Ухвала

від 18.10.2021 по справі 455/1387/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1387/21

Провадження № 2/455/676/2021

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 455/1387/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, Старосамбірський відділ державної реєстрації актівцивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту батьківства померлого та внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

10.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства померлого та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною, народженою нею від чоловіка ОСОБА_5 . Оскільки на час народження дитини вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , то запис про народження дитини у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян був проведений відповідно до ч.1 ст.135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на майно, право на яке він мав на день смерті, однак не оформив своїх спадкових прав після смерті свого батька, ОСОБА_6 , а саме на житловий будинок в АДРЕСА_1 .

З метою спадкування неповнолітнім ОСОБА_2 майна свого батька, ОСОБА_5 вона звернулася до нотаріуса Старосамбірської державної нотаріальної контори, де їй було роз`яснено, що з поданого свідоцтва про народження дитини не вбачається, що його батьком був ОСОБА_5 , а тому за захистом права неповнолітньої дитини на спадкове майно рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту батьківства.

До позовної заяви позивачкою долучено заяву про забезпечення позову в якій вона посилається на те, що нею до суду скеровано позовну заяву про встановлення факту батьківства померлого та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Добромиль Старосамбірського району Львівської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Старосамбірському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , вчиненого 18.09.2015 року за №27, де в графі батько записати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Добромиль Старосамбірського району Львівської області, громадянин України .

Даний позов поданий з метою захисту права неповнолітнього знати свого батька та можливість реалізувати спадкові права свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки, ОСОБА_5 заповіту не склав, то спадкування його майна здійснюється за законом, а в разі задоволення позовних вимог і встановлення батьківства ОСОБА_5 , відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , останній набуває право на спадкування майна свого батька на рівні з іншими спадкоємцями, то видача іншим спадкоємцям свідоцтва про спадщину до вирішення даного спору про встановлення батьківства порушуватиме право неповнолітнього сина на спадкування майна свого батька.

Просить постановити ухвалу, якою заборонити Старосамбірській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вирішення спору за її позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства померлого та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України .

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Згідно зі ст.1, 2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу .

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Разом з тим, статтею 12 4Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. 2, п. 6 ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу ( ч.7ст.153 ЦПК України ).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову на підставі наданих позивачем доказів на підтвердження її вимоги суд встановив, що між сторонами дійсно виник спір, що вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , яка містить відповідне обгрунтування заявлених позовних вимог.

Виходячи з встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову, про який просить ОСОБА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом заборони Старосамбірській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відтак, для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд вважає за необхідне задоволити заяву про забезпечення позову.

Водночас відповідно до ст. 154 ЦПК України судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. 149 , 150 , 152-154 , 157 , ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України ,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 , - задовольнити.

Заборонити Старосамбірській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вирішення спору за її позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства померлого та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Копію ухвали для виконання направити Старосамбірській державній нотаріальній конторі Львівської області, юридична адреса: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, будинок №88, Львівської області, поштовий індекс 82000

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Пошивак Ю.П.