Ухвала

від 19.10.2021 по справі 169/762/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

19 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 169/762/20

провадження № 61-15868ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності, в самостійну одиницю,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі

2 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає

2 102,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше

5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Предметом позову у цій справі є виділ майна в натурі, тобто позов носить майновий характер, тому, виходячи з вимог підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанції має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що в дохід держави підлягав стягненню судовий збір у розмірі 1 958,80 грн

(1 відсоток ціни позову), отже за подання касаційної скарги на вказані судові рішення підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 917, 60 грн (1 958,80 грн ? 200%).

Таким чинок, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 917,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Окрім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявнику, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, необхідно зазначити у касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 19 листопада 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун