Ухвала

від 21.10.2021 по справі 640/11909/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року

Київ

справа №640/11909/19

адміністративне провадження №К/9901/22861/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Надзвичайного і Поважного Посла посольства України в Ісламській Республіці Іран ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року (судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Надзвичайного і Поважного Посла посольства України в Ісламській Республіці Іран ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Надзвичайного і Поважного Посла посольства України в Ісламській Республіці Іран ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року.

12 листопада 2020 року на адресу Суду надійшло клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у цій справі. Відповідач вважає, що справа №460/11909/19 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у цій справі, з урахуванням пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, підлягає закриттю.

Клопотання обґрунтовано тим, що 27 жовтня 2020 року рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 у справі №1-24/2020 (393/20) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 частини першої, частини другу - п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII.

Національне агентство вважає, що у вказаному випадку відпали правові підстави для перевірки судом правомірності прийнятих Національним агентством рішень стосовно повних перевірок декларацій позивач на відповідність їх вимогам Закону, адже оскаржувані позивачем рішення Національного агентства у розумінні КАС України, не зумовлюють в подальшому для нього виникнення будь-яких прав і обов`язків, а тому вони не можуть бути предметом спору.

Крім того відповідач зазначає, що у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" щодо заявлених позовних вимог слід тлумачити, як поняття, що стосується тих, спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому цей спір не може бути вирішено в судах жодної юрисдикції, оскільки на час розгляду адміністративної справи відсутній державний орган, який наділений відповідними управлінськими функціями.

Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2020 року встановив десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання учасниками справи своїх міркувань або заперечень щодо поданого Національним агентством з питань запобігання корупції клопотання про закриття касаційного провадження.

Позивач проти задоволення клопотання заперечував.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Так, за змістом статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 у справі №1-24/2020 (393/20) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення.

Також Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно із статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, Верховний Суд здійснює перевірку правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень керувались нормами законодавства чинними на час виникнення спірних відносин, тому Верховний Суд в межах своїх повноважень переглядає рішення судів попередніх інстанцій.

Отже, Суд дійшов висновку, що клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов