Ухвала

від 20.10.2021 по справі 520/15449/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року Справа № 520/15449/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за весь період несвоєчасного розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача;

- стягнути з Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період несвоєчасного розрахунку при звільненні за 652 дні, за період з 03.01.2019 року по 16.10.2020 року по день остаточного розрахунку у розмірі 361208 грн. (триста шістдесят одну тисячу двісті вісім гривень);

- стягнути з Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467) Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період несвоєчасного розрахунку при звільненні за 335 дні, за період з 31.07.2019 року по 30.06.2020 року по день остаточного розрахунку у розмірі 185590 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто гривень).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачами не було здійснено нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 10.11.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує. Так, представником відповідача вказано, що Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України не звільняло позивача з військової служби та не розраховувало його за всіма видами належного при звільненні грошового та матеріального забезпечення, а отже відповідальність передбачена приписами ст.ст. 116, 117 КЗпП України не може бути покладена на відповідача. Водночас, представником відповідача вказано, що компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а отже не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку (виплати компенсації) при звільненні військовослужбовця. Відтак, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представником відповідача Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує. Так, представником відповідача вказано, що положення ст.ст. 116,117 КЗпП України не поширюються на правовідносини між військовими частинами та військовослужбовцями, оскільки військовослужбовці правового статусу "працівник" не мають, проходження їх служби врегульовано спеціальним законодавством. Водночас, представником відповідача вказано, що зі змісту норм Кодексу законів про працю України, а саме ст.ст. 116, 117, вбачається, що вони не дають підстав стверджувати на наявності права на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом. За таких обставин, за наявності спірних правовідносин, які виникли вже після звільнення та проведення остаточного розрахунку та стосувались права на отримання належної звільненому позивачеві грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення та індексації станом на день проходження військової служби у розумінні ч. 1 ст. 117 КЗпП України є безпідставними. При цьому, представником відповідача вказано на наявність підстав для врахування факторів, що здатні вплинути на суму грошової компенсації у порядку ст. 117 КЗпП України.

Ухвалою суду від 16.12.2020 року зупинено провадження у справі за вищевказаним позовом до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №240/532/20.

Ухвалою суду від 11.08.2021 року поновлено провадження у справі №520/15449/2020 за вищевказаним позовом.

Представником відповідача Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України через канцелярію суду було подано клопотання про залишення позову без розгляду, в якому останнім вказано на обставини того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду та доказів поважності пропущення строків звернення до суду не надано. При цьому, представником відповідача вказано, що 16.10.2020 року є датою проведення виплати відповідачем на виконання судового рішення по справі №520/952/2020, яка не може братись до уваги під час розгляду справи, під час застосування норм ст. 117 КЗпП України, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність роботодавця при звільненні з військової служби (публічної служби), а звільнення з однієї посади при призначенні на іншу не передбачає припинення публічної служби, відтак норми ст.ст. 116, 117 КЗпП України не розповсюджують свою дію на вказані правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем.

Представником відповідача Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) через канцелярію суду було подано клопотання про залишення позову без розгляду, в якому останнім вказано на обставини того, що на виконання судового рішення по справі №520/952/2020 позивачу 30.09.2020 року було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористану частину додаткової відпустки як учаснику бойових дій в сумі 7644,26 грн, а позовна заява позивачем сформована в системі "Електронний суд" 05.11.2020 року, тобто позивач звернувся з позовом поза межами місячного строку з дня проведення з ним остаточного розрахунку та не навів обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1992 року проходив службу у Державній прикордонній службі, з 2010 року у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України - з 03.01.2019 р. Харківській окремій авіаційній ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) та був звільнений з військової служби у запас та виключений зі списків частини 31.07.2019 р.

Позивачем у позовній заяві вказано, що при звільненні у запас він отримав грошове забезпечення 12.07.2019 року, вихідну допомогу 26.07.2019 року та 07.08.2019 року, грошову компенсацію замість належного речового майна 09.10.2019 року та 25.10.2019 року. Інших видів грошового забезпечення та компенсацій на момент звільнення ОСОБА_1 на підтвердження чого до суду надано відповіддю від 09.01.2020 року № 14/38 командира Харківської окремої авіаційної ескдрильї.

Також, ОСОБА_1 зазначено, що він звернувся до суду з позовом до відповідачів та тільки після винесення судових рішень отримав індексацію грошового забезпечення та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учасник бойових дій.

На момент виключення зі списків частини, що відбулось 31.07.2019 р. відповідачем було нараховано компенсацію за неотримане речове майно, однак в супереч закону, суму такої грошової компенсації відповідачем було виплачено лише 09.10.2019 та 25.10.2019, тобто не в день виключення зі списків особового складу частини та виплати всіх видів забезпечення.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року по справі №520/952/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (61166, м. Харків, пров. Інженерний 7, код ЄДРПОУ 14321937), Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) (61031, м. Харків, вул., Аерофлотська 16, код ЄДРПОУ 14321794) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України та Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 в день виключення зі списків особового складу частини грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби у запас та не проведення та невиплати індексації грошового забезпечення; зобов`язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (61166, м. Харків, пров. Інженерний 7, код ЄДРПОУ 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 р. по 2018 р., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язати Харківську окрему авіаційну ескадрилью (військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2019 р., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України (61166, м. Харків, пров. Інженерний 7, код ЄДРПОУ 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію всіх видів грошового забезпечення за період з 2015 р. по 2019 р. проходження служби за вказаний період; у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 апеляційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року по справі № 520/952/2020 залишено без змін.

Під час розгляду справи встановлено, що 30.06.2020 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі №520/952/2020 позивачу було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2019 року в сумі 7644,26 грн.

Також, судом встановлено, що Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 47689,37 грн.

Позивачем вказано, що після рішення суду йому було виплачено грошове забезпечення: військовою частиною НОМЕР_1 30.06.2020 р. - затримка становить 335 днів (проходив службу з 03.01.2019 року по 31.07.2019 року); Східним регіональним управлінням 16.10.2020 року - затримка становить 652 дня (проходив службу з 29.12.2010 року по 03.01.2019 року).

Враховуючи вищевикладене, затримка в остаточному розрахунку тривала: при звільнення зі Східного регіонального управління (військова частина НОМЕР_4 ) - 652 дні; при звільнення з військової частини НОМЕР_1 - 335 днів, у зв`язку з чим середній заробіток позивача за весь час затримки по день остаточного розрахунку при звільненні становить 185590 грн. (554,00 грн. * 335 дня) з військової частини № НОМЕР_1 та 361208 грн. (554,00 грн. * 652 дня) з військової частини № НОМЕР_4 , що загалом становить 546798 грн.

Позивачем вказано, що відповідачами не було здійснено нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при його звільненні.

Одночасно, позивачем зазначено, що спір щодо несвоєчасного розрахунку з працівником при звільненні є трудовим спором, а строк звернення до суду для вирішення спору щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації страти частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який є також трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці, не обмежений будь-яким строком.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти позову, а також суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби грошової компенсації вартості речового майна, яким він не був забезпечений під час проходження військової служби.

Відтак, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Проте слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.

Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Суд зазначає, що приписи КЗпП України підлягають застосуванню у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Відтак, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки із даним позовом до суду позивач звернувся 05.11.2020 року, тобто з пропущенням місячного строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України, що стосується позовних вимог позивача звернених до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ), то зазначені позовні вимоги до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) заявлені поза межами встановленого строку звернення до суду.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 11.02.2021 року по справі № 240/532/20.

Відтак, судом встановлено, що позивач, будучи особою обізнаною про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у встановлений законодавством строк для звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду не надав.

Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч.1 ст.240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду в частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст.123, 240-246, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Клопотання представників Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за весь період несвоєчасного розрахунку залишити без розгляду в частині позовних вимог про зобов`язання Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача та про стягнення з Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467) Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період несвоєчасного розрахунку при звільненні за 335 дні, за період з 31.07.2019 року по 30.06.2020 року по день остаточного розрахунку у розмірі 185590 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто гривень).

У задоволенні решти вимог клопотань відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.