружною прокуратурою повідомлено листом ДЕІ у Львівській області про прийняте рішення щодо представництва інтересів у суді звернення з позовною заявою до Господарського суду Львівської області.

З листа Давидівської сільської ради №1974 від 10.06.2021, наданого на запит окружної прокуратури, вбачається, що матеріали інспекційної перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області ПрАТ Давидів до сільської ради не надходили. Одночасно, зазначено, що у випадку наявності законних підстав для представництва інтересів Давидівської сільської ради в суді з вищевказаних питань, просять вжити відповідних заходів.

Вищенаведене, свідчить про нездійснення та неможливість здійснення вказаним органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави в особі територіальної громади у встановленому законодавством порядку, що відповідно є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень, на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за прокуратурою, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст складено 19.10.2021 року.

Суддя З.В. Горецька