Постанова

від 21.10.2021 по справі 904/5202/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5202/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів : Чус О.В., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Криворізької міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2021 р.

( суддя Новікова Р.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 15.02.2021 р.)

у справі

за позовом: Криворізької міської ради,

м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд",

м. Кривий Ріг

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції позивача

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд", про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції Позивача.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на недосягнення згоди сторонами щодо редакції договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3000 га, для розміщення існуючого складу готової продукції з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, розташованої на вул. Леоніда Бородича, 7 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу; рішення Криворізької міської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" № 4592 від 26.02.2020 р.; положення Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

В подальшому від Позивача надійшла заява, в якій він уточнив позовні вимоги та просив визнати укладеним договір оренди земельної ділянки в редакції, викладеній в цій заяві.

За результатами дослідження вказаної заяви Позивача про уточнення предмету позову, господарський суд прийняв її до розгляду як заяву про зміну предмету позову та розглядав в подальшому позовні вимог з урахуванням цієї заяви.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Позивач не вчинив дій передбачених законом для внесення змін з підстав узгодження окремих положень договору до редакції проекту договору оренди земельної ділянки, який просить визнати укладеним, що свідчить про порушення порядку оформлення договірних відносин та є підставою для відмови в задоволенні позову. ТОВ "Криворіжпостачбуд" не отримав примірників проекту договору оренди цієї земельної ділянки з включенням тих пунктів, які Криворізька міська рада визнала прийнятними в редакції орендаря. Такими пунктами є: п.8 (частково), п.9, п.10, п.12, п.13 (частково), п.24, п.29, п.30, п.34., п.42.

ТОВ "Криворіжпостачбуд" звертав увагу суду на те, що викладена в уточненій заяві Позивача редакція договору відрізняється від тієї, що була предметом розгляду на стадії досудового врегулювання спору. Зокрема, Відповідач навів в якості прикладу редакції пунктів 8, 9, 10, 30, 34, 42 договору.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2021 р. в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що на момент звернення Криворізької міської ради до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції Позивача між сторонами вже існує договір оренди земельної ділянки, укладений з урахуванням пропозицій Відповідача щодо редакції пунктів 8, 9, 10, 11, 12, 13, 24, 29, 30, 34, 38, 39, 42, оскільки Позивач отримав протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки 04.05.2020 р. та не погодився повністю або частково із запропонованою Відповідачем редакцією пунктів 8, 10, 11, 13, 30, 38, 39 42 договору, з позовом звернувся до суду 22.09.2020 р., тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 7 ст. 181 ГК України. Наслідки цього також передбачені вказаною нормою - пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Криворізька міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2021 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що на момент звернення Криворізької міської ради з відповідним позовом до суду про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції Позивача між сторонами вже існував договір оренди земельної ділянки, укладений з урахуванням пропозицій відповідача по справі, викладених у протоколі розбіжностей останнього. При цьому, судом не було досліджено обставину, яка є визначальною при вирішені існуючого спору, а саме те, що між сторонами не було досягнуто згоди з усіх умов господарського договору, що у відповідності ч. 8 ст.181 ГК України, свідчить, що такий договір є неукладеним. Більше того, в описово-мотивувальній частині рішення суд зазначив, що договір є укладеним в редакції відповідача, котра фактично не відповідає вимогам законодавства та рішенню Ради, на підставі якого має бути укладений такий договір, зокрема в частині розміру та порядку розрахунку орендної плати за земельну ділянку.

При цьому Скаржник зазначає, що у даному випадку з боку міської ради було в повній мірі дотримано переддоговірну процедуру укладення договору оренди земельної ділянки.

Скаржник наголошує на тому, що не зважаючи на прийняте Криворізькою міською радою рішення, Відповідач договір оренди з міською радою не уклав у визначений даним рішенням строк, більше того, було надіслано власну редакцію договору, яким були визначені його істотні умови - орендна плата, котра порушує як вимоги діючого законодавства у сфері оренди землі так і основні принципи договірного права. У зв`язку з чим, спір щодо укладення спірного договору було передано Криворізькою міською радою на вирішення суду.

Водночас, на думку Скаржника, відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Отже, за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 ст. 642 ЦК є також вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій ( зокрема, надання послуг, сплата коштів ) у межах строку для відповіді. Водночас відповідь про згоду укласти договір на інших умовах не є акцептом, а є новою офертою. Подібну правову позицію виклав Касаційний господарський суд у постанові від 25.04.2018 р. у справі № 910/6002/17, а також Верховний Суд у постанові по справі № 904/5542/18 від 19.12.2019 р.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що суд першої інстанції правомірно встановив, що Відповідачем, після отримання проекту договору оренди земельної ділянки в строки визначені законодавством України, було підготовлено та направлено на розгляд Криворізької міської ради протокол розбіжностей до проекту договору та підписані примірники самого проекту договору оренди земельної ділянки з застереженням, як це передбачено Господарським кодексом України. Позивач склав та направив на адресу Відповідача протокол узгодженню розбіжностей, де часткового погодився з невідповідністю первісної редакції договору, редакцію якого самостійно підготував та направив Відповідачу, і тим самим визнаючи, що цей договір не відповідає вимогам закону та стану відносин з відповідачем.

Крім того ТОВ Криворіжпостачбуд вважає, що позовні вимоги про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції Позивача не підлягають задоволенню, оскільки зміст запропонованих міською радою істотних умов проекту договору в частині перегляду та зміни орендної плати за землю прямо суперечить імперативним приписам чинного законодавства.

При цьому, всупереч приписам норм Господарського кодексу України, які регулюють порядок укладання договорів, в тому числі і тих, які передбачені, законом, Позивач в строки встановлені законом не включив до проекту договору оренди земельної ділянки ті пункти, за якими сторони дійшли згоди, та не передав неузгоджені положення договору на розгляд до суду, і лише на стадії розгляду справи в попередньому засіданні вирішив змінити стан відносин між сторонами на свій розсуд, щожодним чином не передбачено законом, і такі дії є лише свідченням визнання самим Позивачем незаконності дій Криворізької міської ради при регулюванні земельних відносин з Відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Товариство також вказує на те, що Позивачем незаконно, під час розгляду справи в суді, змінено редакцію проекту Договору оренди земельної ділянки і вона є відмінна як за пунктом 8, так і за іншими, які розглядалися сторонами на стадії досудового врегулювання спору, і це вказує на наявність підстав для відмови в задоволенні позову, що правомірно оцінив суд першої інстанції.

ТОВ Криворіжпостачбуд звертає увагу на те, що у змінених позовних вимогах, Позивач просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки в іншій редакції ніж та, що була предметом досудового врегулювання сторонами судового процесу у даній справі, що унеможливлює задоволення позовних вимог Позивача.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - ОСОБА_2, ОСОБА_1.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження, розгляд скарги призначено в судове засідання на 27.05.2021 р..

Від Криворізької міської ради електронною поштою до суду надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 р., судове засідання у справі № 904/5202/20, призначене на 27.05.2021 р., з Криворізькою міською радою, вирішено в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 13.07.2021 р..

Від Криворізької міської ради до суду надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 р. визначено для розгляду справи № 904/5202/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: ОСОБА_2,Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: ОСОБА_2,Чус О.В., справу № 904/5202/20 було прийнято до свого провадження, судове засідання у справі № 904/5202/20, призначене на 13.07.2021 р., з Криворізькою міською радою, вирішено в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

13.07.2021 р. секретарем судового засідання Пінчук Є.С. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником Криворізької міської ради за допомогою програми EasyCon. В призначений час представник Криворізької міської ради вийшов на зв`язок, але було відсутнє зображення. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2021 р. розгляд справи відкладено на 17.08.2021 р..

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 р. визначено для розгляду справи № 904/5202/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. ( доповідач ), судді: Чус О.В., Антоніка С.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2021 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. ( доповідач ), суддів: Чус О.В., Антоніка С.Г. справу № 904/5202/20 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 17.08.2021 р. по справі оголошено перерву до 21.10.2021 р..

Від представника Відповідача, який був присутній у попередньому судовому засіданні і надавав пояснення по суті заперечень на апеляційну скаргу, надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання Відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Ст. 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених цим Кодексуом розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних пояснень, подальше чергове відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

У судовому засіданні 21.10.2021 р. по справі була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Згідно з рішенням Криворізької міської ради № 4592 від 26.02.2020 р. та додатком до цього рішення надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" земельну ділянку площею 0,300 га меж зміни її меж та цільового призначення.

Відповідно до пункту 2 рішення Криворізької міської ради № 4592 від 26.02.2020 р. розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками визначений відповідно до Податкового кодексу України та рішення міської ради № 3897 від 27.06.2019 р.. У наступних роках розмір річної орендної плати визначатиметься відповідними рішеннями міської ради, що встановлятимуть річний розмір орендної плати на кожен поточний рік.

Пунктом 3 зазначеного рішення заявникам, у тому числі ТОВ "Криворіжпостачбуд", вказано про необхідність в строк до 26.05.2020 р. укласти з міською радою договору оренди земельної ділянки, зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з матеріалами справи, земельна ділянка надавалась в оренду для розміщення існуючого складу готової продукції, що належить ТОВ "Криворіжпостачбуд" на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, проект договору оренди земельної ділянки отриманий ТОВ "Криворіжпостачбуд" 14.04.2020 р. та підписаний з протоколом розбіжностей щодо змісту пунктів 8, 9, 10, 11, 12, 13, 24, 29, 30, 34, 38, 39, 42 договору.

Листом від 02.05.2020 р., отриманим Позивачем 04.05.2020 р., Відповідач надав Позивачу - договір оренди земельної ділянки, підписаний із застереженням про його підписання з протоколом розбіжностей в двох примірниках, підписаний Відповідачем протокол розбіжностей до проекту договору оренди земельної ділянки в двох примірниках, підписаний Відповідачем розрахунок розміру орендної плати за землю, що підлягає сплаті ТОВ "Криворіжпостачбуд" до договору оренди земельної ділянки.

Листом від 20.05.2020 р. Позивач направив на адресу Відповідача протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, згідно якого позивач частково погодився із запропонованою відповідачем редакцією пунктів 8, 10, 13, 30, 42 договору, в повному обсязі погодився із запропонованою відповідачем редакцією пунктів 9, 12, 24, 29, 34 договору та не погодився в повному обсязі із запропонованою редакцією відповідачем і наполягав на власній редакції пунктів 11, 38, 39 договору.

Листом від 23.06.2020 р., отриманим Позивачем 24.06.2020 р., Відповідач повідомив Позивача про те, що отримав лист Позивача від 02.05.2020 р. та протокол узгодження розбіжностей, але не отримав проект договору оренди земельної ділянки з включенням тих пунктів, які міська рада визнала прийнятними в редакції відповідача.

Також в листі від 23.06.2020 р. Відповідач навів аргументи щодо запропонованої ним та відхиленої Позивачем редакції спірних пунктів.

Не досягнувши згоди щодо редакції спірних пунктів договору оренди земельної ділянки, Криворізька міська рада 22.09.2020 р. звернулась до суду з позовом про визнання укладеним в редакції Позивача договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, загальною площею 0,3000 га, розташованої за адресою вул. Леоніда Бородича, 7 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

В позовній заяві текст договору оренди земельної ділянки був викладений в редакції, що надавався Відповідачу 14.04.2020 р. для підписання.

У заяві про уточнення позовних вимог Позивач виклав текст договору оренди земельної ділянки в іншій редакції ніж та, що була предметом досудового врегулювання сторонами судового процесу у даній справі

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі та в запереченнях на апеляційну скаргу доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом глави 15 ЗК України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Орендою землі, в силу ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ст. 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору, у розумінні ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також; у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між; сторонами.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ст. 630 ЦК України).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення Криворізької міської ради до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції Відповідача між сторонами вже існує договір оренди земельної ділянки, укладений з урахуванням пропозицій останього щодо редакції пунктів 8, 9, 10, 11, 12, 13, 24, 29, 30, 34, 38, 39, 42.

Як вказувалось вище, господарський суд свої висновки мотивував тим, що Позивач отримав протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки 04.05.2020 р. та не погодився повністю або частково із запропонованою Відповідачем редакцією пунктів 8, 10, 11, 13, 30, 38, 39 42 договору, з позовом звернувся до суду 22.09.2020 р., тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 7 ст. 181 ГК України. Наслідки цього також передбачені вказаною нормою - пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Апеляційний суд вважає вказаний висновок місцевого господарського суду помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже частина друга ст. 180 ГК України визначає три умови, за яких господарський договір вважається укладеним. Це: а) досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору; б) додержання передбаченої законом форми договору; в) додержання передбаченого законом порядку укладання договору.

У свою чергу, відповідно до частини восьмої ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у постанові від 30.07.2019 р. у справі № 906/783/18.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст.181 ГК України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Комплексний аналіз наведених ч. 2 ст.180, ч. ч. 6-8 ст.181 ГК України свідчить, що ч. 7 ст.181 ГК України фактично розрахована на принцип мовчазної згоди , коли сторона, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, тобто відсутністю будь-яких активних дій фактично погоджується з пропозиціями, викладеними в протоколі розбіжностей.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи 04.05.2020 р. на адресу Криворізької міської ради від Відповідача надійшов підписаний проект договору оренди земельної ділянки разом з протоколом розбіжностей в 2-х примірниках. Відповідно до надісланого протоколу розбіжностей ТОВ Криворіжбудпостач було запропоновано викласти у редакції орендаря наступні пункти: 8, 9, 10,11,12, 13, 24,29, 30,34, 38, 39, та Прикінцеві положення. Розглянувши зазначений протокол розбіжностей, Позивач, листом від 20.05.2020 р. за № 17/18/674 щодо врегулювання земельних відносин направив на адресу Відповідача протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки. У даному листі було зазначено, що враховуючи, що розбіжності до проекту договору оренди в редакції ТОВ Криворіжбудпостач не відповідають інтересам Криворізької міської ради, а деякі суперечать вимогам чинного законодавства, на адресу товариства надсилається протокол узгодження розбіжностей. У відповідь на отриманий від Криворізької міської ради протокол узгодження розбіжностей ТОВ Криворіжбудпостач надіслало лист за вх. № 1388/17 від 24.06.2021 р. в якому зазначило, що невключения узгоджених сторонами пунктів до проекту самого Договору унеможливлює подальше врегулювання земельних відносин, в тому числі і проведення державної реєстрації Договору оренди в разі прийняття такого рішення орендарем.

Отже Позивач у вищевказаний двадцятиденний строк висловив та довів Відповідачу свою незгоду з пропозиціями, викладеними в протоколі розбіжностей.

За викладених обставин, висновки місцевого господарського суду, що Позивачем не було передано у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, відтак в силу ч. 7 ст. 181 ГК України пропозиція Відповідача, викладена у протоколі розбіжностей до договору оренди земельної ділянки є прийнятою, а договір є укладеним в редакції не переданого на вирішення суду протоколу розбіжностей, є неправомірними.

Даний висновок суду апеляційної інстанції також підтверджується наступним.

За приписами ч.1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Ст. 646 ЦК визначає, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Отже, за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 ст. 642 ЦК є також вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (зокрема, надання послуг, сплата коштів) у межах строку для відповіді. Водночас відповідь про згоду укласти договір на інших умовах не є акцептом, а є новою офертою.

Подібну правову позицію виклав Касаційний господарський суд у постановах від 25.04.2018 р. у справі № 910/6002/17, від 19.12.2019 р. у справі № 904/5542/18.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що на момент звернення Криворізької міської ради до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції Позивача між сторонами вже існував договір оренди земельної ділянки, укладений з урахуванням пропозицій Відповідача щодо редакції пунктів 8, 9, 10, 11, 12, 13, 24, 29, 30, 34, 38, 39, 42.

З огляду на положення Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки є обов`язковим для сторін на підставі закону.

Господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що Криворізька міська рада направила Відповідачу для підписання проект договору оренди земельної ділянки. Відповідач зазначений проект договору не підписав, склав протокол розбіжностей та скерував його Позивачеві. Втім, як установив суд апеляційної інстанції, договір оренди спірної земельної ділянки, між сторонами укладений не був.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є уточнена вимога Криворізької міської ради заявлена до ТОВ Криворіжбудпостач про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, в редакції Позивача.

Відповідно до приписів ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 3 ст. 179 ГК України унормовано, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та на чому наполягає Відповідач - редакція уточненого проекту договору оренди землі, в якій Позивач просить суд укласти з Відповідачем договір, є відмінною від тексту проекту договору, що направлявся Відповідачеві на підписання та на який останнім був складений протокол розбіжностей.

Отже, наданий Позивачем суду проект договору ( уточнений ) не був предметом розгляду Відповідачем, що унеможливлює висновок про дотримання Позивачем встановленого законом порядку укладання договорів, що є підставою для відмови в задоволені уточнених позовних вимог Позивача.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий господарський суд відмовляючи в задоволені позовних вимог, дійшов неправильного висновку щодо наявності таких підстав, як наслідок, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2021 р. у справі № 904/5202/20 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За приписами ч.ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 п. 2 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені Апелянтом у апеляційній скарзі є обґрунтованими частково, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, але підстави для задоволення позовних вимог, як просить Скаржник - відсутні.

10. Судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені Позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню та покладаються на Скаржника, яким заявлені необгрунтовані позовні вимоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2021р.у справі № 904/5202/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.10.2021 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя С.Г. Антонік