Рішення

від 06.10.2021 по справі 496/5295/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5295/20

Провадження № 2/496/808/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участі секретаря - Бойчук Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка в порядку загального судового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов, який обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3.30 га. кадастровий номер 5121082000010030425, що розташована на території Граденицької сільської ради Одеського району Одеської області. З метою прийняття спадщини після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори, державний нотаріус якої листом від 25.11.2020 року повідомив про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину, оскільки заявницею було пропущено строк на звернення та рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, через те, що не є родичкою спадкодавця, не проживала з нею, тому дізналась про її смерть лише 03.11.2020 року після отримання листа від Біляївсього МВ ДРАЦС Південного МУМЮ.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року було відкрито загальне позовне провадження по справі та витребувано з Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області копію спадкової справи № 699/2020 заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.04.2021 року було замінено відповідача - Граденицьку сільську раду Біляївського району Одеської області на його правонаступника - Біляївську міську раду Біляївського району Одеської області.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року було залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 31.05.2021 року закрито підготовче судове засідання, призначено судовий розгляд по справі.

Позивач в судовому засіданні не з`явилась, однак надала суду заяву в якій просить провести судове засідання за її відсутності на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник Біляївської міської ради Одеської області до суду не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за їх відстуності.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, стороною позивача не надано суду інформації про місце проживання залучених відповідачів, у відповідь на звернення суду, орган ДМС не надав зареєстрованої адреси відповідачів, тому судом також було здійснено виклик відповідачів до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки відповідачі не подали до суду відзив на позовну заяву.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

24.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Біляївського МВ ДРАЦС ГТ УЮ в Одеській області з запитом про отримання інформації щодо можливої смерті осіб, якими на її ім`я було складено заповіти, в тому числі - ОСОБА_4 .

У відповідь на запит листом від 03.11.2020 року № 4126/59-19 Біляївський МВ ДРАЦС повідомив, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.05.2012 року ОСОБА_4 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , згідно якого спадкодавець заповіла спадкоємиці належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,30 га. кадастровий номер 5121082000010030425, що розташована на території Граденицької сільської ради Одеського району Одеської області, мас. 28, діл. № 43. Право власності ОСОБА_4 підтверджено Держвним актм на право приватної влансості на земельну ділянку серії ЯА № 086567.

У зв`язку з вищевказаним позивач звернулась до державного нотаріуса.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Листом від 25.11.2020 року № 3639/02-14 ОСОБА_1 отримала відповідь від державного нотаріуса, який повідомив про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину, оскільки заявницею було пропущено строк на звернення та рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підтвердження того, що позивач не могла знати про смерть спадкодавця, оскільки не проживала з нею та не є її родичкою, тому пропустила шестимісячний строк на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 надала довідку № 16-11/855 видану виконавчим комітетом Теплодарської міської ради про місце реєстрації в АДРЕСА_1 в період з 11.08.2004 р. по 04.02.2017 р., довідку № 19/11 від 19.11.2020 р. ОСББ ІДЕАЛ та довідку Одеської міської ради № Р5-19486-ф/л від 07.02.2019 р. про те, що в період з 04.02.2017 року вона проживала за адресою АДРЕСА_2 .

Для повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду, було витребувано з держаної нотаріальної контори належим чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 .

На адресу суду надійшла відповідь держаного нотаріуса від 12.01.2021 року № 26/01-16, згідно якої після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заводилась спадкова справа № 699/2020 року. Згідно матеріалів спадкової справи також було встановлено, що ОСОБА_4 було складено також заповіти відносно її дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які складені пізніше ніж заповіт позивачки.

Згідно роз`яснень, наданих в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач у своїй позовній заяві, посилається на те, що не є родичкою спадкодавця, не проживала з нею, тому дізналась про її смерть лише 03.11.2020 року після отримання листа від Біляївсього МВ ДРАЦС Південного МУМЮ.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Таким чином, відповідно до наведених вище положень ЦК України для набуття прав щодо вступу в спадщину, на спадкоємця покладається вимога подати відповідну заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Оцінюючі життєві та юридичні відносини, які складаються між спадкодавцем та спадкоємцем за заповітом, у разі якщо спадкоємець ні є родичом спадкодавцю, суд приходить до висновку, що неможливо абстрактно визначити спадкоємця у заповіті, оскільки для цього потрібно знати його індивідуальні відомості, які отримати без його участі на думку суду не можливо. А від так, спадкоємець має знати про наявність заповіту та контролювати момент відкриття спадщини.

Таким чином, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд вважає її такою, що об`єктивно не вплинула на можливість вираження позивачем, як спадкоємцем, волевиявлення щодо вступу у спадщину, оскільки позивач не вчиняв ніяких дій протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця щодо подання заяви про прийняття спадщини, а звернулася до нотаріуса після сплину встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 272 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.10.2021 року.

Суддя В.М. Буран