Рішення

від 04.10.2021 по справі 753/5788/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5788/21

провадження № 2/753/5542/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.,

за участю секретаря судового засідання Радченка А.О.

представника позивача Супліка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднані промислові інвестиції" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

22 березня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Об`єднані промислові інвестиції" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2021 року цивільну справу № 753/5788/21 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справа була передана судді 24 березня 2021 року.

02 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1

19 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь з Черкаської міської ради відносно місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 15 червня 2021 року на 10:00 год.

15 червня 2021 року підготовче засіданні було відкладено на 20 липня 2021 року 10:00 год. у зв`язку із неявкою відповідачів.

Ухвалою суду від 20 липня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 4 жовтня 2021 року.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме квитанції про часткову сплату відповідачами боргу в розмірі 1100700 грн.

Ухвалою суду від 4 жовтня 2021 року закрито провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу за договором позики від 26 грудня 2019 року в розмірі 1100700 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судове засідання 4 жовтня 2021 року з`явився представник позивача, відповідачі не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомили, до суду повернулись конверти з відмітками адресат відсутній за адресою .

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, приходить до наступного висновку.

26 грудня 2019 року між ТОВ Об`єднані промислові інвестиції та ОСОБА_1 був укладений договір безпроцентної позики (а.с. 9).

Відповідно до пункту 1 договору позикодавець (ТОВ Об`єднані промислові інвестиції ) передає, а позичальник ( ОСОБА_1 ) приймає у власність суму коштів в національній валюті України, еквіваленту 101200 доларів США, за курсом Національного банку України на дату передачі. Позика є безвідсотковою.

Пунктом 3 сторони визначили, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві у строк до 1 лютого 2020 року всю суму позики. Повернення позики має бути здійснено шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до пункту 4 договору, позика вважається повернутою з моменту зарахування на розрахунковий рахунок позикодавця грошових коштів в національній валюті України, в сумі еквівалентній 101200 доларів США за курсом Національного банку України на дату повернення.

Пунктом 7 договору сторони обумовили, що якщо позичальник своєчасно (тобто до 1 лютого 2020 року) не поверне суму позики, позикодавець буде вправі пред`явити цей договір до стягнення в строки та порядку, передбачені чинним законодавством України та вимагати повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу в розмірі 5 відсотків від простроченої суми одноразово та пені в розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно із пунктом 8 цей договір укладався за згодом другого з подружжя позичальника, ОСОБА_2 , викладеною окремою заявою, посвідченою в нотаріальному порядку.

28 січня 2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 26 грудня 2019 року, відповідно до пункту 1 якого, сторони домовились змінити пункт 3 договору безпроцентної позики від 26 грудня 2019 року та викласти його у наступній редакції: позичальник зобов`язується повернути позикодавцю у строк до 31 жовтня 2020 року всю суму позики. Повернення позики має бути здійснено шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника на поточний рахунок позикодавця . Інші умови залишились без змін (а.с. 12)

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 26 грудня 2019 року ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_1 , надав свою згоду на отримання його дружиною позики, на укладання та підписання його дружиною договору позики та при цьому визначаючи умови, предмет, суму, строки місце, дату і час оформлення.

ОСОБА_2 підтвердив, що вказаний правочин укладається в інтересах сім`ї і йому роз`яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюватимуть у повному обсязі обов`язки і для нього (а.с.13).

Відповідно до платіжного доручення № 45 від 27 грудня 2019 року ТОВ Об`єднані промислові інвестиції перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2357239 грн на виконання договору безпроцентної позики від 26 грудня 2019 року (а.с. 14).

Згідно із платіжного доручення № 1 від 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 перерахувала на рахунок позивача кошти в розмірі 276182 грн на виконання договору безпроцентної позики від 26 грудня 2020 року (а.с. 15).

1 лютого 2021 року позивачем на адресу відповідачів ОСОБА_1 надіслано претензію про необхідність повернення коштів за договором безпроцентної позики від 26 грудня 2019 року в розмірі 2600170,65 грн., штраф в розмірі 130008,53 грн та пеню в розмірі 239215,64 грн (а.с. 16-18)

Вказана претензія була надіслана рекомендованим листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що до звернення із позовом до суду відповідачі не сплачували кошти за договором позики, а після подання позову частину боргу повернули, про що були надані підтверджуючи документи. Просив позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів основну суму боргу 1437123,16 грн, що на день цього судового засідання залишився неповернутий відповідачами, а також штраф в розмірі 126891,16 грн та пеню в розмірі 317227,90 грн.

Відповідачі не скористались своїм правом подати відзив на позовні вимоги, будь-яких заяв по суті спору до суду не подавали, факт укладання договору безпроцентної позики, отримання в борг грошей, а також наявність непогашеної суми боргу та розмір такої суми не оспорювали. Відповідач ОСОБА_2 не заперечував факт підписання заяви, якою надавав згоду ОСОБА_1 на укладання договору позики, а також погоджувався з тим, що правочин укладався в інтересах сім`ї і йому роз`яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюватимуть у повному обсязі обов`язки і для нього.

У відповідності до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частини другої статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

За правилами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14 зазначено, що відповідно до норм статей 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання .

Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-63цс13 зазначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику .

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Як зазначалось, на підтвердження отримання ОСОБА_1 коштів за договором безпроцентної позики від 26 грудня 2019 року позивач суду надав копію платіжного доручення № 45 від 27 грудня 2019 року.

Крім того, факт отримання коштів за вказаним договором, а отже укладання такого договору та наявність зобов`язання повернути кошті, підтверджено діями відповідачки, а саме тим, що вона частково повернула кошти за договором позики від 26 грудня 2019 року, як до подання позову до суду так і після такого.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі станом на 4 жовтня 2021 року повністю повернули кошти отримані в борг від позивача.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У позовній заяві позивач навів розрахунок суми позики станом на день її надання (27 грудня 2019 року), а саме: 101200 долар США за курсом НБУ 23,2928 становить 2357239 грн.

Частина коштів відповідачем була повернута 20 жовтня 2020 року, а саме 276182 грн, що на цей день за курсом НБУ становить 9768 доларів США. Отже на день звернення із позовом до суду сума неповернутої позики становила: 101200 доларів США - 9768 доларів США = 91432 долара США. За курсом НБУ на 5 березня 2021 року (дата підписання позовної заяви) у національній валюті України борг становить 2537823,16 грн.

Курс долара США, за яким визначалась сума боргу позивачем станом на 5 березня 2021 року був перевірений судом за офіційними даними, розміщеними на відповідному сайті НБУ.

Як зазначалось, ухвалою суду від 4 жовтня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо основної суми боргу в розмірі 1100700 грн було закрито, у зв`язку із перерахуванням відповідачами коштів на вказану суму на рахунок позивача.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та докази надані позивачем до позову, зважаючи на те, що відповідачі не спростували отримання коштів від позивача, а також не довели відсутність у них обов`язку щодо повернення таких коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з солідарно відповідачів на користь позивача суми позики в розмірі 1437123,16 грн (2537823,16 грн - 1100700 грн = 1437123,16 грн) підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач у позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу просив також суд стягнути з відповідачів штраф в розмірі 126891,16 грн (5% від суми несплаченого боргу) та пеню в розмірі 317227,90 грн (0,1% від суми боргу за період з 1 листопада по 5 березня 2021 року)

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7 договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28 січня 2020 року, сторони обумовили, що якщо позичальник своєчасно (тобто до 31 жовтня 2020 року) не поверне суму позики, позикодавець буде вправі пред`явити цей договір до стягнення в строки та порядку, передбачені чинним законодавством України та вимагати повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу в розмірі 5 відсотків від простроченої суми одноразово та пені в розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та штрафу, визнає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно пені в розмірі 317227,90 грн, штраф в розмірі 126891,16 грн на користь позивача підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що нарахування позивачем одночасно і штрафу, і пені та стягнення їх з відповідачів, які порушили зобов`язання та умови договору позики, не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 3-24гс12, від 09.04.2012 р. у справі 3-88гс11.

Відповідачами не надано доказів на спростування обставин та розрахунків наданих позивачем.

Згідно із статтею 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.

Отже, зважаючи на встановлені обставини, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на те, що судом було закрито провадження у справі в частині основної суми боргу в розмірі 1100700 грн, а в іншій частині суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачів в рівних частках на користь позивача судовий збір у розмірі 14109,32 грн з кожного відповідача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднані промислові інвестиції" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднані промислові інвестиції" основну суму заборгованості за договором позики від 26 грудня 2019 року у розмірі 1437123,16 грн, штраф в розмірі 126891,16 грн та пеню в розмірі 317227, 90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднані промислові інвестиції" судовий збір у розмірі 14109,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднані промислові інвестиції" судовий збір у розмірі 14109,32 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднані промислові інвестиції", ЄДРПОУ 43301694, м. Київ, вул. Володимирська, 49 а , офіс 6, 01001

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 21 жовтня 2021 року.

Суддя К.В. Шаповалова