Постанова

від 19.10.2021 по справі 826/7929/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7929/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Мєзєнцева Є.І.,

Собківа Я.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (далі - ТОВ "Енергосервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 травня 2016 року № 0752615147;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 травня 2016 року № 0742615147;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві вилучити з АІС "Податковий блок" та інших інформаційних баз органів і зборів акт за № 55/26-15-13-07-02-10/32771803 від 21 березня 2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року та інформації, внесену на підставі даного акта;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві відновити в АІС "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів і зборів показники податкових зобов`язань, які були збільшені позивачеві Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акта за № 55/26-15-13-07-02-10/32771803 від 21 березня 2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року.

В обґрунтування позову зазначено, що у ході обшуку, проведеного 10 березня 2016 року слідчим СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року, у товариства було вилучено первинні документи по господарським операціям з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012". Вказано, що позивач повідомляв відповідача про вказані обставини, а тому висновок контролюючого органу про ненадання первинних документів до перевірки є безпідставним. Також наголошено на тому, що позивачем вживались заходи щодо відновлення первинних документів по господарським операціям з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012". На думку позивача, у відповідача не було правових підстав для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергосервіс", позаяк жодних відомостей про те, що порушення вимог законодавства під час здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" допущено саме ТОВ "Енерготехсервіс" не міститься ні в акті перевірки, ні в постановах слідчого. На переконання позивача, контролюючий орган повинен був провести лише зустрічну звірку щодо господарських відносин позивача та зазначених контрагентів. Висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на інформації, що міститься у базах даних контролюючого органу та викладена у постановах слідчих, без дослідження первинних фінансово-господарських документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2021 року даний адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 травня 2016 року № 0742615147 та № 0752615147.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частину позовних вимог, суд виходив з того, що зважаючи на те, що з 15 липня 2015 року у слідчих відсутні повноваження на призначення перевірок, відповідач був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, з дотриманням якого законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки ТОВ "Енергосервіс" не було надано оригіналів первинних документів, документів що містять інформацію про операції, облікові дані та звіти щодо взаємовідносин ТОВ "Енергосервіс" з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" за перевіряє мий період, а також ухвали слідчого судді, протокол обшуку. Натомість, актом перевірки встановлено нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012", що підтверджується протоколами допитів посадових осіб, які заперечують свою причетність до господарської діяльності вказаних підприємств. На переконання відповідача, нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" встановлена вироком Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к.

Зауважено, що при надходженні до контролюючого органу рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки платника Податковий кодекс України не передбачає іншого порядку дій, ніж призначення такої перевірки, тому наказ прийнятий на підставі та у межах повноважень, передбачених законом.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 09 березня 2016 року по 14 березня 2016 року посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 21 березня 2016 року № 55/26-15-13-07-02-10/32771803 (а.с. 17-47).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Енергосервіс":

пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 139.1.1 та пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 176 990,00 грн, у тому числі: за 2013 рік - на суму 65494,00 грн, за 2014 рік - на суму 111496,00 грн;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 192824,00 грн, у тому числі: за листопад 2013 року в сумі 5501,00 грн, за грудень 2013 року в сумі 63440,00 грн, за січень 2014 року в сумі 10562,00 грн, за лютий 2014 року в сумі 58582,00 грн, за листопад 2014 року в сумі 54739,00 грн.

На запит контролюючого органу від 29 лютого 2016 року № 1111 ТОВ "Енергосервіс" листом від 14 березня 2016 року № 14/03 повідомило останнього, що згідно ухвали по кримінальному провадженню № 32015230000000055 від 17 березня 2015 року був проведений обшук та згідно протоколу обшуку від 10 березня 2016 року було вилучено документи по операціям з ТОВ "Браво СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" (а.с. 51).

01 квітня 2016 року до контролюючого органу надійшов лист ТОВ "Енергосервіс" від 31 березня 2016 року № 31/03, у якому останній в доповнення до листа від 14 березня 2016 року № 14/03 просив долучити протокол обшуку від 10 березня 2016 року (а.с. 52).

