Рішення

від 07.10.2021 по справі 359/1669/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/1669/21

Провадження № 2/359/1802/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Гірської сільської ради про поділ спадкового майна, визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку земельної ділянки та визнання, в порядку спадкування за законом, права на завершення приватизації земельної ділянки, а також її державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2021 року ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою, остаточна редакція якої від 17 вересня 2021 року, та просить суд поділити спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом виділення їй на праві власності 2/477 частини земельної ділянки загальною площею 11,4162 га., кадастровий номер 3220888000:04:001: 0237, розташованої за адресою: Київська область, Бориспіль-ський район, Щасливська сільська рада, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, а ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Також просить визнати за сторонами право на завершення процедури приватизації земельної ділянки загальною площею 0,1853 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно Кадастрового плану земельної ділянки, виконаного ФОП ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 05 березня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість від представника позивача надійшла заява, якою просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилась, однак подала до суду заяву, якою позов визнала, просила його задовольнити, а розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник відповідача Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області подав заяви про слухання справи у його відсутність та просив вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

Представники третіх осіб Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Гірської сільської ради та Служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської районної державної адміністрації будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися. Проте подали заяви про слухання справи у відсутність їх представників та просили вирішити спір відповідно вимог чинного законодавства з урахуванням інтересів дитини.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України суд, за результатами підготовчого провадження, ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому перешкод для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні суд не вбачає.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши мподані сторонами заяви, а також матеріали справи з наявними в ній письмовими доказами, суд прийшов переконання щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , який доводився позивачу батьком. Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, до якої увійшла 1/159 частина земельної ділянки загальною площею 11,4162 га., з кадастровим номером 3220888000:04:001:0237, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господар-ства.

Спадкування майна ОСОБА_7 здійснювалося спадкоємцями за законом першої черги до якої увійшли батьки покійного - ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , а також його донька ОСОБА_2 , яка прийняла 1/3 частину від спадкової земельної ділянки. Наведене підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 17 січня 2012 року державним нотаріусом Черненко Н.Б. Решту (2/477 частки) успадкувала матір спадкодавця - ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12 листопада 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04 квітня 2020 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заповіт на випадок смерті ОСОБА_4 не складала, тому спадкування відбувалось за законом. До кола спадкоємців увійшли : чоловік спадкодавиці - ОСОБА_5 , донька спадкодавиці - ОСОБА_3 та онука ОСОБА_2 , за правом представлення замість свого батька ОСОБА_7 .

Судом також встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 , у вигляді 2/477 частин земельної ділянки загальною площею 11,4162 га. з кадастровим номером 3220888000:04: 001:0237, спадкоємці за законом прийняли в рівних частках, кожен по 1/3, однак набутих прав на спадкову земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 01 квітня 2020 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 та успадкована ним після смерті своєї дружини 1/3 частина від 2/477 часток земельної ділянки загальною площею 11,4162 га. з кадастро-вим номером 3220888000:04:001:0237.

Також судом встановлено, що на підставі рішення Гірської сільської ради №1064-45-VI від 25 квітня 2014 року Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , останній розпочав процедуру приватизації присадибної земельної ділянки загальною площею 0,19 га., яка знаходиться за вказаною вище адресою, однак не встиг її завершити у зв`язку зі смертю.

Майно після смерті ОСОБА_5 успадкували ОСОБА_3 , як донька померлого, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, та онука ОСОБА_2 , за правом представлення замість свого батька ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 1268 ЦК України. У такий спосіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у рівних частках кожен по Ѕ право власності на домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 та по 1/477 частині земельної ділянки загальною площею 11,4162 га. з кадастровим номером 3220888000:04:001:0237.

Відповідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом, згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановами приватного нотаріуса Криворучко О.В. від 30 жовтня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, яке вона прийняла після смерті своїх діда та баби у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно. Таким чином у позивача існують перешкоди у оформленні права власності на спадкове майно, тому її спадкові права підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно положень ч. 1 ст. 1267 ЦК України, ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Частиною 2 ст. 1278 ЦК України визначено, що кожен зі спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. При поділі спадщини застосовуються передбачені в главі 26 ЦК України правила, що регулюють відносини спільної часткової власності.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст.183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_3 позовних вимог, суд приходить висновку, що запропонований позивачем варіант поділу спадкового майна не порушує прав та інтересів сторін та будь-яких інших осіб, а тому поділ слід здійснити саме в такий спосіб.

Крім того, спадкодавець ОСОБА_5 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, призначеної для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 площею 0,1900 га. Вказана обставина підтверджується рішенням Гірської сільської ради №1064-45-VI від 25 квітня 2014 року, однак, у зв`язку зі смертю не встиг завершити розпочату процедуру приватизації.

Відповідно абз. 2 п.1 розділу X Перехідних положень ЗК України рішення про передачу громадянам України у приватну власність земельних ділянок є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звернутися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта (свідоцтва) про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Встановлено, що у вересні 2021 року позивачка звернулася до органу місцевого самоврядування із заявою про надання їй дозволу на завершення процедури приватизації земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , розпочатої за життя ОСОБА_5 , водночас рішення з цього питання відповідачем не прийнято та суду не надано. Вказані обставини свідчать також про обґрунтованість вимоги позивача про визнання за нею права на завершення розпочатої її дідом процедури приватизації спадкової земельної ділянки.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача

У частині 1 ст. 142 ЦПК України зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що судові витрати не повертаються.

Разом з тим, з відповідача слід стягнути судові витрати на користь держави Україна у розмірі 50 відсотків судового збору, а саме 454, 00 грн., оскільки ОСОБА_3 визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, абз. 2 п.1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, 10-13, 76-82, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 353-354 Цивільного процесуального України, суд -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про поділ спадкового майна, визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку земельної ділянки та визнання, в порядку спадкування за законом, права на завершення приватизації земельної ділянки, а також її державної реєстрації - задовольнити.

Поділити спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , виділивши ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності 2/477 частини земельної ділянки загальною площею 11,4162 га. з кадастровим номером 3220888000:04:001:0237, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а ОСОБА_3 виділити на праві особистої приватної власності житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки загальною площею 0,1853 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно Кадастрового плану земельної ділянки, виконаного ФОП ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_3 набуває право на завершення процедури приватизації частини земельної ділянки, площею 0,0953 га., позначеної на кадастровому плані цифрами 1, 2, 3, 4, 9, 1, а ОСОБА_2 набуває право на завершення процедури приватизації частини цієї земельної ділянки, площею 0,09 га., позначеної на кадастровому плані цифрами 9, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , паспортні дані та ідентифікаційний номер - невідомі) на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста пятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 жовтня 2021 року.

Суддя Л.В. Яковлєва