Ухвала

від 25.10.2021 по справі 643/3558/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3558/21

Провадження № 2-зз/643/60/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сухіна Г. Ю..,

представника позивача - адвоката Яковлєвої Л. І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Семеха Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Семехи Дмитра Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 643/3558/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 643/3558/21.

20 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семеха Д. С. звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить:

-скасувати захід забезпечення позову у виді накладення заборони у будь-який спосіб відчужувати нерухоме майно - однокімнатну квартиру загальною площею 18,6 кв. м, житлова площа 16,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Вимоги обґрунтовані тим, що позивачем змінено предмет позову та спір щодо зазначеної у клопотанні квартири відсутній, а накладення заборони відчуження на таке майно порушує права власника квартири - відповідача у справі, що свідчить про наявність підстав для задоволення клопотання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.

Представник позивача просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки спір у цій справі стосується спільного майна подружжя, незалежно від того, яке майно просить позивач залишити за нею. Крім цього зазначила, що позивач не позбавлена права змінити предмет позовних вимог до закінчення підготовчого провадження у справі.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову та матеріали справи, встановив таке.

01 березня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності на:

- Ѕ частину однокімнатної квартири, загальною площею 18,5 кв. м, житловою площею 16,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Ѕ частину однокімнатної квартири, загальною площею 18,6 кв. м, житловою площею 16,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:00:003:0894, площею 0.0983 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за час перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, відтак наявні правові підстави для здійснення поділу такого майна.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 березня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

01 липня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 липня 2021 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. З метою забезпечення позову накладено заборону у будь-який спосіб відчужувати нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:00:003:0894, площею 0.0983 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 18,5 кв. м, житловою площею 16,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 18,6 кв. м, житловою площею 16,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

28 липня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_2 про зміну предмету позову, в якій позивач просить здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнавши:

-право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 та Ѕ частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , - за ОСОБА_2 ;

-право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , та та Ѕ частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , - за ОСОБА_1

21 вересня 2021 року у підготовчому судовому засіданні прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про зміну предмета позову.

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, представник відповідача посилається на зміну позивачем предмету позову, що свідчить про відсутність спору щодо квартири АДРЕСА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно п. 4 - 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд врахував наскільки конкретний захід, який було запропоновано вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Відповідності до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, судом враховано практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно § 43 рішення у справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Захід забезпечення позову, про застосування якого було зазначено в ухвалі суду від 05 липня 2021 року і який частково просить скасувати відповідач, жодним чином не позбавляє власника майна права володіння ним, ніяким чином не порушує будь-чиє право користування вказаним майном, а вжиття заходів забезпечення позову має наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті, ніяким чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті та позбавлення власника майна його прав та законних інтересів.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З матеріалів цієї справи слідує, що спір між сторонами не врегульовано, підготовчне провадження не завершено та станом на 25 жовтня 2021 року рішення по суті спору не прийнято, відповідно підстави, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову не відпали, оскільки предметом спору є саме поділ спільного майна подружжя.

Відтак, суд доходить висновку, що клопотання задоволенню не підляга.

Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст. 158, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Семехи Дмитра Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 643/3558/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено, підписано та проголошено 25 жовтня 2021 року.

Суддя М. В. Власенко