Рішення

від 22.10.2021 по справі п/320/162/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року справа №П/320/162/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2 ) з позовом до Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області (далі - відповідач), у якому позивачі просять суд визнати незаконним та скасування Рішення 43 сесії VII скликання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідач в силу вимог чинного законодавства не наділений повноваженнями на замовлення містобудівної документації. Позивачі також вважають, що відповідач порушив порядок розгляду їх пропозицій, не створив погоджувальну комісію для вирішення спірних питань. Окрім того, зазначають, що відповідачем не було дотримано строків розгляду та затвердження детального плану. Також позивачі звертають увагу, що затверджений детальний план території не відповідає вимогам ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень в частині визначення гранично допустимих відстаней між житловими і громадськими будівлями.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву вказує на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення. Зазначає, що підстав для створення погоджувальної комісії не було, адже затверджений спірним рішенням детальний план території повністю відповідає генеральному плану. Всі пропозиції були враховані та оприлюднені належним чином, а позивачі були повідомлені про результати розгляду їх пропозицій. Окрім того, відповідач звертає увагу, що права позивачів не порушуються оскаржуваним ними рішенням селищної ради і таке рішення не стосується їх прав та законних інтересів.

Позивачі надали відповідь на відзив, зміст якої відповідає доводам, наведеним у позовній заяві.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на відсутності у нього прямого обов`язку щодо створення погоджувальної комісії для розгляду зауважень і пропозицій громадськості.

Третя особа правом надати пояснення по суті позову не скористалась.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №П/320/162/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.02.2020.

Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 (далі - третя особа) та витребувано докази у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 зобов`язано відповідача невідкладно виконати вимоги ухвали суду від 13.01.2020 в частині надання суду витребуваних доказів та надання оголошення про оскарження рішення 43 сесії VII скликання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів; відкладено підготовче засідання на 17.03.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 зобов`язано відповідача обґрунтувати наявність поважних причин для пропуску відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, та надати відповідні докази у разі їх наявності, та клопотання про поновлення судом процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву. Зобов`язано відповідача невідкладно надати докази опублікування оголошення про оскарження рішення 43 сесії VII скликання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Зупинено провадження в адміністративній справі №320/162/20 з метою надання учасникам справи можливості подати поштою або на офіційну електронну адресу суду усі необхідні для розгляду справи докази та клопотання, в тому числі про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження або зупинення провадження у справі до закінчення карантину - до 28.04.2020. Призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 23.04.2020 об 11:30 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №П/320/162/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 визнано поважними причини неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк та прийнято відзив на позовну заяву Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області від 21.02.2020 №03-18-111; встановлено позивачам строк для подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали; встановлено відповідачеві строк для подання до суду заперечення щодо наведених позивачами у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом десяти днів з дня отримання відповіді на відзив. Зупинено провадження в адміністративній справі №П/320/162/20 - до 28.05.2020; призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 28.05.2020 о 12:30 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №П/320/162/20.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 07.07.2020 у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 підготовче судове засідання відкладено на 08.09.2020 у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

Судове засідання 08.09.2020 було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне підготовче засідання призначено на 01.10.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 підготовче судове засідання відкладено на 20.10.2020 у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

У підготовче судове засідання, призначене на 20.10.2020, з`явились позивачі, відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.11.2020.

17.11.2020 через канцелярію суду від позивачів надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

17.11.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття юриста селищної ради у судове засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання сторін, зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Рокитнянським РВГУ МВС України в Київській області 08.06.1995 (том 1 а.с.18).

Позивач - ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується посвідченням від 20.12.2006 серії НОМЕР_2 та вкладкою до вказаного посвідчення № НОМЕР_3 (а.с.21).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Рокитнянським РВГУ МВС України в Київській області (том 1 а.с.20).

Позивач - ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується посвідченням від 06.04.2011 серії НОМЕР_5 та вкладкою до вказаного посвідчення № НОМЕР_3 (а.с.21).

17.10.1987 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 17.10.1987 (том 1 а.с. 22).

З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 є власником магазину з продажу промислових товарів, загальною площею 379,5 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 , який складається з нежитлової будівлі, прибудови та балкону, зареєстрованого державним нотаріусом Калітенко Л.Б. Рокитнянської районної нотаріальної контори Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області 07.07.2016 (номер запису про право власності 15377783), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №63401203 від 13.07.2016 (том 1 а.с.23-24).

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 площею 0,0735 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 3223755100:01:005:0006, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №63401203 від 13.07.2016 (том 1 а.с.23-24).

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,0301 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 3223755100:01:005:0008 є третя особа у справі - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 індексний номер 28268686 (том 1 а.с.42).

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Рокитнянської селищної ради Київської області з приводу ініціювання розроблення проекту детального плану території АДРЕСА_1 з метою будівництва магазину.

27.03.2015 виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області було прийнято рішення №19 Про розробку проекту детального плану території АДРЕСА_1 , відповідно до якого вирішено розробити проект детального плану вказаної території з метою будівництва на ній приміщення магазину із зазначенням в останньому містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки. Також було вирішено після обговорення проекту детального плану забудови під час громадських слухань подати його на затвердження сесії Рокитнянської селищної ради (том 1 а.с.33).

На підставі рішення Рокитнянської селищної ради Київської області №19 від 27.03.2015 було замовлено та розроблено проект детального плану території по АДРЕСА_1 .

Замовником проекту детального плану території виступила Рокитнянська селищна рада, а розробником - Приватне підприємство Славіна (далі - ПП Славіна ).

18.09.2015 Рокитнянською селищною радою Рокитнянського району Київської області прийнято рішення №1922 від 18.09.2015 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Вказане рішення було оскаржене ОСОБА_1 до суду.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 01.12.2019 у справі № 375/1086/16-а визнано незаконним та скасовано рішення 55 сесії VІ скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2016 Про затвердження детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 . (том 1 а.с.82-86).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі № 375/1086/16-а постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 01.12.2016 залишено без змін (том 1 а.с.87-92).

З матеріалів справи установлено та не заперечується сторонами, що скоригований ПП Славіна проект детального плану був повторно направлений до Рокитнянської селищної ради для розгляду та затвердження.

31.08.2018 Рокитнянською селищною радою оголошено про проведення громадського слухання щодо врахування громадських інтересів при обговоренні містобудівної документації Детальний план території по АДРЕСА_1 , про що розміщено оголошення на сайті Рокитнянської селищної ради та опубліковано повідомлення в газеті Вісник Рокитнянщини (том 1 а.с.93).

28.09.2018 ОСОБА_1 подано до Рокитнянської селищної ради пропозиції (зауваження) до проектної документації Склад та зміст Детального плану території по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.94-97).

02.10.2018 відповідно до протоколу громадських слухань Рокитнянською селищною радою проведено громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при обговоренні містобудівної документації Детальний план території по АДРЕСА_1 , згідно з якими вирішено направити ПП Славіна як розробнику детального плану пропозиції (зауваження) ОСОБА_1 , за результатами яких розробник повинен врахувати їх або направити обґрунтовану відмову (том 1 а.с.103-104).

Згідно з вказаним протоколом, судом установлено, що на підставі рішення Рокитнянської селищної ради про перейменування вулиць, вулиця Радянська була перейменована на вулицю Ігоря Зінича.

Листом від 01.11.2018 № 83/619.15 Приватне підприємство Славіна надало відповідь, у якій зазначило про безпідставність зауважень, наданих ОСОБА_1 (том 1 а.с.98-102).

27.12.2018 відповідно до протоколу громадських слухань №2 Рокитнянською селищною радою проведено громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при обговоренні містобудівної документації Детальний план території по АДРЕСА_1 .

Під час проведення громадських обговорень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловили додаткові зауваження до проекту детального плану території.

За результатами проведення громадських слухань встановлено розробнику проекту детального плану території вимогу привести містобудівну документацію у відповідність до вимог державних будівельних вимог і стандартів.

31.05.2019 ОСОБА_3 звернулась до Рокитнянської селищної ради із примірником документації про затвердження детального плану території для забудови земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 з урахуванням зауважень, поданих під час громадських слухань (том 1 а.с.163-134).

21.26.2019 Рокитнянською селищною радою Рокитнянського району Київської області прийнято рішення №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII Про основи містобудування (далі - Закон № 2780-ХІІ) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону № 2780-XII до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Закон України № 3038-VI від 17.02.2011 Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

На виконання частини четвертої статті 12, частини п`ятої статті 14, частини третьої статті 16 Закону № 3038-VI наказом від 16.11.2011 № 290 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затвердило Порядок розроблення містобудівної документації (далі - Порядок № 290), який визначає механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відтак, Рокитнянська селищна ради Рокитнянського району Київської області наділена повноваженнями щодо замовлення та затвердження містобудівної документації смт. Рокитне, зокрема, детального плану території.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У свою чергу згідно із частиною першою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (абзац 1 частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI).

Як вбачається з матеріалів справи, Рокитнянською селищною радою Рокитнянського району Київської області прийнято рішення №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

З приводу доводів позивача на порушення процедури громадського обговорення проекту оспорюваного детального плану території, суд зазначає наступне.

Статтею 21 Закону № 3038-VI регламентовано процедуру громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у розробленні, зокрема детальних планів територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (частина друга статті 21 Закону № 3038-VI).

Відповідно до статті 3 статті 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Зокрема, частиною 5 статті 21 Закону №3038-VI передбачено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Частинами 6-7 цієї статті Закону №3038-VI визначено, що пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати, в тому числі, повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1 частини 7) та депутати відповідних місцевих рад (пункт 5 частини 7).

Також, частиною 8 статті 21 Закону №3038-VI встановлено, що для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

За змістом частини 9 цієї статті Закону №3038-VI оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

З наведених норм убачається, що на відповідні сільські, селищні, міські ради покладається обов`язок щодо забезпечення проведення громадських слухань проектів містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється.

Системний аналіз норм статті 21 Закону №3038-VI дає підстави для висновку, що в межах проведення громадських слухань проектів містобудівної документації сільські, селищні, міські ради забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Відповідно до статті 21 Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 № 555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердив Порядок № 555, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 555 (тут і далі - у редакції, чинній на час спірних правовідносин) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил (пункт 9 Порядку № 555).

Пунктом 11 Порядку № 555 визначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Тобто, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

При цьому, обов`язок органу місцевого самоврядування щодо узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію прямо визначено законодавством.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №461/4009/15-а, від 21.09.2021 у справі № 344/1479/19.

Як було встановлено судом вище, позивачем ОСОБА_1 подано зауваження щодо неможливості затвердження проекту детального плану території АДРЕСА_1 у запропонованій редакції. Ці пропозиції були обґрунтовані порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

27.12.2018 позивачами під час проведення громадських обговорень висловлено додаткові зауваження до проекту детального плану території АДРЕСА_1 .

Зі змісту наведених обставин вбачається, що між позивачами як учасниками містобудівних правовідносин, пов`язаних із громадським обговоренням проекту містобудівної документації та відповідачем у справі існували спірні питання щодо проекту детального плану, які потребували узгодження.

Водночас, всупереч вищевказаним нормам відповідачем не забезпечено утворення погоджувальної комісії щодо узгодження спірних питань.

Посилання відповідача на відсутність у нього прямого обов`язку щодо створення погоджувальної комісії для розгляду зауважень і пропозицій позивачів з тих підстав, що конструкція п. 11 Порядку №555 вказує лише на можливість її створення за умови виникнення спірних питань між замовником та розробником містобудівної документації, суд оцінює критично, оскільки приписи наведених норм конкретизують норми частини 8 статті 21 Закону №3038-VI шляхом визначення випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого самоврядування погоджувальної комісії, а саме, - у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.01.2020 у справі №369/8195/17.

Крім того, у постанові від 22.01.2020 у справі №369/8195/17 Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на ту обставину, що частина 8 статті 21 Закону №3038-VI визначає, що погоджувальна комісія може створюватись, не свідчать про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність створення такої комісії у разі настання наведених випадків .

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, виходячи з того, що з приводу озвучених позивачем питань згоди досягнуто не було, суд приходить до висновку, що в тому числі й на момент проведення громадських слухань 27.12.2018, існували спірні питання щодо будівництва магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , які потребували узгодження.

Однак відповідач, при наявності спірних питань щодо розгляду можливості будівництва магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , не вжив заходів щодо утворення погоджувальної комісії, як то передбачено пунктом 11 Порядку №555.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що не вчинивши зазначені вище дії, орган місцевого самоврядування не забезпечив врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації та як наслідок протиправно прийняв рішення №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Стосовно доводів позивача про порушення ДБН по забезпеченню відстаней між житловими та громадськими будинками, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3.25* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, передбачено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки та СНІП II-4-79 Естественное и искусственное освещение як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

У п. 3.25а* ДБН 360-92** встановлено, що відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Згідно з пунктом 1* додатка 3.1 ДБН 360-92** ("Протипожежні вимоги") протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими, сільськогосподарськими будинками, спорудами - відповідно до вимог чинних норм.

Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків промислових підприємств, багатоповерхових гаражів до виробничих, сільськогосподарських будинків і споруд треба приймати згідно з таблицею 1 (знаменник).

Відповідно до таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** щонайменша протипожежна відстань між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами складає 6 м.

Як убачається з доданих до Детального плану території в АДРЕСА_1 Містобудівних умов та обмежень, мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються до існуючих будівель та споруд у детальному плані не визначені, натомість вказано, що запроектована будівля та будівлі на суміжних ділянках блокуються за погодженням з їх власниками , що не узгоджується з вимогами ДБН 360-92**.

Суд зауважує, що планувальні обмеження є складовою частиною містобудівних умов та обмежень, і без врахування всіх передбачених законодавством планувальних обмежень, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам законодавства.

Щодо доводів позивача про порушення Рокитнянською селищною радою строку розгляду оскаржуваного детального плану території, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини восьмої статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до пункту 42 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідач повинен був розглянути питання затвердження детального плану території земельної ділянки протягом 30 днів з дня його подання і прийняти рішення за наслідками такого розгляду (затвердити детальний план території земельної ділянки).

Враховуючи те, що громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при обговорення містобудівної документації Детальний план території по АДРЕСА_1 були проведені відповідачем 02.10.2018 та 27.12.2018, а оскаржуване рішення прийнято Рокитнянською селищною радою 21.06.2019, суд приходить до висновку, що останнє прийнято відповідачем поза межами строків, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

При цьому, подання заяви ОСОБА_3 про затвердження детального плану території із внесеними змінами від 31.05.2019 не спростовує наведених висновків суду, оскільки встановленими вище обставинами справи підтверджується, що фактично містобудівна документація Детальний план території по АДРЕСА_1 надійшла до Рокитнянської селищної ради для розгляду та затвердження у 2018 році.

Такі порушення процедури розгляду та затвердження детального плану додатково вказують на протиправність прийнятого рішення Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

З приводу доводів відповідача про відсутність у позивачів права на звернення до суду з цим позовом у зв`язку з тим, що, на думку відповідача, спірним рішенням не порушуються їх права і охоронювані законом інтереси, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частин 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як встановлено судом, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на праві спільної сумісної власності є власниками магазину з продажу промислових товарів загальною площею 379,5 кв. м. та земельної ділянки площею 0,0735 га, на якій розташований магазин за тією ж адресою, територія якої безпосередньо межує з земельною ділянкою, стосовно якої прийняте оскаржуване рішення, а відтак є суб`єктами, яким, у розумінні вищезгаданих приписів законодавства, належить право подання пропозицій до проектів містобудівної документації.

Причиною звернення до суду стала незгода позивачів з рішенням про затвердження детального плану території без урахування їх зауважень, що висловлювалися під час громадських слухань.

Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста) (відповідною територіальною громадою) та депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування (ст. 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ). У певних випадках громадські слухання є обов`язковими.

Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні зазначеної містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини 3 цієї статті замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, зокрема: 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

У пункті 7 Порядку № 555 передбачено коло осіб, які можуть подавати пропозиції до проектів містобудівної документації. Серед них повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні (п. 1); власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях (п. 3); депутати відповідних місцевих рад (п. 5). Зазначена норма фактично окреслює коло зацікавлених осіб.

Позивачі є власниками земельної ділянки та будинку, який утворює разом з об`єктом будівництва суміжні прибудинкові території. Отже, позивачі мали право звертатися з пропозиціями та висловлювати свої зауваження на громадських слуханнях.

Судом встановлено, що позивачі зверталися з такими пропозиціями і висловлювали свої міркування щодо неможливості його затвердження у запропонованій редакції.

Право громадськості брати участь в обговоренні проектів містобудівної документації було б ілюзорним, якщо б в інших учасників містобудівних правовідносин не було обов`язку враховувати ці пропозиції.

Обов`язок і порядок врахування таких пропозиції визначено у п. 11 Порядку № 555, за яким пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Звертаючись до суду, позивачі зазначали, що обґрунтованої відповіді по суті висловлених зауважень вони не отримали, а погоджувальної комісії не створено. Отже, позивачі звернулися за захистом своїх прав, які виникли у них як в учасників містобудівних правовідносин, пов`язаних із громадським обговоренням проекту містобудівної документації - детального плану території.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Встановлені обставини справи дають суду підстави стверджувати, що оскарження спірного рішення, яке є нормативно-правовим актом, не обмежується будь-яким строком і в даному випадку позивачі, як особи, прав та інтересів яких безпосередньо стосується оспорювань рішення, мають право його оскаржити в судовому порядку.

З огляду на викладене і враховуючи приписи частини третьої статті 264 КАС України щодо права особи, стосовно якої застосовано нормативно-правовий акт, оскаржити його до суду протягом всього строку чинності такого акту, позивачі не пропустили строк звернення до суду з цим позовом. Водночас норми частини другої статті 122 КАС України (щодо шестимісячного строку звернення до суду) у випадку оскарження нормативно-правового акта не застосовуються.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/22472/15 і від 13 жовтня 2020 року у справі №160/10542/19.

Підсумовуючи викладене, у контексті вимог вказаних вище норм законодавства у їх взаємозв`язку та з урахуванням встановлених у цій справі обставин, суд констатує, що, у даному випадку, Рокитнянська селищна рада Рокитнянського району Київської області порушила визначений законом порядок планування і забудови територій, оскільки прийняла рішення №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 . не у спосіб, що визначений Законом № 3038-VI та Порядком № 555, та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Позивачі у позові просять суд визнати незаконним та скасування Рішення 43 сесії VII скликання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини 9 статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Слід зауважити, що в теорії і в чинному законодавстві розрізняються поняття "визнання нечинним" та "скасування".

Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.

Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.

Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд звертає увагу, що позивачі просять визнати незаконним та скасувати Рішення 43 сесії VII скликання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019, натомість оскаржуване рішення з урахуванням частини 9 статті 264 КАС України підлягає визнанню судом протиправним та нечинним.

При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, а доказів понесення позивачами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення 43 сесії VII скликання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області №1571 від 21.06.2019 Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 22.10.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.