Листом від 22 березня 2016 року № 6932/10/26-15-14-07-02-15 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "Енергосервіс" про неможливість прийняття до уваги листа від 14 березня 2016 року № 14/03, оскільки відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29 лютого 2016 року № 1111 термін проведення документальної позапланової перевірки закінчився 14 березня 2016 року (а.с. 53-55).

Листом від 11 квітня 2016 року № 8516/10/26-15-14-07-02-15 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "Енергосервіс", що лист від 31 березня 2016 року № 31/03, яким надано протокол обшуку від 10 березня 2016 року, не може бути прийнятий до уваги в ході перевірки, так як термін її проведення закінчився 14 березня 2016 року, а результати оформлено актом від 21 березня 2016 року № 55/26-15-13-07-02-10/32771803 (а.с. 56-57).

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки, відповідач листом від 29 квітня 2016 року № 10116/10/26-15-14-07-02-15 повідомив ТОВ "Енергосервіс", що висновки акта перевірки від 21 березня 2016 року № 55/26-15-13-07-02-10/32771803 залишено без змін (а.с. 61-68).

На підставі виявлених в ході перевірки порушень 06 травня 2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0742615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 221238,00 грн, у тому числі: 176990,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 44248,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 49);

- № 0752615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 241030,00 грн, у тому числі: 192824,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 48206,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 48).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Відповідно до п.1.1. статті 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Глава 8 розділу II ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно статті 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Абзацами 1-4 п. 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому, абз. 5 п. 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 6 п. 81.1 статті 81 ПК України).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Отже, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18.

Між тим, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень позивач вказує, що у контролюючого органу не було правових підстав для призначення та проведення перевірки на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, 29 лютого 2016 року начальником Головного управління ДФС у м. Києві прийнято наказ № 1111, яким на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 статті 78, п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, на виконання постанов старшого слідчого слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Зінорука М.М. від 02 грудня 2014 року, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 31 жовтня 2013 року № 1201311000000110, та слідчого з ОВС першого відділу КР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві капітана податкової міліції Третяка В.Б. від 16 січня 2015 року, що винесена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні від 12 листопада 2013 року № 32013110000000275, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Браво-СТ" та ТОВ "Арттревел 2012" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року, тривалістю 5 робочих днів з 09 березня 2016 року.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Так, 04 лютого 2015 року до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла постанова старшого слідчого слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Зінорука М.М. від 02 грудня 2014 року з вимогою призначити проведення перевірки ТОВ "Енергосервіс".

26 січня 2015 року до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла постанова слідчого з ОВС першого відділу КР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві капітана податкової міліції Третяка В.Б. з вимогою призначити проведення перевірки ТОВ "Енергосервіс".

Наказ про призначення перевірки від 29 лютого 2016 року № 1111 прийнято контролюючим органом більше ніж через рік після надходження постанов слідчих, незважаючи на те, що на момент прийняття наказу про проведення перевірки у слідчих не було повноважень призначати проведення перевірок.

У редакції Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), що діяла до 15 липня 2015 року, п. 4 ч.2 статті 40 було передбачено повноваження слідчого призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Поряд з цим, пп. 12 п. 5 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року, виключено п. 4 ч. 2 статті 40 КПК України.

Таким чином, з 15 липня 2015 року у слідчих відсутні повноваження на призначення перевірок, відповідно, у контролюючого органу не було правових підстав для призначення проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Енергосервіс" на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України.

Так, ч. 1 статті 93 КПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим, як зауважено судом першої інстанції, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, а поняття "отримання актів перевірок" не є тотожним з поняттям "доручати проведення перевірок".

Встановлені главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні ПК України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само, на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а відтак, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Отже, зважаючи на те, що з 15 липня 2015 року у слідчих відсутні повноваження на призначення перевірок, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідач був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, з дотриманням якого законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

У свою чергу, порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09 квітня 2019 року у справі № 804/5722/16, від 26 лютого 2019 року у справі № 826/9082/15, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/2207/19, від 25 березня 2019 року у справі № 806/4875/14 та від 17 липня 2019 року у справі № 808/553/18.

