Ухвала

від 20.10.2021 по справі 163/2048/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2048/21

Провадження № 1-кс/163/624/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

захисника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання старшого слідчого СВ відділення №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12021030560000300 від 08.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України,

в с т а н о в и в :

Клопотання надійшло на адресу Любомльського районного суду Волинської області поштовим зв`язком 14.09.2021.

У клопотанніслідчий проситьнакласти арештна майно,яке буловилучене вході проведенняогляду місцяподії, а саме: навантажувач «Orenstein and Koppel GmbH WEPK BERLIN 1993 року випуску», номерний знак НОМЕР_1 , та вантажний автомобіль МАЗ, білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що в ЄРДР внесено відомості про те, що 07.09.2021 близько 18:00 години, на відкритій місцевості поблизу смт Головне Ковельського району, в урочищі "піски" працівниками відділу у м. Любомль УСБУ у Волинській області було виявлено факт незаконного видобутку піску за допомогою фронтального навантажувача "Orenstein and Koppel", номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки "МАЗ", номерний знак НОМЕР_2 .

В ході проведення огляду місця події, що мав місце у період часу з 20:15 години 07.09.2021 по 00:10 годину 08.09.2021, на території земельної ділянки за кадастровим номером 0723355300:05:001:1809, що за межами населеного пункту смт. Головне, вищевказані транспортні засоби було оглянуто, вилучено та визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні.

На думку слідчого, вилучене майно має силу речового доказу; є предметом зло-чину; зберегло на собі його сліди, а арешт цього майна дасть також можливість встановити важливі обставини провадження, в тому числі, провести експертизи.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, з наведених у ньому підстав, та просив його задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_5 в судовому засіданні подав письмові заперечення на клопотання. Додатково зазначив про відсутність в цьому провадженні обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення. В задоволенні клопотання просив відмовити.

Власник майна ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Під час розгляду клопотання встановлено таке.

Кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.240 КК України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08 вересня 2021 року за №12021030560000300, що підтверджено відповідним витягом.

Майно, щодо якого подано клопотання, дійсно вилучене під час огляду місця події, що стверджено відповідним протоколом від 07 вересня 2021 року.

Постановою старшого слідчої від 08 вересня 2021 року вилучений транспортний засіб і свідоцтво про його реєстрацію визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні.

Власником автомобіля "МАЗ", номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , що стверджено свідоцтвом про його реєстрацію серії НОМЕР_3 .

Відомості про реєстрацію навантажувача "Orenstein and Koppel", номерний знак НОМЕР_1 згідно бази даних органу поліції відсутні, однак даний навантажувача перебував у володінні ОСОБА_4 .

Постановою слідчого від 08.09.2021 місцем зберігання вищевказаних транспортних засобів визначено майданчик для автомобілів, що за адресою: АДРЕСА_1 .

За приписами ст.ст.131, 132, 170 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо тверджень захисника про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя приходить до наступниї висновків.

У п.175 Рішення Європейського суду з прав людини в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990).

Зміст внесених в ЄРДР відомостей не дає підстав для висновку про необґрунтованість підозри щодо вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки для стороннього об`єктивного спостерігача складність підозри без необхідних спеціальних знань є незрозумілою, а тому така підозра не є явно необґрунтованою та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною та обґрунтованою, попри це така обставина не свідчить про винуватість будь-кого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Крім цього,враховуючи положення, викладене в п.55 Рішення Європейського суду з прав людини в справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Окрім цього, підозра вчинення кримінального правопорушення обґрунтовується: рапортом старшого інспектора-чергового, протоколом огляду місця події від 07.09.2021; письмовими поясненнями працівників відділу м.Любомль УСБУ у Волинській області та іншими зібраними матеріалами справи в їх сукупності.

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення факту вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку із цим не заслуговують покликання сторони захисту на відсутність прямих і беззаперечних доказів обґрунтованості підозри вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.

Щодо заперечень захисника в частині визнання протоколу огляду місця події недопустимим та неналежним доказом, слідчим суддею встановлено наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що огляд місця події проводився в період часу з 20:15 години 07.09.2021 до 00:10 години 08.09.2021 дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , тобто до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Після внесення 08.09.2021 відомостей в ЄРДР за №12021030560000300, постановою начальника слідчого відділу відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 08.09.2021 призначено групу слідчих для здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до якої дізнавач ОСОБА_7 не включена.

Згідно із ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Згідно із п.п.2, 3 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Відповідно до ч.1 ст.401 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Таким чином, проведення огляду місця події до внесення відомостей в ЄРДР дізнавачем не є порушенням вищенаведених положень КПК України, так як проведення огляду місця події зумовлене його невідкладністю, а відомості внесені в ЄРДР після завершення огляду невідкладно.

Отже, під час розгляду клопотання встановлено, що вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт є тимчасово вилученим майном і має сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, матиме важливе значення для розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення судових експертиз, встановлення обставин правопорушення, винних осіб та інших об`єктивних даних у кримінальному провадженні.

При цьому, слід врахувати, що завданням кримінального провадження в силу ст.2 КПК України є з`ясування обставин та зібрання доказів не лише тих які доводять причетність до вчинення злочину, але й які виправдовують невинних осіб.

Арешт майна відповідає розумності та співрозмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження щодо запобігання можливості його приховування, відчуження і не тягне негативних наслідків.

Разом з тим, відповідно до п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 (далі - Порядок), зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Оскільки, з постанови слідчого про визначення місця зберігання речових доказів від 08.09.2021 встановлено, що фізична можливість поміщення вищевказаних транспортних засобів на території майданчику для автомобілів ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області відсутня та вони в порушення п.20 Порядку передані на зберігання майданчику для автомобілів, що за адресою: вулиця Київська, 2, село Вишнів Ковельського району Волинської області, слідчий суддя вважає, що, з врахуванням, що ідентифікації особи власника в сукупності із встановленою ст.388 КК України відповідальністю за незаконні дії щодо арештованого майна достатньо гарантує його належне збереження, вказане слідчим у клопотанні майно слід передати ОСОБА_4 на відповідальне зберігання за місцем його проживання, чи іншим місцем визначеним за погодженням із слідчим.

Таким чином, підстави внесеного слідчим клопотання відповідають вимогам ст.ст.98, 170, 173 КПК України і належним чином обґрунтовані, через що клопотання підлягає часковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 172, 173, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході проведення огляду місця події, а саме: навантажувач «Orenstein and Koppel GmbH WEPK BERLIN 1993 року випуску», номерний знак НОМЕР_1 , та вантажний автомобіль МАЗ, білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , заборонивши власнику (володільцю) відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Тимчасово вилучене майно: навантажувач «Orenstein and Koppel GmbH WEPK BERLIN 1993 року випуску», номерний знак НОМЕР_1 , та вантажний автомобіль МАЗ, білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , які були вилучені в ході проведення огляду місця події, передати власнику (володільцю) ОСОБА_4 на відповідальне зберігання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошений о 16:50 годині 21 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1