Рішення

від 16.06.2010 по справі 15/291-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.10

          Справа № 15/291-09.

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина”, м. Суми

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 15 419 грн. 02 коп.

                                                                                    СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:   Мокренко Ю.М., довіреність б/н від 01.09.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 15.01.2010р.

         В судовому засіданні 10.06.2010р. оголошувалась перерва до 14.06.2010р. о 11 год. 45 хв., в судовому засіданні 14.06.2010р. оголошувалась перерва до 16.06.2010р. о 11 год. 00 хв.

         Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 15 419 грн. 02 коп. заборгованості по договору на поставку квасу №02-Кв від 06.05.2008р., а саме  12 889  грн. 50 коп. основного боргу, 2062 грн. 32 коп.  інфляційних збитків та 467 грн. 20 коп. –  3% річних.

          Представник відповідача усно в судових засіданнях пояснював, що поставка товару дійсно здійснювалася позивачем, але відповідач за товар розрахувався вчасно.

Представник відповідача  в судове засідання 01.03.2010р. подав заяву, в якій зазначив, що з 29.05.2008р. по 21.08.2008р. ОСОБА_4 (представник відповідача по справі) брав під реалізацію у позивача хлібний квас, але не по всім товарно-транспортним накладним, які подані позивачем для долучення до матеріалів справи, ним отримувався товар. Ним подано перелік товарно-траспортних накладних за якими, на його думку, товар отримала інша особа, так як підпис на вказаних накладних не представника відповідача.

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2010р. по справі призначалася почеркознавча експертиза і провадження у справі №15/291-09 було зупинено до її закінчення.

          18.05.2010р. до господарського суду Сумської області надійшов висновок експерта №40 від 13.04.2010р. по даній справі.

           Сторони після ознайомлення з висновком експерта будь-яких письмових пояснень суду не подали.

Відповідач в судовому засіданні 14.06.2010р. заявив усне клопотання  про призначення додаткової почеркознавчої експертизи, оскільки на його думку, те, що підписи у накладних вчинені не ним видно навіть «неозброєним оком».

Суд вважає, що клопотання відповідача про призначення додаткової експертизи не є обґрунтованим і відмовляє у його задоволенні, так як відповідно до ст. 42 ГПК України тільки у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку експерта суд може призначити додаткову експертизу, а висновок експерта №40 від 13.04.2010р. по даній справі є повним і має обґрунтовану  відповідь на поставлене судом питання.

Таким чином, оскільки сторонам була надана можливість обґрунтувати свою позицію по справі, будь-яких додаткових пояснень сторони суду не подали, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.           

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 06.05.2008р. був укладений договір поставки №02-Кв, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався поставити покупцю  (відповідачу) квас в бочках для квасу, залив яких здійснюється на території постачальника.

 Згідно п. 1.2 договору квас відвантажується партіями в обсягах, згідно письмових заявок відповідача за умови повної оплати поставленого квасу, згідно попередньої заявки.

Відповідно до п. 4.3 договору строк оплати за квас – до моменту поставки слідуючої партії квасу, згідно нового замовлення, але не пізніше 10 календарних днів, слідуючих за днем поставки квасу.

Квас вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем після підписання товарно-супроводжуючих документів ( п. 5.1 договору).

Таким чином, на виконання умов договору поставки, літом 2008 року, позивач поставив відповідачу за договором продукцію, за яку відповідач у встановлений договором строк оплати повністю розрахунок не провів, ним було отримано квас партіями згідно товарно-транспортних накладних на загальну суму 50765 грн. 40 коп., але відповідач розрахувався лише частково на суму 37875 грн. 90 коп.

        Відповідно до ст. 530 ЦК України, 19.10.2009 року позивач направив відповідачу претензію №1-6-935 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 15 434 грн. 38 коп., з яких 12 889 грн. 50 коп. основного боргу.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але відповідачем заборгованість погашена не була, тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Тобто, відповідач не розрахувався за отримані від позивача партії квасу по товарно-транспортним накладним за період з 05.08.2008р. по 21.08.2008р. і станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 889 грн. 50 коп.

        В судових засіданнях інтереси відповідача представляв по довіреності б/н від 15.01.2010р.  ОСОБА_4 (т. І, а.с.112), який усно в судових засіданнях пояснював, що поставка товару дійсно здійснювалася позивачем і отримувалася представником ОСОБА_4, але відповідач за товар розрахувався вчасно.

          Тобто факт поставки позивачем відповідачу товару, факт існування господарських відносин між позивачем та відповідачем по договору на поставку квасу №02-Кв від 06.05.2008р., факт отримання квасу за договором на поставку квасу №02-Кв від 06.05.2008р., представник відповідача ОСОБА_4 визнав.

Представник відповідача  в судове засідання 01.03.2010р. подав заяву, в якій зазначив, що з 29.05.2008р. по 21.08.2008р. ОСОБА_4 (представник відповідача по справі) брав під реалізацію у позивача хлібний квас, але не по всім товарно-транспортним накладним, які подані позивачем для долучення до матеріалів справи, ним отримувався товар. Ним подано перелік товарно-траспортних накладних за якими, на його думку, товар отримала інша особа, так як підпис на вказаних накладних не представника відповідача (т. І, а.с.126).

Суд зобов‘язував сторін скласти акт звірки для з‘ясування того, чи існує по договору на поставку квасу №02-Кв від 06.05.2008р. заборгованість між сторонами і для надання можливості його скласти розгляд справи неодноразово переносився.

Позивачем були створені всі належні умови для підписання акту звірки, до суду подавалися докази його направлення відповідачу (т. І, а.с.103-104). Але вимога суду щодо складання акту звірки відповідачем виконана не була. Позивачем пояснено, що звірка між сторонами проведена не була через те, що відповідач не з‘явився для складання акту.

Представником відповідача було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по спірним накладним, на яких, на його думку, міститься не його підпис.

При цьому, судом при підрахунку сум спірних накладних з‘ясовано, що із заявленої до стягнення позивачем суми у розмірі 12 889 грн. 50 коп. представник відповідача ОСОБА_4 не визнає накладні на суму 11 018 грн. 70 коп. Тобто, залишок боргу на суму 1870 грн. 80 коп. ним визнається, так як на цих накладних, на його думку, є його підпис про отримання квасу.

         Ухвалою суду від 11.03.2010р. по справі призначалася почеркознавча експертиза і провадження у справі №15/291-09 було зупинено до її закінчення.

На дослідження експерту ставилося наступне питання:

         1. Чи виконано підпис товарно-транспортних накладних № К 00766 від 19.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., № К 01262 від 04.07.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 01578 від 16.07.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 01576 від 16.07.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 00618 від 14.06.2008р. на суму 378 грн. 00 коп., № К 02360 від 12.08.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 02359 від 12.08.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., № К 02361 від 12.08.2008р. на суму 189 грн.00 коп., № К 02247 від 09.08.2008р. на суму  94 грн. 50 коп., № К 02498 від 15.08.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 02497 від 15.08.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 02496 від 15.08.2008р. на суму 378 грн. 00 коп., № К 00998 від 25.06.2008р. на суму 189грн.00 коп., № К 00619 від 14.06.2008р. на суму 472 грн. 50 коп., № К 00811 від 20.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 00393 від 08.06.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 01109 від 28.06.2008р. на суму 189 грн.00 коп., № К 01110 від 28.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., № К 00948 від 24.06.2008р. на суму 189 грн.00 коп., № К 01000 від 25.06.2008р. на суму 378 грн. 00 коп., № К 00949 від 24.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 00999 від 25.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 01111 від 28.06 2008р. на суму 94 грн. 50 коп., № К 01575 від 16.07.2008р. на суму 472 грн.50 коп., № К 00812 від 20.06 2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 00810 від 20.06.2008р. на суму 567 грн. 00 коп., № К 01813 від 24.07 2008р. на суму 378 грн. 00 коп., № К 01933 від 28.07.2008р на суму 189 грн. 00 коп., № К 01195 від 02.07.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., № К 01867 від 25.07.2008р. на суму 378 грн.00 коп., № К 01868 від 25.07.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 01870 від 25.07.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 01884 від 26.07.2008р. на суму 472 грн. 50 коп., № К 01885 від 26.07.2008р. на суму 283 грн. 50 коп., № К 01887 від 26.07.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 01935 від 28.07.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 01290 від 06.07.2008р. на суму 151 грн. 20 коп., № К 01359 від 08.07.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., № К 00698 від 18.06.2008р. на суму 567 грн. 00 коп., № К 00680 від 17.06.2008р. на суму 378 грн. 00 коп., № К 00635 від 15.06.2008р. на суму 567 грн. 00 коп., представником відповідача ОСОБА_4 або іншою невстановленою особою ?

Тобто, на почеркознавчу експертизу направлялися для дослідження лише оригінали спірних накладних, по яким факт отримання квасу представник ОСОБА_4 не визнавав і зазначав, що на них міститься не його підпис.

         18.05.2010р. до господарського суду Сумської області надійшов висновок експерта №40 від 13.04.2010р. по даній справі.

           У вказаному висновку експерта зазначено, що підписи в накладних на суму 11 850 грн. 00 коп. виконані представником відповідача ОСОБА_4, а відповісти на питання ким, ОСОБА_4, чи іншою особою (особами) виконані підписи у товарно-транспортних накладних №К00766 від 19.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., №К00618 від 14.06.2008р. на суму 378 грн. 00 коп., №К01109 від 28.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., №К01110 від 28.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., №К00949 від 24.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., №К01111 від 28.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., не є можливим у зв‘язку із малим обсягом графічного матеріалу та простотою виконання досліджуваних підписів.

Згідно із ч. 5 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов‘язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, а саме – господарський суд оцінює докази  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що висновок судової експертизи необхідно взяти до уваги із врахуванням всіх встановлених обставин справи.

Тобто, не можливо встановити чи дійсно підпис представника відповідача ОСОБА_4 міститься у накладних на суму 1039 грн. 50 коп.

Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи висновок експерта, відповідно до якого відповісти на питання ким виконані підписи на накладних на суму 1039 грн. 50 коп. не є можливим, і оскільки відповідачем сума у розмірі 1870 грн. 80 коп. боргу визнавалася (так як на експертизу направлялися тільки спірні накладні на загальну суму 11 018 грн. 70 коп., а сума заявлена позивачем до стягнення у розмірі 12889 грн. 50 коп., тобто 12889 грн. 50 коп. – 11 018 грн. 70 коп. = 1870 грн. 80 коп.), матеріалами справи підтверджується розмір боргу відповідача перед позивачем у суму 11 850 грн. 00 коп. (12889 грн. 50 коп. – 1039 грн. 50 коп. = 11850 грн. 00 коп.).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставою виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків, зокрема дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

       Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача стягується частина основного боргу  у розмірі 11 850 грн. 00 коп., оскільки саме ця сума  підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне:

1) Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

      Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

       При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не подано будь-яких доказів в підтвердження своїх заперечень щодо того, що підписи у накладних вчинені не ним і це видно навіть «неозброєним оком».

2) Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов‘язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забезпечує право на судовий розгляд протягом розумного строку (однією з критерій для визначення розумності строку є  поведінка сторін, тобто зацікавлена особа зобов‘язана вчиняти дії, що її стосуються, лише належним чином, не вдаватися до маневрів, аби виграти час, та використовувати можливості, надані внутрішнім правом, щоб скоротити судовий розгляд).

Для з‘ясування того чи існує між сторонами заборгованість суд зобов‘язував сторони скласти акт звірки, але вказана вимога щодо складання акту звірки не була виконана саме з вини відповідача, тобто ним самим не було вжито заходів для з’ясування того чи існує між сторонами заборгованість і через це акт звірки сторонами складений не був.

3) Пункт 9.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. N02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлює, що висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання і висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

        Судом при перевірці й оцінці експертного висновку з‘ясовано: було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; достатність поданих експертові об'єктів дослідження (вільних зразків підпису  представник відповідача ОСОБА_4 суду не подав, пояснив, що вони в нього відсутні); узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

         Тому, суд вважає, що висновок експерта №40 від 13.04.2010р. по даній справі є повним і має обґрунтовану  відповідь на поставлене судом питання, а призначення додаткової експертизи не допоможе навіть відповісти на питання ким, ОСОБА_4, чи іншою особою (особами) виконані підписи у товарно-транспортних накладних №К00766 від 19.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., №К00618 від 14.06.2008р. на суму 378 грн. 00 коп., №К01109 від 28.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., №К01110 від 28.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., №К00949 від 24.06.2008р. на суму 189 грн. 00 коп., №К01111 від 28.06.2008р. на суму 94 грн. 50 коп., в зв‘язку з тим, що експертом чітко визначено, що це не є можливим у зв‘язку із малим обсягом графічного матеріалу та простотою виконання досліджуваних підписів (як вже зазначалося вище іншого графічного матеріалу представник відповідача ОСОБА_4 не має і тому, для дослідження експерту він наданий не був).

           Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору на поставку квасу №02-Кв від 06.05.2008р., позивач просить стягнути з відповідача 2062 грн. 32 коп.  інфляційних збитків за період з 01.09.2008р. по 28.09.2009р. та 467 грн. 20 коп. – 3% річних за період з 03.09.2008р. по  17.11.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

          Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

         Враховуючи вищевикладене, оскільки судом з‘ясовано, що сума боргу відповідача перед позивачем, яка підтверджується матеріалами справи  і підлягає стягненню становить 11 850 грн. 00 коп., судом здійснено перерахунок інфляційних витрат та 3% річних і позовні вимоги стосовно стягнення 2062 грн. 32 коп.  інфляційних збитків за період з 01.09.2008р. по 28.09.2009р. та 467 грн. 20 коп. – 3% річних за період з 03.09.2008р. по  17.11.2009р. підлягають частковому задоволенню.

          Так, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача стягується 1931 грн. 55 коп. інфляційних збитків за період з 01.09.2008р. по 28.09.2009р. та 429 грн. 52 коп. – 3% річних за період з 03.09.2008р. по  17.11.2009р., а в частині стягнення 130 грн. 77 коп. інфляційних збитків та 37 грн. 68 коп. - 3 % річних відмовляється, як в сумах необґрунтовано заявлених до стягнення.

          Пунктом 12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 р. N02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

         Ухвалою суду від 11.03.2010р. витрати по оплаті експертизи покладено на відповідача – Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

          Тобто, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати за почеркознавчу експертизу покладаються  на позивача та відповідача пропорційно задоволених вимог.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.      Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код 31162928) 11 850 грн. 00 коп. основного боргу, 1931 грн. 55 коп. інфляційних збитків та 429 грн. 52 коп. – 3% річних, 142 грн. 11 коп. витрат по держмиту, 217 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області (одержувач - НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100) 969 грн. 28 коп. витрат за почеркознавчу експертизу.

4.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код 31162928) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області (одержувач - НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100) 82 грн. 40 коп. витрат за почеркознавчу експертизу.

5.          В іншій частині позову – відмовити.

6.          В задоволенні усного клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про призначення додаткової експертизи – відмовити.

7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошено та підписано  повний текст рішення.

    Суддя