УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 678/423/20
Провадження № 22-ц/4820/1091/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Гриньова А,М.
за участю: прокурора Худенко І.О., представників учасників справи Стецюк Т.Л., Сагайдак Г.А., відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 678/423/20 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, визнання права власності та витребування майна на користь держави , за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2021 року (суддя Дворнін О.С.).
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
в с т а н о в и в:
У травні 2020 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, визнання права власності та витребування майна на користь держави.
В обґрунтування позову зазначалось, що земляна гребля та водоскид, що розташовані по АДРЕСА_1 , є державною власністю та вибуло у приватну власність ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. ст. 317-218, 324, 326 ЦК України, ч. 2 ст. 7 Закону України Про управління об`єктами державної власності п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про фонд державного майна України , без згоди власника - держави в особі Фонду державного майна України.
Вказує, що рішенням Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 01.10.1981 № 311 надано дозвіл обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок користуватись водоймою на р. Вовк у смт. Летичів загальною площею 150 гектарів. Цим же рішенням зобов`язано обласний рибокомбінат передати на баланс обласної організації УТМР греблю на вказаній водоймі.
Хмельницька обласна ОУТМР через ТБ Подільська продала гідроспоруди (шлюзний міст та земляну греблю, 1957 року введення в експлуатацію) ОСОБА_1 . Відповідно до інформації ТБ Подільська біржова угода купівлі-продажу не укладалась та на біржі не реєструвалась, покупцем ОСОБА_1 сплачено кошти у сумі 153 000 грн за придбаний об`єкт.
06.08.2019 між ГО Хмельницька обласна організація УТМР в особі голови президії ради громадської організації Сагайдака Г.А. та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного вище майна.
При цьому, право власності чи інші речові права на зазначене майно у Державному реєстрі прав не зареєстровано, оскільки ці об`єкти не наділені всіма тими технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.
Посилається на те, що жодних рішень про передачу вказаних гідроспоруд у власність ГО Хмельницька обласна організація УТМР чи надання уповноваженими державними органами дозволу на їх відчуження не приймалось.
Факт передачі чи перебування майна на балансі не підтверджує факт наявності речових прав на таке майно. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства (організації).
Спірні гідроспоруди є державною власністю і Фондом державного майна України або його регіональними відділеннями, які наділені повноваженнями щодо надання дозволу (погодження) на відчуження державного майна, правом розпорядження майном, рішення щодо передачі у власність Хмельницькій обласній організації УТМР, будь-які інші управлінські рішення щодо цього майна, зокрема, дозвіл на відчуження спірних гідроспоруд не приймались.
Таким чином, договір купівлі-продажу укладений без згоди власника майна - держави в особі Фонду державного майна України в порушення встановленого законодавством порядку розпорядження спірним майном.
Звертаючись до суду, заступник прокурора Хмельницької області просив визнати недійсним договір купівлі-продажу споруди № 1 - водоскиду та споруди № 2 - земляної греблі, що розташовані по АДРЕСА_1 , укладений між ГО Хмельницька обласна організація УТМР та ОСОБА_1 ; визнати право власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на споруду № 1 - водоскид та споруду № 2 - земляну греблю, що розташовані по АДРЕСА_1 ; витребувати вказані споруди у ОСОБА_1 на користь держави Україна в особі Фонду державного майна України.
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2021 року в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до Громадської організації Хмельницька обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, визнання права власності та витребування майна на користь держави відмовлено.
В апеляційній скарзі Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Вказує, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи та визначив зміст спірних правовідносин, зокрема, щодо належності Хмельницькій обласній ОУТМР повноважень щодо розпорядження спірними гідротехнічними спорудами земляної греблі та водоскиду, що розташовані на АДРЕСА_1 , не надав оцінку правомірності набуття права приватної власності на гідроспоруду ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2019, укладеного між ним та ГО Хмельницька обласна організація УТМР. Крім того, суд не надав належної оцінки рішенню Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 01.10.1981 № 311, не взяв до уваги аргументів позивача з приводу того, що факт передачі та перебування майна на балансі не підтверджує факт наявності права власності чи інших речових прав на таке майно. Також, судом не було враховано, що після 1981 року рішень чи інших розпорядчих актів, спрямованих на закріплення спірного майна за Хмельницькою обласною ОУТМР не приймалось, спірні споруди перебували у державній власності та могли бути відчужені у приватну власність лише за згоди власника - Держави в особі Фонду державного майна України. Апелянт вказує, що спірним договором купівлі-продажу гідротехнічних споруд порушено майнові права держави в особі Фонду державного майна України, якому держава делегувала повноваження щодо приватизації державного майна, тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог ч. 1 ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, враховуючи, що право власності держави на спірні гідротехнічні споруди не визнається відповідачами, зокрема і ОСОБА_1 , у незаконному володінні якого перебувають спірні споруди, належним та ефективним способом захисту порушених майнових прав держави є визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги та законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Зазначає, що на момент укладення договору в громадської організації були усі необхідні повноваження для продажу майна, та громадська організація не мала обов`язку погоджувати продаж майна з Фондом державного майна України, договір купівлі-продажу відповідає вимогам чинного законодавства і відсутні підстави для визнання його недійсним.
Хмельницька обласна організація УТМР подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги повністю спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами.
В судовому засіданні прокурор Худенко І.О., представник позивача Фонду держмайна України Стецюк Т.Л. підтримали апеляційну скаргу.
Представник відповідача Хмельницької обласної організації УТМР Сагайдак Г.А., відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для витребування майна на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України відсутні, оскільки спірне майно переходило з відома та згоди уповноважених на володіння суб`єктів; вимога про витребування майна на користь держави Україна в особі Фонду державного майна України не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства України; недопустимим є одночасне подання до суду індикаційного позову з вимогами про визнання договору недійсним, а тому вимога про визнання недійним договору купівлі-продажу є незаконною та необґрунтованою; прокурором не доведено належності спірного майна державі.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 01.10.1981 № 311 надано дозвіл обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок користуватись водоймою на р. Вовк у смт. Летичів загальною площею 150 гектарів. Цим же рішенням зобов`язано обласний рибокомбінат передати на баланс обласної організації УТМР греблю на вказаній водоймі (а.с. 20).
При цьому, слід зазначити, що Хмельницький обласний виробничий рибокомбінат був заснований на загальнодержавній власності.
Згідно з протоколом № 1 проведення аукціону товарною біржею Подільська від 26.07.2019, 26.07.2019 було проведено аукціон по продажу споруди № 1 - водоскиду (шлюзного мосту), довжина водоскиду 42 м, рік введення в експлуатацію 1957) та споруди № 2 - земляної греблі (довжиною 585 м, висотою 1,8-2,5 м, рік введення в експлуатацію 1957), що розташовані по АДРЕСА_1 , переможцем аукціону зазначено ОСОБА_1 (а.с. 21).
За інформацією Товарної біржі Подільська за вих. № 37 від 19.09.2019, № 38 від 26.09.2019 на товарній біржі угода купівлі-продажу не укладалась та не реєструвалась, переможцем аукціону ОСОБА_1 сплачено кошти у сумі 153 000 грн за придбаний об`єкт (а.с. 22-23).
Рішенням Виконавчого комітету Летичівської селищної ради від 13.06.2019 № 142 Хмельницькій обласній організації УТМР на будівлю гідротехнічної споруди встановлено поштову адресу - АДРЕСА_2 (а.с. 26).
06.08.2019 між Хмельницькою обласною організацією УТМР та ОСОБА_1 було укладено простий письмовий договір купівлі-продажу майна без нотаріального посвідчення щодо передачі на умовах даного договору на підставі протоколу проведення аукціону № 1 від 26.07.2019 у власність останнього нерухомого майна: споруди № 1 - водоскиду та споруди № 2 - земляної греблі, що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).
Законом України Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України (1991) було встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Згідно з пп. 1, 3 Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР , встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).
Статтею ст. 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності визначені суб`єкти управління об`єктами державної власності, до яких відноситься зокрема Фонд державного майна України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про управління об`єктами державної власності Фонд державного майна України забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України , Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Статтею 4 названого Закону визначено основні завдання Фонду державного майна України, до яких належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління; державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Отже, прокурором правомірно пред`явлений позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, та дотримано вимоги ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 657 ЦК України встановлює вимоги щодо форми договору купівлі-продажу, зокрема договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
За змістом ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про аквакультуру , гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод; земляна дамба - земляна споруда, що побудована для утримання поверхневих вод, зосереджених у штучно створеній водоймі.
В статті 181 ЦК України наведено визначення нерухомої речі: до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Дане визначення є узагальненим та характеризує нерухоме майно за трьома основними ознаками, які повинні бути притаманні тому чи іншому об`єкту при визначенні його належності до нерухомого майна, а саме: розташування на земельній ділянці; переміщення неможливе без його знецінення; переміщення неможливе без зміни його призначення. А тому, виходячи з зазначених ознак, такі об`єкти як греблі та водоскиди відносяться до нерухомих речей, тобто є нерухомим майном, оскільки вони нерозривно пов`язані з землею та їх переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
З огляду на викладене, договір купівлі-продажу майна від 06.08.2019, укладений між Хмельницькою обласною організацією УТМР та ОСОБА_1 , за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна, а тому підлягав нотаріальному посвідченню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) погодилася з висновками про те, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України про визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту права, зазначивши при цьому, що договір договору купівлі-продажу майна від 06 серпня 2019 року є недійсним у силу закону (нікчемним).
У зв`язку з чим не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для визнання договору недійсним.
За змістом статті 388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
З врахуванням зазначених вище норм матеріального права та обставин справи, а саме, щодо перебування спірних гідротехнічних споруд у правомірному володінні Хмельницької обласної організації УТМР, які не заперечується сторонами, підстави для витребування вказаного майна від ОСОБА_1 на користь держави відсутні. Відповідно, позовні вимоги в частині визнання права власності та витребування майна на користь держави задоволенню не підлягають.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону та відмову в задоволенні позову, підстав для відшкодування судових витрат позивачу за рахунок іншої сторони немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, визнання права власності та витребування майна на користь держави відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2021 |
Оприлюднено | 23.10.2021 |
Номер документу | 100507213 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
П'єнта І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні