Ухвала

від 11.02.2021 по справі 570/2212/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2212/20

Номер провадження 2/570/167/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2021 р. Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.

позивача прокурора Ковальчук Л.В.

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Левченко К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Левченко Катерини Вікторівни про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в :

У червні 2020 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.10.2019 №2574, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровий номером 5624689800:09:038:0061, що розташована на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області; скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 ; витребування у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області зазначену земельну ділянку.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Левченко К.В. підтримала письмове клопотання вх. 13688 від 29.09.2020 р. про залишення без розгляду позовної заяви.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на відсутність у даній справі підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

У підготовче судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Рівненській області не з`явилися, судом було вжито належних заходів щодо їх повідомлення про дату, час та місце його проведення.

Прокурор заперечила проти задоволення даного клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Вислухавши прокурора та представника відповідача ОСОБА_1 , вивчивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру ).

Із положень ч.3 ст.56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 вказаної статті процесуального закону встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.56 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа Менчинська проти Росії , заява №42454/02, рішення від 15.01.2009 року, п.35).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках, вказаних ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , що перелічені вище.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб`єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.

В даному випадку прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що ГУ Держгеокадастру у Рівненській області як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення рівності прав громадян на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відтак, суд вважає, що враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Посилання у поданому клопотанні на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Відтак, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури, поданого в інтересах держави, задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст. 185, 257, 260 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Левченко Катерини Вікторівни про залишення позовної заяви заступника Керівника Рівненської місцевої прокуратури без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення - ухвали суду - складено 16.02.2021 року.

Суддя Гнатущенко Ю.В.