Постанова

від 18.10.2021 по справі 547/324/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/324/20 Номер провадження 22-ц/814/733/21Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

За участю секретаря Міщенко Я.О.

розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві апеляційні скарги адвоката Бехтер Лілії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінвест-2017 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області в складі судді Харченко В.Ф. від 16 листопада 2020 року, дата складання повного тексту рішення 20 листопада 2020 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінвест-2017 , КП Реєстрація бізнесу про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права з одночасним припиненням такого права, з підстави подвійної реєстрації права оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2020 року ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт звернулося до суду з позовами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Райземінвест-2017 , КП Реєстрація бізнесу , в яких, після уточнення предмета позову, просило :

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 10.08.2019, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Райземінвест-2017", а також скасувати рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Малого М.М. індексний номер 48251349 від 15.08.2019, про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ "Райземінвест-2017" з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0340;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 09.08.2019, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Райземінвест-2017", а також скасувати рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Малого М.М., індексний номер 48250843 від 15.08.2019, про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ "Райземінвест-2017" з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0031;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 01.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Райземінвест-2017", а також скасувати рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Малого М.М., індексний номер 48251610 від 15.08.2019, про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ "Райземінвест-2017" з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0243.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що спірні договори оренди земельних ділянок між вказаними фізичними особами та ТОВ Райземінвест-2017 були укладені і зареєстровані протягом строку дії попередніх договорів оренди землі б/н від 10.01.2012, які були укладені між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Окрім того, державний реєстратор Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, не пересвідчився в існуванні більш ранньої реєстрації права оренди землі за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", допустив подвійну реєстрацію трьох договорів на право користування однією й тією ж земельною ділянкою за двома різними юридичними особами, що суперечить чинному законодавству.

Вказані обставини порушують права ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" як законного орендаря, що стало підставою для звернення до суду з вказаними позовами.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 04 червня 2020 року позови об`єднані в одне провадження.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 10.08.2019, що укладений між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017".

Скасовано рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Малого Миколи Миколайовича, індексний номер 48251349 від 15.08.2019, про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0340.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 09.08.2019, що укладений між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017".

Скасовано рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Малого Миколи Миколайовича, індексний номер 48250843 від 15.08.2019, про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0031.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 01.08.2019, що укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017".

Скасовано рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Малого Миколи Миколайовича, індексний номер 48251610 від 15.08.2019, про проведену державну реєстрацію іншого речового права Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0243.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4204 грн судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4204 грн судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4204 грн судових витрат.

Визнаючи договори оренди землі недійсними, суд дійшов висновку, що одна й та сама земельна ділянка не може бути одночасно орендована різними юридичними особами, а укладення наступного договору оренди землі можливе лише після припинення дії попереднього договору. Оскільки оспорювані договори оренди землі були укладені, а відповідне право оренди земельної ділянки зареєстроване, під час строку дії попереднього договору оренди землі, що не передбачено діючим законодавством, суд, встановивши подвійну реєстрацію щодо одних і тих самих земельних ділянок, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Зважаючи на визнання оренди договорів землі недійсними, місцевий суд, з урахуванням норм чинного законодавства, практики Верховного суду, скасував рішення державного реєстратора про проведену державну реєстрацію, встановивши, що такі дії призвели до подвійної реєстрації, що є недопустимим та порушує права позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням адвокат Бехтер Л.В., яка діє в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, а провадження закрити.

Зокрема вказує на те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства як між сторонами існує публічно-правовий спір, оскільки його предметом є дії державного реєстратора, що виключає розгляд справи за правилами цивільного судочинства.

Також апеляційну скаргу подало ТОВ Райземінвест-2017 , яке просить рішення суду скасувати та ухвали нове про відмову в задоволенні позову.

Зазначає, що відповідачі при укладанні договорів оренди землі дотрималися норм цивільного законодавства, не порушували права та інтереси інших осіб, в тому числі і інтереси попереднього орендаря, що свідчить про помилковість висновків суду щодо застосування наслідків недійсності правочинів.

Окрім того звертає увагу на те, що суд не встановив обставин порушення державним реєстратором порядку та умов реєстрації спірних договорів оренди.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 686656 від 08.11.2007 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 4,5014 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324583200:00:002:0340.

10.01.2012 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт"" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить відмітку про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2012 за № 532450004002827.

Сторонами договору оренди землі складено акт прийому передачі земельної ділянки б/н від 24.09.2012.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 915404 від 19.07.2006 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 9,6765 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324583200:00:002:0031.

10.01.2012 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить відмітку про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.07.2012 за № 532450004002383.

Сторонами договору оренди землі складено акт прийому передачі земельної ділянки б/н від 24.07.2012.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 212551 від 12.05.2006 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 9,3287 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324583200:00:002:024.

10.01.2012 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить відмітку про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2012 за № 532450004002828.

Сторонами договору оренди землі складено акт прийому передачі земельної ділянки б/н від 24.09.2012.

