Постанова

від 22.10.2021 по справі 640/26218/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26218/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Губської Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Український медичний центр сертифікації до Міністерства розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України про визнання незаконним та скасування наказу №1848 від 21.09.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Український медичний центр сертифікації звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України про визнання незаконним та скасування наказу №1848 від 21.09.2020 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Міністерство розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство Український медичний центр сертифікації було акредитовано національним органом України з акредитації (НААУ) (атестат про акредитацію №1О101, термін дії 29.12.2011 року -28.12.2014 року, 05.03.2015 року - 04.03.2020 року).

Наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні від 29.08.2014 року та від 21.07.2015 року №846 Про призначення органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів надано право ДП Український медичний центр сертифікації займатися певною діяльністю щодо оцінки відповідності технічним регламентам медичних виробів.

У зв`язку із закінченням строку дії атестату про акредитацію органу з оцінки відповідності ДП УМЦС міністр Мінекономіки прийняв наказ від 21.09.2020 року №1848 Про визнання такими, що втратили чинність наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні від 29.08.2014 року та від 21.07.2015 року №846 у частині призначення державного підприємства Український медичний центр сертифікації органом з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів і внесення змін у додатках до них .

Позивач, вважаючи, що спірний наказ прийнято відповідачем з порушенням норм абз.24 п.6 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №2740-VIII від 06.06.2019 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання (далі - Закон №2740), звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України Про акредитацію органів з оцінки відповідності від 17.05.2001 року №2407-ІІІ регулює відносини, пов`язані з акредитацією національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності, у тому числі іноземних органів з оцінки відповідності, та поширюється на органи виконавчої влади, національний орган України з акредитації та органи з оцінки відповідності незалежно від форми власності.

Акредитація органів з оцінки відповідності - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.

Акредитація здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством у сфері акредитації, національними стандартами з питань акредитації, гармонізованими з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, а також іншими документами з питань акредитації, прийнятими національним органом України з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації. Перелік назв і позначень таких актів та документів, тексти нормативно-правових актів з питань акредитації, а також тексти інших документів з питань акредитації, прийнятих національним органом України з акредитації, оприлюднюються на веб-сайті національного органу України з акредитації в Інтернеті.

Акредитація здійснюється національним органом України з акредитації.

Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність.

Таким чином, органи з оцінки відповідності, які претендують на призначення, повинні бути акредитовані національним органом України з акредитації, а у разі, коли національний орган з акредитації не здійснює акредитацію стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності, - національним органом з акредитації іншої держави.

Відповідно до ст.11 Закону №2740 якщо національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, національний орган України з акредитації приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 04.01.2002 року №5 Про утворення Національного органу з акредитації України було утворено державну неприбуткову організацію - Національний орган з акредитації України.

Пунктом 1 Положення про Національне агентство з акредитації України, затвердженого наказом Мінекономіки від 13.07.2020 року №1318 Про затвердження нової редакції Положення про Національне агентство з акредитації України визначено, що Національне агентство з акредитації України (НААУ) є національним органом України з акредитації.

На дату видання наказів №1044 та №846 Державне підприємство Український медичний центр сертифікації було акредитовано національним органом України з акредитації (НААУ) (атестат про акредитацію №1О101, термін дії 29.12.2011 року -28.12.2014 року, 05.03.2015 року -04.03.2020 року), що було однією із умов для призначення ДП УМЦС органом з оцінки відповідності згідно із Технічними регламентами.

Закон України Про технічні регламенти та оцінку відповідності від 15.01.2015 року №124- VIII (далі - Закон №124) визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Згідно ст.32 Закону №124 органи з оцінки відповідності можуть бути призначені для виконання ними як третіми сторонами певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідних технічних регламентах, за умови, що вони, зокрема відповідають спеціальним вимогам до призначених органів, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів, а в разі якщо такі вимоги не визначені в певних технічних регламентах, - спеціальним вимогам до призначених органів, установленим Кабінетом Міністрів України.

Стаття 33 Закону №124 передбачає, що доведення органом з оцінки відповідності своєї відповідності критеріям, установленим відповідними національними стандартами, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, або частинами цих стандартів, надає такому органу з оцінки відповідності презумпцію відповідності спеціальним вимогам до призначених органів у тій мірі, в якій застосовні національні стандарти охоплюють зазначені вимоги.

Відповідність органу з оцінки відповідності критеріям, установленим стандартами з переліку національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності спеціальним вимогам до призначених органів і визнаних незалежних організацій, може бути доведена виключно шляхом акредитації такого органу національним органом України з акредитації, а в разі якщо національний орган України з акредитації не здійснює акредитацію щодо відповідних видів діяльності з оцінки відповідності, - національним органом з акредитації іншої держави, який є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.37 Закону №124 орган, що призначає, анулює свідоцтво про призначення також у разі закінчення строку дії атестата про акредитацію, якщо протягом одного місяця з дня закінчення строку його дії призначений орган не надасть органу, що призначає, копію нового атестата про акредитацію, згідно з яким сфера акредитації відповідного призначеного органу охоплює всю сферу його призначення.

Отже, наявність у органу з оцінки відповідності чинного атестату про акредитацію є достатнім доказом відповідності такого органу спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності, що, у свою чергу, є необхідною умовою для призначення органу з оцінки відповідності для виконання ним певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідних регламентах та підтримання статусу призначеного органу з оцінки відповідності.

Згідно абз.13 п.6 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №2740-VIII від 06.06.2019 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання (далі - Закон №2740) орган, що призначає, визнає таким, що втратив чинність, прийнятий до набрання чинності Законом України Про технічні регламенти та оцінку відповідності наказ про призначення органу з оцінки відповідності на виконання робіт з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам відповідного технічного регламенту (повністю або в частині призначення згідно з відповідним технічним регламентом) у разі закінчення строку дії атестата про акредитацію, якщо протягом одного місяця з дня закінчення строку його дії призначений орган не надасть органу, що призначає, копію нового атестата про акредитацію, згідно з яким сфера акредитації відповідного призначеного органу охоплює всю сферу його призначення.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату видання спірного наказу №1848 від 21.09.2020 року ДП УМЦС не було надано до Мінекономіки копію нового атестата про акредитацію, згідно з яким сфера акредитації призначеного органу з оцінки відповідності охоплює всю сферу його призначення.

Листом Мінекономіки від 31.07.2020 року №3431-07/47603-07 проінформувало керівників усіх призначених органів з оцінки відповідності, у тому числі ДП УМЦС , про набрання чинності 03.07.2020 року пунктами 4 та 6 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №2740 для врахування їх у роботі.

У свою чергу ДП УМЦС , на зазначений лист Мінекономіки, надіслало відповідь від 17.08.2020 №1027, просило врахувати, у разі прийняття будь-яких рішень стосовно ДП той факт, що у зв`язку із закінченням строку дії атестату підприємством вживаються дії щодо проходження повторної атестації НААУ.

Також позивачем повідомлено Мінекономіки, що процедура проходження повторної акредитації НААУ не завершена у зв`язку з форсмажорними обставинами (введення обмежувальних заходів у зв`язку з пандемією COVID-19, ДП УМЦС планує отримати новий атестат про акредитацію найближчим часом (лист від 17.08.2020 року №1027).

Крім того, відповідно до інформації, наданої листом НААУ від 19.08.2020 року №1-4/3-2302, строк дії атестата про акредитацію ДП УМЦС закінчився 04.03.2020 року, останнє не має статусу акредитованого органу з оцінки відповідності у НААУ і підприємство проходить процедуру повторної акредитації, в рамках якої виявлено 52 невідповідності, в тому числі такі, що мають ознаки грубих порушень. Також надано тримісячний термін на усунення таких невідповідностей.

Також листом НААУ від 20.11.2020 року №1-4/3-2981 повідомило Мінекономіки про необхідність проведення додаткової оцінки на місці ДП УМЦС з метою перевірки обсягу, ефективного провадження та достатності коригувальних дій. Станом на 20.11.2020 року здійснюються підготовчі роботи до проведення додаткової оцінки.

Таким чином, позивач усвідомлював правові наслідки закінчення строку дії атестації про акредитацію, неможливості проводити оцінку відповідності медичних виробів вимогам Технічних регламентів та вживав дії щодо отримання нового атестату про акредитацію в НААУ.

Щодо доводів позивача в частині прийняття відповідачем наказу №1848 з порушенням норм абз.24 п.6 розділу ІІ ;Прикінцеві положення Закону України №2740 - VIII від 06.06.2019 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання (далі - Закон №2740).

Відповідач, аргументуючи законність своїх дій, у відзиві зазначив, що норми абз.24 п.6 ІІ Прикінцеві положення Закону України №2740 - VIII застосовуються до органів, які були призначені після набрання чинності Законом про технічні регламенти (набрав чинності 10.02.2016 року) та до набрання чинності Законом №2740 - VIIІ, а не до набрання чинності Законом про технічні регламенти.

Однак, відповідно до абз.2 п.5 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №2740 - VIII до призначених органів з оцінки відповідності, які призначені до набрання чинності Законом України Про технічні регламенти та оцінку відповідності на підставі наказів про призначення органів з оцінки відповідності на виконання робіт з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів, застосовуються положення статей 32-44 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності з урахуванням вимог пункту 6 цього розділу протягом періоду, що починається із закінченням річного строку з дня набрання чинності цим Законом.

Зазначеною нормою прямо передбачено застосування п.6 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №2740 - VIII, у тому числі абз.24 до органів з оцінки відповідності, які призначені до набрання чинності Законом України Про технічні регламенти та оцінку відповідності .

Вищезазначене свідчить про те, що дії відповідача в частині видання наказу №1848 не відповідають нормам Закону №2740 - VIII та обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність своїх дій в частині винесення спірного наказу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Губська Л.В.