Рішення

від 18.10.2021 по справі 335/6370/15-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6370/15-ц 2/335/1764/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників процесу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Козацькі землі ЛТД , про стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до Товариства з обмеженою відповідальністю Козацькі землі ЛТД (далі - ТОВ Козацькі землі ЛТД ), третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі, поновлення та звільнення з роботи, стягнення належних сум при звільненні, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що наказом від 01 грудня 2010 року № 61-к вона була прийнята на роботу в ТОВ Козацькі землі ЛТД на посаду експерта-оцінювача земельних ділянок. Також 01 грудня 2010 року між сторонами було укладено трудовий договір строком до 31 березня 2015 року. 12 березня 2015 року рекомендованим листом з повідомленням вона надіслала ТОВ Козацькі землі ЛТД заяву про звільнення за власним бажанням та заяву про надання інформації з особової справи за період її роботи з 01 грудня 2010 року по 01 березня 2015 року. 27 травня 2015 року відповідач надіслав їй лист № 195, яким відмовив у направленні вказаних документів та запропонував звернутися до головного офісу товариства. Після цього вона неодноразово зверталася до головного офісу ТОВ Козацькі землі ЛТД , однак її вимоги так і не були задоволені. На час подання цього позову відповідач не видав їй трудову книжку та не провів з нею повного розрахунку при звільненні. Разом з тим їй стало відомо, що наказом ТОВ Козацькі землі ЛТД від 08 жовтня 2014 року № 48-к вона була звільнена з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із скороченням штату працівників. Копію вказаного наказу вона не отримувала. Вважала своє звільнення незаконним, оскільки в порушення вимог статті 49-2 КЗпП України роботодавець не повідомив її за два місяці про скорочення та не запропонував іншої роботи на підприємстві. Крім того, з часу працевлаштування вона отримувала заробітну плату не в повному обсязі. Так, за умовами трудового договору їй була встановлена заробітна плата в розмірі 1 500 грн, а наказом від 14 лютого 2014 року № 30/к - розмір оплати праці визначався згідно зі штатним розписом. Таким чином, в силу вимог статті 95 КЗпП України її заробітна плата не могла бути меншою за мінімальну, яка відповідно до Законів України Про Державний бюджет на 2014 рік та Про Державний бюджет на 2015 рік складала 1 218 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати дії ТОВ Козацькі землі ЛТД такими, що порушують її трудові права щодо звільнення її з посади оцінювача за напрямком 3 оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства , затримки у видачі трудової книжки, розрахунку при звільненні та відмови у звільненні за власним бажанням; визнати незаконним і скасувати наказ ТОВ Козацькі землі ЛТД від 08 жовтня 2014 року № 48/к про звільнення її з посади у зв`язку зі скороченням штату; зобов`язати відповідача звільнити її з посади оцінювача за напрямком 3 оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства за її заявою про звільнення за власним бажанням від 12 березня 2015 року; зобов`язати ТОВ Козацькі землі ЛТД видати їй трудову книжку та внести до трудової книжки запис про звільнення її за власним бажанням в день видачі трудової книжки; стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати за період з 01 грудня 2010 року по 12 березня 2015 року в розмірі 77 100 грн, середній заробіток за час затримки у видачі трудової книжки з 12 березня 2015 року по 24 вересня 2018 року в розмірі 65 250 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 9 000 грн, відшкодувати моральну шкоду в сумі 100 000 грн, судові витрати з оплати правової допомоги - в розмірі 4 800 грн та судовий збір - в сумі 551,20 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ Козацькі землі ЛТД від 08 жовтня 2014 року № 48/к про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади оцінювача за напрямком 3 Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства . Поновлено ОСОБА_1 на роботі в ТОВ Козацькі землі ЛТД на посаді оцінювача за напрямком 3 Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства . Зобов`язано ТОВ Козацькі землі ЛТД розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з роботи від 12 березня 2015 року за власним бажанням відповідно до вимог КЗпП України. Стягнуто з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у видачі трудової книжки з 08 жовтня 2014 року по 24 вересня 2018 року в розмірі 26 734,40 грн. Стягнуто з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за фактично відпрацьований час з 01 грудня 2010 року по 08 квітня 2013 року в розмірі 35 950 грн. Стягнуто з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27,56 грн та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 4 800 грн. Стягнуто з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь держави судовий збір в розмірі 1 114,04 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено ( т. 4 а.с. 162-168).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Козацькі землі ЛТД про стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпуску скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Козацькі землі ЛТД про стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 01 грудня 2010 року по 08 квітня 2013 року змінено. Стягнуто з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в період з 01 грудня 2010 року по 08 квітня 2013 року в розмірі 42 450 (сорок дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн. В решті рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року залишено без змін (т. 5 а.с. 171-181).

