Рішення

від 21.10.2021 по справі 272/239/19

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/239/19

Провадження № 2/272/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

за участі: представника позивачки - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Шевченківське» про визнання недійсними договорів оренди землі, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 2,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:05:000:0243, що розташована на території м.Андрушівка, Андрушівського району, Житомирської області, та земельної ділянки площею 2,3698 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:05:000:0244, що розташована на території м.Андрушівка, Андрушівського району, Житомирської області. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що в січні 2019 року до неї звернулися із пропозицією передати належні їй на праві власності земельні ділянки в оренду, однак під час реєстрації договорів оренди з`ясувалося, що на вказані вище земельні ділянки вже зареєстровано право оренди на підставі договорів оренди земельних ділянок від 08.08.2017, укладених між нею та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» в особі директора Рудюка П.М. строком на 15 років, зареєстрованих державним реєстратором Попіль Володимиром Вікторовичем 11.08.2017 за № 21890401 та за № 21889377. Разом з тим вказані договори підписані від імені позивачки іншою особою, та містять виправлення в частині строку дії договору. В добровільному порядку розривати договори оренди земельних ділянок та повертати позивачці належні їй на праві власності земельні ділянки відповідач не бажає.

Враховуючи вищезазначене, позивачка просить суд, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» щодо земельної ділянки кадастровий номер 18020310100:05:000:0243 площею 2,37 га, зареєстрований державним реєстратором Попіль Володимиром Вікторовичем, Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області 11.08.2017 за № 21890401 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» щодо земельної ділянки кадастровий номер 18020310100:05:000:0244 площею 2,3698 га, зареєстрований державним реєстратором Попіль Володимиром Вікторовичем, Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області 11.08.2017 за № 21889377.

Позивачка та її представник адвокат Єгоров С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, позов просили задовольнити. Також просили стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що земельні ділянки, які належать позивачці, обробляються у відповідності до їх цільового призначення, по договорах оренди земельних ділянок починаючи з 2017 року ОСОБА_3 сплачується орендна плата, а тому вказані вище договори виконуються обома сторонами правочину в повному обсязі, що свідчить про те, що права позивачки як орендодавця земельних ділянок ніяким чином не порушені і підстав для розірвання даних договорів оренди немає.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно атакож копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 04 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать земельні ділянки: площею 2,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:05:000:0243, що розташована на території м. Андрушівка, Андрушівського району, Житомирської області, та площею 2,3698 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:05:000:0244, що розташована на території м. Андрушівка, Андрушівського району, Житомирської області (а.с.9-12,52,59) . 08 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до положень якого ОСОБА_3 передала Селянському (фермерському) господарству «Шевченківське» у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,37 га, що розташована в м. Андрушівка, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:05:000:0243 (а.с.49-50). Актом прийому - передачі земельної ділянки підтверджується факт передачі орендодавцем ОСОБА_3 належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 2,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орендарю Селянському (фермерському) господарству «Шевченківське» (а.с.51). Крім того, 08 cерпня 2017 року між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до положень якого ОСОБА_3 передала Селянському (фермерському) господарству «Шевченківське» у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3698 га, що розташована в м. Андрушівка, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:05:000:0244 (а.с.56-57). Актом прийому - передачі земельної ділянки підтверджується факт передачі орендодавцем ОСОБА_3 належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 2,3698 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орендарю Селянському (фермерському) господарству «Шевченківське» (а.с.58). Державну реєстрацію вищевказаних договорів оренди земельних ділянок від 08 серпня 2017 року було проведено 11 серпня 2017 року державним реєстратором Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіль Володимиром Вікторовичем, номери записів про інше речове право 21890401 та 21889377, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.13-14).

Відповідно до положень укладених між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» договорів оренди земельних ділянок від 08 серпня 2017 року вбачається, що вони були укладені строком на 15 (п`ятнадцять) років. Розділом 4 вищевказаних договорів оренди земельних ділянок визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, сума орендної плати становить 3 відсотки від вартості земельної ділянки, орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня кожного року оренди (а.с.49,56). Пунктом 12.3 розділу 12 договорів оренди земельних ділянок від 08 серпня 2017 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або ж за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом та/або договором. Згідно пункту 13.1 розділу 13 договору за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та договору (а.с.49-50, 56-57).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України, визначено - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У Правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777 цс16 зазначено, що спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Статтею 1 Закону України Про оренду землі та ст.93 ЗК України визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.5 Закону України Про оренду землі , орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статею 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст.ст.13, 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1статті 15 Закону України Про орендуземлі визначено істотні умови укладеннядоговору орендиземлі.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі №674/461/16-ц (провадження №61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

Відповідно до висновку експерта Житомирського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Опанюк І.В. за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи від 29.04.2020 яку було призначено на підставі ухвали Андрушівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2020 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 : - у графі «Орендодавець» розділу «Реквізити сторін» Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» щодо земельної ділянки загальною площею 2,37 га, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:05:000:0243;- у графі «Орендодавець» розділу «Реквізити сторін» Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» щодо земельної ділянки загальною площею 2,3698 га, кадастровий номер земельної ділянки 820310100:05:000:0244виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_3 : - у графі «Орендодавець» розділу «Реквізити сторін» Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» щодо земельноїділянки загальною площею 2,37 га, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:05:000:0243;- у графі «Орендодавець» розділу «Реквізити сторін» Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Шевченківське» щодо земельної ділянки загальною площею 2,3698 га кадастровий номер земельної ділянки 20310100:05:000:0244 - виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с.132-139).

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_3 не вчиняла жодних дій щодо підписання спірних договорів оренди земельних ділянок від 08 серпня 2017 року, своєї волі щодо укладення договорів у письмовій формі не проявляла, умови договорів не погоджувала. Підписи в договорах оренди від імені ОСОБА_3 виконані невідомою особою та їй не належать. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь - які відомості щодо того, що позивачка ОСОБА_3 уповноважувала іншу особу на укладання від її імені подібного роду правочинів.

Велика Палата Верховного Суду України неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц.

В постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду України відступила від правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15 та зробила висновок про те, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом з тим, Велика Палата Верховного СудуУкраїни у зазначеній вище постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц також зазначила, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення .

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При цьому, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), та у постановах Верховного Суду від19 серпня 2020 року у справі №385/344/16-ц та від 30 вересня 2020 року у справі №394/1008/18 .

Враховуючи те, що оспорювані договори оренди земельних ділянок від 08 серпня 2017 року позивачкою ОСОБА_3 не підписувалися, вказані договори є неукладеними, у зв`язку з чимсуд відмовляє у задоволенні позову з підстав обрання позивачкою неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений договір недійсним. Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивачку права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачкою ОСОБА_3 не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 80 - 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України; ст.ст.124, 125, 126, 152 ЗК України; ст.ст.13, 15, 24-25, 32, 33 Закону України Про оренду землі ; ст.ст.3, 11-15, 16, 20, 204, 207, 263, 387, 626, 638, 651 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Шевченківське» про визнання недійсними договорів оренди землі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 жовтня 2021 року.

Суддя:В. В. Карповець