Постанова

від 12.10.2021 по справі 641/3523/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 жовтня 2021 року

м. Харків

справа № 641/3523/20

провадження № 22-ц/818/3758/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державне підприємство Сетам , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Інна Анатоліївна,

треті особи - ОСОБА_3 , Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Публічне акціонерне товариство Фідобанк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємства Сетам , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Публічне акціонерне товариство Фідобанк про визнання недійсними електронних торгів за протоколом та акту про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про права власності на квартиру за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року , постановлене під головуванням судді Фанда О.А., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 25 березня 2021 року), -

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємства Сетам , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Публічне акціонерне товариство Фідобанк про визнання недійсними електронних торгів за протоколом та акту про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про права власності на квартиру.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; апелянт зазначає, що електронні торги відбулися у порушення вимог закону, оскільки не враховано, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а боржником у виконавчому провадженні була лише позивачка. Здійснюючи примусове виконання рішення суду та подальшу примусову реалізацію спірної квартири, яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та формуючи до ДП Сетам заявку на її реалізацію, державний виконавець не визначив частку боржника ОСОБА_1 або частку ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності, що об`єктивно вплинуло на права іншого співвласника та результат торгів, оскільки квартира в цілому не могла бути предметом електронних торгів. Апелянт вважає безпідставним посилання суду на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, оскільки підстави позову у вказаній справі інші.

Державне підприємство Сетам надало відзив на апеляційну скаргу, просило залишити без змін апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року - залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними електронні торги з продажу квартири, з підстав того, що квартира в цілому не могла бути предметом електронних торгів, оскільки є об`єктом права спільної сумісної власності; при цьому частку боржника не визначено. Проте позивачка, посилаючись на порушення прав ОСОБА_3 , як співвласника житла, не надала доказів на підтвердження її повноважень діяти в його інтересах. Судом зазначено, що в разі порушення прав та законних інтересів останнього, він не позбавлений права звернутися до суду в загальному порядку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 квітня 2006 року ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.13-16 т.1).

У вказаній квартирі зареєстровані позивачка, її чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , 2007 року народження, донька ОСОБА_6 , 2000 року народження.

28 квітня 2014 року Московським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист № 643/15875/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ФІДОБАНК" 148 273,01 грн.

Постановою державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 07 травня 2015 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 643/15875/13-ц (а.с.21-22 т.1).

Таким чином в провадженні Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області перебувало зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 643/15875/13-ц, виданого 28 квітня 2014 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ФІДОБАНК" 148 273,01 грн.; з примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору від 17 жовтня 2017 року та 08 березня 2016 року на суму 31 601,81 грн. та 27 496,89 грн., витрат виконавчого провадження на суму 402 грн. Загальна сума вимог по зведеному виконавчому провадженню -207 875,71 грн.

У процесі здійснення виконавчих дій, постановою державного виконавця від 17 жовтня 2017 року на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт та розпочато підготовку до реалізації вищевказаного майна шляхом проведення електронних торгів.

18 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого майна на адресу Харківської філії підприємства Сетам МЮУ. Стартова (початкова) ціна лоту № 244870 становила 1 231 013 грн. без ПДВ.

Згідно протоколу №297740 проведення електронних торгів від 20 листопада 2017 року торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

20 грудня 2017 року проведено електронні торги, переможцем яких визначено ОСОБА_2 , сформовано протокол проведення електронних торгів № 304687. Квартира АДРЕСА_1 реалізована за 994 043 грн. (а.с.24 т.1).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що електронні торги з реалізації її квартири, яка є єдиним місцем проживання її сім`ї, проведені у порушення вимог закону, покладають непропорційний та надмірний тягар порівняно з банком, враховуючи суму боргу та вартість квартири. Позивачка зазначає, що вказана квартира була набута нею у період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. У квартирі зареєстровані та проживають, окрім неї, її чоловік та діти. Вважала, що електронні торги з реалізації арештованого майна є незаконними, оскільки здійснюючи примусове виконання рішення суду та подальшу примусову реалізацію спірної квартири, яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та формуючи до ДП Сетам заявку на її реалізацію, державний виконавець не визначив частку боржника у справі спільної сумісної власності, що об`єктивно вплинуло на права іншого співвласника та результат торгів, оскільки квартира вцілому не могла бути предметом електронних торгів. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними електронні торги за протоколом № 304687 від 20.12.2017 року, складеним ДП Сетам з придбання лоту № 250125, а саме: квартири АДРЕСА_1 та акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.12.20217 року складеного на підставі протоколу № 304687 від 20.12.2017 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а також визнати недійсним свідоцтво, видане приватним нотаріусом ХМНО Харченко І.А. від 28.04.2020 року, реєстровий № 680 та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 розділу Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Викладене узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже, у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення правочину купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов`язки.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом з тим, оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених чинним на день проведення торгів Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України Про виконавче провадження та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Крім того, Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року (справа №143цс14), від 18 листопада 2015 року (справа №6-1884цс15) та від 13 квітня 2016 року (справа №6/2988цс15) вказував, що головною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Підставою для визнання електронних торгів недійсними також є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431 (далі - Порядок), а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, в тому числі опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємство "Сетам", Фам Тхі Фионг, 3-і особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей по Слобідському району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання недійсними електронних торгів за протоколом та акту державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - відмолено (а.с.91-95 т.1).

Постанова Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року набрала законної сили; постановою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року вказане судове рішення залишено без змін (а.с.9-14 т.2).

Вказаним рішенням суду встановлено відповідність електронних торгів вимогам чинного законодавства та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (в редакції чинній на час проведення електронних торгів).

Звертаючись до суду з новими підставами позову про визнання недійсними електронних торгів, ОСОБА_1 посилалася на те, що державний виконавець не визначив частку боржника у справі спільної сумісної власності, що об`єктивно вплинуло на права іншого співвласника та результат торгів, оскільки квартира вцілому не могла бути предметом електронних торгів.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних (електронних) торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 р. № 143цс14, від 18.11.2015р. № 6-1884цс15, від 13.04.2016 р. № 6-2988цс15, та 6-116цс12 від 24.10.2012р.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

ОСОБА_3 в даній справі є третьою особою, з позовними вимогами про визнання електронних торгів недійсними з підстав порушення своїх прав, як співвласника нерухомого майна, яке було продано на таких торгах, до суду не звертався. При цьому позивачка не надала суду доказів на підтвердження її повноважень діяти в інтересах іншого співвласника ОСОБА_3 , право якого, на її думку, порушено.

Правові підстави для висновку про порушення прав позивача внаслідок реалізації частки майна, що належала іншій особі, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 19.10.2021 року.