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В. від 31 травня 2021 року прийнято до провадження цивільну справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ „Козацькі землі ЛТД" про стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку (т. 5 а.с. 196-197).

Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті уточненого позову по справі (т. 6 а.с. 173-174).

В судовому засіданні 23.09.2021 року позивач ОСОБА_1 у вступному слові надала пояснення по суті заявлених та уточнених позовних вимог, зазначаючи про наявність підстав для задоволення її позовних вимог у повному обсязі, в тому числі з урахуванням її уточнень та доповнень до позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ „Козацькі землі ЛТД" про стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку, з урахуванням висновків наведених Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у цій справі, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та підтверджено судовими рішеннями у даній справі, 30 червня 2010 року ОСОБА_1 була звільнена з посади менеджера з адміністративної діяльності ТОВ Козацькі землі ЛТД за угодою сторін за пунктом першим частини першої статті 36 КЗпП України, а наказом відповідача від 01 грудня 2010 року № 61-к - знову прийнята на роботу на посаду експерта-оцінювача земельних ділянок.

Згідно з трудовим договором від 01 грудня 2010 року сторонами було погоджено розмір заробітної плати позивача - 1 500 грн на місяць.

Пунктами 1.5, 3.1 вказано договору передбачено, що він діє до 31 березня 2015 року. Працівнику встановлюється п`ятиденний робочий тиждень (40 годин/тиждень) з двома вихідними днями - субота, неділя.

Наказом ТОВ Козацькі землі ЛТД від 14 лютого 2014 року № 30-к ОСОБА_1 з 14 лютого 2014 року переведено з посади експерта-оцінювача земельних ділянок на посаду оцінювача за напрямком 3 Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства .

На Загальних зборах учасників ТОВ Козацькі землі ЛТД , які відбулися 03 липня 2014 року, було вирішено внести зміни в організацію виробництва і скоротити штатну одиницю оцінювача за напрямком 3 Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства та звільнити працівника ОСОБА_1 . Підставами для прийняття такого рішення слугували: неотримання підприємством відповідної дозвільної документації; необхідність зменшення витратної частини в умовах фінансово-економічної кризи та економії фонду заробітної плати; підвищення ефективності виробничого процесу і рентабельності підприємства в цілому.

Наказом ТОВ Козацькі землі ЛТД від 03 липня 2014 року № 36-к Про зміни в організації виробництва та скорочення штату працівників , виданим на виконання рішення Загальних зборів, вирішено: ліквідувати штатну одиницю оцінювача за напрямком 3 Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства ; внести відповідні зміни до штатного розкладу; попередити працівника ОСОБА_1 про майбутнє скорочення штату та її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України; звільнення провести не раніше, ніж через два місяці після ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом без повідомлення профспілкової організації, яка відсутня на підприємстві; повідомити державну службу зайнятості; з наказом ознайомити працівника.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження персонального попередження ОСОБА_1 про майбутнє звільнення. В наказі від 03 липня 2014 року № 36-к міститься запис про його відправлення позивачу засобами поштового зв`язку. Разом з тим адресований ОСОБА_1 поштовий конверт повернувся до відправника з відміткою служби поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання , що свідчить про неотримання працівником вказаного наказу.

Наказом ТОВ Козацькі землі ЛТД від 08 жовтня 2014 року № 48-к ОСОБА_1 була звільнена з 08 жовтня 2014 року з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження ознайомлення позивача із вказаним наказом або отримання нею його копії.

Ні в день звільнення, ні на час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 не отримала трудової книжки, що не заперечувалося сторонами.

12 березня 2015 року ОСОБА_1 надіслала директору ТОВ Козацькі землі ЛТД ОСОБА_2 заяву, в якій просила звільнити її з посади оцінювача за напрямком 3 Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства за власним бажанням та перерахувати на її картковий рахунок заборгованість по заробітній платі за 2014-2015 роки.

Цього ж дня позивач надіслала відповідачу заяву з проханням: надати їй інформацію по нарахованій заробітній платі та сплаченим податкам в період з 01 грудня 2010 року по 01 березня 2015 року; видати копії всіх заяв та наказів з її особової справи в цей період; надіслати всі документи засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані заяви ТОВ Козацькі землі ЛТД отримало 20 березня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

В листі від 23 березня 2015 року № 121 ТОВ Козацькі землі ЛТД повідомило позивача про те, що 23 березня 2015 року з нею проведено розрахунок у зв`язку із звільненням шляхом перерахування на її банківську картку грошових коштів у розмірі 1 872,29 грн.

Факт перерахування позивачу вказаної грошової суми підтверджується випискою по рахунку, відкритому в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк ПриватБанк на ім`я ОСОБА_1

23 травня 2015 року ОСОБА_1 направила відповідачу листа, в якому просила надіслати їй належним чином завірені копії всіх заяв та наказів з особової справи в період з 01 грудня 2010 року по 01 травня 2015 року, довідку про нараховану заробітну плату та сплачені податки в цей період, довідку про заборгованість по заробітній платі в період з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2015 року та трудову книжку.

Вказаний лист ТОВ Козацькі землі ЛТД отримало 27 травня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 27 травня 2015 року № 195 ТОВ Козацькі землі ЛТД повідомило ОСОБА_1 про неможливість надати їй запитувану інформацію та запропонувало у зручний для неї час з`явитися до офісу товариства для отримання трудової книжки та довідок.

Довідкою ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя від 06 квітня 2015 року № 18/08-29-17-05/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ Козацькі землі ЛТД підтверджується, що ОСОБА_1 була виплачена компенсація за невикористану відпустку в розмірі 850,66 грн та вихідна допомога при звільненні в сумі 660 грн.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату (дохід), виданою ТОВ Козацькі землі ЛТД , в період з квітня по грудень 2013 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата в розмірі 5 940,08 грн, з яких: 447,27 грн - квітень, 647,37 грн - травень, 615 грн - червень, 588,26 грн - липень, 585,71 грн - серпень, 585,71 грн - вересень, 588,26 грн - жовтень, 1 230 грн - листопад, 652,50 грн - грудень. У довідці також зазначено, що середньоденна (середньогодинна) заробітна плата, яка обчислена шляхом ділення заробітної плати, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, становить 22,25 грн.

Довідкою ТОВ Козацькі землі ЛТД про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття підтверджується, що в період з 01 січня по 08 жовтня 2014 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата в розмірі 7 572,73 грн, з яких: 683,57 грн - січень, 652,50 грн - лютий, 652,50 грн - березень, 652,50 грн - квітень, 652,50 грн - травень, 652,50 грн - червень, 652,50 грн - липень, 660 грн - серпень, 660 грн - вересень, 1654,16 грн - за 8 днів вересня. У довідці також зазначено, що середньоденна (середньогодинна) заробітна плата, яка обчислена шляхом ділення заробітної плати, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, становить 26,95 грн.

Згідно з відповіддю Запорізької ОДПІ від 30 травня 2018 року, наданою на запит місцевого суду, позивач отримала від ТОВ Козацькі землі ЛТД такі виплати: у ІІ кварталі 2012 року - 2 000 грн (ознака доходу 157), у ІІІ кварталі 2012 року - 4 500 грн (ознака доходу 157), у ІІ кварталі 2013 року - 2 747,84 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата), у ІІІ кварталі 2013 року - 1 759,68 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата), у ІV кварталі 2013 року - 2 470,76 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата), у І кварталі 2014 року - 1 988,57 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата), у ІІ кварталі 2014 року - 1 957,50 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата), у ІІІ кварталі 2014 року - 1 972,50 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата), у ІV кварталі 2014 року - 1 654,16 грн (ознака доходу 101 - заробітна плата).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт). Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.

Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено статтею 38 КЗпП України. Відповідно до частини першої цієї статті працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Реалізація зазначеного обов`язку повинна відбуватися з урахуванням принципу рівності трудових прав громадян і не може бути обумовлена виключно розсудом роботодавця.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника (частини перша, друга статті 47 КЗпП України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з частиною п`ятою статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 32 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , оскільки згідно зі статтею 235 КЗпП України оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. При присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку № 100. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. Висновок суду про наявність вини працівника (не з`являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (провадження № К/9901/21219/18) зазначено, що: у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником .

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком № 100.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Судовим рішенням у цій справі, яке набрало законної сили встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату працівників ТОВ Козацькі землі ЛТД не були дотриманні вимоги статті 49-2 КЗпП України, з цих підстав скасовано наказ про звільнення і поновлено позивача на посаді, яку вона обіймала, та у зв`язку з відновленням між сторонами трудових відносин зобов`язано відповідача розглянути її заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Судом визначено розмір відшкодування моральної шкоди, який є необхідним і достатнім, враховуючи принцип розумності і справедливості, що відповідає вимогам статті 237-1 КЗпП України та вищевказаним роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України.

Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в період з 08 жовтня 2014 року по 12 березня 2015 року, оскільки з 08 жовтня 2014 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи, а доказів на підтвердження виконання нею трудових обов`язків в цей період матеріали справи не містять. Також встановлено, що одночасне стягнення заробітної плати та середнього заробітку за один і той самий період, тобто подвійне стягнення, буде неспівмірним з правами інших працівників, які отримують одну заробітну плату.

Постановою Верховного Суду від 17 березня 2021 року у цій справі судові рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за фактично відпрацьований позивачем період з 01 грудня 2010 року по 08 квітня 2013 року змінено, а розмір стягнутої з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з 01 грудня 2010 року по 08 квітня 2013 року - збільшено до 42 450 грн.При цьому, при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за фактично відпрацьований позивачем вказаний період взято до уваги укладений між сторонами трудовий договір від 01 грудня 2010 року, умовами якого визначено розмір заробітної плати - 1 500 грн на місяць.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 при новому розгляді в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року та компенсації за невикористану відпуску, середнього заробітку за вимушений прогул на підставі статті 235 КЗпП України, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України оплаті підлягає вимушений прогул, то вимоги працівника про стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки.

У даному випадку наказ про звільнення ОСОБА_1 було прийнято відповідачем 08 жовтня 2014 року, і з того часу до розгляду судом даної справи трудова книжка ОСОБА_1 не була видана.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року при обчисленні середнього заробітку суди допустили помилку, оскільки, взявши за основу довідку ТОВ Козацькі землі ЛТД про середню заробітну плату (дохід), не звернули уваги на те, що в цій довідці середньоденна заробітна плата визначена діленням заробітної плати за весь календарний рік (а не за останні два місяці роботи позивача) на число календарних днів (а не відпрацьованих робочих днів (годин)), що не відповідає положенням Порядку № 100. Застосований відповідачем механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу) стосувався розрахунку виплат на випадок безробіття, тобто був проведений на підставі положень Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

В судовому засіданні при новому розгляді справи позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 08 жовтня 2014 по 01 серпня 2021 року.

Отже, у даному випадку суд стягує з ТОВ Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з 08 жовтня 2014 по 01 серпня 2021 року.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Розмір середнього заробітку суд обчислює виходячи із наступного.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за останні два місяці роботи позивача на число відпрацьованих робочих днів: 1500+1500: 42 = 71,42.

Кількість робочих днів за період з 8 жовтня 2014 р. по 31 жовтня 2014 року склала 18 днів, у листопаді 2014 р. - 20 днів, у грудні 2014 р. - 23 дні, у 2015 році - 250 днів, у 2016 році - 251 день, у 2017 році - 248 днів, у 2018 році - 250 днів, у 2019 році - 250 днів, у 2020 році - 251 день, січні 2021 р. -19 днів, у лютому 2021 р. - 20 днів, у березні 2021 р. - 22 день, у квітні 2021 р. - 22 дні, у травні 2021 р. - 18 днів, у червні 2021 р. - 20 днів, у липні 2021 р. - 22 дні.

Таким чином, розмір середнього заробітку за вказаний період затримки розрахунку (час не видачі трудової книжки) становить 71,42 грн. х 1704 дні (кількість робочих днів з 08 жовтня 2014 року по 01 серпня 2021 року) = 121 699,68 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оплату праці в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Тобто, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Пунктами 1.2, 1.5, 3.1 трудового договору від 01 грудня 2010 року, укладеного між сторонами у цій справі, передбачено, що заробітна плата працівника складає 1 500 грн на місяць. Договір діє до 31 березня 2015 року. Працівнику встановлюється п`ятиденний робочий тиждень (40 годин/тиждень) з двома вихідними днями: субота, неділя.

У статті 8 Закону України Про державний бюджет України на 2013 рік встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01 січня - 1 147 грн, з 01 грудня - 1 218 грн; у погодинному розмірі: з 01 січня - 6,88 грн, з 01 грудня - 7,3 грн.

У статті 8 Закону України Про державний бюджет України на 2014 рік встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі -1 218 грн; у погодинному розмірі - 7,3 грн.

Згідно з інформацією, яка міститься у довідках ТОВ Козацькі землі ЛТД , про середню заробітну плату (дохід) в період з 08 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року ОСОБА_1 щомісячно нараховувалася заробітна плата в розмірі меншому за мінімальну заробітну плату.

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо здійснення виплат заробітної плати з 09 квітня 2013 року у неналежному розмірі, який не відповідав умовам укладеного 01 грудня 2010 року між сторонами трудового договору та був нижчим за мінімальну заробітну плату, визначену у Законах України Про державний бюджет України на 2013 рік і Про державний бюджет України на 2014 рік .

З урахуванням наведених обставин з відповідача ТОВ Козацькі землі ЛТД підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по заробітній платі з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року у розмірі 27 071 грн. 24 коп., виходячи з умов укладеного 01 грудня 2010 року між сторонами трудового договору, де розмір заробітної плати позивача становить 1500 грн. на місяць (квітень 2013 року -16 робочих днів х 71,42 = 1142,72 грн.; 17 місяців х 1500 = 25500 грн.; жовтень 20214 року 6 робочих днів х 71,42 = 428,52).

Вирішуючи позовні щодо стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку у розмірі 9000 грн., при новому розгляді справи після скасування Верховним Судом рішень попередніх інстанцій у цій справі суд виходить з наступного.

На підтвердження обґрунтованості вказаних позовних вимог позивач неодноразово заявляла клопотання про витребування відповідної інформації у відповідача, проте ухвали суду відповідачем в цій частині не виконано.

Крім того, саме на роботодавцеві, в якого зберігаються всі бухгалтерські, кадрові та розрахункові документи, лежить обов`язок доведення відсутності його вини в неналежному розрахунку, а отже, спростування вказаних обставин.

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача ОСОБА_1 щодо здійснення виплати компенсації за невикористану відпустку, не спростовано наведений позивачем розрахунок компенсації за невикористану відпустку у розмірі 9000 грн., тому суд задовольняє вказані позовні вимоги позивача, виходячи з того, що відповідач не навів належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про те, що за спірний період позивач перебувала у відпустці або отримувала компенсацію у належному розмірі за цей період.

29.09.2021 року до канцелярії суду позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд прийняти зміни до позовної заяви в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки.

Частиною 4 статті 49 ЦПК України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Вказана заява про уточнення позовних вимог подана позивачем в порушення вимог ст. 49 ЦПК України на стадії з`ясування судом обставин справи та дослідження доказів, містить по суті нові позовні вимоги, що не розглядалися судом.

Тому заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2021 року про прийняття змін до позовної заяви слід залишити без задоволення, та в силу вимог ст. 49 ЦПК України заява про уточнення позовних вимог не підлягає розгляду по суті, про що суд повинен зазначити в рішенні суду.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 263-265, 274-279, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Козацькі землі ЛТД", про стягнення заборгованості по заробітній платі в період з 09 квітня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в період з 09.04.2013 року по 08.10.2014 року у розмірі 27 071 грн. 24 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у видачі трудової книжки з 08.10.2014 року по 01.08.2021 року у розмірі 121 699 грн. 68 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Козацькі землі ЛТД на користь ОСОБА_1 суму компенсації за невикористану відпустку у розмірі 9000 грн.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Заяву ОСОБА_1 від 29.09.2021 року про прийняття змін до позовної заяви в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; поштова адреса: АДРЕСА_3 )

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Козацькі землі ЛТД (код ЄДРПОУ 33754312, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-а, оф. 29).

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2021 року.

Суддя: Ю.В.Геєць