Постанова

від 19.10.2021 по справі 570/2212/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року

м. Рівне

Справа № 570/2212/20

Провадження № 22-ц/4815/1133/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В.

cекретар судового засідання - Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач - заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левченко Катерини Вікторівни на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 травня 2021 року у складі судді Гнатущенко Ю. В., постановлене в м. Рівне о 09 годині 14 хвилин, повний текст рішення складено 24 травня 2021 року,

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянку, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 11.10.2019 № 2574 передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5624689800:09:038:0061) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться на території Шубківської сільської ради Рівненського району.На підставі зазначеного наказу державним реєстратором виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області 25.10.2019 р. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. У подальшому на підставі договору дарування від 26.12.2019 р. №1848 право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та зареєстровано за ОСОБА_2 , номер запису 34892286. На даний час право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 . Вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 11.10.2019 р. №2574 підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624689800:09:038:0061 скасуванню , а земельна ділянка, яка передана вказаним наказом ОСОБА_1 , витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави.

З`ясовано, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 20.06.2019 № 4362-СГ на підставі заяви ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_1 від 13.06.2019 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області (кадастровий номер 5322886200:04:003:0050) площею 0,00 га та передано у власність ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку. На підставі зазначеного рішення 03.07.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,00 га (5322886200:04:003:0050) за ОСОБА_1 номер запису 32269343. ОСОБА_1 всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 11.10.2019 р. №2574), при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію та отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 5624689800:09:038:0061) вибула із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду. Просив суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.10.2019 №2574, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5624689800:09:038:0061, що знаходиться на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області; скасувати запис №34892286 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 за ОСОБА_2 ; витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Шубківської сільської ради Рівненського району.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 травня 2021 року вказаний позов задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.10.2019 №2574, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровий номером 5624689800:09:038:0061, що знаходиться на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Скасовано запис №34892286 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 за ОСОБА_2 . Витребувано у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Шубківської сільської ради Рівненського району. Стягнуто на користь прокуратури Рівненської області із Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 2102 гривні з кожного.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом правом особи на безоплатне отримання земельної ділянки у власність один раз по кожному виду використання та обґрунтоване тими обставинами справи, які вказують, що таке право відповідачем ОСОБА_1 всупереч закону було використано повторно щодо ділянок одного виду використання - для ведення особистого селянського господарства. Судом також взято до уваги, що неправомірно отримана у власність шляхом безоплатної приватизації земельна ділянка була відчужена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , внаслідок чого вибула із земель запасу державної власності поза волею належного розпорядника, що, в свою чергу, є підставою для витребування цієї ділянки від нинішнього власника, а також скасування державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Левченко Катерина Вікторівна оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що 25.08.2020 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ НП у Полтавській області про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12019170000000424 з підстав незаконного отримання у власність на ім`я ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5322886200:04:003:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської області. Додає, що 09.09.2020 р. слідчою СУ ГУ НП у Полтавській області листом №424/115/24/04-2020 повідомлено, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12019170000000424 від 20.12.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України встановлено, що посадові особи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області шляхом зловживання своїм службовим становищем, на підставі підроблених документів, незаконно передали ряд земельних ділянок у власність підставним особам з числа громадян - учасників АТО площею 2,0 га кожна для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Полтавської області, що спричинило тяжкі наслідки та запропоновано з`явитися відповідачу ОСОБА_1 за місцем проведення досудового розслідування м.Полтава для отримання статусу потерпілої особи. Вказує, що питання отримання земельної ділянки кадастровий номер 5322886200:04:003:0050 на ім`я відповідача ОСОБА_1 невідомими особами на підставі підроблених документів розслідується у межах вищевказаного кримінального провадження. Вважає, що підстави стверджувати, що відповідач ОСОБА_1 , отримавши у власність земельну ділянку кадастровий номер 5624689800:09:038:0061, повторно скористався своїм правом на отримання земельної ділянки, відсутні, оскільки, відповідач ОСОБА_1 не звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявами, які свідчили про намір отримання у власність земельних ділянок, не отримував у власність земельну ділянку кадастровий номер 5322886200:04:003:0050 та не вчиняв щодо неї жодних дій. Доводить, що прокурор не має обґрунтованих підстав для звернення до суду в інтересах держави без визначення відповідного органу, оскільки таким органом є ГУ Держгеокадастру у Рівненській області та Держгеокадастр, які володіють необхідним обсягом повноважень щодо звернення до суду з позовною заявою у таких правовідносинах. Додає, що прокурор мотивував звернення до суду відсутністю у Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області повноважень на право звернення до суду в сфері спірних правовідносин, фактично зазначаючи про відсутність органу, якому надано повноваження щодо захисту інтересів. Зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а розширене тлумачення таких випадків і підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності. Звертає увагу суду, що Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження, визначені Положенням на території Рівненської області, а також володіє необхідним обсягом повноважень для захисту інтересів держави, про які зазначає прокурор у цій позовній заяві у позасудовому порядку. Стверджує, що у цій справі прокурором не надано доказів звернення до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області за процедурою, передбаченою абзацом 3 і 4 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , а тому позовну заяву слід вважати такою, що підписано особою, яка не має права її підписувати. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Рівненська окружна прокуратура вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у її задоволенні.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3069-СГ від 06.05.2019 р. надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га сіножатей земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 4362-СГ від 20.06.2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га сіножатей (кадастровий номер 5322886200:04:003:0050) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2020 р., право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку припинено згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2019 р., серія та номер 764.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 1763 від 26.07.2019 р. надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 2574 від 11.10.2019 року передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5624689800:09:038:0061) для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2020 р. (стор. 5 з 9) зазначена земельна ділянка 26.12.2019 р. відчужена згідно договору дарування серія та номер 1848, посвідченого приватним нотаріусом Самсонюк Ф. П. на користь ОСОБА_2 (номер запису про право власності 34892286).

За змістом статей 116, 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, у тому числі в порядку безоплатної приватизації.

Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Наведені обставини, встановлені судом на підставі належних і достовірних документальних доказів, вказують на те, що земельна ділянка, кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання відповідачем ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, а відтак наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 2574 від 11.10.2019 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 5624689800:09:038:0061) є незаконним.

Згідно ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з того, що відповідачка ОСОБА_2 набула земельну ділянку, кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 у особи, яка не мала права її відчужувати, наявні передбачені законом підстави для витребування цієї ділянки у ОСОБА_2 ..

Покликання апелянта на те, що в його діях відсутній умисел на незаконне повторне безоплатне отримання у власність в порядку приватизації земельної ділянки тадоводи про те, що він не звертався до не звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявами, які свідчили про намір отримання у власність земельних ділянок, не отримував у власність земельну ділянку кадастровий номер 5322886200:04:003:0050 та не вчиняв щодо неї жодних дій, апеляційним судом оцінюються критично та не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. 116, 118, 121 ЗК України, на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 11.10.2019 №2574), при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію та отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 5624689800:09:038:0061) вибула із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання, тобто вибула поза волею власника цієї земельної ділянки - держави.

Апелянт покликається на те, що звернувся із заявою до ГУ НП у Полтавській області про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12019170000000424 з підстав незаконного отримання у власність на ім`я ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5322886200:04:003:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської області.

Однак, саме лише звернення ОСОБА_1 до ГУ НП у Полтавській області про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12019170000000424 з підстав незаконного отримання у власність земельної ділянки з к.н. 5322886200:04:003:0050 на території Полтавської області не спростовує того факту, що на момент звернення до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з метою отримання земельної ділянка площею 2 га на території Шубківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства у його власності вже перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 5322886200:04:003:0050 для ведення особистого селянського господарства.

Так, в матеріалах справи наявні докази реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.06.2019 №4362-СГ ним жодним чином не оспорювався. Більш того, цей наказ реалізовано шляхом державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5624689800:09:038:0061 (номер запису про право власності 33887785), і будь яких доказів на спростування цього факту апелянтом не надано.

Посилання апеляційної скарги на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 188 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Згідно зі ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

У статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель також встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо- геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; за проведенням землеустрою; виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України тапостанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме: функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, у позовній заяві прокурор зазначив, що оскільки у спірних правовідносинах порушення вимоги ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 допущені саме ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру, тому останнє і є відповідачем щодо позовної вимоги про визнання недійсним спірного наказу. Приймаючи оспорюваний наказ, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірило, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

За таких обставин, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. ЦПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає Кодекс і поняття неналежний позивач , не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із самим собою .

Аналогічна позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 917/468/19.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1,2 ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З огляду на викладене, при зверненні до суду прокурором належним чином обґрунтовано наявність визначених ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для вжиття заходів для представництва інтересів держави, оскільки в даних правовідносинах повноважений орган, наділений правом для звернення до суду з вимогою про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки відсутній.

Проаналізувавши обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими ті врегульовані, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5624689800:09:038:0061 в порядку приватизації неправомірно і не мав права відчужувати її ОСОБА_2 , а тому ця ділянка , що розташована на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області вибула із земель запасу державної власності поза волею їх належного розпорядника, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та доведеними, та підлягають до задоволення.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки фактично дублюють обґрунтування позовної заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левченко Катерини Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 травня 2021 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2021 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Боймиструк С. В.