Таким чином, враховуючи незаконність проведення контролюючим органом перевірки, результати якої оформлені актом від 21 березня 2016 року № 55/26-15-13-07-02-10/32771803, неможливим є виникнення правових наслідків такої перевірки, у тому числі, визначення за її наслідками грошових зобов`язань оскаржуваними у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 16 січня 2018 року по справі № 826/442/13-а та від 17 грудня 2020 року по справі № 810/1625/16.

За посиланням позивача, на виконання угод, укладених ТОВ Енергосервіс з ТОВ Арттревел 2012 та ТОВ Браво СТ , сторонами складено та підписано у встановленому чинним законодавством порядку первинні документи (договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок вартості робіт, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, акти приймання виконаних робіт/наданих послуг, рахунки-фактури).

Однак, у ході обшуку, проведеного 10 березня 2016 року слідчим СУФР ДПІ у Шевченківському районі ТУ ДФС у м. Києві Стояновим О.О. у приміщеннях TОВ Енергосервіс по вул. Вітряні Гори, буд. 2-Б у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Бігуля В.В. від 29 лютого 2016 року, оригінали зазначених вище первинних документів у позивача вилучено без можливості зробити з них відповідні копії.

У зв`язку з цим у позивача не було об`єктивної можливості надати до перевірки відповідачу первині документи, що підтверджують реальність взаємовідносин з ТОВ Арттревел 2012 та ТОВ Браво СТ , про що відповідача було повідомлено листами № 14/03 від 14 березня 2016 року та № 31/03 від 31 березня 2016 року.

Колегія суддів наголошує на тому, що намагаючись упередити настання для себе негативних наслідків ненадання до перевірки оригіналів первинних господарських документів, такі документи листом від 22 квітня 2016 року № 22/04 було витребувано позивачем в СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Однак, витребувані документи позивачу не повернуто, їх належним чином завірені копії підприємству не надано.

Згідно п. п. 16.1.12 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу ДПС, митного органу.

На виконання вказаних вимог закону позивачем було направлено контрагентам ТОВ Арттревел 2012 та ТОВ Браво СТ листи з проханням надати належним чином завірені копії відповідних первинних документів.

Однак, витребувані у контрагентів позивачем копії первинних документів вказаними адресатами не надано.

Окремо слід зазначити, що згідно п. 85.9 статті 85 ПК України у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Проте, відповідачем всупереч зазначених вище норм податкового законодавства, терміни перевірки позивача не перенесено до отримання вилучених правоохоронними органами документів та прийнято податкові повідомлення-рішення без дослідження первинних документів.

Посилання апелянта на те, що позивачем було надано контролюючому органу протокол обшуку від 10 березня 2016 року, яким зафіксовано вилучення первинних документів стосовно господарських відносин ТОВ "Енергосервіс" з ТОВ "Браво-СТ" та ТОВ "Арттревел 2012", після закінчення проведення спірної перевірки сприймається судом критично, оскільки за приписами п.44.6 статті 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи , що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення .

Тобто, отримавши від позивача лист, до якого було долучено протокол обшуку підприємства, податковий орган при прийнятті Акту № 55/26-15-13-07-02-10/32771803 від 21 березня 2016 року мав врахувати ту обставину, що ТОВ "Енергосервіс" не змогло надати до перевірки витребування фіскальним органом первинні документи саме з об`єктивних причин.

Отже, дії відповідача з прийняття спірних податкових рішень-повідомлень є незаконними, а висновки щодо незабезпечення позивачем первинної документації щодо виконання спірних операцій є безпідставними.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 травня 2016 року № 0752615147 та № 0742615147, прийняті на підставі незаконної перевірки, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. Відповідно, позов у цій частині підлягає задоволенню, як вірно було визначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Щодо заявленого відповідачем в апеляційній скарзі клопотання про виклик у судове засідання свідка: гр. ОСОБА_1 для надання пояснень відносно здійснення ТОВ "Арттревел 2012" фінансово-господарської діяльності, то суд вважає неактуальним.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем, на якого КАС України покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо призначення перевірки, оформлення її актом без вжиття заходів для отримання первинних документів по спірних господарських операціях та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Отже, суб`єкт владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав, не навів підстав незаконності рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального чи процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Усі наведені аргументи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків