Рішення

від 12.10.2021 по справі 220/1283/21

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1283/21

Номер провадження № 2/220/434/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Корбан Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Король Тетяна Володимирівна (адреса: вул. Шкільна, б. 124, смт. Велика Новосілка, Великоновосілківський район Донецька область), до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), Великоновосілківської державної нотаріальної контори (адреса: вул. Пушкіна, б. 32, смт. Велика Новосілка, Великоновосілківський район, Донецька область), третя особа Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області про скасування державної реєстрації права власності , -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Провадження у справі відкрито 10.08.2021 р. Справу призначено до розгляду 30.09.2021 р.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

20.11.2013 року ОСОБА_1 отримав у спадок після померлого ОСОБА_3 1/3 частину земельної ділянки 1421286400:01:004:0086 та 1/3 частину земельної ділянки1421286400:01:004:0254, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину. Власником 2/3 частки майна померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (дочка померлого та сестра позивача), якій було видано свідоцтво про право на спадщину та нею 14.02.2012 були зареєстровані дві нові земельні ділянки з кадастровим номерами 1421286400:01:004:0832 (площею 4,8030 га) та 1421286400:01:004:0833 (площею 0,7072 га), видано державні акти на право ї власності на землю від 14.02.2012 ЯЛ 983497 та ЯЛ 983496.

09.11.2017 під час реєстрації виділення в натурі частки у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 було виявлено, що земельні ділянки 1421286400:01:004:0832 та 1421286400:01:004:0833 накладаються на 1421286400:01:004:0086 та 1421286400:01:004:0254 відповідно, що не дозволяє провести відповідну реєстраційну дію.

Позивач вважає, що 20.11.2013 при проведені державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме по 1/3 частині земельних ділянок з кадастровими номерами 1421286400:01:004:0086 та 1421286400:01:004:0254 державним реєстратором - державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори Плаксіним С.В. була проведена реєстрація на частини земельних ділянок, яких вже на день реєстрації не існувало, оскільки вже були зареєстровані дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 1421286400:01:004:0832 (площею 4,8030 га) та 1421286400:01:004:0833 (площею 0,7072 га) та видано державні акти на право ї власності на землю від 14.02.2012 ЯЛ 983497 та ЯЛ 983496 відповідно на ім`я ОСОБА_2 .

Державний реєстратор - державний нотаріус при реєстрації прав власності за позивачем по 1/3 частині земельних ділянок з кадастровими номерами 1421286400:01:004:0086 та 1421286400:01:004:0254 не перевірив вказану інформацію, що призвело до внесення до реєстру недостовірної інформації та накладання земельних ділянок земельних з кадастровими номерами 1421286400:01:004:0086 та 1421286400:01:004:0254 на земельні ділянки з кадастровими номерами 1421286400:01:004:0832 (площею 4,8030 га) та 1421286400:01:004:0833.

Крім того, реєстратором внесені кадстрові номери земельних ділянок в невірному форматі, а саме, замість 1421286400:01:004:0086 та 1421286400:01:004:0254, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 1421286400010040086 та 1421286400010040254.

Враховуючи викладене, на теперішній час позивач вважає, що позбавлений можливості виділити в натурі з присвоєнням кадастрових номерів двом новосформованим земельним ділянкам, які утворилися в результаті поділу, що змушує його звертатися до суду за захистом свого права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну длянку загальною площею 7,2044 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0086 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності 3462445 на земельну ділянку площею 7,2044 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0086 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну длянку загальною площею 1,0607 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0254 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності 3462915 на земельну ділянку площею 1,0607 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0254 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позиція відповідачів

Відповідачі не скористались своїм правом на наданя відзиву за позовом.

Процедура судового розгляду

Сторони, представник позивача та третіх осіб адвокат Король Т.В. та треті особи, повідомлені в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, заяв про відкладення розгляду справи, як і доказів поважності причин неявки не надали, у письмових заявах просили справу розглядати за їх відсутності, відповідач Великоновосілківська селищна рада вирішеня спору просить залишити на розсід суду, відповідач ОСОБА_4 визнає позовні вимоги.

Судом ухвалено розглядати справу без участі представника позивача, третіх осіб адвоката Король Т.В., позивача, відповідачів, зважаючи на подані ними заяви. В справі достатньо даних для прийняття законного та обгрунтованого рішення за відсутності сторін та третіх осіб.

Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Згідно даних свідоцтва про право на житло від 05.04.1993 р., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (після укладання шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_6 (а.с. 15), ОСОБА_4 є власниками житлового будинку площею 86,3 кв м, розташованого на території АДРЕСА_3 (а.с. 17).

Рішенням Роздольненської сільської ради ОСОБА_4 безоплатно в особисту власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель передано земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану в АДРЕСА_4 , для ведення особистого підсобного господарства 0,02 га, розташований там же (а.с. 60).

На підставі вказаного рішення від 31.05.1995 р. ОСОБА_4 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДН № 077862 (а.с. 22), згідно якого йому передається у власність земельна ділянка площею 0,270 га, розташована на території Роздольненської сільської Ради Донецької області для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд - 0,100 га, та ведення особистого підсобного господарства 0,170 га.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Суд зазначає, що вказаний спір носить приватно-правовий характер, оскільки позивачем безпосередньо пов`язано з захистом свого права на належну йому земельну ділянки, що узгоджується з висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 04.12.2019 р. по справі № 823/588/16.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Враховуючи, що правовідносини між сторонами щодо предмета спору виникли 31.05.1995 р. (дата прийняття РішенняРоздольненської сільської ради), судом застосовуються норми законодавства, які діяли станом на зазначену дату.

Так, частиною 1 Декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок від 1993 р. доручено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України; установити, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює (ч. 2); право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю (ч. 3).

Статтею 6 Земельного кодексу України 1990 р. визначено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, зокрема, для: будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

П. 1 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України 1990 р. визначено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 42 Земельного кодексу України, громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об`єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Статтею 44 Земельного кодексу України 1990 р. визначено, що порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

Аналізуючи зазначенні положення законодавства, суд зазначає, що вказані правові норми нерозривно пов`язували виникнення права власності на житловий будинок з виникненням права власності на земельну ділянку для його обслуговування. Тобто, як відповідач ОСОБА_4 , так і позивач та треті особи, будучи співвласниками житлового будинку, на час прийняття рішення Роздольненською сільською радою, мали право на оформлення права власності на вказану земельну ділянку, відповідно до часток їх власності на житло. Під час прийняття рішення, відповідачем Роздольненською сільською радою, правонаступником якої є Великоновосілківська селищна рада, вказане враховано не було. Такі дії призвели до порушення права власності позивача (оскільки лише він є суб`єктом звернення до суду) на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, розташовану під належним йому домоволодінням пропорційно до розміру його частки в праві власності на житловий будинок..

Таким чином, скасування рішення Роздольненської сільської ради в чатсині передачі відповідачу у власність земельної ділянким, визнання недісним Державного акту серії І-ДН та скасування його державної реєстрації впливає на можливість реалізації прав позивача щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Висновок суду щодо суті спору

Докази, надані позивачем на підтвердження викладених у позові обставин, у тому числі щодо його права власності на відповідну частку житлового будинку за місцем знаходження спірної земельної ділянки, суд вважає належними, достатніми та допустимими. Такі докази у своєму логічному взаємозв`язку дозволяють суду зробити висновок про законність та обґрунтованість його вимог та про ефективність обраного позивачем способу захисту його права власності на належну йому земельну ділянку. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Позивач не ставить питання про стягнення з відповідачів судових витрат, а тому судовий збір, понесений ним, не стягується.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 181, 316, 317, 319 ЦК України, положеннями Земельного кодексу України 1990 р., ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну длянку загальною площею 7,2044 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0086 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності 3462445 на земельну ділянку площею 7,2044 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0086 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну длянку загальною площею 1,0607 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0254 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності 3462915 на земельну ділянку площею 1,0607 га кадастровий номер 1421286400:01:004:0254 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 22.10.2021 р.

Суддя: О.А. Дурач