Рішення

від 22.12.2008 по справі 16/172-3355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2008 р.

Справа № 16/172-3355

Господарський суд Тернопільської області

у складі              

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аніда Лтд" вул. Текстильна, 28, м.Тернопіль          

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1            

За участю  представників сторін

Позивача:  Бойчук В.І. –представник, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №520, видане 03.10.08 р., посвідчення №30 дійсне до 31.12.09 р., довіреність № без номера від 14.11.2008 р.

Відповідача:  Не з'явився.

Суть справи:  Ухвалою суду від 01 грудня 2008 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 11 грудня 2008 року на 09 год. 30 хв.  в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аніда Лтд" вул. Текстильна, 28, м.Тернопіль звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про стягнення  6739 грн. 63 коп. основного боргу, 2164 грн. 10 коп. - інфляційних нарахувань, 1527 грн. 87 коп. - 16% річних від простроченої суми, 1500 грн. - витрат по оплаті послуг адвоката, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору №142 від 25.12.2005 року на поставку товарів.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав заявлений позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, також обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не надав, хоча судом було дотримано ст.64 ГПК України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. А тому згідно ст.75 ГПК України справа  розглядається за наявними в ній матеріалами.

В розпочатому судовому засіданні 04.12.2008р. представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

  Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25 грудня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аніда" в особі директора Маківського Г.І., що діяв на підставі Статуту, назване в подальшому "Постачальник", з однієї сторони, та Приватним підприємцем ОСОБА_1, що діяв на підставі свідоцтва, названий в подальшому "Покупець", з іншої сторони, було укладено договір №142 на поставку товарів, згідно п.п.1.1., 1.2., 1.3. розділу 1 відповідно "Постачальник" взяв на себе зобов'язання поставити "Покупцю" товар згідно заявки, а "Покупець" взяв на себе зобов'язання його прийняти та оплатити; асортимент, кількість, ціна та терміни поставки товару визначається сторонами на кожну партію окремо; документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є погоджена "Постачальником" заявка "Покупця", що надсилається "Постачальнику" факсовим повідомленням або будь-яким іншим зручним для сторін способом; загальна кількість товарів по даному договору сторонами не обмежується і визначається після закінчення терміну дії договору, як остаточна величина для проведення звірок по взаєморозрахункам.

Згідно пунктам 2.1., 2.3., 2.4. розділу 2 зазначеного вище Договору ціна товару, що постачається, визначається у відповідності з ціною, вказаною в прайс-листах "Постачальника", які діють на момент виконання "Постачальником" заявки "Покупця", і вказується в накладних; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється "Покупцем" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника", або шляхом внесення готівки в касу "Постачальника"; оплата товару проводиться на умовах відтермінування 30 днів; зобов'язання "Покупця" по оплаті вартості отриманого товару вважається виконаним: при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих "Покупцем", на поточному рахунку "Постачальника" в банківській установі; при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу "Постачальника".

У відповідності до п.3.2. розділу 3 Договору якість товару щодо кожної партії поставки повинна бути підтверджена сертифікатами відповідності (вказується в накладній) на кожну групу товарів, якісним посвідченням, яке додається до накладної.

Поставка товару здійснюється на умовах (EXW - склад "Постачальника" або СТР - склад "Покупця"). Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року; "Покупець" приймає  товар у відповідності  до вимог Інструкції П-6 та П-7 згідно з супровідними документами "Постачальника"; право власності на товар, що постачається, переходить до "Покупця" з моменту його отримання (п.п.4.1., 4.2., 4.4. розділу 4 Договору).

Згідно п.8.1., п.8.3. розділу 8 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2006 року; однак остаточне припинення дії договору можливе тільки після повного виконання сторонами своїх зобов'язань; у випадку коли жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про його припинення, договір вважається пролонгованим ще на один календарний рік.

      Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, позивачем по справі зобов’язання по договору були виконані у повній мірі. Так, ТзОВ "Фірма Аніда ЛТД" здійснило поставку продукції Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на загальну суму 11246 грн. 53 коп., що підтверджується накладними:

       - №4379 від 27.02.07р. на суму 1443 грн. 89 коп.;

       - №4376 від 27.02.07р. на суму 1104 грн. 12 коп.;

       - №4375 від 27.02.07р. на суму 727 грн. 06 коп.;

       - №4453 від 27.02.07р. на суму 643 грн. 62 коп.;

       - №4452 від 27.02.07р. на суму 379 грн. 94 коп.;

       - №4454 від 27.02.07р. на суму 804 грн. 87 коп.;

       - №6143 від 20.03.07р. на суму 3246 грн. 54 коп.;

       - №6144 від 20.03.07р. на суму 878 грн. 54 коп.;

       - №6145 від 20.03.07р. на суму 381 грн. 83 коп.;

    - №12411 від 05.06.07р. на суму 1636 грн. 12 коп. (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи). Відповідачем була проведена часткова оплата (розрахунок суми позову додається) і відповідно станом на 16 листопада 2008 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 6739 грн. 63 коп.  

     У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Таким чином, суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6739 грн. 63 коп. заборгованості по оплаті за поставлений товар згідно договору №142 від 25.12.2005р. на поставку товару як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що доведені матеріалами справи.  

   Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2164 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань та 1527 грн. 87 коп. - 16% річних від простроченої суми.

     Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.1. розділу 5 Договору сторони передбачили, що у разі прострочення "Покупцем" строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а також 16% річних від простроченої суми за користування коштами. Суд, з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2164 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань та 1527 грн. 87 коп. - 16% річних від простроченої суми, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

    Суд вважає такими, що  ґрунтуються на  положеннях статі 44  та ч. 5 ст. 49   ГПК України  вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних  з оплатою послуг адвоката, так як такі, що підтверджуються  свідоцтвом  про право на заняття адвокатською діяльністю №520, яке видане 03.10.2008р. ОСОБА_2, договором від 14.11.2008р. про надання правової допомоги адвокатом №1; платіжним дорученням №873 від 18.11.2008р., яке свідчить про оплату позивачем адвокату 1500 грн. за надані останнім послуги; актом від 03.12.2008р.  здавання-приймання виконаної роботи (наданих послуг) №1 до Договору про надання правової допомоги адвокатом №1 від 14.11.2008р. Суд також вважає, що розмір оплати адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову.

    При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509, 526,625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 6739 грн. 63 коп. основного боргу, 2164 грн. 10 коп. - індексу інфляції, 1527 грн. 87 коп. - 16% річних від простроченої суми, 1500 грн. - витрат по оплаті послуг адвоката підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

    Позивач просить суд стягнути з відповідача 120 грн. державного мита. Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1993 року № 7-93 „Про державне мито” ( із змінами та доповненнями) встановлено ставки державного мита, що сплачуються з позовних заяв, які подаються до господарських судів, а саме розмір ставок державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.00 коп.) та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.00коп.). Суд здійснивши перерахунок державного мита, виходячи з ціни позову, щодо стягнення 120 грн. державного мита задовольняє лише в частині стягнення 104 грн. 31 коп. державного мита. В частині позовних вимог щодо стягнення 15 грн. 69 коп. державного мита слід відмовити як не обґрунтовано заявлені.

  Судові витрати, понесені позивачем при поданні позову, згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача .

   Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Аніда ЛТД” вул. Текстильна 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05395026 –6739 грн. 63 коп. боргу, 2164 грн. 10 коп.  – інфляційних нарахувань, 1527 грн. 87 коп.  - 16% річних, 1500 грн. - витрат по оплаті послуг адвоката, 104 грн. 31 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

       Видати наказ.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 15 грн. 69 коп. державного мита в повернення сплаченого державного мита в задоволенні відмовити.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

    На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

                        Рішення підписано:     "26" грудня 2008 року.

       Суддя