Постанова

від 20.10.2021 по справі 916/1068/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1068/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від скаржника- адвоката Дев`ятки О.Г. за свідоцтвом та посвідченням №294 від 05.01.1994; договором про надання правової допомоги №14/06/21 від 14.06.2021 та ордером серії ДН № 136370 від 14.06.2021;

/позивач повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі/;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Сервіс Україна»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2021, ухвалену суддею Рогою Н.В. у м. Одесі про відмову ухвалити додаткове рішення, повний текст якої складено 31.08.2021

у справі № 916/1068/20

за позовом Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»

до скаржника

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В

У квітні 2020 року Акціонерне товариство (далі - АТ) «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Універсал Сервіс Україна» про зобов`язання здійснити заміну товару, поставленого за специфікацією №8 від 20.03.2019 до Договору №Т825/05 від 26.03.2018, а саме: «форсунка паливна» каталожний №387-9434 в кількості 6 шт. (позиція №28) та «форсунка паливна» каталожний №236-0962 в кількості 6 шт. (позиція №29), належної якості.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2020, залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2021, позов задоволено та зобов`язано ТОВ «Універсал Сервіс Україна» здійснити заміну товару, поставленого на виконання Договору поставки №Т825/05 від 26.03.2018 відповідно до Специфікації (Додаток №8 від 20.03.2019 до Договору поставки №Т825/05 від 26.03.2018), а саме: форсунка паливна каталожний №236-0962 в кількості 6 шт. (позиція №29); форсунка паливна каталожний №387-9434 в кількості 6 шт. (позиція №28), на товар належної якості на користь АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» ; а також стягнуто судові витрати.

11 травня 2021 року на виконання рішення Господарського суду Одеської у справі видано відповідні накази.

17 серпня 2021 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ «Універсал Сервіс Україна» , в якій останнє просило ухвалити додаткове рішення у справі, в якому зазначити, що для здійснення заміни товару АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» зобов`язане попередньо передати ТОВ «Універсал Сервіс Україна» товар, що підлягає заміні, а саме: форсунка паливна каталожний №236-0963 в кількості 6 шт. (позиція №29); форсунка паливна каталожний №387-9434 в кількості 6 шт. (позиція №28).

Заяву мотивовано тим, що позивач від передачі зазначених форсунок, які підлягають заміні в процесі виконавчого провадження ухиляється, а тому суд в такому випадку відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України за заявою сторони має право ухвалите додаткове рішення, в якому зазначити, які дії потрібно виконати для реалізації цього рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2021 у задоволенні заяви ТОВ «Універсал Сервіс Україна» про ухвалення додаткового рішення у даній справі відмовлено, оскільки судом встановлено, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2020 ухвалене стосовно усіх позовних вимог; в ньому зазначено майно, яке підлягає передачі, дії що потрібно виконати; вирішено питання про судові витрати, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «Універсал Сервіс Україна» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «Універсал Сервіс Україна» про ухвалення додаткового рішення у даній справі задовольнити.

Скаржник зазначає, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема, за твердженням апелянта суд першої інстанції не правомірно куруючись ч. 6 ст. 269 ГПК України зобов`язав лише відповідача здійснити заміну товару - паливних форсунок на товар належної якості на користь позивача, не зазначивши при цьому про обов`язок позивача передати товар, якій підлягає заміні, як то передбачають приписи ст. 709 ЦК України, які в даному випадку є пріоритетними. При цьому, за твердженням апелянта висновок щодо пріоритетності норм ЦК перед нормами ГК України міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує її доводи, вважає, що за змістом заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Універсал Сервіс Україна» перекладає свої обов`язки щодо заміни дефективного товару на позивача та намагається змінити суть основного рішення, у зв`язку з чим наполягає на тому, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас, як вірно встановлено місцевим господарським судом ухваленим рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2020 вирішено усі позовні вимоги; в ньому зазначено майно, яке підлягає заміні, тобто визначено дії, що потрібно виконати; вирішено питання про судові витрати. При цьому на переконання колегії суддів, вжитий в судовому рішенні вислів здійснити заміну товару фактично є синонімом обміну товарами, який неможливо здійснити іншим способом.

За таких обставин, підстави для реалізації судом його права на ухвалення додаткового рішення відсутні.

Крім того, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправомірно куруючись ч. 6 ст. 269 ГПК України зобов`язав лише відповідача здійснити заміну товару - паливних форсунок на товар належної якості на користь позивача, не зазначивши при цьому про обов`язок позивача передати товар, якій підлягає заміні, як то передбачають приписи ст. 709 ЦК України, які в даному випадку є пріоритетними, колегією суддів відхиляються, як таке, що стосується законності і обгрунтованості не оскаржуваної ухвали, а основного рішення суду у справі, яка вже перевірена судами апеляційної та касаційної інстанцій, крім того, воно є невірним по суті з огляду на наступне.

Статтею 1 ГК України передбачено, що цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України. При цьому, відповідно до частини 2 статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Тобто, Господарський кодекс України по відношенню до Цивільного кодексу України є систематизованим законодавчим актом, який регулює особливості господарських відносин. Таким чином, спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції при вирішенні спору у даній справі цілком правомірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини у ній, а саме ч. 6 ст. 269 ГК України.

Крім того, безпідставним є і посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, оскільки висновки, які містяться в ній, щодо пріоритетності норм ЦК України, стосуються різного рівня нормативних актів, зокрема встановлено, що ЦК України має перевагу над Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а не над іншим кодексом, зокрема -ГК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що скаржником не обґрунтована наявність підстав для скасування оскарженої ухвали господарського суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять важливих та доречних аргументів на користь позиції скаржника та не впливають на оцінку правильності висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі, а відтак ухвала Господарського суду Одеської області від 26.08.2021 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові втрати скаржника, пов`язані з апеляційним розглядом, відповідно до правил ст. 129 ГПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269 - 271, 275, 276, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Сервіс Україна» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2021 у справі № 916/1068/20 - без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженю у касаційному порядкуне підлягає.

Повний текст постанови складено 20.10.2021 о 16:15.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.