Постанова

від 20.10.2021 по справі 2-252/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9261/21 Справа № 2-252/11 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства УкрСиббанк в особі Донецького територіального управління Східного регіонального відділення департаменту АО УкрСиббанк , третя особа ОСОБА_2 , про захист прав споживачів

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства УкрСиббанк

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2021 року АТ Укрсиббанк звернулося до суду з заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Донецька від 22 лютого 2011 року. Мотивуючи тим, що 11 лютого 2011 року Київським районним судом м. Донецька було ухвалено заочне рішення, яким визнано недійсним кредитний договір № 11344808000 від 12 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк з моменту підписання. Розстрочено виконання рішення на 36 (тридцять шість) місяців (а.с.1-5 ).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2021 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-252/11 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства УкрСиббанк`в особі Донецького територіального управління Східного регіонального відділення департаменту АО УкрСиббанк , третя особа ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, в частині заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2011 року, згідно тексту якого:

Справа № Справа № 2-252/11

"Текст рішення» ...... (а.с. 51-40).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2021 року заяву Акціонерного товариства УкрСиббанк про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Донецька від 22 лютого 2011 року - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі УкрСиббанк посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу від 17 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким повернути справу до суду 1 інстанції для продовження розгляду (а.с.132-139).

При цьому ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2021 року в даному провадженні банком не оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду від 17 березня 2021 року в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 лютого 2011 року Київським районним судом м. Донецька було ухвалено заочне рішення, яким визнано недійсним кредитний договір № 11344808000 від 12 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк з моменту підписання. Розстрочено виконання рішення на 36 (тридцять шість) місяців.

Під час розгляду справи АТ Укрсиббанк не отримував судових викликів до суду, а також копії заочного рішення.

Про прийняття заочного рішення суду АТ Укрсиббанк стало відомо лише 28.01.2021 року, тому заявник звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Донецька від 22 лютого 2011 року.

На даний час цивільна справа № 2-252/11 залишилась у Київському районному суді м. Донецька, в м. Донецьку, який є тимчасово окупованою територією, тобто вважається втраченою.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2011 року у справі № 2-252/11 за реєстраційним № 15279852 .

Відновлюючи втрачене судове провадження по цивільній справі №2-252/11, суд 1 інстанції виходив з того, що зібраних матеріалів достатньо для відновлення провадження в частині заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2011 року та з метою захисту прав та інтересів сторін необхідно відновити втрачене судове провадження у вказаній цивільній справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

В силу ст.13 розділу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 488 ЦПК України передбачено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Статтею 493 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо), документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів, матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Статтею 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

Враховуючи що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2011 року у справі № 2-252/11 за реєстраційним № 15279852, висновки місцевого суду в повній мірі ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 212 ЦПК України. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.

Фактично доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства УкрСиббанк - залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: