Ухвала

від 22.09.2021 по справі 160/654/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/654/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський приладобудівний завод до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський приладобудівний завод (далі по тексту - ТОВ Дніпропетровський приладобудівний завод ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року адміністративний позов ТОВ Дніпропетровський приладобудівний завод до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 19 серпня 2020 року відповідач ГУ Держпраці у Дніпропетровській області оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року повернута .

Втім, 29 січня 2021 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області повторно оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року повернута .

Разом з тим, 07 вересня 2021 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області втретє оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 15 липня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні ухвалено рішення.

Відповідно до журналу судового засідання від 15 липня 2020 року, представник відповідача ГУ Держпраці у Дніпропетровській області - Якимов Г.О. був присутній в цьому судовому засіданні і, відповідно, йому було роз`яснено судом порядок та строки оскарження вищезазначеного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року складений 17 липня 2020 року.

Звертаю увагу на тому, що відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.219), копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року отримана уповноваженою особою відповідача ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 29 липня 2020 року.

Отже, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 28 серпня 2020 року включно .

Однак, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року до суду першої інстанції подана 17 вересня 2021 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з більш як річним пропуском строку (1 рік 1 місяць!) на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Разом з тим, представником скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до апеляційної скарги додана заява про поновлення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року.

В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року, представник скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області звернувся19 серпня 2020 року, тобто, вказане рішення суду першої інстанції було оскаржено в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Однак, через не сплату судового збору, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року первісна апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року повернута скаржнику. З повторною апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області звернувся 29 січня 2021 року, однак, через не сплату судового збору, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року друга апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року також була повернута скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулося за відсутності вини представника скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, просить суд апеляційної інстанції ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року.

Розглянувши клопотання представника скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про поновлення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2020 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Також суд зазначає, що право на повторне (втретє!) звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом .

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польші ( Kreuz v. Poland ), право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Статтею 17 Закону України Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов`язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, адже він мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області службових обов`язків не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві , безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

До того ж, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв`язку з чим скаржник ГУ Держпраці у Дніпропетровській області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником не зазначено.

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області суду апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Отже, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з більш як річним пропуском строку (1 рік 1 місяць!) на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не ставилося, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області залишити без руху, надавши скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський приладобудівний завод до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати скаржнику Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів, а також шляхом приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (надати виправлену апеляційну скаргу разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, з зазначенням дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується).

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук