Постанова

від 19.10.2021 по справі 2-2581-1/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №2-2581-1/10 головуючий у суді І інстанції: Твердохлб Ю.О.

провадження №22-ц/824/12783/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Мостової Г.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року про залишення без розгляду заяви Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року засобами поштового зв`язку до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року.

В обгрунтування заяви вказано, що заочним рішенням Святошинського районного суду від 27.09.2010 у справі № 2-2581-1/10 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку задоволено. Визнано право спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях (1/2) на частину площею 0,0641 (код цієї частини земельної ділянки 75:158:031) від ділянки загальною площею 0,1641, котра розташована на АДРЕСА_1 . Зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації видати і зареєструвати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельний акт про їх право спільної власності в рівних долях ( по Ѕ частині) на частину площею 0.0641 га (код цієї частини земельної ділянки 75:158:031) від ділянки загальною площею 0,1641 га, котра розташована на АДРЕСА_1 .

Рішенням Київської міської ради від 15.03.2012р. № 198/7535 Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вказує, що про заочне рішення, яке просять переглянути, дізнались під час ознайомлення з матеріалами справи 05.03.2021 року. Вказують, що відповідача не було повідомлено про судове засідання, призначене на 27.09.2010 року, у матеріалах справи відсутні докази направлення судової повістки та самого заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.09.2010 року відповідачу, а тому оскільки на їх думку днем отримання рішення є 05.03.2021 року, останнім днем подачі заяви про перегляд заочного рішення є 15.03.2021 року, а тому строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення не порушено.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року залишено без розгляду заяву Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку,

Не погодившись із вказаним судовим рішенням Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що судом першої інстанції відповідача не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи та не направлено заочне рішення суду, а тому вважає, що його в порушення ст. ст. 12, 272, 283 ЦПК України позбалено на перегляд заочного рішення та на справедливий суд.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу, у якому встановлений апеляційний судом строк, не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав заяву про перегляд заочного рішення із пропущенням встановленого законом строку, при цьому заяву (клопотання) про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин для його поновлення суду не надав, а тому враховуючи принцип остаточності рішення та правової визначеності, заява представника Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду від 27.09.2010р. у справі № 2-2581-1/10 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку задоволено. Визнано право спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях (1/2) на частину площею 0,0641 (код цієї частини земельної ділянки 75:158:031) від ділянки загальною площею 0,1641, котра розташована на АДРЕСА_1 . Зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації видати і зареєструвати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельний акт про їх право спільної власності в рівних долях ( по Ѕ частині) на частину площею 0.0641 га (код цієї частини земельної ділянки 75:158:031) від ділянки загальною площею 0,1641 га, котра розташована на АДРЕСА_1 (а.с. 43-44 том 1).

Встановлено, що у матералах справи відсутні докази направлення та отримання відповідачем заочного судового рішення.

З заявою про перегляд вказаного заочного рішення заявник звернувся лише 17.03.2021 року, тобто більше ніж через 10 років після ухвалення рішення судом, при цьому вказує, що процесуальні строки не пропущені, оскільки про оспорюване рішення дізнались лише після ознайомлення з матеріалами справи 05.03.2021 року.

17.03.2015 року головний державний виконавець відділу примусового викогнання рішень ДВС України Думанська А.Л. звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 2-2581-1/10 боржник - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с. 47-48 том 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2015 року заяву про зміну способу виконання рішення задоволено (а.с. 62). Вказану ухвалу Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримав 27.04.2015 року, що підтверджується відповідним зворотнім повідомленням, отримав Поліщук (а.с. 69 том 1), що підтверджує обізнаність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про наявність виконавчого провадження з виконання заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року та з заявою про скасування заочного рішення представник не звертався.

27.01.2016 року головний державний виконавець відділу примусового викогнання рішень ДВС України звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення та зміну сторони виконавчого провадження (справа № 2-2581-1/10 боржник - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(а.с. 76-77 том 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.03.2016 року заяву задоволено частково, замінено сторону виконавчого провадження, а саме на відповідача - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (а.с. 162-163 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.06.2016 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09.03.2016 року скасовано, в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено (а.с. 198 том 1). Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Спірні правовідносини регулюються ЦПК України 2004 року (який діяв, на час вирішення справи)

Відповідно до ст. ст. 74-76 ЦПК України 2004 року порядок повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи. Про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити розписка про одержання судової повістки.

Відповідно до ст. ст. 158, 169 ЦПК України 2004 року належне повідомлення судом осіб, які беруть участь у справі, про їх розгляд у судовому засіданні є обов`язковим. Неявка в судове засідання сторін, про яких нема відомостей, що їх вручені судові повістки, перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.4ст.169 ЦПК України 2004 року у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України 2004 року у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, відповідачвказує, що йогоне було повідомлено належним чином про розгляд справи у суді.

Так, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення про вручення судових повісток щодо розгляду справи.

Відповідно до ч.1ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені у статті 285 ЦПК України.

Згідно із частиною четвертою статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Таким чином, ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).

При цьому апеляційне оскарження заочного рішення можливе відповідачем лише після його перегляду судом першої інстанції у встановленому законом порядку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Указане відповідає роз`ясненням, які містяться у абзаці 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку від 24 жовтня 2008 року № 12, де зазначено, що оскарження заочного рішення в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання заочного рішення.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої, шостої та одинадцятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та п. 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України № 2 принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Неповідомлення судом учасників процесу про дату судового засідання є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші судові повістки (кореспонденція), які надсилалися судом першої інстанції відповідачу засобами поштового зв`язку (а. с. 11, 15, 30, т. 1), поверталися із вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання (а. с. 17, 18, 31 т. 1 ), що не є належним інформуванням відповідача про час і місце розгляду справи. Крім того, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 16 червня 2021 року у справі № 2602/2827/12 від 17 лютого 2020 року у справі № 2/2218/2378/11-ц (провадження № 61-10618св18); від 03 лютого 2021 року у справі № 243/5923/15-ц (провадження № 61-9840св20).

Як наголосив Європейський суд з прав людини у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії , сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову чи подання апеляції з того моменту, коли вони ознайомилися із судовим рішенням, що покладає на них обов`язки або може порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін ознайомлюватись із рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне .

Встановлено, що судом першої інстанції не було виконано обов`язку та порушено норми процесуального законодавства щодо не направлення заочного судового рішення відповідачу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення оскільки матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи та про отримання заочного рішення суду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач мав, передбачене статтею 284 ЦПК України, право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що призвело до порушення ним норм процесуального законодавства - ст. 127, 284 ЦПК України.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіД.Р. Гаращенко Г.І. Мостова