Ухвала

від 20.10.2021 по справі 222/946/21

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 222/946/21

Провадження № 2/222/279/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року Володарський районний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Гранкіної О.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи - Приватний нотаріус Мангушського районного нотаріального округу

Донецької області Чичеков С.Ф., ОСОБА_3 ,

представники учасників справи:

представники позивача - адвокати Румеліотіс В.В., Кальна А.Г.,

представник відповідача - адвокат Кінько О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське, за участю позивачки ОСОБА_1 , її представника - адвоката Кальної А.Г., представника відповідача - адвоката Кінько О.В. та третьої особи ОСОБА_3 , заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Кальної Аліни Геннадіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичеков Савелій Федорович та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її рідним дядьком, а також визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичековим С.Ф., оскільки вона є спадкоємицею після смерті свого дядька ОСОБА_4 , але при зверненні до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину по закону після його смерті, їй було рекомендовано звернутися до суду для підтвердження родинних відносин з померлим в зв`язку з тим, що у неї відсутнє свідоцтво про народження дядька, також зазначає, що її дядько ніколи б не склав заповіт на сторонню людину, так як дуже тепло до неї відносився та вважав своєю донькою, вважає, що заповіт складений її дядьком на ім`я відповідача слід визнати недійсним, оскільки виникає багато питань як він був складений, хто його підписував, читав, хто перекладав текст заповіту на російську мову, так як українською її дядько взагалі не володів, не міг читати та писати, як нотаріус ідентифікував особу її дядька, оскільки в нього не було ніякого документу, щоб підтвердити свою особу, а також волевиявлення її дядька при складанні заповіту не було вільним.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 19.08.2021 рокупо вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.

Під час підготовчого провадження, в підготовчому судовому засіданні, представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Кальною А.Г. надано письмову заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2436125314217) за кадастровим номером 1421784400:05:000:0340, загальною площею 6,2583 га, розташованої за адресою: Донецька область, Маріупольський (Нікольський) район, Малоянисольська сільська рада , у зв`язку з тим, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є ймовірність того, що поки суд розгляне позов її довірительки, та якщо він буде задоволений, то остання не зможе отримати спадок, так як відповідач продасть земельну ділянку поки йде судовий спір.

Під час розгляду вказаної заяви позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат - Кальна А.Г. заяву за вищевказаних обставин підтримали та наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кінько О.В. проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечувала, оскількиземельна ділянка, на яку заявниця просить накласти арешт, не є предметом спору в даній цивільній справі і даний спір взагалі носить немайновий характер.

Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення заяви про забезпечення позову не заперечував.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вислухавши думку учасників справи, ознайомившись з відповідними матеріалами цивільної справи, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, зокрема, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до істотного ускладнення поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до копії заповіту від 25.01.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичековим С.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 88, 89, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, на що він матиме право на день його смерті, заповів ОСОБА_2 (а.с. 93).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 280096249 від 19.10.2021 року приватним нотаріусом Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичековим С.Ф. 18.08.2021 року видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зокрема на земельну ділянку площею 6,2583 га, кадастровий номер 1421784400:05:000:0340 (а.с. 102).

Предметом розгляду даної цивільної справи є визнання недійсним заповіту, на підставі якого ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну померлому ОСОБА_4 земельну ділянку.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження сторони позивачки про те, що незабезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 чи будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки площею 6,2583 га, кадастровий номер 1421784400:05:000:0340, розташованої за адресою: Донецька область, Маріупольський (Нікольський) район, Малоянисольська сільська рада, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер: 1212 виданого 18.08.2021 року приватним нотаріусом Маріупольського районного

нотаріального округу Донецької області Чичековим С.Ф.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ч.7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення, проте в даному випадку підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 7, 149, 150, 153, 197, 258-261, 353, 354 пп.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Кальної Аліни Геннадіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичеков Савелій Федорович та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) чи будь-яким іншим особамвчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2436125314217) за кадастровим номером 1421784400:05:000:0340, загальною площею 6,2583 га, розташованої за адресою: Донецька область, Маріупольський (Нікольський) район, Малоянисольська сільська рада, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер: 1212 виданого 18.08.2021 року приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Чичековим Савелієм Федоровичем.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складання.

Повна ухвала складена 21.10.2021 року.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Є.О. Подліпенець