Рішення

від 14.06.2010 по справі 13/231-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.10 Справа № 13/231-09.

за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до відповідачів: 1. Приватно ї виробничо-комерційної фірм и «ОАС»

2. Концерну «Військторг сервіс»

про визнання недійсною дод аткової угоди про правонасту пництво

СУДДЯ ЛИХО ВИД Б.І.

За участю секретаря судово го засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників ст орін:

від позивача: не з' явивс я

від 1-го відповідача: не з' я вився

від 2-го відповідача: не з' я вився

У судовому засіданні 03.06.2010 р. було оголошено перерву до 14.06.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати недійсною повні стю додаткову угоду про внес ення змін до договору оренди індивідуально визначеного н ерухомого майна, що належить до державної власності № 140/Д-4 від 25.10.2003 року (1321,10 кв.м., що розташо ване з адресою: АДРЕСА_1) пр о передачу прав та обов' язк ів та про правонаступництво від 31.12.2008 р. як таку, що не відпов ідає вимогам чинного законод авства України, а також зобов ' язати сторони повернути од на одній усе, що отримали за ці єю додатковою угодою; визнат и недійсними всі договори ук ладені на підставі додатково ї угоди від 31.12.2008 р. та всі додатк ові угоди до договору оренди № 140/д-4 від 25.10.2003 року, що були укла дені з 30.12.2008 року по 10.08.2009 р. включн о, в тому числі Додаткову угод у до Договору оренди № 140/Д-4 від 25.10.2003 р. з позначкою «нова редак ція» у формі єдиного докумен ту від 31.12.2008 р.

Перший відповідач - Прива тна виробничо-комерційна фір ма «ОАС» у відзиві на позовну заяву просить відмовити у по зові, посилаючись на те, що при укладенні додаткової угоди від 31.12.2008 року всі вимоги закону сторонами були дотримані.

Ухвалою від 10.09.2009 року за заяв ою позивача здійснено заміну відповідача - Концерн « Військторгсервіс» Філія № 3 н алежним відповідачем - Ко нцерн «Військторгсервіс» .

У судове засідання 22.04.2010 року позивач подав уточнення поз овних вимог, в яких просить су д визнати недійсною повністю додаткову угоду про передач у прав та обов' язків і право наступництво від 31.12.2008 року, про внесення змін до договору ор енди індивідуально визначен ого нерухомого майна, що нале жить до державної власності № 140/Д-4 від 25.10.2003 р., загальною площ ею 1321,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У судове засідання 03.06.210 року позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому напол ягає на задоволені позовних вимог, посилаючись на обстав ини, викладені у позовній зая ві.

Другий відповідач подав ві дзив на позовну заяву № 807/12 від 31.05.2010 р., в якому у задоволенні по зову просить відмовити, поси лаючись на те, що сторони спір ної угоди, реалізуючи своє пр аво, передбачене основним до говором (п. 6.6) та законом (ст..ст. 512-522 Цивільного кодексу Україн и) щодо заміни учасника у дого ворі, діяли в межах чинного за конодавства. Крім того, проси ть врахувати наявність згоди орендодавця (концерну «Війс ькторгсервіс») на заміну осо би орендаря у зобов' язанні.

У судове засідання 03.06.2010 р. пер ший відповідач подав відзив, в якому підтримує свою позиц ію, викладену у попередньому відзиві.

07.06.2010 року до суду надійшов ві дзив другого відповідача, в я кому другий відповідач підтр имує свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву ві д 31.05.2010 р.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників позивача, першог о та другого відповідачів, до слідивши наявні докази по сп раві, суд вважає, що вимоги поз ивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наст упного:

25.10.2003 р. Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України, правонаступ ником якого відповідно до На казу Міністра оборони від 31.01.20 06 року №47 є Концерн “Військ торгсервіс” (орендодавець) т а Приватним підприємцем О СОБА_1 (орендар) укладено дог овір оренди індивідуально ви значеного нерухомого майна, що належить до державної вла сності №140/Д-4.

Відповідно до п. 1.1 договору о рендодавець передає, а оренд ар приймає в строкове платне користування окреме індивід уально визначене нерухоме м айно - нежитлові приміщення площею 1321,1 кв. м. за адресою: АД РЕСА_1.

Пунктом 6.6 договору оренди № 140/Д-4 сторони визначили, що оре ндар має право передати трет ім особам належні йому право оренди та інші права (повніст ю чи в певній частині), які вип ливають з цього договору, тіл ьки за попередньою згодою ор ендодавця, якщо інше не перед бачено цим договором або чин ним законодавством України.

31.12.2008 р. між Приватним підприє мцем ОСОБА_1 та Приватною виробничо-комерційною фірмо ю “ОАС” укладено додаткову у году до договору оренди інди відуально визначеного майна від 25.10.2003р. за №140/Д-4.

Відповідно до додаткової у годи від 31.12.2008р. сторонами визна чено, що у зв' язку з припинен ням зобов' язань за договоро м ПП ОСОБА_1, усі права та об ов' язки за договором, які ви конував орендар - ПП ОСОБА_1 переходять до правонаступ ника орендаря за договором, т обто, Приватної виробничо-ко мерційної фірми “ОАС”, окрім наявної та несплаченої кред иторської заборгованості за договором.

Дана додаткова угода підпи сана позивачем та першим від повідачем та набрала чинност і 31.12.2008р. та погоджена з другим в ідповідачем шляхом вчинення на договорі генеральним дир ектором концерну П.Н. Пукір ом напису «погоджено».

Позивач просить визнати вк азану Додаткову угоду недійс ною, посилаючись на те, що вона суперечить п.п. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільн ого кодексу України, а відпов ідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного код ексу України підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами першою-третьою, п' ятою та шо стою ст.. 203 цього Кодексу.

Крім того, в обґрунтування п озовних вимог позивач посила ється на те, що вказана Додатк ова угода за своїм змістом є д оговором оренди, тому має міс тити передбачені законом для даного виду правочинів істо тні умови, вказує на відсутні сть у позивача необхідного о бсягу дієздатності передава ти в оренду третій особі майн о, яке не є його власністю та п росить врахувати, що правова форма додаткової угоди не ві дповідає вимогам закону.

Також, заперечуючи факт під писання ПП ОСОБА_1 спірної додаткової угоди, позивачем було заявлене клопотання пр о призначення почеркознавчо ї експертизи для встановленн я, чи належить підпис, вчинени й на Додатковій угоді від 31.12.2008 року ФОП ОСОБА_1 чи іншій о собі, та про витребування ори гіналу Додаткової угоди від 31.12.2008 р. з матеріалів справи № 9/94-09 для огляду в судовому засіда нні.

Вказане клопотання було за доволено судом частково. У су довому засіданні судом було оглянуто оригінал додатково ї угоди від 31.12.2008 року.

Як вбачається зі змісту ріш ення від 21.04.2009 року, залишеного без змін постановою Харківсь кого апеляційного господарс ького суду від 06.08.2009 р. та постан овою Вищого господарського с уду України від 09.12.2009 року по сп раві №9/94-09 за позовом: Приватно ї виробничо-комерційної фірм и «ОАС» до відповідачів: 1. Ко нцерну «Військторгсервіс », 2. Приватного підприємця О СОБА_1 про усунення перешко д в користуванні орендованим майном, дослідивши у судовом у засіданні оригінал угоди в ід 31.12.2008 року, суд визнав, що підп ис чіткий, зрозумілий та нале жить ОСОБА_1

Крім того, твердження позив ача, викладене у клопотанні с тосовно того, що спірну угоду позивач не підписував, необґ рунтоване та не підтверджене жодними доказами, тому не при ймається судом.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судам и по справі № 9/94-09 дана додатков а угода за своїм змістом є дог овором про передачу третій о собі, тобто ПВКФ “ОАС”, прав та обов' язків ПП ОСОБА_1 за договором оренди індивідуал ьно визначеного майна №140/Д-4 в ід 25.10.2003 р., а не окремим договоро м оренди, як стверджує позива ч у позовній заяві.

Крім того, як вбачається з м атеріалів справи, право вчин яти такий договір сторони об умовили у п. 6.6 Договору оренди індивідуально визначеного н ерухомого майна від 25.10.2003р. за № 140/Д-4, відповідно до якого оренд ар має право передати третім особам належні йому право ор енди та інші права (повністю ч и в певній частині), які випли вають з цього договору, тільк и за попередньою згодою орен додавця, якщо інше не передба чено цим договором або чинни м законодавством України.

Дана додаткова угода вчине на у простій письмовій формі , підписана позивачем та перш им відповідачем та погоджена з другим відповідачем шляхо м вчинення на договорі генер альним директором концерну П.Н. Пукіром напису «пого джено».

Відповідно до Роз' ясненн я Президії Вищого арбітражно го суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практи ки вирішення спорів, пов' яз аних з визнанням угод недійс ними», при вирішенні спорів п ро визнання угод недійсними, господарський суд повинен в становити наявність тих обст авин, з якими закон пов' язує визнання угод недійсними і н астання відповідних наслідк ів, а саме: відповідність зміс ту угод вимогам закону; додер жання встановленої форми уго ди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно поля гає неправомірність дій стор они та інші обставини, що мают ь значення для правильного в ирішення спору.

Відповідно до ст.. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Позивач не подав доказів то го, що Додаткова угода від 31.12.2008 року в частині передачі прав та обов' язків третій особі за Договором оренди супереч ить вимогам закону, тому підс тави для визнання її недійсн ою в цій частині відсутні.

Водночас, як вбачається зі з місту Додаткової угоди від 31.1 2.2008 року, крім передачі усіх пр ав та обов' язків, за винятко м наявної та несплаченої кре диторської заборгованості з а Договором, пунктом 2 сторони домовились внести зміни до Д оговору, виклавши їх в такій р едакції: «у тексті Договору з амінити найменування оренда ря з «Фізична особа-підприєм ець ОСОБА_1» на «Приватна виробничо-комерційна фірма « ОАС», замінити платіжні та юр идичні реквізити.

Відповідно до ст.. 651 Цивільно го кодексу України зміна або розірвання договору допуска ється лише за згодою сторін, я кщо інше не встановлено дого вором або законом, тому зміни до Договору №140/Д-4 від 25.10.2003 р. мал и право вносити другий відпо відач Концерн «Військто ргсервіс» та перший відповід ач - Приватна виробничо-ком ерційна фірма «ОАС».

Як свідчать матеріали спра ви, концерн «Військторгсерві с» як орендодавець, не був сто роною Додаткової угоди від 31.1 2.2008 року, а лише надавав свою зг оду на передачу прав орендар я третій особі шляхом вчинен ня відповідного погодження я к того вимагав пункт 6.6 Догово ру, тому в частині внесення зм ін до Договору, сторони Додат кової угоди від 31.12.2008 р. діяли вс упереч вимогам закону, тоді я к відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивіль ного кодексу України зміст п равочину не може суперечити Цивільному кодексу, відповід но до ч. 2 ст. 203 особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України, підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, п ередбачених ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.. 217 Цивільно го кодексу України недійсніс ть окремої частини правочину не має наслідком недійсност і інших його частин і правочи ну в цілому, якщо можна припус тити, що правочин був би вчине ний і без включення до нього н едійсної частини.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом визнання недійсним пункту 2 Д одаткової угоди від 31.12.2008 року д о Договору № 140/Д-4 від 25.10.2003 р., укла деної між Фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_1 та Прива тною виробничо-комерційною ф ірмою «ОАС» в частині внесен ня змін до Договору № 140/Д-4 від 25. 10.2003 р. шляхом заміни найменува ння, платіжних та юридичних р еквізитів орендаря Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на найменування, платіжні та юридичні реквізити орендаря Приватної виробничо-комерці йної фірми «ОАС».

Згідно зі ст. 49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни витрати по держмиту та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу покладаються на пер шого відповідача пропорційн о задоволеним позовним вимог ам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Визнати недійсним пу нкт 2 Додаткової угоди від 31.12.2008 року до Договору оренди інди відуально визначеного нерух омого майна, що належить до де ржавної власності № 140/Д-4 від 25.10 .2003 р., укладеної між Фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватною виробничо-коме рційною фірмою «ОАС» в части ні внесення змін до Договору № 140/Д-4 від 25.10.2003 р. шляхом заміни н айменування, платіжних та юр идичних реквізитів орендаря Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на найменування, пла тіжні та юридичні реквізити орендаря Приватної виробнич о-комерційної фірми «ОАС».

3. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «ОАС» (41600, Сумська область, м. Ко нотоп, вул.. Клубна, 95, код 30196254) на к ористь Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і дент. № НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. ви трат по держмиту, 118 грн. 00 коп. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

4. Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

5. В іншій частині в поз ові - відмовити.

СУДДЯ (під пис) Б.І.ЛИХОВИД

Суддя