Постанова

від 21.02.2022 по справі 169/762/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 169/762/20

провадження № 61-15868св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року у складі судді

Хвіц Г. Й. та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 рокуу складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності в самостійну одиницю.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору дарування житлового будинку від 05 березня 2012 року ОСОБА_1 є власником 2/3 часток житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель та споруд, загальною площею

108,5 кв.м., житловою площею 81,0 кв.м, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 . Співвласником іншої частини (1/3 частки) будинку є відповідач ОСОБА_2 .

Вказуючи, що вони не досягли згоди щодо виділу часток будинку в натурі, а відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 29 від 28 серпня 2020 року виділ в натурі 2/3 часток житлового будинку, що належать їй, є технічно можливим, ОСОБА_1 просила виділити їй у приватну власність 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,8 кв.м, до складу якої входять приміщення: 1-1 площею 7,3 кв.м, 1-2 площею 10,5 кв.м, 1-5 площею 14,6 кв.м, 1-6 площею 18,9кв.м, 1-7 площею 14,8 кв.м, 1-8 площею 9,7 кв.м, допоміжні приміщення: льох П-1, сарай Б-1, вбиральня В; стягнути на її користь грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в розмірі 15,081,00 грн та припинити її право спільної часткової власності на цей будинок.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Виділено ОСОБА_1 у приватну власність 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею 75,8 кв.м, до складу якої входять приміщення: 1-1 площею

7,3 кв.м, 1-2 площею 10,5 кв.м, 1-5 площею 14,6 кв.м, 1-6 площею 18,9 кв.м, 1-7 площею 14,8 кв.м, 1-8 площею 9,7 кв.м, допоміжні приміщення: льох П-1, сарай Б-1, вбиральня В.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в розмірі 15 081,00 грн.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 958,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 739,76 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Рішення суду мотивовано тим, що виділ в натурі належної позивачу 2/3 частки житлового будинку є технічно можливим, та не вплине на його цільове призначення, виділ за вказаним варіантом можливий без будь яких істотних перебудов об`єкта нерухомості. Суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для проведення виділу ОСОБА_1 у приватну власність 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , за вказаним у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 29 від

28 серпня 2020 року варіантом № 1.

Постановою Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 вересня 2021 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга, мотивована тим, що відповідач не заперечує щодо поділу будинку в натурі на умовах, запропонованих позивачем, проте вважає позов передчасним, таким, що не підлягає задоволенню, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, не належить сторонам.

Доводи інших учасників справи

15 грудня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у кому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін..

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Турійського районного суд Волинської області.

09 грудня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року зупинено виконання рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року в частині стягнення компенсації за відступ від ідеальної частки в розмірі 15 081,00 грн та 4 739,76 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, а в іншій частині - зупинено дію рішення Турійського районного суду Волинської області від

23 березня 2021 року до закінчення касаційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору дарування житлового будинку від 05 березня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Турійського районного нотаріального округу Гут В. П., позивач ОСОБА_1 є власником 2/3 часток житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель та споруд, загальною площею108,5 кв.м, житловою площею 81,0 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане право зареєстроване за нею відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно із технічним паспортом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до його складу входить: житловий будинок А-1, загальною площею 108,5 кв.м, житловою площею 81,0 кв.м, прибудова а, сарай Б-1, вбиральня В, літня кухня Д-1, льох П-1.

Співвласником іншої 1/3 частини цього будинку є відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 29 від 28 серпня 2020 року виділ в натурі 2/3 часток житлового будинку, що належать позивачу ОСОБА_1 , є технічно можливим. Запропоновано два варіанти виділу в натурі 2/3 часток житлового будинку, що належать позивачу ОСОБА_1 .

При цьому варіант № 1, за яким позивач просила провести їй виділ в натурі, та згідно з яким позивачу ОСОБА_1 слід виділити в натурі у приватну власність 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,8 кв.м, до складу якої входять приміщення: 1-1 площею 7,3 кв.м, 1-2 площею 10,5 кв.м, 1-5 площею 14,6 кв.м,

1-6 площею 18,9 кв.м, 1-7 площею 14,8 кв.м, 1-8 площею 9,7 кв.м, допоміжні приміщення: льох П-1, сарай Б-1, вбиральня В, є таким, де відступ від ідеальних часток кожного із співвласників при виділі є мінімальним, а частки більш наближені до ідеальних, а саме: частка позивача менше ідеальної частки в домоволодінні в одиницях вартості на 15 081,00 грн.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Касаційна скарга не містить аргументів щодо незгоди ОСОБА_2 з оскаржуваними судовими рішеннями в частині виділу майна в натурі.

Доводи касаційної скарги про те, що судом було здійснено виділ в натурі лише частки житлового будинку, без виділу в натурі земельної ділянки є безпідставними, оскільки позивачем було заявлено вимогу лише про виділ часток в натурі житлового будинку, що не заборонено чинним законодавством. ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідними позовними вимогами про виділ в натурі земельної ділянки.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,

від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року залишити без змін.

Поновити виконання та дію рішення Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року та постанови Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська