Постанова

від 22.10.2021 по справі 826/15036/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15036/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вісен Україна до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вісен Україна звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0382991206.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно притягнуто ТОВ Вісен Україна до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом протиправно відмовлено у реєстрації таких накладних. Після повторного складання та направлення податкових накладних, у реєстрації яких відмовлено, контролюючим органом зареєстровано такі податкові накладні, однак застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Відповідач у відзиві на позовну заяви заперечував проти задоволення позову, зазначив, що перевіркою Позивача встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних, що є підставою для застосування фінансових санкцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2018 №0382991206 у частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 31 751,09 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом повністю дублюють доводи викладені відповідачем у відзиві на адміністративний позов.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання, в якому просить замінити ГУ ДПС у м. Києві правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві (код 44116011), відокремлений підрозділ ДПС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком.

Відповідно до наказу №755 від 24.12.2020, розпочато виконання територіальними органами ДПС, утворені як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС №529 від 30.09.2020 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Наведене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача ГУ ДПС у м. Києві правонаступником ГУ ДПС у м. Києві, відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011) та після такої заміни усі дії, вчинені в адміністративному процесі до її вступу, обов`язкові для ГУ ДПС у м. Києві, відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011) в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для ГУ ДПС у м. Києві.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий-грудень 2017 року.

За результатами камеральної перевірки Відповідачем складено акт від 31.05.2018 №7164/26-15-12-06-16/40118125, згідно висновків якого ТОВ Вісен Україна порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за період за період лютий-грудень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких наведено в акті (а.с. 13-14 т. І).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0382991206 (а.с. 11 т. І), яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 560 426,45 грн, в тому числі: від 1 до 15 календарних днів на суму податку на додану вартість 3 337 056,43 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 277 197,62 грн; від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 3 337 056,43 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 140 803,44 грн; від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 164 249,99 грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 142 425,36 грн.

Позивач не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, з огляду на те, що судовим рішенням в іншій справі дії контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних №39 від 14.08.2017, №40 від 14.08.2017 визнано протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України перебачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленими цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, ТОВ Вісен Україна порушено строк реєстрації податкових накладних за період лютий-грудень 2017 року, а саме: податкова накладна від 13.02.2017 №6 на 16 календарних днів; податкова накладна від 10.07.2017 №55 на 3 календарні дні; податкова накладна від 03.07.2017 №54 на 3 календарні дні; податкова накладна від 30.08.2017 №64 на 27 календарних днів; податкова накладна від 16.08.2017 №71 на 32 календарних днів; податкова накладна від 31.08.2017 №72 на 32 календарних днів; податкова накладна від 15.08.2017 №73 на 48 календарних днів; податкова накладна від 09.08.2017 №66 на 43 календарні дні; податкова накладна від 29.08.2017 №65 на 28 календарних днів; податкова накладна від 14.08.2017 №68 на 43 календарні дні; податкова накладна від 17.08.2017 №69 на 28 календарних днів; податкова накладна від 14.08.2017 №67 на 43 календарні дні; податкова накладна від 16.08.2017 №70 на 28 календарних днів; податкова накладна від 31.08.2017 №58 на 20 календарних днів; податкова накладна від 30.08.2017 №56 на 20 календарних днів; податкова накладна від 15.08.2017 №51 на 35 календарних днів; податкова накладна від 29.08.2017 №55 на 20 календарних днів; податкова накладна від 16.08.2017 №52 на 20 календарних днів; податкова накладна від 30.08.2017 №46 на 11 календарних днів; податкова накладна від 30.08.2017 №47 на 11 календарних днів; податкова накладна від 17.08.2017 №44 на 11 календарних днів; податкова накладна від 31.12.2017 №48 на 11 календарних днів; податкова накладна від 14.08.2017 №40 на 26 календарних днів; податкова накладна від 16.08.2017 №43 на 11 календарних днів; податкова накладна від 10.08.2017 №38 на 26 календарних днів; податкова накладна від 14.08.2017 №39 на 26 календарних днів; податкова накладна від 09.08.2017 №37 на 26 календарних днів; податкова накладна від 15.08.2017 №41 на 26 календарних днів; податкова накладна від 29.08.2017 №45 на 11 календарних днів; податкова накладна від 16.08.2017 №42 на 11 календарних днів; податкова накладна від 31.08.2017 №59 на 25 календарних днів; податкова накладна від 30.08.2017 №49 на 12 календарних днів; податкова накладна від 31.08.2017 №50 на 12 календарних днів; податкова накладна від 07.09.2017 №52 на 15 календарних днів; податкова накладна від 07.09.2017 №28 на 5 календарних днів; податкова накладна від 07.09.2017 №27 на 5 календарних днів; податкова накладна від 04.09.2017 №24 на 5 календарних днів; податкова накладна від 05.09.2017 №25 на 5 календарних днів; податкова накладна від 04.09.2017 №37 на 13 календарних днів; податкова накладна від 01.09.2017 №40 на 13 календарних днів; податкова накладна від 06.09.2017 №41 на 13 календарних днів; податкова накладна від 07.09.2017 №44 на 13 календарних днів; податкова накладна від 05.09.2017 №42 на 13 календарних днів; податкова накладна від 04.09.2017 №38 на 13 календарних днів; податкова накладна від 04.09.2017 №33 на 13 календарних днів; податкова накладна від 13.09.2017 №36 на 13 календарних днів; податкова накладна від 05.09.2017 №53 на 13 календарних днів; податкова накладна від 13.09.2017 №52 на 13 календарних днів; податкова накладна від 29.12.2017 №40 на 15 календарних днів; податкова накладна від 27.12.2017 №35 на 15 календарних днів; податкова накладна від 28.12.2017 №36 на 15 календарних днів; податкова накладна від 27.12.2017 №31 на 14 календарних днів; податкова накладна від 22.12.2017 №27 на 14 календарних днів; податкова накладна від 22.12.2017 №24 на 14 календарних днів; податкова накладна від 29.12.2017 №38 на 14 календарних днів; податкова накладна від 29.12.2017 №39 на 14 календарних днів; податкова накладна від 28.12.2017 №37 на 14 календарних днів; податкова накладна від 22.12.2017 №36 на 14 календарних днів; податкова накладна від 21.12.2017 №20 на 14 календарних днів; податкова накладна від 26.12.2017 №29 на 14 календарних днів; податкова накладна від 27.12.2017 №34 на 14 календарних днів; податкова накладна від 28.12.2017 №35 на 15 календарних днів; податкова накладна від 16.12.2017 №15 на 1 календарних днів.

Позивачем зазначено, що ним своєчасно направлено вищезазначені податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідачем всупереч вимог законодавства, відмовлено у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття незаконних рішень. Разом з тим, після повторного складання та направлення податкових накладних для реєстрації контролюючим органом такі накладні зареєстровано, однак нараховано штрафні санкції за порушення строку реєстрації податкових накладних.

Суд першої інстанції вірно наголосив, що рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації вищезазначених податкових накладних не є предметом спору у даній адміністративній справі.

Доказів оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ Вісен Україна не надано.

Таким чином, доводи про протиправність рішень відповідача про відмову у реєстрації вищезазначених податкових накладних судом відхиляються.

Разом із тим, позивачем було оскаржено в судовому порядку реєстрацію податкових накладних №23 від 14.08.2017, №39 від 14.08.2017, №24 від 14.08.2017, №40 від 14.08.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2020 №640/10197/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 позов задоволено, визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних ТОВ Вісен Україна щодо отримувача (покупця) ТОВ Будівельна компанія Екосіті №23 від 14.08.2017, №39 від 14.08.2017, №24 від 14.08.2017, №40 від 14.08.2017.

При цьому, зі змісту акта перевірки від 31.05.2018 №7164/26-15-12-06-16/40118125 слідує, що контролюючим органом застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строків реєстрації, зокрема, податкових накладних №39 від 14.08.2017 на суму 17406,49 грн та №40 від 14.08.2017 на суму 14344,60 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки судовим рішенням в адміністративній справі №640/10197/18 визнано протиправними дії контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних №39 від 14.08.2017, №40 від 14.08.2017, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0382991206 в частині нарахування штрафної санкції за порушення строку реєстрації вказаних податкових накладних є обгрунтованими, натомість в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.10.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна