Постанова

від 22.10.2021 по справі 488/1891/13-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.10.21

22-ц/812/1901/21

Провадження № 22-ц/812/1901/21 Головуючий суду першої інстанції Селіщева Л.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Миколаїв Справа 488/1891/13-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

за участю представника боржника - Бєлкіна Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - ОСОБА_2 , на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2021 року постановлену під головуванням судді Селіщевої Л.І., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ (далі - ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ ) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2021 року ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Доводи заяви обґрунтовано тим, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ НАДРА заборгованість за договором № 35/П/99/2008-840 від 21 січня 2008 року на загальну суму 108 858,47 дол. США.

Згідно договору № GL48N718070 blank про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року, право вимоги за кредитним договором № 35/П/99/2008-840 від 21 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариство комерційний банк Надра (найменування змінено на ПАТ КБ НАДРА ) та ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Дніпрофінансгруп (далі - ТОВ ФК Дніпрофінансгруп ). ТОВ Фінансова Компанія Дніпрофінансгруп згідно договору № GL48N718070 blank 01 про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕТ .

На теперішній час, згідно до інформації з Єдиного реєстру боржників Автоматизованої системи виконавчого провадження жодного відкритого виконавчого провадження з виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 488/1891/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА заборгованості за кредитним договором - не перебуває.

В той же час, в кредитній справі № 35/П/99/2008-840, яку було спочатку відступлено від ПАТ КБ НАДРА до ТОВ ФК Дніпрофінансгруп , а потім відступлено на користь ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , виконавчий лист по справі № 488/1891/13- ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відсутній.

ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ не могло раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого листа та завершення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 488/1891/13-ц у кредитному договорі № 35/П/99/2008-840, стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Вищевикладене свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва за рішенням у цивільній справі № 488/1891/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ КБ НАДРА заборгованості за кредитним договором, що в свою чергу призвело до необхідності поновлення строків для його пред`явлення.

Враховуючи строк розгляду судом цієї заяви на теперішній момент є необхідним попросити поновити строк, через те, що він був пропущений не з вини заявника.

Посилаючись на викладене, ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ просило суд замінити сторону стягувача з ПАТ КБ НАДРА , як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , як таке, що набуло всі права та обов`язки стягувача згідно з договором № GL48N718070 blank 01 про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року по справі № 488/1891/13-ц. Видати дублікати виконавчих листів по справі № 488/1891/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за договором № 35/П/99/2008/-840 від 21 січня 2008 року на загальну суму 108 858,47 дол. США із зазначенням нового стягувача - ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ . Поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікатів виконавчих листів про стягнення заборгованості по справ № 488/1891/13-ц.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2021 року заяву задоволено. Замінено сторону стягувача з ПАТ КБ Надра , як вибулої сторони, на його правонаступника: ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , як таке, що набуло всі права та обов`язки стягувача згідно з договором № GL48N718070 blank 01 про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року по справі № 488/1891/13-ц за позовом ПАТ КБ НАДРА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалено видати дублікати виконавчих листів по справі № 488/1891/13-ц за позовом ПАТ КБ НАДРА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 35/П/99/2008-840 від 21 січня 2008 року на загальну суму 108 858,47 дол. США, що є еквівалентом - 870 105,77 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн, із зазначенням нового стягувача - ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ .

Поновлено строк для пред`явлення до примусового виконання дублікатів виконавчих листів по справі № 488/1891/13-ц за позовом ПАТ КБ Надра до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність виконавчого документа унеможливлює продовження виконання судового рішення, а тому існує необхідність у видачі стягувачу дублікатів виконавчих листів замість втрачених, за таких підстав суд вважає за необхідне видати ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТИМЕНТ дублікати виконавчих листів та поновити строк для пред`явлення їх до примусового виконання.

Не погодившись з ухвалою суду в частині задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу в цій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в цій частині.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що в ухвалі суд першої інстанції не вказав жодної причини, яку визнав поважною. Тому взагалі важко підтвердити чи спростувати той факт, чи є враховані судом причини поважними. Більше того, факт відсутності викладення причин, які суд визнав поважними, свідчить про те, що поважні причини судом не встановлювались. За таких умов, продовживши строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд порушив вимоги статті 433 ЦПК України.

При цьому сама по собі неодноразова зміна стягувача у виконавчому провадженні не може бути визнана поважною причиною непред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки відповідно до статті 55 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він змінив.

Отже здійснення процесуальних дій у певному судовому процесі для усіх правонаступників є безперервним процесом і не може розглядатися окремо один від одного.

Більш того, згідно частини 1 статті 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Тобто, якщо б із заявою про поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання звернувся безпосередньо банк, боржник мав право заперечувати проти такого поновлення, зокрема, вимогою з`ясувати питання, що заважало Банку пред`явити вимогу стягнення у період до 05 серпня 2020 року. Отже таке заперечення є слушним і проти заяви нового кредитора.

В даному випадку стягувач звернувся до суду після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання, тому суд погодився видати дублікати виконавчих листів безпідставно.

На день розгляду справи від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України , провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2 статті 367 ЦПК України).

Судом було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ НАДРА заборгованість за договором № 35/П/99/2008-840 від 21 січня 2008 року на загальну суму 108 858.47 дол. США, що є еквівалентом 870 105.77 грн та судовий збір в сумі 3 441 грн.

13 листопада 2013 року за заявою представника ПАТ КБ НАДРА виконавчі листи на виконання зазначеного рішення суду були направлені на адресу ПАТ КБ НАДРА та до суду не поверталися.

02 березня 2016 року представник ПАТ КБ НАДРА знову звернулася із заявою про видачу виконавчих листів для виконання зазначеного судового рішення, проте судом першої інстанції у видачі виконавчих листів було відмовлено з огляду на те, що такі виконавчі листи вже було видано судом в 2013 році та роз`яснено, що стягувач має право повторно звернутися за видачою дублікатів виконавчих листів.

Дані про те, що за виданими виконавчими документами були відкриті виконавчі провадження відсутні.

05 серпня 2020 року ПАТ КБ НАДРА за договором відступило право вимоги за кредитним договором № 35/П/99/2008-840 від 21 січня 2008 року щодо боржника ОСОБА_1 новому кредитору - ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .

30 вересня 2020 року ТОВ ФК Дніпрофінансгруп за аналогічним договором про відступлення прав вимоги відступило право вимоги за тим же кредитним договором щодо боржника ОСОБА_1 ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ .

У частині 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року N 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

З аналізу вказаних процесуальних норм вбачається, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або поновлення такого строку за рішенням суду.

Необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.

Такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 2а-12192/09/0470, від 06 червня 2018 року у справі № 2-12537/10 від 31 січня 2019 року у справі № 490/9519/15-ц.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу Пономарьов проти України (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Згідно зі статтею 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76 , 77 , 78 , 79 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції чинній на час набрання законної сили рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2013 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини 2 статті 22 вказаного Закону передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 58 Конституції України ). Тобто, дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження .

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження свідчить, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Цим пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 640/4782/15-ц.

Ураховуючи наведене, за встановлених у справі обставин вбачається, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання визначено в один рік, який розпочався 12 жовтня 2013 року, а закінчився 12 жовтня 2014 року.

Доказів про те, що зазначений строк переривався матеріали справи не містять.

Стягувач у справі ПАТ КБ НАДРА (його представник) знав з 2013 року про наявність рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2013 року, звернувся із заявою про отримання виконавчих листів, які своєчасно судом першої інстанції були направлені на адресу стягувача, мав можливість вчасно вчинити відповідні дії щодо пред`явлення їх до примусового виконання. Між тим протягом тривалого часу ( з 2013 року по 2020 рік) банк не реалізовував свої процесуальні права під час виконання рішення суду.

Правонаступник ПАТ КБ Надра на підставі договору про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ звернулося до суду із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів 14 червня 2021 року, тобто більш ніж через сім років, зазначивши, строки пропущені не з вини правонаступника.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

На час переходу прав кредитора (стягувача) ПАТ КБ Надра на підставі договору про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року до ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ строки пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Корабельного районного суду від 01 жовтня 2013 року, сплинули.

Правонаступник кредитора (стягувача) ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ при зверненні до суду з вказаною заявою не зазначало та не надало відповідних доказів, які б підтверджували причини (обставини), що були об`єктивною перешкодою для ПАТ КБ НАДРА , на користь якого винесено судове рішення, і існували на момент переходу прав стягувача до ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , для пред`явлення до виконання виконавчих листів у цій справі.

На переконання колегія суддів апеляційного суд тільки факт переходу прав вимоги від одного кредитора (стягувача) до іншого, зокрема від ПАТ КБ НАДРА до ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ за договором про відступлення прав вимоги за кредитним договором, не свідчить про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та як наслідок видачу дубліката виконавчого листа.

Постановляючи ухвалу в частині задоволення заяви ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів та видачу дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції не встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов безпідставного висновку про задоволення цих вимог, оскільки заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Отже заявником не наведено жодних причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та не надано відповідних доказів на підтвердження таких причин. Будь-яких реальних перешкод для звернення виконавчих листів до виконання у визначений законом строк в судовому засіданні не встановлено.

Суд не має права поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку (постанова Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 2-12537).

Таким чином суд першої інстанції не врахував положення наведених норм законів, не перевірив доводи заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, не надав оцінки обставинам, на які посилалося ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ як на причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, дійшов помилкового висновку про достатність підстав для про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів.

За таких обставин оскаржуване судове рішення в частині вирішення вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного перегляду лише у частині задоволення заяви ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, оскільки ухвала Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2021 року в частині задоволення вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження не оскаржувалася, тому з огляду на приписи частини 1 статті 367 ЦПК України в цій частині апеляційним судом не перевірялась.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ураховуючи, що при вирішенні заяви в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення в цій частині про відмову в задоволенні заяви ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2021 року в частині задоволенні вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення до виконання скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В іншій частині зазначену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Т.М. Базовкіна

Т.В. Крамаренко

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2021 року.