Згідно запису Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, наданого Відділом у Семенівському районі ГУ Держгеокадстру у Полтавській області, здійснено державну реєстрацію 24.09.2012:

договору оренди землі за реєстраційним № 532450004002832 укладеного між ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт та ОСОБА_3 строком дії на 10 років, тобто до 24.09.2022;

договору оренди землі за реєстраційним № 532450004002828 укладеного між ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт та ОСОБА_1 строком дії на 10 років, тобто до 24.09.2022;

та 24.07.2012 договору оренди землі за реєстраційним № 532450004002384 укладеного між ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт та ОСОБА_2 , строком дії на 10 років, тобто до 24.07.2022.

В подальшому, відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н від 10.08.2019 ОСОБА_3 передала в ТОВ "Райземінвест-2017" право користування земельною ділянкою для товарного сільськогосподарського виробництва земельною ділянкою кадастровий номер 5324583200:00:002:0340 площею 4,50 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, терміном до 31.12.2030.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н від 09.08.2019 ОСОБА_2 передав ТОВ "Райземінвест-2017" право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельною ділянкою кадастровий номер 5324583200:00:002:0031 площею 9,6765 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, терміном до 31.12.2030.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н від 01.08.2019 ОСОБА_1 передала ТОВ "Райземінвест-2017" право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельною ділянкою кадастровий номер 5324583200:00:002:0243 площею 4,66 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, терміном до 31.12.2030.

Вказані договори оренди землі, що укладені між відповідачами, були зареєстровані державним реєстратором Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, ОСОБА_4 15.08.2019.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди землі, оскільки вони були укладені та пройшли державну реєстрацію за ТОВ Райземінвест-2017 , протягом строку дії попередніх договорів оренди землі, укладених між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в січні 2012 року та зареєстрованих у липні та вересні 2012 року, що призвело до подвійної реєстрації одних і тих самих земельних ділянок за двома різними орендарями.

Крім того, спірні реєстраційні дії і рішення третьої особи, як державного реєстратора, не відповідали вимогам законодавства, оскільки відомості про реєстрацію договору оренди землі на паперовому носієві, з відміткою в тому числі і на примірнику самого договору оренди землі, мають пріоритет над відсутніми у державному земельному кадастрі відомостями про існуюче у позивача право оренди землі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, ЗУ Про оренду землі .

Частиною 4 статті 124 ЗК України (в редакції, чинній на час підписання між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договорів оренди землі та їх реєстрації) передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно із статтею 125 ЗК України у вказаній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час підписання та державної реєстрації договорів оренди землі у 2012 році) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі у вказаній редакції).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду, що 10-річний строк дії договорів оренди землі від 10 січня 2012 року, укладених між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , починається з дати його реєстрації, тобто згідно до здійснених реєстратором Нетеса Т.М. в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, з 24 вересня 2012 року і діє упродовж 10-ти років з цієї дати. 10-річний строк дії договору оренди землі від 10 січня 2012 року, укладений між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт та ОСОБА_2 , починається з дати його реєстрації, тобто згідно до здійснених реєстратором Парнюк О.А. в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, з 24 липня 2012 року упродовж 10 років.

Таким чином, на час укладання 24 вересня 2019 року оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок та реєстрації права оренди, були чинні попередні договори оренди, підписані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10 січня 2012 року та зареєстровані у відділі Держкомзему у Семенівському районі 24 вересня 2012 року відповідно до вимог діючого на той час законодавства.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України).

Внаслідок укладення оскаржуваних договорів оренди землі в 2019 році, ТОВ Райземінвест-2017 отримало право користування земельними ділянками, що в свою чергу створило ТОВ ІПК Полтавазернопродукт як орендарю перешкоди для реалізації своїх прав, набутих ним на підставі раніше укладених та діючих на даний час договорів оренди землі.

Вказані обставини свідчать про порушення прав ТОВ ІПК Полтавазернопродукт , які підлягають судовому захисту у спосіб визнання оскаржуваних договорів оренди землі недійсними.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недотримання третьою особою - державним реєстратором положень ст. 5 Закону України Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , згідно яких в разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості саме на паперових носіях, а не дані Державного земельного кадастру, який розпочав свою роботу значно пізніше після укладення первісних договорів між позивачем та орендодавцями.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованих висновків, що спірна реєстраційна дія і рішення державного реєстратора законодавству не відповідали, оскільки відомості про реєстрацію договору оренди на паперовому носієві мають пріоритет над відсутніми у Державному земельному кадастрі відомостями про існуюче у позивача 10-річне право оренди землі.

Таке право оренди спірної земельної ділянки ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт строком до 24.09.2022 відповідачами в ході розгляду справи спростовано не було.

За вказаних обставин, суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та правильно застосував при вирішенні спору норми матеріального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема, колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги адвоката Бехтер Л. В., яка діє в інтересах орендодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо необхідності розгляду позовних вимог ТОВ ІПК Полтавазернопродукт у адміністративному провадженні, як публічно-правового спору та закриття у зв`язку з цим провадження у справі через їх безпідставність.

Так, статтею 19 ЦПК України визначено категорію справ, що відносяться до юрисдикції загальних судів, зокрема, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Спір у цій справі пов`язаний із вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на підставі оспорюваного правочину, з тих підстав, зокрема, що спірний договір оренди землі укладений до закінчення строку дії раніше укладеного з позивачем договору оренди землі, а оскаржуване рішення державного реєстратора зумовило існування подвійної реєстрації права на земельну ділянку та порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 викладено правову позицію, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (див. пункт 36 постанови).

Спір про цивільне право є таким незалежно від того, чи здійснено на підставі оскарженого договору оренди державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, чи заявлена, окрім іншої, також вимога про визнання недійсним оскарженого договору, на підставі якого державний реєстратор прийняв оскаржене рішення, а також незалежно від того, яку з цих вимог позивач вважає основною, а яку - похідною (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (пункт 32), від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 22), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 25)).

ТОВ ІПК Полтавазернопродукт заявлено вимогу про скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора через те, що, за твердженням позивача, відбулося порушення його права оренди земельної ділянки іншою особою, за якою державний реєстратор зареєстрував аналогічне право на ту саму земельну ділянку.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору (див. пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).

Такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено на підставі оскарженого договору державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, чи заявляється, окрім іншої, також вимога про визнання недійсним оскарженого договору, для виконання якого було прийняте оскаржене рішення, а також незалежно від того, яку з цих вимог позивач вважає основною, а яку - похідною (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, пункт 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що спір по даній справі не є публічно-правовим з огляду на предмет спору, суб`єктній склад учасників та право, яке захищається позивачем, відтак підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Одночасно колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги ТОВ Райземінвест-2017 .

Так, товариство наполягає на тому, що позивачем не було доведено порушення норм ЦК України при укладенні договору, тому підстави для визнання такого договору недійсним відсутні, також судом не встановлено обставин порушення державним реєстратором порядку та умов реєстрації спірного правочину.

Судова колегія вважає вказані доводи помилковими.

Суд першої інстанції звернув увагу, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на земельні ділянки.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

При цьому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відсутність у наданих чи сформованих державними реєстраторами витягах із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про існуюче у позивача з 2012 року право оренди спірної земельної ділянки на строк 10 років, не спростовує встановленого законом пріоритету паперового носія перед відомостями ДЗК.

Крім того, за змістом приписів статей 210 і 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

На час укладення договору з позивачем нормами частини п`ятої статті 126 ЗК України було встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статті 18 і 20 Закону України Про оренду землі передбачали, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Укладення оскаржених договорів у період дії попередніх договорів оренди землі щодо тієї самої земельної ділянки порушує права позивача на користування орендованою ділянкою, суперечить вказаним актам цивільного законодавства та є достатньою правовою підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно зі статтею 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель (частина перша). Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку (частина друга).

Порядок державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки станом на момент їх укладання в 2012 році регулювався Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Порядок).

Записи до розділів Книги записів вносилися при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, яким, зокрема, був договір оренди землі (пункт 10 Порядку). Дата внесення запису до розділу Книги записів була датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (пункт 11 Порядку). Згідно з пунктом 16-2 Порядку підставою для державної реєстрації договору оренди була заява власника або набувача права, подана до відповідного територіального органу Держземагентства разом з іншими, визначеними цим пунктом, документами.

На час укладення позивачем договорів оренди землі з відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їх державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів.

В даному випадку така реєстрація була здійснена 24.09.2012 стосовно договору оренди земліукладеного з ОСОБА_3 за реєстраційним № 532450004002832, про що в книгу було внесено запис №2832; стосовно договору оренди землі укладеного з ОСОБА_1 була здійснена 24.09.2012 за реєстраційним № 532450004002828, про що в книгу було внесено запис №2828,стосовно договору оренди землі укладеного з ОСОБА_2 реєстрація була здійснена 24.07.2012 за реєстраційним № 532450004002384, про що в книгу було внесено запис №2384.

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 01.01.2013, після настання цієї дати не зареєструвала таке право в Державному реєстрі прав, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, право якого зареєстроване у Державному реєстрі прав. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до зазначеного Реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. Відповідну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги ТОВ Райземінвест-2017 щодо необізнаності відповідачів про існування чинних договорів оренди землі із позивачем та відсутності порушення державним реєстратором порядку та умов реєстрації спірних правочинів на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки по справі встановлено факт набрання чинності договорами оренди землі, укладеними з позивачами, 24 вересня 2012 року та 24 липня 2012 року та їх дії на час укладення оспорюваних договорів, що відповідачами по справі не спростовано, а отже, є передбачені законом підстави для захисту прав позивача у визначений спосіб.

Враховуючи, що договори оренди земельних ділянок між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10 січня 2012 року було зареєстровано відповідно до чинного на час укладення договору законодавства, на підставі чого орендар набув право оренди земельних ділянок впродовж визначеного сторонами строку, тобто до 2022 року, укладання нового договору з ТОВ Райземінвест-2017 в 2019 році, створило для позивача перешкоди в реалізації його права на оренду тих самих земельних ділянок.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги адвоката Бехтер Лілії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінвест-2017 залишити без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2021 року.

Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.