Постанова

від 24.01.2022 по справі 914/1830/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. м.Львів Справа №914/1830/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя Малех І.Б.

Судді Гриців В.М.

Зварич О.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури від 12.11.2021 №12-130 вих.21 (вх. № апеляційного суду 01-05/3775/21, 01-05/3798/21 від 15.11.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року (суддя Горецька З.В., повний текст рішення складено 19.10.2021, м. Львів)

у справі №914/1830/21

за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, м. Пустомити в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів; Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Давидів, Львівська область

до відповідача Приватного акціонерного товариства Давидів , с. Давидів, Львівська область

про відшкодування збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області до ПАТ Давидів про стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу на суму 56 437,05 грн.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що в ході державного нагляду (контролю), встановлено, що відповідачем вчинено засмічення та забруднення земель, зумовлене господарською діяльністю, внаслідок переміщення та захоронення відходів (будівельних твердих побутових) на території колишнього кар`єру (територія Давидівської сільської ради), частково в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на суміжній ділянці (кадастровий номер відсутній), яка розташована неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:03:000:0013. Вказані дії, як вказує прокурор є порушенням ст. ст. 164, 167 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель . Зокрема, вказує, що під час перевірки проведено відбір проб ґрунту на земельній ділянці в с. Давидів, площею 1000 м. кВ. (координати №49' 45' 45.7'' E024' 07' 49.5'' ), площею 120 м. кв. (координати №49' 45' 47.2'' E024' 07' 46.2'' ), площею 4 кв. м. (координати №49' 45148,5'' E024' 07' 48,1'' ) про що складено акт відбору проб ґрунтів №100 від 22.12.2020, підписаний директором ПрАТ Давидів Грень Р.Р.Згідно протоколу №(329-331)/20 від 31.12.2020 виявлено перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті на земельній ділянці в с. Давидів площею 1000 м. кВ. (координати №49' 45' 45.7'' E024' 07' 49.5'' ) на території відпрацьованого кар`єру, на ділянці, яка розташована на орієнтовній відстані 35 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на відстані 70 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0013, де знаходяться тверді побутові відходи (середньою висотою 0,1 м, акт відбору проб ґрунту №100 від 22.12.2020 проба №1). Отже, вказує, що ПрАТ Давидів здійснено забруднення та засмічення земельної ділянки, площею 1000 м.кв.,яка знаходиться в межах с. Давидів, колишнього Пустомитівського (на даний час Львівського) району, Львівської області. Відтак, згідно розрахунку, який проведено відповідно до методики №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 №241) розмір заподіяних ПрАТ Давидів державі збитків, встановлено в сумі 8062,05 грн., внаслідок забруднення земель та 48 375,00 грн., у зв`язку із засміченням вищевказаної земельної ділянки (площею 1000м. кв.).

Відповідач - ПрАТ Давидів заперечив позовні вимоги з мотивів наведених у відзиві, при цьому зазначивши, що поданими доказами не підтверджуються обставини, що засмічення твердими побутовими відходами здійснено виключно позивачем. При цьому,зазначив, що в ході вирішення такого роду спорів суд повинен надати оцінку розрахунку заявленої до стягнення шкоди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 у справі №914/1830/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Дане рішення мотивовано тим, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено протиправності поведінки відповідача та шкоди, як обов`язкових елементів застосування такого заходу відповідальності, зокрема не надано доказів надіслання Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу ПрАТ Давидів претензій, щодо добровільного відшкодування збитків; нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, якою підтверджується правильність нарахування розміру шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки; доказів на підтвердження притягнення до адміністративної відповідальності директора ПрАТ Давидів ; матеріалів вишукувань та плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ засмічення, а також додатку три та чотири акту перевірки №6 від 06.01.2021, в зв`язку з чим в позові відмовлено за недоведеністю.

Львівська обласна прокуратура не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Прокурор, в апеляційній скарзі вказує, що ним встановлено, що Державною екологічною інспекцією за результатами проведення позапланової перевірки у період з 22.12.2020 по 06.01.2021, з додержання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ Давидів виявлено засмічення та забруднення земель, спричинене за результатами ведення господарської діяльності останнього, за результатами якої складено акт перевірки №6 від 06.01.2021. При цьому, також вказує, що такий акт перевірки не підписано директором ПрАТ Давидів Грень Р.Р., проте інспектором зроблено відмітку про відмову від підписання такого. Водночас зазначає, що під час проведення перевірки на територіях згаданих ділянок проведено відбір проб ґрунту, про що складено акт відбору проб ґрунтів №100 від 22.12.2020 у присутності Грень Р.Р. і в яких останній не вказав про наявність претензій, щодо проведення такого відбору ґрунтів.

Щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, якою підтверджується правильність нарахування розміру шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки то прокурор вказує, що додатками 9, 10 до Методики від 27.10.1997 №171 не передбачено обов`язку долучення до матеріалів документів, на підставі яких здійснено розрахунок розміру шкоди.

Крім цього, прокурор зазначає, що з метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу відповідача скеровано претензію за №31 реєстраційний номер 13-1172 від 12.02.2021 на суму 8062,05 грн. та претензію №32 реєстраційний номер 13-1177 від 12.03.2021 на суму 48375,00 грн. з пропозицією добровільного відшкодування шкоди і отримання яких підтвердив відповідач в судовому засіданні.

Також, прокурором наголошувалась про те, що директора ПрАТ Давидів було притягнено до адміністративної відповідальності, однак докази сплати штрафу не надані у зв`язку з їх відсутністю і прокуратурі.

Щодо відсутності у матеріалах справи матеріалів спеціальних вишукувань, додатків три і чотири до акта перевірки №6 від 06.01.2021, який береться до уваги при складанні додатку №10 Методики, то такі, як вказує прокурор не були предметом досліджень судом і заперечень з боку відповідача.

Відповідно до цього просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Відповідач - ПрАТ Давидів у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що поданими доказами позивачі не підтверджують тієї обставини, що засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами здійснено відповідачем. Доказів на підтвердження притягнення директора ПрАТ Давидів до адміністративної відповідальності чи оплати відповідного штрафу сторонами не представлено. А відповідно до цього, вважає, що фізичний розмір нанесеної шкоди земельній ділянці засміченням побутовими відходами з визначенням частки відповідача належними та допустимими доказами позивачем не підтверджується. Також зазначає, що в порушення пп.5.2, 5.6. Методики, ч.2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель позивачем не підтверджено належними доказами показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який є основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, не надано належної довідки про нормативну грошову оцінку. Зазначає, що в розрахунках розміру шкоди джерелом одержання інформації вказано матеріали спеціальних вишукувань. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2021 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено Львівській обласній прокуратурі строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 у справі №914/1830/21 та відкрито апеляційне провадження за такою. Ухвалено дану апеляційну скаргу у справі №914/1830/21 розглядати без повідомлення учасників справи у відповідності до вимог ч.10 ст. 270 , ч.13 ст. 8 ГПК України. Витребувано матеріали справи №914/1830/21 в Господарського суду Львівської області.

07.12.2021 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/1830/21.

Учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі №914/1830/21 за нормами спрощеного позовного провадження ухвалою суду від 26.11.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, які наявні в матеріалах справи. Правом на подання відзиву позивачі не скористались.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції .

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року у справі №914/1830/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи:

Державною екологічною інспекцією у Львівській області з 22.12.2020 по 06.01.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), що оформлено актом №6 від 06.01.2021 щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ПрАТ Давидів , що знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Давидів , вул. Львівська, 2А.

У ході державного нагляду (контролю) встановлено засмічення та забруднення земель, внаслідок переміщення та захоронення відходів (будівельних, твердих побутових) на території колишнього кар`єру (територія Давидівської сільської ради), частково в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на суміжній ділянці (кадастровий номер відсутній), яка розташована неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:03:000:0013.

Під час перевірки проведено відбір проб ґрунту на земельній ділянці в с. Давидів, площею 1000 м. кв. (координати №49' 45' 45.7'' E024' 07' 49.5'' ), площею 120 м. кв. (координати №49' 45' 47.2'' E024' 07' 46.2'' ), площею 4 кв. м. (координати №49' 45148,5'' E024' 07' 48,1'' ) про що складено акт відбору проб ґрунтів №100 від 22.12.2020 підписаний директором ПрАТ Давидів Грень Р.Р.

Згідно протоколу №(329-331)/20 від 31.12.2020 виявлено перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті на земельній ділянці в с. Давидів площею 1000 м. кв. (координати №49' 45' 45.7'' E024' 07' 49.5'' ) на території відпрацьованого кар`єру, на ділянці, яка розташована на орієнтовній відстані 35 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на відстані 70 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0013, де знаходяться тверді побутові відходи (середньою висотою 0,1 м, акт відбору проб ґрунту №100 від 22.12.2020 проба №1).

Згідно розрахунків, проведених за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля природних ресурсів від 04.11.2020 №241), розмір заподіяних державі збитків становить 8062,025 грн. внаслідок забруднень земель та 48375,00 грн. у зв`язку із засміченням вищевказаної земельної ділянки (пл. 1000 кв. м.).

Державна екологічна інспекція у Львівській області виставила ПрАТ Давидів претензію №31 реєстраційний номер 13-1172 від 12.03.2021 на суму 8062,05 грн. та претензію №32 реєстраційний номер 13-1177 від 12.03.2021 на суму 48375,00 грн. з пропозицією добровільно відшкодувати заподіяні збитки.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У даному випадку інтереси держави полягають в захисті земельних ресурсів України та необхідності відшкодування збитків, які завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Обставинами справи встановлено, що Державна екологічна інспекція у Львівській області заходів щодо стягнення в судовому порядку заподіяних державі збитків не вжито та не вживались.

Таким чином, звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на задоволення легітимної мети, яка полягає у відновленні інтересів держави, оскільки уповноваженим органом відповідні заходи не вжито, що відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Частина 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до п.в ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель побутовими та іншими відходами.

Шкода, заподіяна юридичними особами внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України Про охорону земель ).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема , порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні відходів підлягає компенсації в повному обсязі (ч.2 ст. 68 , ч.1 ст.69 Про охорону навколишнього природного середовища ).

Псування земель - забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, засмічення побутовими та іншими відходами (абз.14 статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель ).

Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (абз.12 ч.2 ст. 1 Закону України Про охорону земель ).

Частиною 2 ст. 46 Закону України Про охорону земель встановлено, що підприємства, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

При цьому, ч.3 ст. 46 Закону України Про охорону земель забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Статтею 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для утилізації відходів, їх знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, від 22.11.2018 у справі №922/3507/16.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Як, вірно вказано місцевим господарським судом, під час вирішення відповідних спорів суд надає оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, встановлює чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 908/125/18).

Як вбачається з обставин справи, Державною екологічною інспекцією у Львівській області згідно протоколу №(329-331)/20 від 31.12.2020, виявлено перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті на земельній ділянці в с. Давидів площею 1000 м. кв. (координати №49' 45' 45.7'' E024' 07' 49.5'' ) на території відпрацьованого кар`єру, на ділянці, яка розташована на орієнтовній відстані 35 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0136 та на відстані 70 м від межі ділянки за кадастровим номером 4623682400:03:000:0013, де знаходяться тверді побутові відходи (середньою висотою 0,1 м, акт відбору проб ґрунту №100 від 22.12.2020 проба №1), відповідно до чого відповідачу виставлено претензії №31 від 12.03.2021 на суму 8062,05 грн. та №32 на суму 48 375,00 грн.

У відповідності до вимог ст. 42 Закону України Про відходи встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків. Однозначно, що викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля.

У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 КУпАП. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян суб`єктів підприємницької діяльності від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Прокурор, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій вказує на те, що директор ПрАТ Давидів п. Греня Р.Р. було притягнено до адміністративної відповідальності, однак докази такого ні суду першої ні апеляційної інстанцій прокурором не подано.

Крім цього, судова колегія зазначає, що основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики); згідно з пунктом 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, враховуючи наведене, показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що розрахунки заявленого до стягнення розміру шкоди проведені позивачем на підставі листа територіального органу Держгеокадастру.

Відтак, місцевим господарським судом вірно зазначено, що в порушення пп. 5.2, 5.6 Методики, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", позивачем не підтверджено належними доказами показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який є основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, не надано належної довідки про нормативну грошову оцінку. Даного не спростовано прокурором в апеляційній скарзі.

Крім того, в розрахунках розміру шкоди, джерелом одержання інформації вказано матеріали спеціальних вишукувань. Однак, у матеріалах справи немає матеріалів вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ засмічення.

З врахуванням наведено, місцевим господарським судом вірно відмічено, що відсутньою є об`єктивна можливість здійснити перевірку розрахунків розміру шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, оскільки такі не підтверджено документально.

В матеріалах справи наявні претензії Державної екологічної інспекції у Львівській області №31, 32 (а.с.32, 33) виписані на ім`я керівника ПрАТ Давидів , однак відсутніми є докази надіслання таких відповідачу.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що під час проведення перевірки на територіях згаданих ділянок проведено відбір проб ґрунту, про що складено акт відбору проб ґрунтів №100 від 22.12.2020 у присутності Грень Р.Р. і в яких останній не вказав про наявність претензій щодо проведення такого відбору ґрунтів. Щодо даного акту судова колегія вказує, що місцевим господарським судом вірно відмічено, що акт є документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Сам собою акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

За змістом ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене вище, судова колегія апеляційного суду зазначає, що скаржником а апеляційній скарзі не спростовано висновки суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позову, та така не містить аргументації чи обґрунтувань, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що стало наслідком прийняття неправомірного рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 11 жовтня 2021 року у справі №914/1830/21 з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 11 жовтня 2021 року у справі №914/1830/21 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури від 12.11.2021 №12-130 вих.21 (вх. № апеляційного суду 01-05/3775/21, 01-05/3798/21 від 15.11.2021) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року у справі №914/1830/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Львівську обласну прокуратуру.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5. Матеріали справи №914/1830/21 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя В.М.Гриців

Суддя О.В.Зварич