Постанова

від 20.10.2021 по справі 759/16724/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/16724/18 Головуючий у 1-й інст. - Миколаєць І.Ю.

Апеляційне провадження 22-ц/824/13480 /2021 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року у справі за позовом Малого приватного підприємства Оріон-V до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року Мале приватне підприємство Оріон-V звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Малого приватного Підприємства Оріон-V 206 577 грн матеріальної шкоди завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що воно є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 25 лютого 2012 року та Витягом про державну реєстрацію прав №33674648 від 31 березня 2012 року.

19 березня 2018 року відбулося залиття належної позивачу квартири, що підтверджується актом від 19 березня 2018 року, який складено комісією працівників ЖЕД - 9 та затверджений начальником цього ж підприємства.

Згідно з цим актом залиття сталося внаслідок порива стоякової труби холодного водопостачання в квартирі

АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер довідки 135556992.

Вартість завданих позивачу збитків становить 206 577 грн, яка складається з вартості проведення необхідних робіт та вартості матеріалів, що підтверджується Висновком ТОВ МАЛЕАС від 17 квітня 2018 року.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року позов Малого приватного підприємства Оріон-V до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства Оріон-V шкоду, заподіяну внаслідок залиття, у розмірі 206 577 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства Оріон-V судовий збір у розмірі 3 098 грн 66 к.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що матеріали справи не містять доказів отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , витягу з Єдиного демографічного реєстру або довідки з Адресно - довідкового бюро МВС України.

Крім того, метеріали справи містять лише електронний витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 21 листопада 2018 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованих осіб не значиться. Інших даних про місце реєстрації ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Посилається на те, що копію позовної заяви та жодної повістки відповідач не отримувала оскільки надсилалось на неналежну адресу.

Також, суд першої інстанції визнав фотокопію акту залиття квартири, належним доказом вини скаржника, незважаючи на те, що він є суперечливим, не відповідає законодавчим вимогам по його складанню та обставинам події. Вважає, що акт залиття від 19 березня 2018 року не є належним доказом по справі, оскільки його складено з порушенням вимог, встановлених Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Крім того, з наданого акту чітко вбачається, що огляд проведено тільки постраждалої квартири. Огляд квартири відповідача не проводився. Отже, висновок суду першої інстанції про залиття квартири позивача в результаті пориву стоякової труби холодного постачання є недоведеним та носить характер ймовірного припущення.

Посилається на те, що наданий позивачем до матеріалів справи висновок від 17 квітня 2018 року про вартість проведення відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності Малому приватному підприємству Оріон-V , зроблений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ МАЛЕАС , в особі оцінювача ОСОБА_2 не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним, необ`єктивним і не може бути використаний судом.

Представник позивача надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що акт про залиття в повній мірі відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій .

Також, вважає посилання скаржника на те, що вона не була присутня під час огляду місця залиття та не залучена до складання акту на його дійсність не впливає.

Крім того, надана ОСОБА_1 рецензія № 4210/08 -21 на висновок про вартість відновлюваного ремонту не є конкретною, оскільки в ній не вказані ціни або розмір спричиненої позивачу майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що причиною залиття належної позивачу квартири АДРЕСА_1 , став порив стоякової труби холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, а тому відповідач в силу закону має нести відповідальність за спричинену шкоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що власником квартири АДРЕСА_1 є Мале приватне підприємства Оріон-V , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 25 лютого 2012 року та Витягом про державну реєстрацію прав №33674648 від 31 березня 2012 року (а.с.7-9).

19 березня 2018 року відбулось залиття належної позивачу квартири, що підтверджується актом від 19 березня 2018 року, який був складений комісією працівників ЖЕД - 9 та затверджений начальником цього ж підприємства. При цьому, вказано, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 став порив стоякової труби холодного водопостачання в кв. АДРЕСА_2 (а.с.10).

Під час обстеження квартири АДРЕСА_1 комісією виявлено:

- кімната № 1 - суцільні плями на стелі та стінах від залиття та часткове лущення водоемульсійного покриття загальним розміром до S=77,4 м2;

- кімната № 2 - суцільні плями на стелі та стінах від залиття та часткове відшарування водоемульсійного покриття загальним розміром до S =54,0 м2, підлога по всій кімнаті ламінат на стиках вспучення до S =14,7 м2. Двері до кімнати не закриваються, деформовані;

- кухня суцільні плями на стелі від залиття та часткове лущення водоемульсійного покриття загальним розміром до S =7, 4 м2, відкоси в сірих плямах зальним розміром до S =1,8 м2. Двері до кухні не закриваються, деформовані;

- туалет суцільні плями на стелі від залиття загальним розміром до S =1,3 м2;

- коридор в плямах від залиття та лущення водоемульсійного покриття до S = 29,7 м2. Світло відсутнє.

Квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер довідки 135556992 (а.с.4).

Згідно висновку ТОВ МАЛЕАС від 17 квітня 2018 року кошторисна вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 з податком на додану вартість складає 206 577 грн (а.с.11-18).

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Тобто, відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Відповідно до ст. 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов`язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири. Отже, власник житла зобов`язаний забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.

Виходячи з наведеного та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання апеляційної скарги на те, що акт про залиття за формою та змістом не відповідає вимогам встановленим Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 , оскільки останній відповідає формі та змісту, визначеним у Додатку 4 до пункту 2.3.6 Правил.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Згідно Додатку № 4 в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Як вбачається з акту від 19 березня 2018 року, вони за формою та змістом відповідають вимогам вказаного додатку № 4.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не с обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доказів того, що залиття належної позивачу квартири, відбулося з вини інших осіб та як наслідок відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена не на відповідача, суду відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що при складанні актів не було відповідача, а тому акт є неналежним доказом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані акти складені комісією незацікавлених осіб, відповідають формі та змісту, передбачених законом.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що залиття позивача відбулося з квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, оскільки протилежного відповідачем не доведено.

Доводи скаржника в частині заперечень щодо визначення розміру збитків відхиляються апеляційним судом виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особи.

Позивачем на підтвердження вимог в частині визначення вартості відновлювального ремонту надано письмовий доказ, а саме висновок від 17 квітня 2018 року про вартість проведення відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 , який містить кошторисний розрахунок вартості ремонтних робіт .

Обгрунтовуючи безпідставність висновку, відповідачем надано рецензію № 4210/08-21 від 04 серпня 2021 року на спростування висновку від 17 квітня 2018 року про вартість проведення відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності Малому приватному підприємству Оріон-V .

Однак, доказів на спростування встановлених у Звіті обставин стороною відповідача суду надано не було, відомості, викладені у рецензії на Звіт, стосувалися недоліків в оформленні та застосуванні методичних рекомендацій, які жодним чином не вплинули на висновок.

При цьому, апеляційний суд вказує, що відповідачем не надано іншого звіту про оцінку вартості збитку, з клопотанням про призначення відповідної експертизи відповідач до суду не зверталась.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт залиття квартири позивача підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачем в ході розгляду справи та відповідачем не доведено, що шкода завдана позивачу залиттям квартири, заподіяна не з вини відповідача.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом позову Малого приватного підприємства Оріон - V до ОСОБА_1 є відшкодування майнової матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, яка мала місце 19 березня 2018 року за адресою АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Святошинського району м. Києва.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.

Доводи скаржника про те, що її належним чином не повідомлено про розгляд справи, колегією суддів не приймається до уваги, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні докази, зокрема: 03 вересня 2019 року на веб -сайті Святошинського районного суду м. Києва розміщено виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 29 жовтня 2019 року на 10.30 год, що в силу положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним повідомленням про розгляд справи (а.с. 83)

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України .

Головуючий

Судді