Постанова

від 12.10.2021 по справі 911/719/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. Справа № 911/719/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Куксюк А.Л.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 (повний текст рішення складено та підписано 22.07.2021) (суддя Колесник Р.М.)

у справі № 911/719/21 Господарського суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Град"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання трудових відносин припиненими

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Град" (далі - ТОВ "Київ Град", Товариство, відповідач) про визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими у зв`язку зі звільненням позивача за власним бажанням, із записом до трудової книжки про звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тривалий час ТОВ "Київ Град" не веде господарської діяльності, не має працівників, у зв`язку з чим позивач втратив зацікавленість у перебуванні у трудових відносинах з відповідачем. Враховуючи, що учасниками Товариства є сам позивач та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа), а місцезнаходження останнього невідоме, на зв`язок він не виходить, за місцем реєстрації не перебуває, що позбавляє позивача вирішити питання про розірвання трудового договору з Товариством, тому позивач прийняв рішення звернутися з даним позовом до суду.

3. За твердженням позивача, 16.10.2019 він подав заяву про звільнення із 29.11.2019, і в цей же день ТОВ "Київ Град" скерувало учасникам Товариства повідомлення про скликання на 29.11.2019 загальних зборів Товариства. Однак, враховуючи наявність у позивача лише 40 % голосів від загальної кількості учасників ТОВ "Київ Град" та факт неявки 29.11.2019 ОСОБА_2 на загальні збори Товариства, у позивача крім подачі даного позову була відсутня можливість звільнитися з посади директора Товариства. Отже, незважаючи на бажання позивача звільнитися із займаної ним посади та працевлаштуватися за новим місцем роботи, всі його звернення щодо можливості припинити трудові відносини в позасудовому порядку виявилися безрезультатними.

4. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем своєю бездіяльністю, яка виразилася в нерозгляді та невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності Товариства, були порушені трудові права позивача, зокрема, право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

5. Рішенням Господарського суду міста Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21 (суддя Колесник Р.М.) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що останній дотримався порядку, встановленого ст. 38 КЗпП України, щодо повідомлення учасників Товариства про свій намір бути звільненим, та порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення. Так, будь-які докази, які б підтверджували факт отримання або вручення іншим, крім позивача, учасникам ТОВ "Київ Град" заяви про намір звільнитися та повідомлення про скликання загальних зборів у матеріалах справи відсутні. Відсутність у матеріалах справи відповідних доказів зумовлює висновки суду про те, що інші учасники Товариства не були обізнані про намір позивача бути звільненим з посади директора, а також про проведення 29.11.2019 позачергових загальних зборів для вирішення цього питання, що свідчить, зокрема, про відсутність порушених трудових прав позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

7. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

8. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що:

- судом першої інстанції було не в повній мірі досліджено справу;

- стверджувати, що позивач з 29.11.2019 не вчиняв дій, спрямованих на припинення трудових відносин, є необґрунтованим, оскільки ним були використані всі можливі варіанти вирішення ситуації, що склалася;

- відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд фактично проігнорував конституційні права позивача як громадянина України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

9. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Корсак В.А.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2021 о 10 год. 15 хв.; зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 28.09.2021.

Позиції учасників справи.

11. Відповідач та третя особа відзивів на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Явка представників учасників справи.

12. У судове засідання, призначене на 12.10.2021, з`явився представник позивача (скаржника).

13. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 12.10.2021 не з`явились. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, який призначено на 12.10.2021, до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

14. Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників відповідача та третьої особи.

15. Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав і просив суд її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

16. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Київ Град", оформленим протоколом від 15.03.2011, серед іншого, прийнято рішення про:

- прийняття до складу учасників Товариства ОСОБА_2 , який отримав частки статутного капіталу Товариства;

- збільшення статутного капіталу Товариства на 1 988 200 гривень за рахунок додаткових пропорційних грошових вкладів учасників. Враховуючи збільшення, статутний капітал Товариства становить 2 000 000 гривень та розподіляється на частки серед учасників наступним чином: ОСОБА_1 - 1 800 000 гривень, що становить 40 % статутного капіталу; ОСОБА_2 - 1 200 000 гривень, що становить 60 % статутного капіталу;

- у зв`язку із зміною складу учасників та збільшенням статутного капіталу Товариства затвердити статут Товариства у новій редакції;

- обрання на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 16.03.2011.

17. Згідно з п. 14.2 статуту ТОВ "Київ Град", затвердженого загальними зборами учасників Товариства, протокол № 3-11 від 15.03.2011 (далі - Статут), розмір статутного капіталу становить 2 000 000 гривень, який формується та розподіляється на частки серед учасників таким чином: ОСОБА_1 1 800 000 гривень у вигляді грошового вкладу, що становить 40 % статутного капіталу; ОСОБА_2 1 200 000 гривень у вигляді грошового вкладу, що становить 60 % статутного капіталу.

18. Відповідно до п. 17.1 Статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників.

19. Згідно з п. 17.2 Статуту виконавчим органом Товариства є директор.

20. Пунктом 18.7 Статуту передбачено, що про проведення зборів Товариства учасники повідомляються рекомендованими листами із зазначенням часу та місця проведення зборів та проекту порядку денного. Вказані листи, зміст яких узгоджується головою та його заступником, підписуються першим і надсилаються за офіційною адресою кожного учасника не пізніш як за 30 календарних днів до дати зборів.

21. До виключної компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належать питання щодо обрання та звільнення з посади директора (пп. 18.9.10 п. 18.9 Статуту).

22. Згідно з п. 18.11 Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

23. Наказом ТОВ "Київ Град" від 16.03.2011 № 9-вк, на підставі протоколу від 15.03.2011 № 3-11 загальних зборів ТОВ "Київ Град", позивач з 16.03.2011 приступив до виконання свої службових обов`язків.

24. У матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_1 від 16.10.2019 про звільнення його з посади директора з 29.11.2019 за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

25. Вказана заява адресована загальним зборам учасників ТОВ "Київ Град", учасникам Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; на цій заяві наявна відмітка про її отримання 16.10.2019 ОСОБА_1 .

26. Згідно з наявним у матеріалах справи повідомленням від 16.10.2019 № 1 про скликання позачергових зборів учасників ТОВ "Київ Град" директор Товариства ОСОБА_1 повідомив про проведення 29.11.2019 о 10:00 годині позачергових загальних зборів учасників Товариства із зазначенням порядку денного, на вирішення яких винесено питання, зокрема, про звільнення позивача з посади директора Товариства.

27. У матеріалах справи містяться докази (копії опису вкладення у цінний лист від 16.10.2019 та накладної Укрпошти 16.10.2019) надсилання зазначеного повідомлення лише на адресу ОСОБА_1 .

28. Відповідно до протоколу від 29.11.2019 на загальні збори з`явився ОСОБА_1 , який володіє часткою статутного капіталу Товариства у розмірі 40 %, учасник Товариства ОСОБА_2 , який володіє 60 % статутного капіталу Товариства, на загальні збори не з`явився, а тому загальні збори є неправомочними та такими, що не відбулися.

29. Позивач у позовній заяві вказував, що з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 ним подано відповідну заяву до Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області.

30. За результатами розгляду заяви позивача Бориспільським ВП ГУ НП у Київській області надано відповідь від 27.01.2020 № 1259 щодо фактичного місця проживання ОСОБА_2 , в якій повідомлено, що останній дійсно проживає за зареєстрованою адресою та протягом тривалого часу місця проживання не змінював.

31. Матеріалами справи підтверджується, що позивач рахується керівником Товариства.

32. Посилаючись на те, що загальні збори учасників Товариства не відбулися, а отже, можливість вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ТОВ "Київ Град" та ОСОБА_1 відсутня, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про визнання трудових відносин припиненими на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

33. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

34. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України).

35. Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 у справі № 910/11594/19.

36. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права і охоронювані законом інтереси.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

37. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі № 205/8103/18.

38. Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

39. Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

41. Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

42. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України).

43. Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

44. Крім того, як вірно вказав господарський суд першої інстанції, зі статуту ТОВ "Київ Град", а саме пп. 18.9.10 п. 18.9, вбачається, що питання щодо звільнення з посади директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів.

45. З урахуванням викладеного, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

46. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

47. Отже, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

48. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

49. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він звертався до вищого органу Товариства із заявою про своє звільнення та, відповідно ініціював проведення загальних зборів для розгляду цього питання, про що було скеровано відповідне повідомлення, однак відповідач проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення. Такі дії, на думку позивача, свідчать про порушення його трудових прав, зокрема, права бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.

50. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

51. За статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

52. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

53. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

54. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

55. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

56. Як вірно вказав місцевий господарський суд, передбачений законодавством порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП України) та ініціювання скликання загальних зборів учасників товариства.

57. При цьому, на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення всіх учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом товариства.

58. Так, як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, у матеріалах справи наявні заява позивача про звільнення його з займаної посади директора, яка отримана ним самим, та повідомлення про скликання позачергових зборів учасників Товариства, яке згідно з описом вкладення від 16.10.2019 та накладною Укрпошти від 16.10.2019 надіслано безпосередньо на адресу позивача.

59. Водночас будь-які докази, які б підтверджували факт надсилання або вручення іншому учаснику Товариства - ОСОБА_2 заяви позивача про намір звільнитися та повідомлення про скликання позачергових зборів учасників Товариства у матеріалах справи відсутні.

60. На підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що останній дотримався порядку, встановленого законодавством України, щодо повідомлення учасників Товариства про свій намір бути звільненим та скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення.

61. При цьому, господарський суд першої інстанції вірно зазначив, що у випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладається обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення.

62. З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів про те, що інший учасник Товариства - ОСОБА_2 був обізнаний про намір позивача бути звільненим з посади директора, а також про проведення 29.11.2019 позачергових зборів учасників Товариства для вирішення цього питання, що свідчить, зокрема, про недоведеність порушених трудових прав позивача, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та правомірно відмовив у задоволенні позову.

63. При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що з огляду на відсутність доказів вжиття позивачем після 29.11.2019 додаткових заходів з метою організації проведення нових зборів зі спірного питання, в аспекті викладених обставин, задоволення позову свідчило б про невиправдане передчасне втручання суду у внутрішню діяльність Товариства, адже позивачем не доведено, що зазначене питання не може бути вирішене у звичайному режимі, що така можливість невідворотно втрачена, оскільки саме за наявності таких обставин питання про припинення трудових відносин могло бути позитивно вирішено судом.

64. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

65. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

66. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

67. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

68. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

69. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 91/719/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати.

71. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі № 911/719/21.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.10.2021.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

В.А. Корсак